1. За ступенем єдності вони можуть бути:
а) синтетичні: "not to care a straw" - «начхати», "to cross swords with" -«зчепитися з кимось»;
б) аналітичні: "awillinghorse" - «покірливе телятко», "adarkhorse" - темна конячка».
2. За способом відображення дії, як і за класифікацією О.В. Куніна, значення можуть бути:
а) пряме, номінативне;
б) переносне, образне (метафоричне).
3. За ступенем фразеологічної абстракції значення можуть бути:
а) конкретними;
б) абстрактними.
4. Фразеологічне значення може бути інтенсивне або неінтенсивне. Верхній ступінь інтенсивності спостерігається у таких фразеологізмах, як "toraincatsanddogs" - «задощити», "toteachsomebodyagoodlesson" - «провчити».
5. За ступенем членування фразеологізми поділяються на однозначні та багатозначні.
6. В залежності від характеру лексико-семантичного оточення значення фразеологізмів бувають:
а) комунікативні;
б) модальні;
в) предикативні;
г) вигукові;
д) експресивно-стилістичні.
1.2.1. Структурно-семантичний принцип
О.В. Кунін поділяє фразеологію на класи, підкласи і розряди, що визначається за структурно-семантичними особливостями.
1) номінативні фразеологічні одиниці;
2) номінативно-комунікативні фразеологічні одиниці;
3) фразеологічні одиниці ні номінативного, ні комунікативного характеру;
4) комунікативні фразеологічні одиниці.
До першого класу відносяться словосполучення з одним значущим словом, а також сполуки типу "wellandgood". Сюди ж відносять звороти з предикативною структурою типу "asthecasestands" і частково предикативні вислови "seenowthecatjumps".
До другого класу належать стійкі дієслівні словосполучення ("tobeatthedrum"), що можуть трансформуватися у реченні при вживанні дієслова в пасивній формі, "thedrumisbeaten". Треба зазначити, що не всі звороти, що містять дієслова з прямим додатком, можуть трансформуватися, як наприклад "tobeattheair", "tobeattheDutch".
Третій клас охоплює вигукові сполучення і певну кількість вигуків, що мають предикативну структуру ("Allaboard!").
Наприклад: by George! (Jove, Golly, Ginger, Gosh)
"done with you!" - «домовились»
"hear! hear!" - «вірно».
До четвертого класу автор відносить ідіоми, прислів'я, приказки, приповідки. До цього класу належать фразеологізми, що відбивають будь-який тил виразу крім номінативного та вигукового. Сюди автор відносить також речення питального типу, наприклад: "CantheLeopardchangeitsspots?" -«горбатого могила виправить». Четвертий клас охоплює одиниці, які за своєю граматичною структурою є реченнями.
На мою думку, класифікація О.В. Куніна є досить детальною і вона буде використана у практичній частині роботи.
1.2.2. Структурний принцип
У перших спробах класифікації фразеологізмів застосовувався принцип зв'язку між складовими частинами сполучення. Цей зв'язок розглядався структурно від простого до складного і від стійкого до нестійкого.
Як складова частина досліджень з фразеології з'явилась ґрунтовна класифікація В.В. Виноградова, у якій розрізняються три типи фразеологізмів: фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення і зрощення.
Фразеологічні єдності - це такі фразеологізми, що є семантично неподільними, але загальне значення мовця все ж таки сприймається як вмотивоване, асоціації не стерлися [6, 99].
"bit by bit" - «мало-помалу»;
"angelic patience" - «ангельське терпіння»;
"a bitter cup" - «гірка чаша».
Такі фразеологізми є теж семантично не вільними, у мовленні з'являються готовими, та метафоричність вислову все ж не доходить крайньої межі.
Фразеологічні зрощення - немотивовані одиниці, значення яких нібито зовсім не виводиться із значень компонентів. Звичайно приводяться приклада таких словосполучень, що або мають у своєму складі слово-архаїзм, або метафоричність виразу настільки відсунула значення слова у складі фразеологізму від основного, що він уже ніяк не асоціюється з первинною семантикою слів-компонентів.
"after meat comes mustard" - «дорога ложка до обіду»;
"all ales and skittles" - «безтурботне життя»;
"a battle of the books" - «учений диспут».
Фразеологічні сполучення - це такі сполучення, один з компонентів якого є зв'язаними, а інший зберігає своє денотативне значення і легко дешифрується.
"a balmy voice" - «медовий голос»; "baking weather" - «спека»; "Augean stable" - «авгієві стайні». Сполучення цього типу, як правило, аналітичні.
РОЗДІЛ II Особливості анімалізмів в англійській та українській мовах
Відображення природи, зокрема її тваринного світу, у фразеологічних образах пов'язане з традицією ще дохристиянських часів, коли людина вважала себе частиною природи, а саму природу персоніфікувала, наділила представників рослинного і тваринного світу якостями, притаманними людині. Так впродовж років у свідомості різних культур і народів сформувались різні стереотипи, різні уявлення про представників флори і фауни, що ми можемо спостерігати зі зразків народної творчості - казок, прислів'їв, приказок тощо. Звідси ж з'явились і фразеологічні одиниці, до складу яких входять назви тварин, причому цим тваринам притаманні людські якості - чи то працьовитість, чи то вірність, лінощі, хитрість. Такі фразеологічні одиниці дістали назву анімалізми або ж зооніми. Зрештою, феномен національного світобачення та формування «мовного образного простору» також певною мірою пояснюється природними факторами [8, 62]. Оскільки у кожного народу своє особливе бачення природи, спробуємо з'ясувати, яке воно у носіїв англійської та української мов і як представлене у фразеології порівняних мов.
Розглянемо відображення, які отримують деякі тварини. Наприклад, значення, що пов'язані з лисицею (лисом) в порівнюваним мовах виявляють однакову спрямованість - цей звір асоціюється з хитрістю та лукавством (укр. старий лис, хитрий лис; eng. slyasafox; toplaythefox). Вовк символізує жорстокість, безжальність (злий, як вовк, вовком дивиться; tothrowsomeonetothewolves - підставити когось з метою самозахисту). В англійській мові образ вовка набуває жартівливих конотацій бабія (лише в американському варіанті): "Wolf-Whistle" - схвальний свист чоловіків при появі привабливої жінки. Проте у свідомості українців вовкові властиві і шанобливі конотації у випадку вживання їх в переносному значенні - «людина, що багато пережила, загартована життям»: старий вовк, стріляний вовк, морський вовк.
Ведмідь в обох мовах має значення як позитивного так і негативного забарвлення. Ведмедем називають міцну, сильну людину: "tobeabearpunishment" (бути витривалим), «великий, як ведмідь», «дужий, як ведмідь». Також це може бути людина незграбна («як ведмідь у танці»), або груба і нетактовна ("theonewhoplaysthebear").
Лев у світогляді англійців отримав виключно позитивні асоціації, адже протягом століть він є національною емблемою і символом Великобританії, що знайшло відображення в політичній метафорі "totwisttheLion'stail", тобто зачіпати інтереси Англії. Він асоціюється з силою і хоробрістю "lion-heanted" -відважний, непохитний.
Анімалізм мавпа в обох мовах набуває значення кривляки, гримасника: «мавпувати», "toape", "toplaytheape", "tomonkey". В українській свідомості «мавпячі» асоціації пішли шляхом порівняння зовнішності тварини і людини, звідси мавпа - людина негарна (в плані зовнішності).
Черепаха в обох мовах асоціюється з млявістю, повільністю, осел - своєрідне втілення дурості, некмітливості, віл - працьовитості.
Отже, ми бачимо, що певні риси, якими наділені тварини в англійській і українській мовах, збігаються та все ж є і відмінності. Вони продиктовані національними стереотипними уявленнями про ту чи іншу тварину.
2.1. Концепт. Поняття та опис концепту
У визначенні концепта в електронному словнику під редакцією Л. Флоріді не йдеться про різницю між поняттям та концептом.
Концепти, те, замість чого стоять, що позначають дані слова, особливо коли значення мають бути локалізовані скоріше в нашому уявленні, ніж у світі. Синонімічні слова представляють один і той же концепт [12, 49]. Коли речення синонімічні, про них можна сказати, що вони представляють одну й ту ж пропозицію. Концепти іноді аналізуються як складні форми розміщення або ж звички мислити і звички діяти, в яких миттєво розчиняються різні значення [10, 125].
Дуже часто термін «концепт» вживають синонімічно по відношенню до термінів «архетип», «прототип», «стереотип», «культурогема», підкреслюючи тим самим то одну його якість, то іншу. Така якість концепту як ментальність в найбільш концентрованого вигляді в словах Д.С. Ліхачова [10, 281], який вважає концепт утворенням думки, що заміщає в процесі мислення неозначену кількість однорідних предметів».
Звернімося до походження слова «концепт», до його внутрішньої форми. В латинській мові слово "conceptus" є останнім в ланцюжку "саріо" -«брати, взяти, отримувати, піймати, засвоювати, розуміти», "соnсіріо" -«збирати, приймати, вбирати в себе, уявляти собі». Conceptus означає «накопичення, зачаття, під зародок». Близьке до нього слово соnсерсіо означає «об'єднання, сума, сукупність». Слово «поняття» (етимологічно з тим самим коренем, що і «взяти») являє собою вдалу кальку з латинської "conceptus".
Лаконічними і водночас ємними є визначення В.І. Карасюка, який визначив концепт як багатовимірне смислове утворення, в якому виділяються ціннісна, образна і поняттєва структури [10, 109].
На думку С.Ю. Степанова концепт є «пучком» уявлень, понять, знань, асоціацій, переживань, що супроводжує те чи інше слово. На відміну від понять, концепти не тільки мисляться, а й переживаються. Вони - предмет емоцій, симпатій, антипатій, а іноді і зіткнень [16, 40].
Серед складників методики опису концепту С.Ю. Степанов виділив [15, 43]:
1) «буквальний смисл» або «внутрішню форму»;
2) «пасивний», «історичний» шар концепту;
3) найновіший, активний шар концепту.
Останній не допускає власне лінгвістичного аналізу. С.Ю. Степанов наголошує, що концепти можуть «ширяти» над «словами» й «речами», виражаючись як у тих, так і в інших [15, 44]. Отже цей підхід передбачає кваліфікацію концептів з погляду мовного і з погляду концепту «як основний осередок культури у ментальному світі людини» [15, 43].