Спробуємо дослідити ці особливості насамперед на прикладі казки Льюїса Керролла (1832-1898) “AliceintheWonderland”. Справжнім ім’ям письменника було Чарлз Лютвідж Додгсон – саме так він підписував свої математичні труди; творчий псевдонім Льюїс Керролл він обрав лише в 1856 році.
Сучасниками Керролла книжки про Алісу були сприйняті як суто дитяча література, може трохи кумедна та незвична, але не більше того. Згодом думка про творчість Керролла змінюється. «Кумедні нісенітниці» Керролла довгий час не піддаються зусиллям перекладачів, і труднощі носять не лише лінгвістичний характер. На думку британського філософа Бертрана Рассела, «Аліса в країні див» торкається багатьох тонких логічних та філософських проблем. Ця книга також високо оцінюється представниками таких сучасних наук, як семантика, семіотика, логіка.
Надзвичайно вагомим є вплив казки Керролла на подальший розвиток англійської мови та літератури. Пародії на популярні тоді літературні твори та кліше, алюзії, парадокси, типові тропи та фігури, переосмислені Керроллом по-новому, численні лексико-граматичні інновації, оказіональні слова збагатили як загальний лексичний фонд англійської мови, а також зробили свій внесок в літературну традицію, удосконалюючи роботу митців над словом, мовну гру, каламбури тощо.
В плані компаративної фразеології внесок Керролла також не може бути переоціненим. Він є автором кількох фразеологічних одиниць порівняння. Так, в його казці ми зустрічаємо Божевільного Капелюшника та Березневого Зайця, що п’ють чай за нескінченно довгим столом, пересуваючись з місця на місце, щоб не мити посуд та ведуть між собою дивну, повну парадоксів та каламбурів розмову (див. розділ 7. AMadTea-Party):
The Hatter shook his head mournfully. “Not I!” he replied. “We quarelled last March – just before he went mad, you know – ‘(pointing with his tea-spoon at the March Hare),’ – it was at the great concert given by the Queen of Hearts [2, c.85].
`In THAT direction,' the Cat said, waving its right paw round,`lives a Hatter: and in THAT direction,' waving the other paw,`lives a March Hare. Visit either you like: they're both mad.'[2, c.76].
Ці персонажі стали настільки популярними, що, за ствердженням американського лексикографа Річарда Спієрса [25], саме вони дали компаративні фразеологізми літературного походження: asmadasahatter та asmadasaMarchHare, які вже згадувались нами в другому розділі нашого дослідження. Проте етимологія цих фразеологічних одиниць може бути й інакшою: можливо, що Керролл використав уже існуючі фразеологізми, надавши їм казкову персоніфікацію. Так, наприклад, у другому розділі казки про Алісу з’являється персонаж Додо, який нагадує нам про відомий фразеологічний вираз asdeadasadodo (мертвий, без ознак життя; або – той, що вийшов з ужитку). Ніде у казці немає прямих вказівок на цей вираз, але цікаво відзначити, що Додо-персонаж розмовляє застарілими, нікому не зрозумілими словами, що можна вважати своєрідним натяком, алюзією на вищевказаний компаративний фразеологізм:
`In that case,' said the Dodo solemnly, rising to its feet, `I move that the meeting adjourn, for the immediate adoption of more energetic remedies--'
`Speak English!' said the Eaglet. `I don't know the meaning of half those long words, and, what's more, I don't believe you do either!'[2, c.33].
Наявні лексикографічні джерела не вказують на літературне походження фразеологічної одиниці asdeadasadodo від казки Л.Керролла. Отже, такий приклад дає нам підстави вважати, що й фразеологічні одиниці порівняння asmadasahatterтаasmadasaMarchhareне утворені Керроллом власне у казці, як вважає американський дослідник, а використані для прийому переосмислення та персоніфікації.
Проте існує один персонаж казки Керролла, який безсумнівно став основою для порівняння в компаративному фразеологізмі. Мова йде про одного з найвідоміших та найулюбленіших героїв казки – Чеширського кота, що фігурує на протязі майже всієї книги, з’являючись вперше в шостому розділі:
Theonly things in the kitchen that did not sneeze, were the cook,and a large cat which was sitting on the hearth and grinning fromear to ear.
`Please would you tell me,' said Alice, a little timidly, forshe was not quite sure whether it was good manners for her tospeak first, `why your cat grins like that?'
`It's a Cheshire cat,' said the Duchess, `and that's why. [2, c.69-70].
Образ дивовижного кота з широкою усмішкою стає основою для фразеологічної одиниці порівняння togrinasaCheshirecat(широко посміхатися). Цей дивний персонаж, нібито не відіграючи особливо активної ролі, але супроводжуючи майже усі події, поводиться у божевільному світі парадоксів Керролла цілком спокійно, з самоповагою та іронією до всієї нісенітниці, що там відбувається:
`It's a friend of mine--a Cheshire Cat,' said Alice: `allow me to introduce it.'
`I don't like the look of it at all,' said the King:`however, it may kiss my hand if it likes.'
`I'd rather not,' the Cat remarked[2, c.101].
Відмовляючись поцілувати руку короля, Чеширський Кіт провокує черговий парадоксальний диспут – чи можна відрубати голову тій істоті, що не має тіла, а лише голову? Прислухаючись до їхніх лихих дурниць, Кіт лише іронічно посміхається: він у цілковитій безпеці, адже він може просто зникнути, розтанувши у повітрі у будь-який час, що він і робить, коли слухати нісенітницю йому набридає. Ми можемо припустити, що за маскою цього загадкового персонажу ховається сам автор з його спокійною тонкою іронією та уважним поглядом на навколишній світ:
When she got back to the Cheshire Cat, she was surprised to find quite a large crowd collected round it: there was a dispute going on between the executioner, the King, and the Queen, who were all talking at once, while all the rest were quite silent,and looked very uncomfortable.
The executioner's argument was, that you couldn't cut off a head unless there was a body to cut it off from: that he had never had to do such a thing before, and he wasn't going to begin at HIS time of life.
The King's argument was, that anything that had a head could be beheaded, and that you weren't to talk nonsense.
The Queen's argument was, that if something wasn't done about it in less than no time she'd have everybody executed, all round. (It was this last remark that had made the whole party look so grave and anxious.)
Alice could think of nothing else to say but `It belongs to the Duchess: you'd better ask HER about it.'
`She's in prison,' the Queen said to the executioner: `fetch her here.' And the executioner went off like an arrow.
The Cat's head began fading away the moment he was gone, and, by the time he had come back with the Duchess, it had entirely disappeared; so the King and the executioner ran wildly up and down looking for it, while the rest of the party went back to the game[2, c.102-104].
В останньому фрагменті тексту ми зустрічаємо фразеологічну одиницю порівняння togoofflikeanarrow, що означає – дуже швидко. Синонімічні компаративні фразеологічні одиниці ми зустрічаємо у першому розділі, коли Аліса поспішає за незвичайним кроликом:
There was not a moment to be lost: away went Alice like the wind, and was just in time to hear it say, as it turned a corner, 'Oh my ears and whiskers, how late it's getting!'[2, c.15].
а також у четвертому на позначення динамізму, швидкості та несподіваності рухів та подій:
Last came a little feeble, squeaking voice, (`That's Bill,' thought Alice,) `Well, I hardly know--No more, thank ye; I'mbetter now--but I'm a deal too flustered to tell you--all I know is, something comes at me like a Jack-in-the-box, and up I goes like a sky-rocket!'[2, c.48].
Зустрічаємо також цілком традиційні фразеологічні одиниці порівняння у їхньому загальноприйнятому значенні:
When the sands are all dry, he is gay as a lark[2, c.124].
The Queen turned crimson with fury, and, after glaring at her for a moment like a wild beast, screamed `Off with her head! Off--'[2, c.95].
Проте більшість усталених фразеологічних виразів переосмислюється та обграється за допомогою іронічного каламбуру. Розглянемо, наприклад, конфліктний діалог Аліси та Герцогині у дев’ятому розділі:
`I've a right to think,' said Alice sharply, for she was beginning to feel a little worried.
`Just about as much right,' said the Duchess, `as pigs have to fly; and the m--'[2, c.108-109].
Обграється також загальновідомий фразеологічний виразas sure as eggs is eggs (напевно, без сумніву) , Керролл вкладає у вуста свого героя Білого Кролика слово ferrets замість eggs, отримуючи таким чином новий комічний вираз-прояв мовної гри на основі усталеного:
She'll get me executed, as sure as ferrets are ferrets![2, c.40].
Керролл вплинув також на своїх послідовників у казковому жанрі: так, його парадокси продовжує в своїх казках Оскар Уайльд, а Редьярд Кіплінг - мовну гру, засновану на перестановці понять, яку не Керролл винайшов, але саме він зробив її популярною.
Цей вплив стає очевидним, якщо порівняти парадоксальний діалог Аліси та Чеширського Кота з казки Керролла, та полілог Їжака, Черепахи та маленького Ягуара з казки Кіплінга «Як з’явилися броненосці» («TheBeginningoftheArmadilloes»). Розпочнемо з парадоксу Л. Керролла, де Аліса питає дорогу:
`Would you tell me, please, which way I ought to go from here?'
`That depends a good deal on where you want to get to,' said the Cat.
`I don't much care where--' said Alice.
`Then it doesn't matter which way you go,' said the Cat.
`--so long as I get SOMEWHERE,' Alice added as an explanation.
`Oh, you're sure to do that,' said the Cat, `if you only walk long enough.'[2, c.75-76].
Так за допомогою парадоксу Кіт заплутує Алісу, а Їжак з Черепахою – маленького Ягуара. Проте, якщо Кіт просто займається філософуванням, то Їжак та Черепаха роблять це навмисно, збиваючи Ягуара з пантелику, щоб він геть забув мамині вказівки:
“My son, when you find a Hedgehog you must drop him into the water and then he will uncoil, and when you catch a Tortoise you must scoop him out of his shell with your paw” [4, c.102-103].
Розмова Ягуара з Їжаком та Черепахою цілком побудована на стилістичному ефекті конверсії. Словаshell, water, paw використані мамою Ягуара як іменники, перетворюються на дієслова: shellhimoutofthewater, pawaHedgehog, wateraHedgehod, etc., а дієсловаtoscoop, todropстають іменниками:insteadofpawingmeintodrops, drop (yourmeat) withascoop. Недивно, що всі ці блискучі лексичні експромти цілком збивають з пантелику бідолашного Ягуара.
Аналіз казок “HowtheWhalegothisThroat”, “HowtheCamelgothisHump:, “TheElephant’sChild”, “HowtheFirstLetterwasWritten” показав, що авторська казка Кіплінга має деякі характерні риси міфу, зокрема вона близька до так званого «етіологічного міфу» - тобто міфу, в якому пояснюється походження чогось існуючого.
Ритуально-міфологічні асоціації подаються Кіплінгом дуже часто з гумором.