Це речення є прикладом емфази:
| Оригінал [75, c.10] | К.Чугунов [23, c.14] | І.Безсмертна [61, c.15] | ||
| There was no sign of a dog, no barking. | Кругом была тишина, ничто не говорило о присутствии собаки. | + | Ни лая, ни рычания: ничто не говорило о присутствии собаки. | + |
No перед іменниками є найбільш розповсюдженим випадком емфази, вона також може виражатися за допомогою інверсіі, або підсилюючого дієслова do, але такі випадки зустрічаються не часто.
Особливість емфатичних конструкцій полягає у тому, що незважаючи на те, що дієслово-присудок виступає у стверджувальній формі, усе речення є заперечним.
Зазвичай, при перекладі таких конструкцій використовується слово никакой, але К. Чугунов та І. Безсмертна переклали інакше. У першому перекладі, К. Чугунов вдався до антонімічного перекладу. No barking він переклав як кругом была тишина. Хоча такий переклад не є точним відповідником до оригіналу. Слово bark має такі значення:
1) the loud abrupt usually harsh or gruff cry of a dog or any of certain other animals
2) a similar sound, such as one made by a person, gun, etc
3) (of a dog or any of certain other animals) to make its typical loud abrupt cry
4) (of a person, gun, etc.) to make a similar loud harsh sound
5) to say or shout in a brusque, peremptory, or angry tone he barked an order
6) informal to advertise (a show, merchandise, etc.) by loudly addressing passers-by [58].
В російській мові тишина тлумачиться як:
1) отсутствие шума,
2) безмолвие.
3) спокойствие, умиротворенное состояние.
4) мир [47].
Жодне тлумачення слова тишина не співпадає з тлумачення слова bark. Тобто, перекладач проаналізував речення і вирішив вдатися до антонімічного перекладу. Але слово тишина означає, що не було чутно ніякого шуму, що на вулиці неможливе, тим паче у лісі, де співають птахи і чутно шум вітру. Таким чином, переклад кругом была тишина не є адекватним. Іншу частину речення was no sign of a dog, К.Чугунов переклав як ничто не говорило о присутствии собаки. По-перше, в оригіналі та в перекладі заперечення мають функцію різних частин мови.
В англійському варіанті заперечення представлено заперечною часткою no перед іменником sign, а в російському перекладі - заперечним займенником ничто, заперечною часткою не перед дієсловом говорило. По-друге, в оригіналі маємо лише одне заперечення no, а в перекладі два заперечення ничтоне, що можна пояснити приналежністю англійської та російської мов до різних груп. Перекладач-чоловік замінив no заперечною часткою не російською мовою, а іменник sign переклав заперечним займенником ничто. Зміст перекладач відтворив російською мовою у повному обсязі.
Переклад першої частини речення was no sign of a dog зроблений І. Безсмертною співпадає з перекладом К. Чугунова. Вона також переклала, як ничто не говорило о присутствии собаки. Але no barking вона розтлумачила і переклала інакше. При перекладі І. Безсмертна використала заперечну конструкцію ни…ни, хоча в оригіналі є лише одне заперечення та один іменник. Слово рычать, яке додала жінка-перекладач має значення:
1) издавать громкие злобные звуки низкого тона(о животных);
2) говорить грубо, злобно [47].
Тобто, вона розтлумачила слово bark як лай та рычание. Обидва ці звуки відносяться до собаки. Якщо проаналізувати контекст, то собака, яка охороняє дім, при появі незнайомої людини почне лаяти або ричати. Тож, обидва слова можливі при перекладі. Слово лаять означає:
1)издавать характерные громкие, резкие и отрывистые звук;
2) перен., кого-что. бранить, ругать (прост.);
3) перен. говорить громко и хрипло, отрывисто[47].
З цього випливає, що слова лаять та рычать відрізнаяються емоційним забарвленням. Рычать - издавать громкие злобные звуки. Лаять - издавать громкие звуки.
Отже, при перекладі на синтаксичному рівні перед перекладачем можуть ставати суперечливі питання відносно того, яким чином відтворювати заперечення у вигляді риторичних запитань та емфатичних конструкцій. Інколи виникають труднощі і перекладач повинен вдаватися до різних граматичних трансформацій, що може відбиватися на змісті або формі.
При перекладі англійських заперечних конструкцій на синтаксичному рівні К. Чугунов російською мовою відтворив лише 76%, а І. Безсмертна 82% (Додаток 3).
2.6 Особливості перекладу англійських заперечних конструкцій російською мовою: стилістичний рівень
На стилістичному рівні заперечення може мати виглад мейозиса або літоти. Ми зупинимось на аналізі мейозису, тому що він переважає у творі, який ми аналізували.
| Оригінал [75, c.40] | К.Чугунов [23, c.43] | І.Безсмертна [61, c.45] | ||
| It was not quite a case of a young unknown visiting an old master. | Так что к старому мастеру поехал не совсем ему неизвестный молодой человек. | + | К старому мастеру ехал не такой уж неопытный и никому не известный юнец. | + |
Особливістю цього прикладу є подвійне заперечення was notunknown в тексті оригіналу, що є не властивим англійській мові. Автор міг уникнути заперечення, але він вдався до подвійного заперечення свідомо.
У першому перекладі, зроблений К. Чугуновим подвійне заперечення was notunknown було відтворено подвійним запереченням не совсем неизвестный. Заперечна частка not була перекладена російською мовою також заперечною часткою не. Та заперечний префікс un- також був відтворений російською мовою за допомогою заперечного префікса не. Перекладач вирішив не застосовувати антонімічний переклад, а зберегти у російському перекладі іронію та емоційну стриманість, яка була закладена в оригіналі. Автор, як і К. Чугунов у своему перекладі, не наголошують на відомості та освідченості молодого героя, а говорять про це через подвійне заперечення, що вказує на м’яку іронію та стриманість. Але в даному прикладі зберегти форму було дуже важливо, бо вона впливає на ставлення читачів до головного героя. Тому, навіть не дивлячись на дещо немилозвучне поєднання запечної частки не та заперечного префікса не, перекладач вирішив зберегти мейозис.
І. Безсмертна у своему переклалі також вдалася до мейозису, як до стилістичного прийому. Вона перекладає російською мовою was notunknown як не такой уж неопытный и никому не известный. В її перекладі маємо аж чотири заперечення. І. Безсмертна додала ще одне слово неопытный, якого не було в оригіналі. На нашу думку, це було зроблено свідомо, для того, щоб підкреслити слово master, яке є в оригіналі і на цьому побудувати опозицію: Девід, який був доволі молодий, але вже багато досяг в сфері живопису і викладанння та старий майстер, який критично ставився до молодих художників. Тобто, старый мастер та неопытный юнец становлять протилежність один одному. Саме тому перекладачка і мусила ввести нове слово з запереченням, якого не було в оригіналі. Множинне використання заперечення може заплутати, тому що на осмислення його осмислення пот рібно більше часу.
Отже, на нашу думку, обидва перекладача відторили це речення з множинним запереченням саме для того, щоб читач більш вдумливо осмислив це речення та вкладений в нього зміст.
На цьому рівні дуже часто виникають труднощі при перекладі. З одного боку, подвійне заперечення не властиве англійській мові, а, отже, якщо автор все ж таки вдався до нього, то необхідно спробувати зберегти форму не нехтуючи змістом. А з другого боку, важливо щоб читач отримав якомога більше інформативності з прочитаного, а мейози часто ускладнює сприйняття.
При аналізі повісті Джона Фаулза “Вежа з чорного дерева” було відібрано лише 6 речень з повдійним запереченням, тобто мейозису, що говорить про рідкість його вживання (Додаток 4).
Висновки
При комплексному аналізі основних засобів вираження заперечення в англійській мові були зроблені висновки та виокремлені особливості їх перекладу російською мовою на матеріалі повісті Джона Фаулза “Вежа з чорного дерева” та її двох перекладів К. Чугунова та І. Безсмертної.
Заперечення бувають різних видів і можуть проявлятися на будь-якому мовному рівні (лексичному, граматичному, синтаксичному та стилістичному) залежно від виду.
На лексичному рівні заперечення може проявлятися у вигляді слів, які не мають формально-граматичних ознак заперечення, але маєть негативне значення. Такі слова найчастіше перекладаються російською мовою за допомогою антонімічного перекладу, що призводить до того, що заперечення в оригіналі, яке було виражено на лексичному рівні в перекладі буде відтворюватися на граматичному рівні, зокрема заперечного префікса не або заперечної частки не.
На лексичному рівні перекладачі доволі часто використовують різні граматичні трансформації. Це можна пояснити тим, англійська та російська мови відносяться до різних граматичних груп. Тому, інколи слова, які мають імпліцитне заперечне значення в оригіналі не мають лексичного заперечного відповідника російською мовою. В таких випадках перекладач змушений нехтувати формою. Але існують слова заперечне значення яких співпадає в англійській та російській мовах.
Особливість імпліцитного заперечення полягає в асиметрії плану змісту та плану вираження. Тому перед перекладачем постає питання, що є найважливішим, відтворити форму чи зміст при перекладі, у кожному окремому випадку.
Інколи перекладачі застосовують метод компонентного аналізу для того, щоб вичленити в слові сему заперечення перш ніж перекладати. Аналіз повісті Джона Фаулза «Вежа з чорного дерева» показав, що лексичне заперечення є доволі рідким явищем, але при перекладі на цьому мовному рівні, перекладач повинен бути особливо обережним, щоб не зробити помилку.