5. Auf Grund der Analyse von Elementen des lexikalisch-semantischen Wortfeldes «Das Äußere des Menschen» in der ukrainischen und der deutschen sprachen haben wir folgende Besonderheiten festgestelt: A) Obwohl die ukrainische und deutsche Sprachen Hyponyme bevorzugen, weist jede der Sprachen einige Besonderheiten auf, z.B. deu. Hals (Hyperonym) – ukr. шия, горло (Hyponyme); deu. Finger und Zehe (Hyponyme) –ukr. палець (Hyperonym) u. a. B) Die Zusammensetzungen sind für die Einheiten des deutschen lexikalisch-semantischen Wortfeldes «Das Äußere des Menschen» typisch. Die ukrainische Sprache bevorzugt in diesem Fall die einfachen Wörter: ukr. долоня – deu. Handfläche; ukr. лікоть – deu. Ellbogen u. a.
6. Die lexikalisch-semantischen Wortfelder stimmen in beiden Sprachen nicht überein, weil die in einer Sprache festgestelltenen Besonderheiten in einer anderen Sprache in derselben Form kaum vorkommen. Die Ähnlichkeiten und Verschiedenheiten zwischen den zu vergleichenden Wortfeldern in Ukrainisch und in Deutsch sind durch die Lebeweise zwei Völker, den Charakter ihrer Denkweise, die Unterschiede in der Kultur verursachtet.
7. Jedes Wort hat seine Stellung im lexikalisch-semantischen Wortfeld «Das Äußere des Menschen» der gegenüberstellenden Sprachen und nicht gleiche semantische Assoziationen. Diese assoziativischen Verbindungen sind spezifisch, weil sie in den Tiefen der nationalen Mäntalität versteckt bleiben. Die Nationale Spezifik äußert sich besonders in der semantik der Vergleiche.Die ukrainischen und deutschen Denotate, die zum lexikalisch-semantischen Wortfeld «Äußere des Menschen» gehören, assoziieren sich mit verschiedenen begriffen, Gegenständen und Erscheinungen.
Conclusion
Leaning on the results of the research we drew the conclusion that:
1. Contrastive linguistics is the branch of linguistics the aim of which is describing of similarities and differences of two or more languages on all the levels of their structure.
2. To the first researches in contrastivistics belong works of I.A. Baudauin de Courtenay, and also research works of scientists of Praga linguistic circle. Great contribution to the development of contrastivistics made Ukrainian and Russian linguists, the most interesting are works of A.A. Potebnya, F.J. Korsh, J.D. Polivanova, V.O. Bohorodyts’ka, L.V. Shcherba, J.O. Zhluktenko, M.P. Kocherhan and others.
3. One of the branches of contrastive linguistics is contrastive lexicology the research object of which is comparison of lexico-semantical systems of two or more languages. Due to the complicatedness of the research object and especially due to various elements of the structure of lexico-semantical systems which stay in different links and relations. Lexical semantics is still not enough worked out
4. For lexical semantics – the research of national-cultural component is one of the most important tasks. The most important material for sowing this problem gives lexico-semantical level, especially productive on this stage is comparison of lexico-semantic fields of structures and linked with them hyponymy and synonymy. On the basis of hyponymy (names of words) lexemes are united into lexico-semantical fields. We shall state the fact, that one part of languages prefer hyponymys (Ukrainian, German and so on), and other part prefers hyperonyms (English, French etc.). Having carried out the research in the branch of synonymy, we established that as well as Ukrainian so well German language is rich in synonyms and for the structural elements of lexico-semantic field «Appearance of a person» they have almost the same number of synonyms (Ukrainian – 65, German – 67). Most of the synonyms in both languages are nationally coloured.
5. Analyzing the components of lexico-semantic field «Appearance of a person» in Ukrainian and German languages we found out that: A) Even if, as it was already mentioned above, German and Ukrainian lahguages prefer specific notions, all the same each of there languages has its own peculiarities (e.g. German – Hals, Ukrainian – шия і горло and others); B) Composite words are characteristic for the structural elements of lexico-semantic field «Appearance of a person», as well as for German language in general. In this case in Ukrainian language simple words are used (e.g. Ukrainian – долоня, German – Handfläche and others).
6. Lexico-semantic fields of both languages don’t coincide, because fixed peculiarities of the notion in one language don’t repeat in the same form in different language. Divergent features and similarities between correlative fields of Ukrainian and German languages are caused by the way of life ot two nations, their style of thinking, differences in culture etc.
7. Every word holds a curtain place in lexico-semantic field «Appearance of a person» of compared languages and has unequal semantic associations. This associative connections are highly specific, because they recreate language pattern of both nations. It is extremely difficult to several them, because they don’t lie on surface of language, but are hidden in the depths of the national mentality. National specifity of coupling occurs to be especially strong in the semantics of comparison. Common words, which belong to the lexico-semantic field «Appearance of a person» of Ukrainian and German languages are associated with various notions, things and phenomena.
Список використаних джерел
1. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика: синонимические средства языка. – М., 1974 – 220 с.
2. Бурячок А.А. і ін. Словник синонімів української мови в 2 томах. – К.: Наукова думка, 1999–2000
3. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. – М., 1997 – 320 с.
4. Гак В.Г. Межъязыковое сопоставление и преподавание иностранного языка // Иностранные языки в школе. – 1979, №3. – С. 3–10.
5. Гвишиани Н.Б. Контрастивные исследование современних языков и корпусная лингвистика // ФН. – 2004, №1. – с. 59 – 69
6. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної і граматичної семантики. – К., 1996 – 150 с.
7. Єрмоленко С.Я. Штрихи до соціального портрета українців // П’ятий конгрес міжнародної асоціації україністів: Мовознавство. – Чернівці, 2003 – с. 69
8. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиницяяк перекладознавча категорія. – Л.: Вища школа, 1983 – 173 с.
9. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. – К., 1995. – 566 с.
10. Конецкая В.П. Введения в сопоставительную лексикологию германских языков. – М., 1993 – 236 с.
11. Кочерган М П. Загальне мовознавство. – К: Альма матер, 2003. – 566 с.
12. Кочерган М.П. Зіставна лексична семантика // Мовознавство, 1996. – №2–3. – с. 3–12.
13. Кочерган М.П. Зіставне мовознавство і проблема мовних картин світу // Мовознавство, 2004 – №5–6. – с. 12 – 21
14. Кочерган М.П. Проблеми зіставної семантики. // Збірник наукових статей. Випуск 5. – К: КДЛУ, 2001 – 386c.
15. Лейчик В.М. и др. Основы конфронтативной лексикологии. – К.: Радянська школа, 1967 – 358 с.
16. Манакін В.М. Деякі питання контрастивної лексикології слов’янських мов // Мовознавство, 2003 – №4. – с. 26 – 37
17. Манакін В.М. Проблеми контрастивної лексикології близькоспоріднених мов // Мовознавство, 1994 – №1. – с. 50–58
18. Мирний П. і Головко А. Хіба ревуть воли як ясла повні? – К.: Радянська школа, 1967 – 358 с.
19. Нечуй-Левицький І. Кайдашева сім’ я. – К.: Молодь, 1965. – 227 с.
20. Подолян І. Є. Відображення українських, німецьких звичаїв та американських звичаїв і обрядів у вербальних асоціаціях фітонімів // Мовознавство, 1999 – №6. – с. 60 – 67
21. Рахманов И.В. Немецко-русский синонимический словарь. – М.: Рус. яз. – 704 с.
22. Русанівський В.М. Мовна картина світу в етнокультурній парадигмі // Мовознавство, 2004 – №4 – с. 3 – 7
23. Солодуб Ю.П. Контрастивная фразеологія. // Филологические науки, 1998 – №4. – с. 57–65
24. Сосюра В. Вибрані твори. – К.: Наукова думка, 2000 – 546 с.
25. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія. За ред. Білодіда І. К. – К.: Наукова думка, 1973 – 483 с.
26. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения. – М., 1939 – Т.2. – с. 436
27. Франко І. Зібрання творів. – К., 1981 – 395 с.
28. Чабаненко В.А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку // Мовознавство, 2005 – №3–4. – с. 132 – 137
29. Чабаненко В.А. Стилістика експресивних засобів української мови. – Запоріжжя, 2002 – с. 16 – 47
30. Языкознание. Большой энциклопедический словарь. Гл. ред. В.Н. Ярцева. – 2‑е изд. – М.: Большая Российская Энциклопедия, 1998 – 685 с.
31. Annete von Droste-Hülshoff. Sämtliche Erzählungen. – Харків: Ранок, 2003 – 240 с.
32. Dieter Noll. Die Abenteuer des Werner Holt. Berlin und Weimar: Aufbau – Verlag, 1969 – 480 s.
33. Franz Kafka. DasSchloß. – Сант-Петербург: Корона принт, Каро, 2004 – 400 с.
34. Heinrich Mann. Die Jagd nach Liebe. – Berlin und Weimar: Aufbau-Verlag, 1969 – 449 s.
35. Heinrich Willi. Geometrie einer Ehe. – Stutthart, 1985 – 387 s.
36. Herbert Görner. Wörterbuch Synonyme. – München: Deutscher Taschenbuchverlag, 2000 – 833 s.
37. Martha Spalier. Synonym Wörterbuch. – Gütersloh: Bertelsmann Lexikon Verlag, 1997 – 716 s.
38. Theodor Fontane. Fontanes Werke in fünf Bände. – Berlin und Weimer: Aufbau – Verlag, 1969.