3. «Була в собаки хата та в дощ згоріла». Тут «собака» використовується в значенні хвалькуватої людини, яка хизується тим, чого насправді немає. "І have a good cloak but it is in France".
4. «Коли пастух дурень, то й собаки в нього дурні». "When a shepherd is a fool, his dogs are asses". Український варіант є більш нейтральним, хоча структурно варіанти не відрізняються. За рахунок ще одного анімалістичного елемента в англійському варіанті ("ass") концепт «собака» поповнюється ще одним значенням - недалекість, тупість.
5. «Ось де собака заритий». Важко зрозуміти, до чого тут собака і якими якостями наділена ця тварина в даному сталому виразі. Англійський варіант зовсім втрачає «тваринний» елемент, але, на нашу думку, від цього зміст висловлювання не втрачається ("wheretheshoepinches").
6. «Стомився, як собака» - "dog-tired". Український варіант має більш притаманну нашій мові форму, в основі лежить дієслово.
7. «Як собаці п'ята нога». Так українці кажуть про щось зовсім не потрібне. В англійській мові цей фразеологізм не має відповідного.
2.2. Фразеологізм з концептом «кінь»
Концепт «кінь» в слов'янській свідомості постає майже міфічною твариною з аномальною кількістю реальних частин тіла (три ноги, сім ніг), а також наділеною здатністю до вербальної комунікації.
Слід зупинитись на теорії О.М. Афанасьєва щодо міфічних уявлень багатьма народами коня у вигляді птаха, які виникли з одного спільного поняття «швидкість» [4, 145].
В українських казках функціонує специфічний за походженням кінь. Це «космічна» тварина з ознаками астральності («кінь з місяцем», «кінь з зорею», «кінь з сонцем» [17, 12].
Концепт «кінь» маніфестує такі ознаки: швидкість, крилатість, аномальна кількість ніг, специфічне походження.
З часом ця тварина стала втіленням працьовитості, вірності, постійності.
Ці зміни були викликані тим, що кінь поступово став свійською твариною, більше того, другом людини.
В англійській мові також кінь є дуже поважною твариною. Концепт «кінь» включає в себе поняття благородства, відданості. Деякі фразеологізми, що містять концепт «кінь», пов'язані з якимись певними властивостями цієї тварини (голосне іржання, довгі ноги). Наприклад, "horselaugh" - грубий, голосний регіт.
2.2.1. Специфіка функціонування концепту «кінь»
в англійській мові
1. "То flogadeadhorse" - робити щось безглузде, марно витрачати час. Український варіант - «носити воду решетом». За структурою обидва фразеологізми предикативні.
2. "I’m go hungry I could eat a horse" (або "as hungry as hunter"). Незрозуміло, чому цей зоонім виступає тут в такій незвичній ролі. Українці ж здатні з'їсти тварину набагато більшу за розмірами, ніж кінь: «Я такий голодний, що і слона (вола) з'їв би».
3. "Horsesense". Так називають носії англійської мови почуття здорового глузду. В українській мові відповідника не знайдено.
4. "То beinsomeone'shighhorses" - дерти носа, зазнаватись. Прослідковується певна спільність із сталим виразом «бути на коні», але цей фразеологізм має дещо меншу інтенсивність.
5. "Holdyourhorses" - цей фразеологізм вживається у випадках, коли людина поспішає щось зробити, але поспіх може лише нашкодити справі. Тут прослідковуються лінгвокультурологічні риси британців - уникнення негативної частки «не». Натомість український варіант має у своєму складі цю частку.
6. Коли ми маємо на увазі, що ніяка сила не змусить нас щось зробити, ми так і кажемо, коли ж так вважає пересічний британець, він скаже: "evenwildhorseswon'tforsemetodosmth". Тут «дикі коні» є уособленням чогось сильного, нестримного, чогось такого, чому важко протистояти. В цьому ми вбачаємо первинне уявлення про коня як дику тварину, такого собі мустанга.
7. "Horseandhorse". Так кажуть про вершників, які фінішують або йдуть з однаковою швидкістю: «голова до голови».
8. "Horsebackopinion" - так британці називають необмірковану, наспіх висловлену точку зору. Відповідника в українській мові не знайдено.
9. "Horselaugh" - голосний, грубий регіт. Виникнення цього сталого виразу скоріше за все пов'язане з звуконаслідувальною традицією, іржання коня дійсно схоже на регіт.
10. "Horseopera". Цей сталий вираз походить зі сленгу і означає ковбойський фільм, вестерн. В українській мові відповідника немає, так як ковбої «дикого заходу» - суто американське явище і все, що з цим пов'язане є частиною американського лінгвокультурного простору.
11. "Horse play" - грубий жарт, фарс. Так само, як і "horselaugh", походження цього фразеологізму пов'язане із певними особливостями цієї тварини.
12. "То find a mare's nest". Цікаво, що в цьому фразеологізмі фігурує не стільки «кінь», як «кобила». Це додає цьому сталому виразу особливого відтінку значень. Знайти «кобиляче гніздо» це все одно, що із сотні різних варіантів вибрати найкращий або «попасти пальцем в небо». Наявність анімалістичного елемента надає англійському варіанту фразеологізма якоїсь химерності, нереальності, адже знайти «кобиляче гніздо» здається більш нереальним.
13. "Tellittothehorse-manhes" - так відповідають британці, якщо їм розповідають всілякі небилиці. Українці ж кажуть: «Бреши комусь іншому». Обидва варіанти мають однакову структуру - вони предикативні.
14. "То talk a horse's hind leg off, тобто «заговорити комусь зуби». Дослівно цей вираз означає: «відбазікати коневі задню ноги». З цього можна зробити висновок, що англійський варіант є більш інтенсивним, так як, «відбазікати» коневі його довгі ноги важче, ніж «заговорити зуби».
15. "То spus a willing horse" - «не підганяй охочого». В англійському варіанті ми знову бачимо відсутність негативної частки «не», яка є в українському.
2.2.2. Особливості значення поняття «кінь» у фразеологізмах української мови
1. «Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає» - "Every ass thinks himself worthy to stand with king's horses". Відповідники в порівнюваних мовах мають дещо різні відтінки значень, але за рахунок анімалістичних елементів «осел» та «жаба».
2. «Добрий кінь не може бути поганої масті». Окремі недоліки не можуть применшувати здобутки людини. Тут «кінь» має виключно позитивне значення ("Agoodhorsecannotbeofabadcolour").
3. Про двох різних людей, наприклад, українці кажуть «схожий, як свиня на коня», а британці кажуть "aslikeaschalkandcheese". Тут український варіант здається більш емоційно наповнений, так як крейда і сир можуть бути схожими за кольором. За структурою обидва варіанти однакові.
4. «Судженого і конем не об'їдеш» має в англійській мові приблизний відповідник: "Marriagesaremadeinheaven". Англійський варіант відрізняється тим, що в ньому використана пасивна конструкція.
5. «Гроші й кобилу зрушать з місця». Тут «кобила» виступає в ролі пасивної, можливо, лінивої людини, яку важко змусити щось зробити. Англійський відповідник має таку ж структуру: "moneymakesthemarego".
6. «Коней на переправі не міняють». Цей зразок народної мудрості має відповідник в англійській мові, який підсилений заперечним словом "never" ("Neversweaphorseswhilecrossingthestream").
7. «Дареному коню в зубы не смотрят» (рос.) має відповідний фразеологізм в англійській мові: "looknotagifthorseinthemouth". Ці фразеологізми відрізняються лише за типами односкладного речення.
8. «Кінь на чотирьох ногах та й той спотикається». Тут «кінь постає перед нами як сильна, витривала тварина (навмисно підкреслена кількість ніг) ("horsestumblesthathasfourlegs").
9. «Піхота і кіннота» - тут мається на увазі англійське "horseandfoot". Цікаво, що для позначення кінноти в одній мові використовується «кінь» в однині ("horse"), так само і «піхота» - "foot". Проте структура обох сталих висловів однакова.
2.3. Лінгвокультурологічні особливості вживання фразеологізмів в англійській та українській мовах
Культуру загалом можна розглядати як знаково-семіотичну систему. Знак - це матеріальний предмет, дія чи подія, що виступає в якості означення або представника іншого предмета, події, суб'єктивного утворення.
Будь-який народ має не тільки структуру почуттів, яка в певному значенні, але і масу різноманітних уявлень про світ, що є кордоном між розумом і почуттями. Ці почуття і система категорійних уявлень про світ є неусвідомленою і передаються за допомогою мовлення. Будь-яка мова - не просто засіб спілкування і висловлення емоцій. Мова допомагає людини впорядкувати накопичений досвід. Ми звикли думати, що відмінності між індоєвропейськими мовами породжені світом природи. Насправді порівняльна лексикологія дає чітко зрозуміти, що будь-який мовленнєвий акт вимагає від мовця певного вибору. Жодна людина не може реагувати на весь спектр стимулів, котрий на нього обрушує навколишній світ. Все, що ми кажемо, що помічаємо, що вважаємо важливим - все це частина лінгвістичних звичок. Так як ці звички зберігаються у національній свідомості, будь-який народ не зволікаючи приймає свої основні категорії. Вважається, що інші думатимуть так само, адже така людська природа. Але коли виявляється. Що у всіх інших «не така» точка зору, ніхто не вважає, що вони відштовхувались від інших категорій. Частіше за все їх називають «нелогічними» або «безглуздими».
Вибір мовної форми, який здійснюється в кожній конкретній ситуації задля досягнення мети мовця, визначається цілою низкою чинників. Він являє собою акт одночасно свідомий і підсвідомий, адже спосіб вербалізації думки завжди має певне соціально-філософське і соціально-психологічне підґрунтя, в ньому втілюється як індивідуальний характер мовця, так і культурні традиції народу, до якого він належить [1, 114].
При зіставленні мовних форм, що властиві британській і українській культурам, ці фактори не набувають особливої рельєфності, як, наприклад, якщо порівняти американську і японську культури. Лейтмотивом життєвої філософії пересічного американця або британця є активність людини у будові власної долі. Ініціативність, працьовитість тісно пов'язані з такими рисами, як індивідуалізм, спрямованість на власне «я», водночас потрібно зазначити, що індивідуалізм американців має британські історичні корені. Він є відлунням ізоляціоністського духу острівних жителів. Це проявляється в різному граматичному оформленні синонімічних прислів'їв порівнюваних мов. В англійських реченнях переважають означено-особливі та активні, а українські є здебільшого безособовими і пасивними (Не так сталося, як гадалося - Manproposes, Goddisposes).