Національна специфічність фразеології свідчить про те, що у міжмовному плані лакунарність її одиниць значно більша ніж еквівалентність. Національно-культурна семантика ФО може розглядатися у двох аспектах – ономасіологічному, коли позначуваний елемент дійсності приймається як первинний, та семасіологічному, коли дослідження ведеться у напрямку від значення мовної форми до його проекції на сфері денотації.
Існують різні визначення ФО. Найбільш вдале визначення ФО, на наш погляд, дав В. Кунін: «Фразеологічна одиниця – це стійке сполучення лексем з повністю або частково переосмисленим значенням». Критерії класифікації фразеологічної одиниці є дуже різними. Найбільш поширеними є класифікації ФО за семантичним критерієм (семантична класифікація), за структурним критерієм (структурна класифікація), за семантичним та структурним критерієм (структурно-семантична класифікація), за критерієм функції у реченні (функціональна класифікація). Сумнівні класифікації представляють собою невдалі спроси систематизації ФО. У більшості випадків ФО утворюються народною творчістю, активним семантичним запозиченням, оказіональними новоутвореннями, які потім входять у активний вжиток та стають частиною фразеологічного фонду. Фразеологізація вільних словосполучень та фразеологічна деривація відіграють важливу роль у творенні ФІ.
Найбільш поширеною є класифікація ФО за семантичним критерієм (семантична класифікація), у якій ми розподілили ФІ на фразеологічні сполучення (acousticprivacy; fastfashion, Americanexceptionalism), фразеологічні вирази (payasyouthrow; dogthatcaughtthecar; eatwhatyoukill; tohangnoodlesonsmb’sears), фразеологічні єдності (alphaconsumer; alphadog; alphaearner; alphagirl; babyhunger; baitcar; banditsign; bigboxchurch; black-and-blackevidence; beautyjunkie) та фразеологічні зрощення (besnidemanner; blackonblack; bluehot; blue-on-blue; bluestates; bluedistricts; botherding; brainburn; bricksandmortar; bummerbeat; Christmascreep; ChristianIdentity; civilpartnership; climatecanary; climateport). Класифікація ФІ за структурним критерієм (структурна класифікація) дозволяє виділити наступні типи ФІ: бінарні (двокомпонентні) (knowledgeangel; latchkeydog; mysteryworshipper; nagfactor; napnook), трьохкомпонентні (clergysexabuse; abusivedriverfee; lessthanlethal; blackonblack; extendedfinancialfamily; multilayersolarcells) та полікомпонентні (toputskininthegame; tothrowitoverthewall; towalkthecatback; towaveadeadchicken; suddenlossofwealthsyndrome; color-codedterroralertsystem), що складаються з чотирьох та більше компонентів. Функціональна класифікація дозволяю розподілити ФІ семантичними класами. Найбільшими групи представляють субстантивні ФІ (collateralmail; coalitionofthewilling; counterterrorismczar; deathblossom; dirtybomb; dualuse; headlinerisk) та ад’єктивні ФІ (financial parenting; secret shopping; serial fraudster; rat-race equilibrium). Дієслівні (to black hole; to go plural; to hit the glass ceiling) та адвербіальні ФІ (better dead than zooed) представляють менші за обсягом групи.Проаналізувавши деформовані англійські приказки, багато учених приходять до висновку про те, що в Англії гроші правлять світом, змінюють його, в той же час надмірна кількість грошей характеризується негативним ставленням, наприклад: Earlytobedandearlytorisemakesamanhealthy, wealthyandwise; Peacemakesplenty, plentymakespride, pridemakesenvy, envymakeswar, warmakespoverty, povertymakespeace. У російській ментальності закріплена думка про те, що грошей ніколи не буває багато, та у суспільній свідомості вже не так сприймається думка про те, що багатство завжди здобувається нечесним шляхом. Молодь інших груп орієнтована на високу оплату труда та особисті досягнення. У той же час виникає інша тенденція, яка пов’язана з витісненням трудових цінностей цінностями дозвілля, що проявляється переважно серед молоді.
Збагачення фразеологічного фонду сучасної англійської мови відбувається переважно шляхом фразеологізації вільних словосполучень та фразеологічної деривації.
Фразеологізація вільних словосполучень полягає у їх частковому або повному переосмисленні. Найбільш поширеними способами вторинної номінації, які супроводжують утворення ФІ є метафора та метонімія. В основу фразеологізації вільних словосполучень може лягти будь-яка семантична ознака предмету чи явища навколишньої дійсності. Конототивні та функціонально-стильові семи визначаються змістом внутрішнього образу, а також залежать від характеру семантичного зсуву. У процесі фразеологізації вільних словосполучень відбувається перерозподіл сем або їх значущості. Потенційні семи, які займають нижні яруси в ієрархії сем слова, актуалізуються в основні та диференціальні, в той же час основні семи зазвичай гасяться.
Відмінність фразеологічної неологізації від лексичної полягає у вторинній номінації. На відміну від лексичних неологізмів, які виникли в термінологічних системах, фразеологічні неологізми у більшості випадків називають не нове, а вже давно відоме поняття.
Під фразеологічної деривацією розуміється утворення нових фразеологічних одиниць на базі інших фразеологізмів за допомогою певних афіксів. Фразеологічна деривація може бути двох видів: а) деривація, яка виникає унаслідок додавання дериваційного елементу до кінцевого компонента первинної ФО; б) деривація, що виникає унаслідок додавання елементу до ініціального компонента первинної ФО, тобто у ролі висхідних одиниць можуть виступати як кінцеві, так і ініціальні компоненти первинної ФО. У рамках проведеного дослідження було виявлено 4 основні типи фразеологічної деривації: прогресивна афіксальна фразеологічна деривація; субстантивна афіксальна фразеологічна деривація; регресивна афіксальна фразеологічна деривація; безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія).
У процесі прогресивна афіксальна фразеологічна деривації до кореня або основи одного із компонентів первинної ФІ можуть додаватись словотворчі афікси. Афікси можуть додаватись як до кінцевого, так і до початкового компонента первинної ФІ. Найбільш плодотворною словотворчою моделлю при додаванні афіксів до кінцевого компонента первинної ФІ виявилась N. → N. (carbonneutral → carbonneutrality; botherd → botherder; carbonoffset → carbonoffsetter; flashmob → flashmobber). У процесі творення нових фразеологізмів шляхом прогресивної афіксації ФД із додаванням дериваційного елемента до ініціального компонента найбільш продуктивною моделлю виявилась модель V. → N.verbal(jumptheshark – jumpingtheshark; starvethebeast – starvingthebeast). Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er;- ing; -ily; -ism; -ist.
Субстантивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у заміні дериваційного елемента одного із компонентів первинного фразеологізму на інший дериваційних елемент. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі: N. → N.; N.verbal→ N.; N. → N.verbal. Найбільш продуктивними фіксами виявилися –er; -ing; -ist.
Регресивна афіксальна фразеологічна деривація полягає у відніманні суфікса або елемента зовнішньо подібного до суфікса від висхідного компонента первинної ФО, у результаті чого утворюється вторинна ФО, тобто процес «зворотної деривації» відбувається при відкиданні фразотворчих афіксів. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N.verbal → N.; Nverbal→ V; N. → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.
Безафіксальна фразеологічна деривація (фразеологічна конверсія) - це без афіксальний спосіб фразотворення на основі існуючої фразеологічної одиниці, в результаті дій якого утворюється нова фразеологічна одиниця з іншою частиномовною приналежністю. Найбільш продуктивними виявилися наступні дериваційно-трансформаційні моделі N. → Adj.; N.verbal → V.; N.verbal → V. Найбільш продуктивними дериваційними суфіксами є –er, -ing.
Дослідження фразеологічної деривації ускладнюється проблемою визначення первинних та вторинних новоутворених фразеологізмів. Основним критерієм визначення є часовий фактор та чіткі словникові дані.
Проведене дослідження показало, що в сучасній англійській мові переважають ФІ, утворені шляхом субстантивної афіксальної фразеологічної деривації.
Характерною особливістю нових фразеологічних одиниць є їх модельованість. Більшість з ФІ є субстантивними за категоріальним типом. Дієслівні та ад’єктивні ФІ представляють незначну частину нового фразеологічну фонду сучасної англійської мови. Більшість ФІ є бінарними (двокомпонентними), трьохкомпонентні та чотирьохкомпонентні ФІ представляють менші за кількістю групи. Субстантивні ФІ мають наступні продуктивні моделі: N. + N. та Adj. + N. (guerrilla gardener; jackpot justice; granny leave, orphan news, mass customization; pester power; salad dodger; stealth fat; spin journalist; talking hairdo; stealth taxation; suicide bomber). Найбільш продуктивні моделі для дієслівних ФІ є наступні: V. +(Art./Pron.) + N. та V. + Prep. (to cowboy up; sex down, sex up; to carpet nuke; to pod slurp; to ride herd). Ад’єктивні моделі мають такі продуктивні моделі: N.+ N. та Adj. + N. (soft skills; toxic bachelor; zero-drag employee; digital warfare).
Що стосується соціолінгвальних параметрів ФІ, то більше частина нового фразеологічного фонду належить до економічного (permission marketing; proletarian drift; return on talent; revenge effect; to ride herd; secret shopper; serial entrepreneur), військового (dirtybomb; dirtynuke;carbomb; microwavebomb; postalterrorism), суспільно-політичного (acoustic privacy; acoustic ecology; nap nook; pin-drop syndrome; portfolio worker; rat-race equilibrium; silicon ceiling) та технічного pocket communicator;facial technology; fact-free science; feature fatigue; genetically modified computer). Наймасштабнішими за обсягом є суспільно-політичний та економічний соціофункціональний класи. Деякі поняття були введені як необхідність розмежувати вже існуючі поняття від тих, що були утворені нещодавно.
Список використаних джерел
1. Ажнюк Б.М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітлені / Б.М.Ажнюк. – К.: Наукова думка, 1989. – 134 с.
2. Алефиренко Н.Ф. Взаимодействие языковых уровней в сфере фразеологии / Н.Ф.Алефиренко. – Полтава: Полтавский государственный педагогический институт им. В.Г. Короленко, 1990. – 64 с.
3. Алефиренко Н.Ф. Фразеологические инновации в русском языке советского периода / Н.Ф. Алефиренко // Русское языкознание. – 1996.– Вып. 17. – С. 3-11.