Таке розуміння синоніміки грунтується на принципі, суть якого полягає в нерозривній єдності спільного і відмінного в словах-синонімах. Окреме не існує інакше яку тому зв'язку, який веде до загального. Загальне існує лише в окремому, через окреме. Всяке окреме є (так чи інакше) загальне. Це повністю стосується внутрішньої сутності лексичної синоніміки прикметників.15
Перейдемо до самої характеристики синонімічних гнізд, яка допоможе яскраво висвітлити багатсво прикметникової синоніміки.
Різноманітними і синоніми прикметників, що позначають щось погане, зле. Вони групуються навколо слів ворожий та чорний: Дарма біситься злість ворожа, чорна…16
Сам прикметник чорний є нейтральним в емоційному і стилістичному відношенні. Всі інші члени синонімічного гнізда, передаючи основне значення цього ряду, вказують на відповідні відтінки. Хоча прикметник чорний, якщо він є контекстуальним синонімом, може нести різке негативне забарвлення: Сажа в’їлася чорним глумом у пелюстки її долонь.17 Зрозуміло, що сажа чорного кольору, але в даному випадку слово чорний вживається в розумінні поганий. Поет наче засуджує ту пічну сажу, що зіпсувала тендітні руки жінки, і це засудження читається між рядків. Вживається чорний і у значенні байдужий, непохитний для підсилення експресії: Щоб ті слова хитали чорні трони.18 Інший нюанс значення – нещасний: І став я малим і чорним голодни вороном.19 Взагалі спершу важко пов’язати звичайний чорний колір і контекстуальними значеннями цього прикметника, але варто лише пригадати, що чорний – колір трауру, і стає зрозумілим, що синонімом до цього прикметника буде слово із негативним відтінком.
Іншим синонімом до чорного, поганого буде страшний. Це семантико-стилістичний синонім, який додає значенневого відтінку та стилістичного забарвлення: І чи тоді мізерне і смішне не оберталось раптом у страшне?20 Інший синонім – злий: Інші кохатимуть люди – добрі, ласкаві і злі.21 Або: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.22
Інший нюанс значення – червоний. Цей колір асоціюється у людській свідомості із тривогою, страхом, передчуттям поганого, тому прикметник червоний стає контекстуальним синонімом до слова чорний (в решті решт, обидва ці прикметники на позначення кольору окреслюють погані явища та пригнічений стан): І червоним ліхтарем тривоги зупиняю поїзда твого.23
Наступна низка слів-синонімів до поганого є більш зрозумілою, бо ці синоніми сталі, часто вживані та зрозумілі поза контекстом: Ми часто чуєм радісну зловтіху у голосі ворожому, чужім, що заглядали кривда і люте лихо у наш – для щастя виведений – дім.24 В даному разі лихо є символом нехорошого, тому ясно, що воно погане, а ворожий відразу зіставляється з ворогом – людиною, яка намагається зробити щось зле.
_______________
15Колесник Г.М. Слово крилате, мудре, пристрасне. Лексична синоніміка поетичної мови М.Т. Рильського. К.: Наукова думка, 1965. 17 с.
16”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
17”Піч”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 66 с.
18”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973.
19”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
20”Маленьке – не смішне”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 153 с.
21”Ти знаєш, що ти – людина?” Антологія української поезії, т.6. Українська радянська поезія. К.: Дніпро, 1986. 151 с.
22”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
Наступним синонімом виступає докірливий: Для них за біль своїх образ і мук ти не знайшла докірливого слова.25
Прикметник дикий виступає у значенні поганий у наступних рядках: Коли грозує далеч небокрая у передгроззі дикім і німім.26 Сам іменник передгроззя вже є ознакою приближення чогось недоброго, тому даний прикметники влучно підкреслюють цей мотив тривоги.
У ролі членів цього синонімічного гнізда вжиті також прикметники сліпий та безсилий. Хоча за своєю основною семантикою ці слова віддалені від групи синонімів поганий, все ж у наведеному прикладі вони є контекстуальними синонімами аналізованого ряду: Сліпа і безсила лють прийшла і взяла за горло.27
Таким чином, до синонімічного ряду з поняттям поганий на основі поезій В.Симоненка можна віднести слова: ворожий, чорний, страшний, злий, червоний, лютий, докірливий, дикий, сліпий, безсилий.
Близько до зазначених синонімів прилягають слова, що групуються навколо прикметника сумний: І минуле зле розтане, ніби привиди сумні.28 Чи: Журливо мліли очі сумовиті.29 У даному випадку однокореневий синонім сумовитий використовується на позначення меншої ступені суму, ніж прикметник сумний. Читачеві уявляються засмучені очі людини, яку щось турбує та печалить. Саме цей вдало підібраний прикметник дає можливість більш яскраво побачити стан описуємої людини, передати її настрій.
______________
23”Берег чекання”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 129 с.
24”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
25”Цвіла ромашка в полі на межі”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 115 с.
26”Ворон”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 152 с.
27”Україні”. Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 136 с.
28”Не бажаю я нічого, хочу тільки одного…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 47 с.
29”Жорна”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 63 с.
30”Леся Українка”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 71 с.
Прикметник невеселий є вільним синонімом до слова сумний: Ти на папері почуттів моря переливаєш в строфи невеселі. В тій же ролі постає синонім зажурений: І ти одна в зажуреній оселі замріяно схилилась до стола.30 Дуже близько проходить прикметник тужливий: Я люблю тебе просто – отак, без надії, без тужливих зітхань і без клятвених слів.31 Любов, що не знаходить відгуку, справжнє горе, сум для закоханого.
Цілий ряд прикметників, далеких за своїм семантико-семантичним значенням від слова сумний, використовується поетом для опису свого зажуреного, пригніченого стану в період зими, яка навіває смуток: Я не люблю зими, вона така убога, одноманітна, барвами скупа, і місяць білий – круглий, як лупа, втопає в царстві мертвого й німого... Усе важке й безмовне, мов каміння.32
Синонімом виступає і прикметник самотній. Кожній живій істоті потрібен хтось, бо ніщо не може існувати самостійно. Особливо важко самотнім людям, бо люди існують одне заради одного. Тому зрозуміло, що одинокій людині наврячче добре.
Логічним висновком є те, що людині сумно, тобто сумний та самотній виступають синонімами, особливо в зверненному на це контексті: Часто я самотній, ніби Крузо. З цих рядків, згадуючи твір Д.Дефо стає зрозумілим, що герой вірша почувається нещасливим – йому сумно.
Ряд таких прикметників як дикий, убитий, гострий не є синонімами слова сумний поза конкретним контекстом. Але в контексті ці слова підсилюють ефект сприйняття читачем стана печалі героя вірша, примушуючи поспівчувати йому, пропустити крізь себе його емоції, відчути їх в самому серці: На своєму дикому острові в шкірянці з убитих надій штрикаю небо очима гострими – де ти, П’ятнице мій?33
Зустрічається і прикметник сірий на позначення суму. Взагалі дуже часто Симоненко використовує символічні значення прикметників кольору, використовує метафоричні перенесення. Кожен окремий колір окреслює якусь грань людської душі або її емоційне становище. Також кольори у поета виступають показником обставин, за яких відбувається подія. Все у віршах Симоненка діє, змінюється та гармонійно доповнює одне одного. Все має свій характер, душу і колір. У наступних рядках саме сірий додає відтінку, підкреслюючи сумну подію смерті: І в сіру ніч, коли мене не стане.34
Таким чином, розглянувши ще один синонімічний ряд, визначаємо прикметники сумовитий, невеселий, зажурений, тужливий, убогий, одноманітний, скупий, мертвий, німий, важкий, безмовний, самотній, дикий, убитий, гострий, сірий як синоніми до слова сумний.
Як видно із наведених вище прикладів, використання мовних лексичних синонімів у великому обсязі і значній різноманітності характерне для художнього стилю. Лексична синоніміка – один з найпоширеніших засобів семантико-стилістичного варіювання думки – неоднаково представлена кількісно і якісно в різних функціональних стилях української літературної мови.
________________
31”Я і в думці обняти тебе не посмію…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 74 с.
32”Я не люблю зими, вона така убога…” Симоненко В. Ти знаєш, що ти – людина. Серія “Бібліотека школяра”. К.: Наукова думка, 2001. 81 с.
33”Самотність”. Симоненко В. Берег чекань. “Сучасність”, 1973. 143 с.