Смекни!
smekni.com

Особливості перекладу ділових листів (стр. 4 из 16)

Англомовний діловий лист складається з кількох компонентів. Це так звана шапка або “heading”, до якої входить назва фірми, дата і т.п.; “greeting” (Dear Sir [Додаток A № 29], Dear Madam [Додаток A № 23], Dear Sirs [Додаток В № 1], Dear Mr. Storm [Додаток А № 3], Dear Mrs. Gillian [Додаток A № 47], Dear Ms. Vasquez [Додаток А № 1], Dear Kovalenko [Додаток В № 4]), що відкриває рядки, ініціального параграфа (I answer to your letter… [Додаток В № 47]), “the body” (лист із викладом питання), “the closing paragraph” (Thank you… [Додаток В № 3]), закінчення (sincerely yours [Додаток В № 5], sincerely [Додаток A № 10], kind regards [Додаток B № 17], with best regards [Додаток B № 20], best regards [Додаток B № 21], best wishes [Додаток B № 29], yours [Додаток B № 9], very truly yours [Додаток B № 7], truly yours [Додаток A № 21], very truly [Додаток B № 8], cordially yours [Додаток A № 6], yours truly [Додаток A № 2], yours faithfully [Додаток В № 3]), Thanks & Regards [Додаток A № 16].

Структура англомовного ділового листа має свою власну структуру. Увесь текст англомовного ділового листа поділяється на абзаци без використання червоного рядка. Крім того у верхньому лівому кутку листа указується повне ім'я відправника або назва компанії з адресою. Далі указується ім'я адресата і назва компанії, якій призначено лист, а з нового рядка вказується адреса цієї компанії. Дата відправлення указується трьома рядками нижче або у верхньому правому кутку листа. Основний текст повинен бути поміщений в центральній частині листа. Головна думка листа може починатися з причини звернення, що вводиться словами: "I am writing to you to...". Звичайний лист закінчується висловом подяці ("Thank you for your consideration..." [Додаток B № 29]) і вітанням "Yours sincerely" [Додаток A № 19], якщо автор знає ім'я адресата і 'Yours faithfully', якщо немає такої інформації. Чотирма рядками нижче ставиться повне ім'я автора і посада. Якщо діловий лист не є електронним, то підпис автора є обов’язковим і ставиться між вітанням і ім'ям відправника.

Крім особливої форми та клішованості, для англомовного ділового листування характерна термінологічність та назви посад – Hiring Manager [Додаток A № 19], patrol pilot [Додаток A № 24], secretary of a private business [Додаток A № 3], Quality Assurance Manager [Додаток A № 11], Civil Engineering Projects Manager [Додаток A № 34], Store Manager [Додаток A № 36]. Превалюють прості розповсюджені речення – цілі чи умови (If you would like, I can provide with current samples with my work. [Додаток A № 37]). Довжина не обмежена, часто зустрічаються герундій (Over five years of retail management experience, including experience opening a new store location [Додаток A № 36]), інфінітиви (I have wished to work for KODEZ for three years. [Додаток B № 41]), дієприкметникові звороти, іменні атрибутивні словосполучення. Багато компонентних номінативних груп та предикативних одиниць у пасивному стані (I can be reached anytime via my cell phone [Додаток A № 39]).

Загальним для всіх різновидів англомовного ділового стилю є наявність усякого роду скорочень, абревіатур, складноскорочених слів і т.д. Наприклад, B.S. (Bachelor of Science) [Додаток A № 24]; FAM courses [Додаток A № 25], BCIT (British Columbia Institute of Technology) [Додаток A № 26].

Типізація ділових документів дозволяє моделювати текст будь-якого різновиду, ситуації. При цьому складовий текст оперує деякими модулями, типовими блоками, що являють собою клішовані частини тексту.

У стилі ділових документів слова вживаються переважно в основних предметно-логічних значеннях (за винятком тих випадків, коли похідні предметно-логічні значення є в даній сфері спілкування термінологічними).

У зв'язку з цим виступає й інша особливість стилю ділової мови. Це відсутність яких би то не було зображальних засобів: у текстах ділових документів немає метафор, чи метонімії інших прийомів створення образності мови.

2.3 Особливості перекладу листів-запитів та листів негативного змісту

Базовим поняттям перекладацької теорії є поняття еквівалентності. Коли говорять, що фраза на мові оригіналу і її переклад еквівалентні один одному, мається на увазі, перш за все, їх семантична еквівалентність, тобто співвіднесення з однією і тією ж ситуацією.

Відомий переводовед А. Д. Швейцер розрізняв два види семантичної еквівалентності – компонентний і денотативний [38:118]. Перший вид семантичної еквівалентності – компонентний – пов’язан з тим, що при перекладі семантична еквівалентність досягається завдяки наявності в тексті мови оригіналу і тексті мови перекладу одних і тих самих сем. Таким чином, в цьому випадку тексти знаходяться у відношенні компонентної семантичної еквівалентності.

Другий вид семантичної еквівалентності – денотативний, пов'язаний з явищем мовноЇ вибірковості. Суть її полягає в тому, що один і той самий предмет або ситуація можуть бути описані з різних сторін за допомогою різних ознак. Різні семантичні предикати перехрещуються і є взаємозамінними завдяки тому, що описують одну і ту ж ситуацію. На відміну від компонентного рівня семантичної еквівалентності, на рівні денотативной еквівалентності спостерігається семантична розбіжність між текстом оригіналу і текстом перекладу. Відношення еквівалентності тут засноване на прирівнюванні разних, але співвіднесених з однією і тією ж ситуацією семантичних компонентів [5:10]. Наприклад:

Я працюю у банку Barkley вже три роки – предикат дії

I have been a member Barkley Bank team for three years – предикат стану [Додаток А № 47].

Таким чином, для досягнення семантичної еквівалентності потрібні різноманітні перекладацькі перетворення або, як їх ще називають трансформації чи заміни.

Як зазначає у своїх працях Бреус Є. В., що на рівні компонентної еквівалентності в основному використовуються трансформації, що зачіпають граматичну структуру вислову. Рівень денотативноЇ еквівалентності вимагає складніших лексико-граматичних трансформацій, що спричиняють за собою зміни в семантичній структурі вислову [5:10].

Різні вчені по-різному визначали перекладацькі трансформації. Так, наприклад, Р.К. Миньяр-Белоручев дав наступне визначення: "Трансформація – основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних (лексичні або граматичні трансформації) або семантичних (семантичні трансформації) компонентів початкового тексту при збереженні інформації, призначеної для передачі" [23: 201].

Я.І. Рецкер, у свою чергу, визначає трансформації як прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова мови оригіналу в контексті і знаходимо йому відповідність в мові перекладу, яке не співпадає із словарним [29: 216].

Швейцер А.Д. зазначає, що перекладацькі трансформації – це міжмовні операції перевираженія сенсу [38:118].

Архипов А.Ф. під перекладацькими трансформаціями розумів технічні прийоми перекладу, що полягають в заміні регулярних відповідностей нерегулярними, а також самі мовні вирази, отримувані в результаті застосування таких прийомів [24:84].

Латишев Л.К. іменує перекладацькі трансформації як відступ від структурного і семантичного паралелізму між початковим і перекладним текстом на користь їх рівноцінності в плані впливу [18:27].

Як зазначає В.Н. Комісаров перекладацькі трансформації можуть розглядатися як способи перекладу, які перекладач використовує для подалання типових труднощів [13:83].

Л.С. Бархударов, який зробив суттєвий вклад у розробку типології перекладацьких трансформацій зазначав, що перекладацькі трансформації –такі чисельні та якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності (адекватності перекладу) всупереч розбіжностям формальних та семантичних систем двох мов [2:190].

А. Паршин визначає перекладацькі трансформації як перетворення, за допомогою яких можна здійснбвати перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу у зазначеному сенсі [25:139].

Залежно від характеру одиниць вихідної мови, які розглядаються як вихідні в операції перетворення перекладацькі трансформації можно поділити на:

- лексичні;

- граматичні;

- лексико–граматичні.

2.3.1 Лексичні трансформації

Лексичні трансформації використовуються головним чином через те, що об'єм значень лексичних одиниць мови оригіналу та мови перекладу не співпадає.

Лексичні трансформації описують формальні і змістовні відносини між словами і словосполученнями в оригіналі і перекладі.

Немає таких двох мов, чиї смислові одиниці - морфеми, слова і стійкі словосполучення - повністю співпадали б у всьому об'ємі своїх значень.

Говорячи про значення тих або інших слів в тексті мови оригіналу і про передачу їх певними словами мови перекладу, не можна не звертати увагу на контекст, в якому вони знаходяться в оригіналі або повинні знаходитися в перекладі. Саме контекст - вужчий (тобто одне речення, у якому знайдуть своє місце слова, що відображають ті або інші слова оригіналу), і контекст ширший (тобто найближчі сусідні речення, цілий абзац, розділ, і т.д.) - грає вирішальну роль при передачі значення іншомовних слів, тобто при виборі потрібних слів рідної мови, з яких складеться фраза.

Необхідно пам’ятати, що словарний склад мови – це не просто сукупність слів, а система, що допускає нескінченно різноманітні, але не будь-які поєднання слів в будь-якому контексті: окремі елементи словника пов'язані один з одним певними смисловими і стилістичними відносинами. Це досить часто проявляться під час перекладу і не дозволяє використовувати найближчу словарну відповідність мови перекладу до слова мови оригіналу.

Під час передачі значення слова в перекладі зазвичай доводиться вибирати між декількома можливостями перекладу.

За визначенням А.В. Федорова, існує три найбільш характерних випадки, що призводять до цього [32:57]:

1. У мові перекладу немає словарної відповідності тому або іншому слову оригіналу (взагалі або в даному його значенні).

2. Відповідність є неповною, тобто лише частково покриває значення слова мови оригіналу.

3. Різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу.

Слід пам’ятати, що навіть слово не є постійною самостійною одиницею перекладу, воно залежить від контексту як в оригіналі. Нерідкі випадки, коли одне слово оригіналу передається на іншій мові поєднанням одного або декількох слів або коли поєднання двох або декількох слів у мові оригіналу передається при перекладі одним словом, або коли слово оригіналу в перекладі опускається, будучи ясним з попереднього контексту.