.
Курсова робота з дисципліни : Підприємницьке право
Виконала студентка V курсу групи ПД – 5.1. Кіяніцина О.С.
Міжгалузевий інститут управління
Київ – 2007
Вступ
Актуальність теми полягає у тому, що вона є однією із важливих тем цивільного права. Господарські товариства, як юридична особа є результатом цивільно правових відносин.
Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.
Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створене й однією особою, якщо законом це прямо не заборонено (ч. 2 ст. 83 ЦК України).
Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. До всіх товариств та установ застосовуються положення ЦК України та інші закони.
Підприємницькі товариства — це товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та подальшого його розподілу між учасниками (ст. 84 ЦК України). Видами підприємницьких товариств є: господарські товариства (акціонерне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, повне та командитне товариства) або виробничі кооперативи.
Непідприємницькі товариства - це товариства , які здійснюють свою діяльність з метою задоволення певних суспільних потреб незалежно від прибутковості .
Отже господарські товариства — це організація , яка створюється на основі об’єднання осіб та об’єднання майна. Господарське товариство - це і родове поняття, яке об’єднує п’ять самостійних видів товариства : повне, командитне, товариство з обмеженою відповідальністю , товариство з додатковою відповідальністю, акціонерне товариство. Їх загальною ознакою є статутний капітал, який поділений на частки між учасниками. Учасником вказаних товариств можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Між тим кожний вид товариства має свої особливі ознаки .
Мета моєї роботи - розкрити суть господарських товариств , дати повну характеристику кожному виду господарських товариств, розкрити принципи діяльності кожного з них .
Поняття та ознаки господарських товариств.
Одним з найпоширеніших видів суб’єктів господарювання є господарські товариства . Їх правовий статус визначається положеннями Глави 8 ЦК “ Господарські товариства “ , главою 9 ГК, та Законом України від 19 вересня 1991 року “ Про господарські товариства “ .
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГК господарськими товариствами є підприємства або інші суб’єкти господарювання , створені юридичними особами та / або громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку .
До господарських товариств належать: акціонерні товариства,
товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою
відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
З наведеного визначення можна сформулювати наступні ознаки :
організаційна єдність ;
товариство створюється шляхом об’єднання майна засновників ;
учасники товариства беруть участь в діяльності товариства ;
наявність відокремленого майна ;
товариство створюється з метою отримання прибутку .
Господарські товариства являють собою організоване в єдине ціле об’єднання декількох осіб для ведення господарської діяльності , виготовлення продукції ( товарів ), виконання робіт, надання послуг, із метою отримання прибутку, тобто належать до господарських організацій корпоративного типу .
Важливою ознакою також є поєднання в них особистих і майнових сил учасників. Майно , внесене учасниками товариства як їхні вклади ( паї) , належать товариству на праві власності . У той же час частина майна може бути передана товариству його засновниками ( учасниками ) на праві користування . Наприклад : право користування землею та іншими природними ресурсами, будинками, устаткуванням .
Речі, що споживаються ( гроші, сировина, паливо ) , мають передаватись учасниками товариству на праві власності , а щодо індивідуально визначених речей ( земельні ділянки, будинки, споруди ), можливе застосування як права власності , так і права користування . Але правовий режим речей , що передаються товариству його засновниками , має бути чітко визначений у договорі – або ці речі передаються у власність, або у користування .
Участь у господарському товаристві є водночас обов’язком і правом його учасників . Майнова участь є обов’язковою , а особиста – правом , а в персональних товариствах ( повному та командитному ) – обов’язком .
Наступна ознака господарського товариства – наявність відокремленого майна . Відокремленість майна товариства від майна його засновників (учасників ) і право власності на це майно дозволяє товариству самостійно вести господарську діяльність і відповідати за її результати .
Основна мета господарських товариств – отримання прибутку , це досягається шляхом промислу - систематичного виконання на професійній основі господарської діяльності ( виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг ) не для власних , а для чужих потреб . [1]
Господарські товариства є юридичними особами . Суб’єкти господарювання - юридичні особи, які стали засновниками або учасниками господарського товариства , зберігають статус юридичної особи , тобто вони продовжують діяти як суб’єкти права .
Господарські товариства можуть здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність , яка не заборонена законом .
Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації . Відповідно до ч. 1, ст. 4 Закону України “ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ”, державною реєстрацією юридичних та фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи , засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою , а також вчинення інших реєстраційних дій , шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру .
В Україні облік юридичних осіб здійснюється в декількох реєстрах : Єдиному державному реєстрі , що створюється і ведеться спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації і Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, який ведеться Державним комітетом статистики України .
Зареєструвавши організацію , держава засвідчує , що вона визнала цю організацію , а тому всі учасники цивільних відносин теж повинні визнати цю організацію . Факт державної реєстрації фіксується у спеціальних документах , що видаються реєстраційними органами ( сертифікат , свідоцтво ). Інформація про зареєстровану організацію включається до спеціального реєстру . Частина інформаційних ресурсів такого реєстру доступна для зацікавлених осіб .
Господарське товариство може відкривати рахунки в банках , а також укладати договори та інші угоди лише після державної реєстрації . Угоди укладені засновниками товариства до дня його реєстрації , визнаються такими , що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством у порядку , визначеному законом та установчими документами .
Угоди , укладені засновниками до дня реєстрації товариства і в подальшому не схвалені товариством , тягнуть за собою правові наслідки лише для осіб, які уклали ці угоди .
При державній реєстрації у найменуванні господарських товариств обов'язково має бути зазначений вид товариства: «повне товариство», «акціонерне товариство» тощо, для повних та командитних товариств - прізвища (найменування) учасників товариства, а також інші необхідні відомості. Найменування товариства міститься в установчих документах товариства і не може вказувати на належність товариства до відповідних міністерств, відомств і громадських організацій. Місцезнаходження (розташування) товариства повинно бути на Україні.
Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих
немайнових прав, вступати в зобов'язання, виступати в суді від свого
імені.
Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які
вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації
за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації
товариства.
Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган,
що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих
документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.
Як і будь-яка організація , господарське товариство є суб’єктом права власності . Відповідно до ст. 115 ЦК України майно господарського товариства складається з :
майна , переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного капіталу ;
продукції, виробленої товариством в результаті господарської діяльності ;
одержаних доходів ;
іншого майна, набутого на підстава не заборонених законом .
Закріплене за господарським товариством майно створює необхідну базу для його нормальної діяльності .
Законом передбачена можливість створення господарського товариства однією особою . Це положення не поширюється на повні та командитні товариства . Учасниками господарського товариства можуть бути фізичні або юридичні особи , як резиденти, так і іноземні суб’єкти права .
Законодавство України встановлює обмеження щодо участі певних суб’єктів у господарських товариствах . Стаття 80 ГК передбачає , що учасниками повного товариства , повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи , зареєстровані як суб’єкти підприємництва . Також відповідно до ст. 14 Закону України “ Про банки та банківську діяльність “ власники істотної участі у банку повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан . Цей же закон встановлює обмеження стосовно учасників товариства, зокрема ст. 14 вказує , що учасниками банку не можуть бути юридичні особи , в яких банк має істотну участь , об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації . [2]