Система харчування: all inclusive (система «все включено», маються на увазі їжа та напої), dine around (харчування не включено у вартість путівки, туристи мають можливість вечеряти в різних ресторанах), buffet (в українській мові цей термін має інше значення, тому цієї лексичної одиниці відповідає поняття шведський стіл, його етимологія потребує подальшого дослідження); півпансіон (half board – взагалі у вартість путівки включені тільки сніданки та вечері), повний пансіон (full board – харчування три рази на день), європейський сніданок (сніданок, який включає кофе або чай, бутерброд з маслом, джем).
Транспортні системи: чартерні рейси (charter «зафрахтувати судно»); чартер – спеціальний рейс, якого немає у розкладі літаків, авіакомпанія виконує його за замовленням якої-небудь організації; Ski-Bus (автобус, який курсує на горнолижних курортах від підйомників до прилеглих міст), Shuttle-Bus (спеціальний автобус, який перевозить пасажирів на короткі відстані); трансфер (transfer «пересування»), взагалі під цим розуміють послуги таксі від аеропорту до готелю й навпаки; трансфери диференціюються на групові та індивідуальні; термінал (terminal «кінцева станція, пункт»); квітки з фіксованою або відкритою датою (tickets with fixed and open date); Ski Pass (квітки, які надають можливість катання на горнолижних станціях); Тревелкард (travel card «карта для мандрівок»); категорії місць – бізнес-клас (business class), економічний клас (economy class).
Спорт: траси на горнолижних курортах: зелені (для початківців), сині (для середнього рівня), красні (складні); дайвінг (стрибки у воду, підводне плавання); відповідно люди, які займаються даним видом спорту називаються дайвери або дайвіністи; рафтинг (пересування по воді на гумових човнах); серфінг (катання на хвилях на спеціальній дошці); сноубордінг (катання на спеціальній дошці з невеликих гір); сквош (гра в м’яч за допомогою ракеток, схожа на теніс) та багато інших видів спорту.
До другої групи туристських термінів ми відносимо запозичення нових термінів для вже існуючих старих понять з причини їх престижності та моди. Мабуть, вважається, що назва звиклих понять на українській мові надає їм більш високий статус. О.Є. Сафонова відносить даного роду запозичення до різновиду піджин-інгліш [21; 70].
У цієї групі можна зустріти багато лексичних одиниць, наприклад: Прайс-лист (замість прейскуранта); шопінг-тур (замість поїздок (турів) за покупками); таксі-кеби (замість таксі). Мабуть, адресант намагається створити враження надзвичайності таксі закордоном, його відмінності від України. Але насправді між ними немає ніякої різниці, до того ж тут використовується тавтологія: слово cab вже означає таксі; дансинг-клуб (замість танцювального клуба); скі-тури (замість горнолижних турів); сервіс (замість обслуговування). Можливо, це пов’язано з тим, що мешканці нашої страни звикли до того, що обслуговування може бути як поганим, так й хорошим. А в лексичній одиниці сервіс для свідомості мешканця України вже закладена сема «високоякісне обслуговування», що викликає у адресата позитивні асоціації, особливо у комбінації з позитивними оціночними прикметниками, що в більшій ступені підвищує статус сервісу, наприклад, чудовий сервіс. Тут, на нашу думку, відбувається «явне зрушення означуваного [11; 93], бо сервіс також може бути різним: обстановка в стилі модерн (чому б не сказати: обстановка в сучасному стилі?); фешенебельні готелі (очевидно, в англійській мові відповідає лексемі fashіonable); купатися й загоряти топлес (без верхнього одягу); клініки (замість лікарень); Очевидно, це пов'язане з тим, що в багатьох жителів України лікарня викликає неприємні асоціації, пов'язані з невисокою якістю обслуговування й лікування, тому лексична одиниця клініка має конотативне значення «висококласного, обладнаного новітніми технологіями лікувального закладу»; сателитна (замість супутникової) антена або телевізор із сателітом; фригобар (імовірно, це холодильник-міні-бар); снек-бар (бар, де можна перекусити); лайнери або мегалайнеры (замість кораблів, теплоходів); меню à la carte (це тип меню, до якого жителі нашої країни звикли найбільше – за кожне блюдо платять окремо, тому різниці у виставі жителя України між лексичною одиницею меню й меню à la carte немає) і т. д.
Туристичні терміни-кліше, які, як показав аналіз, властиві тільки російськомовним та україномовним туристичним текстам. У цьому випадку застосовується конвенціональна (загальновживана) лексика, але їй надається конкретний зміст: Палаючі путівки (подорожі, які необхідно терміново продати, тому що вони заплановані в самий найближчий строк, звичайно вони продаються зі знижкою). В Англії використовується термін Late deals, в Америці Last-Mіnute specіals; Шуб-Тур (спеціально організовані тури для придбання хутряних виробів); назви різних турів: Екзотичні країни Африки й Азії; Класична Європа; Антична Греція і т. д.
В Україні та Росії дуже популярні групові поїздки, тому що вони значно дешевше індивідуальних, тому в рекламному туристичному дискурсі часто зустрічаються назви різних напрямків (наведені вище). Туристичні фірми розробляють спеціальні маршрути й дають їм певні назви. Висока частотність зустрічальності дозволяє нам віднести їх до туристичної термінології. В англомовному рекламному туристичному дискурсі таких термінів немає, тому що популярністю користуються індивідуальні поїздки, тому вони різні.
Отже, екстралінгвістичні фактори привели до розвитку українського туризму, що спричинило появу численних англійських запозичених термінів для позначення понять, що раніше були відсутні в української дійсності. Поряд із цим спостерігається тенденція використання англійської лексики замість старої для додання звичним предметам і явищам «західного характеру», престижності. Але в той же час, через екстралінгвістичні явища, відмінні від Заходу й властиві тільки Російському туристичному бізнесу, з'являються «власні», не запозичені нові термінологічні шари лексики.
Висновки
Після аналізу особливостей структури та складових рекламного тексту, зокрема туристичного рекламного тексту, варто зазначити, що рекламні тексти повинні містити чіткі фактичні дані, вони повинні бути вичерпно викладені задля точного розуміння їх змісту. Зміст і форма рекламних текстів визначаються головною метою – викликати зацікавленість до товару. Правильно складений рекламний текст повинен привернути увагу слухача або читача та викликати бажання придбати рекламований товар.
Також, відмінною рисою вдалої реклами є гармонічне поєднання основної рекламної ідеї з тими засобами виразності, які даній ідеї найбільше відповідають. Це виражається, у знаходженні тієї єдино вірної тональності рекламного звернення, що виділяє його серед інших.
В результаті дослідження рекламних текстів були виявлені наступні лексико-семантичні особливості їх перекладу:
Рекламний текст містить у собі цілий ряд екстралінгвістичних компонентів і буде адекватно сприйнятий при їхньому гармонічному сполученні. Якщо не врахувати цей фактор при перекладі, тоді не вдасться перекласти рекламний текст із найбільшою ефективністю.
Рекламний текст, у силу своєї специфіки, ніколи не слід перекладати дослівно тому, що в цьому випадку він може втратити зміст і силу свого впливу. При перекладі рекламних текстів на інші мови необхідно враховувати етичні, психологічні характеристики аудиторії й споживача, специфіку мови й культуру країни, для якої даний текст призначений.
Якщо аудиторія, для якої призначений текст рекламованого продукту різноманітна, то перекладачі користуються винятково загальновживаною лексикою, яка є зрозумілою кожному носію мови та має широке застосування в повсякденному спілкуванні.
Вибір того чи іншого способу або прийому перекладу залежить від багатьох факторів. Це і характер перекладного тексту, і аудиторія споживача рекламної продукції, і особливості психології перекладача, його прихильність до певної літературної традиції.
У пошуках оригінальних й ефективних слів у рекламі часто створюються нові лексеми, які складаються із частин відомих слів й являють собою перекручені або перероблені слова активної лексики української або іноземної мов. Так, одним зі способів створення нових слів є й запозичення іншомовних лексем. У цьому випадку нове слово повинне бути зв'язане й за змістом й асоціативно з об'єктом реклами. Якими б не були знову створені слова, вони повинні відповідати характеристикам аудиторії, на яку спрямоване рекламне повідомлення.
Завдання перекладача − використати всі знання теоретичних основ перекладу для передачі комунікативної функції оригіналу, оскільки знання теоретичних основ перекладу та екстралінгвістичних реалій – необхідна умова адекватності перекладу.
Список використаної літератури
1. Аврасін В.М Соціальні та психолінгвістичні характеристики мови
реклами. – М.: Международные отношения, 1996. – 196 с.
2. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства: підручник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр «Академія», 2004. – 368 с.
3. Пономарів О.Д., Різун В.В., Шевченко Л.Ю. та ін. Сучасна українська мова: Підручник: За ред. О.Д. Пономарева. –2-ге вид., перероб. – К.: Либідь, 2001. – 400 с.
4. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. – 3‑е изд., перераб. и доп. – М.: Высшая школа, 1986. – 295 с.
5. Бархударов Л.С. Уровни языковой иерархии и перевод. – Тетради переводчика., 6 вып. – М.: Высшая школа, 1969. – 230 с.
6. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Международные отношения, 1975. – 240 с.
7. Бернет Дж., Уэллс У., Мориарти С. Реклама: принципы и практика. – М.: Питер, 2003. – 800 с.
8. Васильева Н.В Реклама для всех. – М.: ТЕСЕЙ, 2003. – 222 с.
9. Добросклонская. Т.Г. «Вопросы изучения медиа текстов». – М.: 2000.
10. Зазыкин. В.Г. Психология в рекламе. – М.: 1992.
11. Кашкин В.Б. Введение в теорию коммуникации. – Воронеж, 2000.