Ендоцентричні складні слова дослідник визначає як такі слова, чия приналежність до тоєї або іншої частини мови визначається його другим компонентом, що і несе основне значеннєве навантаження слова, перший же компонент характеризує предмет, позначений другим компонентом (earthquake – quake - трястися – earth – земля). Значення слова як би перебуває всередині (-ендо) його самого.
Екзоцентричні складні слова - такі слова, які позначають предмет, не використовуючи у своєму складі його безпосереднього позначення. В основному це такі слова, значення яких лежить поза (-екзо) самим словом. Наприклад, redskin - червоношкірий. Червоношкірий означає людина, однак людина відсутня у складі слова.
1.2.4 Класифікація скорочень як одного з морфологічних способів словотворення
Скороченням (shortening words, abbreviation) називається морфологічне словотворення, при якому деяка частина звукового складу початкового слова опускається. Цей спосіб одержав особливу продуктивність у наш час.
Скорочення, до яких традиційно відносять абревацію і акронімію, є двома різновидами "наймолодшого" в діахроничному аспекті способу словотворення, що полягає у з'єднанні початкових букв декількох слів, виступаючих засобом номінації одного об'єкту [30, c.132]. Існує безліч класифікацій скорочень [3, 38]. Зокрема, Х. Фельбер, розглядаючи види скорочень, перш за все розподіляє скорочені слова за принципом лексикалізованості на графічні (abbrevation) [38]. Далі, Фельбер розподіляє всі лексичні скорочення на ініціальні скорочення (initialisms) та акроніми, або складноскорочені слова (асronyms), другі в свою чергу розподіляються на усікання (clippings) і зрощення (blends)[77].
Існують два способи скорочень, як зазначають Д. І. Квеселевич і В. П. Сасіна, які виділяють усічення (contraction, clipping) та абревіації (initial shortening) [32].
В свою чергу усічення (contraction) поділяеться на:
Аферезіс – арheresis (initial clipping), тобто усічення початку слова: history – story; telephone – phone; esquire – squire; example – sample; defence – fence; complot – plot.
Синкопа – syncope (medial clipping) – усічення середини слова: madam – ma’am; market – mart; even – e’en; ever – e’er; never – ne’er.
Апокопа – арocope (final clipping) – усікання кінця слова: editor – ed; advertisement – ad; veteran – vet; vampire – vamp; prefabricated – prefab; реrmanent – реrm; promenade – prom; microphone – mike.
Можливе поєднання двох типів: аферезису та синкопи, синкопи та апокопи: influenza – flu; avantguarde – van; refrigerator – fridge; реrambulator – pram.
В сучасній англійській мові найбільше поширення набув ініціальний тип складноскорочених слів, тобто скорочення, складені з початкових букв.
За орфоепічною ознакою їх можна розподілити на дві великі групи:
1) Вони можуть вимовлятися як поєднання алфавітних назв вхідних в них букв. Наприклад BBC [‘bi:’bi:’si:] – British Broadcasting Corporation; T.V. [‘ti:’vi:] – television. Ініціальні скорочення нерідко бувають багатозначними. Багато значень має, наприклад, скорочення M.P. Найбільш поширено два значення: Member Parliament член парламенту та militarypolice військова поліція.
2) Друга група ініціальных скорочень вимовляється так, якби це були б звичайні слова, написані такими ж буквами. Вони називаються акронімами. Наприклад: radar [‘reida:] [‘reid¶] – radio detection and ranging радіолокатор, прилад для виявлення об'єкту і визначення його віддаленості. UNO [‘ju:nou] – United Nations Organization Організація З'єднаних Націй.
3) До третьої групи відносять складні абревіації, які складаються з двох компонентів, перший з яких є літера (літери), а другий – повне слово: A – bomb (atomic bomb), ACD solution (acid citrate dextrose solution).
Графічні скорочення можуть бути не тільки ініціальними. Нерідко зберігається тільки декілька приголосних букв, наприклад: assn - association або fmn – formation.
Деякі форми бувають як абревіатурами, так і акронімами: наприклад, ROK вимовляється are-oh-kay, коли воно означає "Republic of Korea", але як слово rock, коли використовується для назви солдата корейської армії [32, c.48-49].
Зворотній словотвір також використовується а словотворчому процесі в англійській мові. Це процес скорочення слова в результаті випущення того, що є чи вважається афіксом чи іншою складовою морфемою. Дієслово zip -"to open or close with a zipper" було утворено при випущенні закінчення -ег в слові zipper (спочатку торгової назви прискорювача ковзання).
Процес зворотного словотвору часто включає в себе метаналіз - переосмислення структури слова. Так від словосполучення shotgun marriage було утворене дієслово в результаті випущення кінцевого -age. Слово було, таким чином, переосмислене з shotgun + marriage на shotgun marry + -age.
Іноді зворотний словотвір випускає префікс, як у ruly English з unruly, чи замінює цілі слова, як у дієслові іump-shoot у баскетболі від іменника jump-shot. Але більшість зворотних формувань випускає суфікси, і тому відбувається процес "де-суфіксації". Серед прикладів випущення суфіксів:
-ed: brown off, chicken-fry, custom-make;
-er чи -or: baby sit, book-keep, housepaint;
-ing: air condition, brainstorm, breast feed, breath-test, Christmas-shop, double-park, soft-land, touch dance, window-shop;
-ion: air-evacuate, automate, mass-produce [33, c.28].
Цікавим є той факт, що всілякі лексичні скорочення володіють майже необмеженою продуктивністю і надзвичайно поширені в сучасній мові взагалі і в термінології окремих наук зокрема. Як справедливо помічає В. П. Даніленко, цьому сприяють загальні тенденції розвитку термінологічного словотворення: "з одного боку, це створення надзвичайно довгих по складу найменувань., з іншого – створення гранично-коротких, структурно економічних найменувань термінів-абревіатур" [28, c.128]. Щодо англійської мови, то тут, на думку О. Д. Мєшкова, широке розповсюдження абревіатур зумовлене самою природою мови, а саме, його прагненням до моносилабізму [39, c.155].
1.2.5 Синтаксичний засіб словотворення в англійській мові
Крім перерахованих способів словотворення, характерних для простих та складних слів, значну роль в англійській мові грає поповнення словарного складу за рахунок утворення словосполучень, що складаються з двох, трьох або більш слів. В. П. Даниленко відносить формування засобами поєднання слів до синтаксичних способів словотворення. На думку дослідника, "термінам-словосполученням віддається перевага внаслідок того, що вони здатні з найбільшою повнотою відобразити необхідні відмітні ознаки іменованого поняття" [28, 132]. Аналітична природа англійської мови підказує всі нові економічні способи збагачення словника за рахунок комбінаторних ресурсів язика, створюючи нову семантичну єдність на основі наявних лексичних засобів.
Утворення зв'язних термінологічних поєднань виявилося одним з найпродуктивніших способів термінотворення в англійській мові [19, 34, 56]. Особливо такі поєднання характерні для підмов тих областей знань, які з'явилися порівняно недавно або досягли високого рівня розвитку. Таким чином, багатокомпонентні зв'язні термінологічні поєднання – це, в основному, утворення ХХ століття та особливо останніх трьох-чотирьох десятиріч, тобто періоду бурхливого розвитку науки та техніки. Чим складніше стає наука й техніка, тим складніше мовні засоби, що позначають нові в цих областях предмети, явища і поняття, тобто в основі цього процесу лежить екстралінгвістичний фактор.
Роль багатокомпонентних термінологічних поєднань в англійській мові стає все більш помітною. У цілому ряді підмов вони стали фактично основним способом утворення термінологічних одиниць. Дане явище заслуговує більш пильної уваги дослідників, тим паче, що багатокомпонентні термінологічні поєднання викликають значні ускладнення в процесі переробки науково-технічної літератури й документації. Систематизація та класифікація даних термінологічних одиниць могла б сприяти рішенню не тільки лінгвістичних, але і чисто практичних задач.
Існує ряд класифікаційних підходів до аналізу багатокомпонентних термінологічних поєднань, які можна знайти в роботах лингвістів-термінологів, що досліджують питання термінотворення. Це класифікація багатокомпонентних термінологічних поєднань по типу структурної організації, внутрішніх синтаксичних зв'язків, по ступеню суцільності елементів, їх активності усередині терміносполучення.
Аналіз багатокомпонентних термінологічних поєднань на матеріалі декількох терміносистем англійської мови, проведений Ткачової Л.Б. дозволили виявити основні тенденції в структурній організації поєднань, визначити види синтаксичних зв'язків між терміноелементами, встановити системність, властиву даному виду термінологічних одиниць у вигляді ядро-гнездових відносин.
Зіставлення структурної організації багатокомпонентних термінологічних поєднань дозволило виділити найпродуктивніші моделі. Структури N + N і А + N для двокомпонентних поєднань, N + N + N і А + N + N для трьохкомпонентних і N + N + N + N для чотирьохкомпонентних поєднань є найпоширенішими і стійкими у системі терминотворення англійської мови.
Отже, аналіз наукових робіт по лексикології і словотворенню таких вчених, як І.В. Арнольд, О.Д. Мєшков, А.А. Уфімцева [3, 39, 60] і інших, дозволяє нам говорити про наявність в англійській мові наступних основних способів словотворення: афіксальний слововивід, словоскладення, скорочення, конверсія, поєднання слів.
1.2.6 Метафора як джерело поповнення лексичного складу
Технічний прогрес звільняє людину від важкої фізичної праці, але він же висуває надмірні вимоги до оперативно-технічних і емоційно-вольових сфер його діяльності й особливо до його когнітивних можливостей і здатностям. Останнім часом метафора все частіше є не тільки ресурсом образного (поетичного) мовлення, але й виконує в мові номінативну (ідентифікуючу) функцію. У випадку виконання метафорою номінативної функції метафора використовується для номінації нових об'єктів, явищ або процесів на основі їх подібності з якимись добре відомими об'єктами, явищами або процесами, тим самим визначаючи й полегшуючи розуміння суті нових явищ. Роль метафори в сприйнятті нових явищ і освоєнні нових видів діяльності заснована на механізмах роботи людської пам'яті, тому вивчення механізмів функціонування метафори неможливо без опори на результати досліджень в області когнітивної науки, пов'язаної з вивченням ментальних станів і ментальних процесів. Центральним питанням у когнітивній науці є питання про організацію знання в пам'яті суб'єкта, у тому числі про співвідношення вербальних і образних компонентів у процесі запам'ятовування й мислення. Дослідження реальних процесів розуміння нового "вимагає виходу за рамки лінгвістики й обліку особливостей функціонування мови як одного з компонентів складного ансамблю психічних процесів" [4, c.72].