Махнула рукою – злетіли увись рушники.
"Лишайтесь щасливі", - і стала замисленим полем
На цілу планету, на всі покоління й віки (Б.Олійник).
Дієслова – це один із засобів відтворення динаміки. За морфологічною будовою дієслова поділяються на непохідні і похідні.
Непохідні – це дієслова немотивовані, які в сучасній українській мові не є утвореннями від інших слів: носити, летіти, читати.
Похідні – це мотивовані дієслова, які походять від інших слів: перечитати < читати, синіти <синій, барабанити < барабан.
Таблиця
Способи творення дієслів
| Способи творення | Приклади |
| Префіксальнийдієслова утворюються за допомогою питомих префіксів: дієслова утворюються за допомогою запозичених префіксів | (у-) (в’їхати, увійти), ви- (вилетіти), від- (відбігти), до- (дописати), за- (заспівати), з- (злізти), на- (набрати), над- (надгризти), о-(об-) (оглянути, обговорити), пере- (переробити), під- (підскочити), по- (повечеряти), при- (принести), про- (проспати), роз- (рознести); де- (деградація), дез- (дезінформація), дис- (дисгармонія), ре- (ревакцинація); |
| суфіксальнийпрефіксально-суфіксальний | -ува- (торгувати), -ов- (перемальовувати), -от- (гуркотати), -ну- (стукнути), -а- (обідати), -и- (косити), -і- (жаліти); підспівувати, удочерити; |
| постфіксальний | лікуватися, носитися; |
| Наголосрухомий наголос: наголошується голосний кінцевого складунаголос падає на закінчення, якщо в інфінітиві наголошується суфікс –тинаголос зберігається на закінченні в односкладових інфінітивних основах, хоч суфікс -ти і ненаголошений | розіб’ю' – розі'б’єш; надпи'ти – надіп’ю';везти', везу', везе'ш, веземо', везете', везу'ть;вести' – вела', вело', вели';пи'ти – пила', пило', пили'; ли'ти – лила', лило', лили' (але ри'ти – ри'ла, ши'ти – ши'ла; |
| Вербалізація (від лат. verbalis – дієслівний) – процес переходу слів з інших частин мови (вигуків, звуконаслідувальних слів, часток) у дієслова | Уже час люлі. А зараз – тсс... (А.Гол.) |
◊ Серед наведених дієслів є такі, що не мають словотворчих суфіксів. Знайдіть ці дієслова.
Вітати, телеграфувати, нести, жити, зцілити, бліднути, пекти, білити.
◊ Розмежуйте формотворчі дієслівні і прикметникові суфікси й утворіть з ними відповідні дієслівні і прикметникові форми:
-л-, -н-, -учи-, -т-, -юч-, -ш-, -ен-, -уч-, -іш-, -ючи-.
За походженням твірної основи розрізняють дієслова віддієслівні (перебігти, від’їхати), відіменникові (групувати, кухарити), відприкметникові (білити, темніти), відчислівникові (двоїти, четвертувати), відприслівникові (дармувати, задкувати), відзайменникові (якати, тикати), вигукового походження і дієслова, що утворилися від часток (ойкати, ахати, тьохкати, такати).
◊ Прочитайте текст. Визначіть стильову приналежність, автора, назву твору. Випишіть дієслова, утворені за допомогою продуктивних способів словотвору.
Прочитайте цей твір і доповніть поданий ряд дієслів.
... І все це ворушиться, дихає, курить, говорить, кричить, лається, мукає, мекає, ірже, ігігікає, ремигає, позіхає, кувікає, хреститься, божиться, матюкається, заприсягається, пахне, кудкудакає, квокче, смалить одне одного по руках, грає на гармонію, на скрипку, «причитує», п’є квас, їсть тараню, «будькає», лускає насіння й крутиться на каруселі...
◊ Поміркуйте, як слід написати дієслова у словосполученнях. Які афікси краще при цьому використати? Складіть діалог з поданими словосполученнями.
піднявся на третій поверх чи зійшов на третій поверх;
спустився з третього поверху чи зійшов з третього поверху;
заслухати чи прослухати оголошення;
заслухати чи прослухати гру віолончеліста;
прослухати чи вислухати співрозмовника;
зачитати телеграму чи прочитати телеграму;
проголосити чи оголосити подяку.
Корисно знати
Коли йдеться про офіційне повідомлення вголос, інформування слухачів щодо змісту офіційних паперів, здебільшого коротких, перевага надається дієслову зачитати: зачитати указ, зачитати телеграму. З іменниками доповідь, лекція усталилася інша сполучуваність: прочитати доповідь, прочитати лекцію (З довідника «Культура мови на щодень).
◊ У мові прозових творів Михайла Стельмаха активно вживаються розмовні дієслова.
зморозити, прителющитися, петрати, таляпати, витюрлюнькувати, гандаляпати, доклешняти, притетюритися, шнуркувати
Наприклад: – Доклешняв? – насмішкувато запитав батько. – Та якось дотарганився, – пов ажно відповів я [Михайлик](Щедрий вечір).
Що означають такі дієслова? Які словотворчі чи формотворчі афікси наявні в таких дієсловах?
Випишіть з повісті «Щедрий вечір» Михайла Стельмаха приклади речень з поданими дієсловами.
◊ Прочитайте текст, написаний про відомого вченого – дериватолога Катерину Городенську. Визначіть стильову приналежність тексту, основну думку авторів. Як розкривається образ мовознавця? Які риси притаманні вченому? Підготуйте за матеріалами Інтернет-сайтів та журналів «Дивослово», «Мовознавство» допопвнення до цього тексту.
Які частини мови найчастіше використані в тексті? Яких семантичних, смислових відтінків надають прислівники? Визначіть способи творення прислівників. Випишіть складні слова, прикметники, утворені від назв населених пунктів, поміркуйте, як вони утворені.
Виконайте фонетичний, морфемний і словотвірний аналізи підкреслених слів.
Змалку дівчинка пізнавала дитячими руками важку працю хлібороба. У напруженому плині сільського життя міцнів дух, формувалися життєва стійкість і вольова вдача. У родині дбайливих батьків сформовано було працелюбний вишкіл і жагу до навчання.
У Новоаврамівській середній школі, що на Полтавщині, незабутнє враження на майбутнього визначного мовознавця справив учитель української мови та літератури Сергій Іванович Дем’яненко, котрий передав любов до мовних скарбів. Катерина Григорівна завдячує йому за своє залюблення у філологію і професію вчителя.
Бажання стати вчителькою і захоплення рідною піснею й словом привели здібну юнку 1966 року на філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О.С.Пушкіна, який закінчила 1970 року з відзнакою. Під час навчання у Кіровоградському педінституті Катерина Чемерис (дівоче прізвище) брала активну участь у багатьох мистецьких заходах. Вона співала в інститутській академічній хоровій заслуженій капелі, нерідко подорожувала з капелою по містах України та інших республік.
... Аспірантські роки були вщерть наповнені творчими пошуками і спілкуванням з відомими мовознавцями. Уже в аспірантурі виразно виявилися особливості творчого обдаровання дослідниці: захоплення граматикою і вміння точно, з притаманним математикам хистом сформулювати й обґрунтувати теоретичні узагальнення. Аспірантуру закінчила достроково і в травні 1975 року захистила кандидатську дисертацію “Морфологічна структура відіменних дієслів у сучасній українській мові”. Дослідження “Деривація синтаксичних одиниць” блискуче захищено як докторську дисертацію (1991).
З ім’ям професора Катерини Городенської пов’язана передусім розбудова теорії граматичної тріади – словотвору, морфології, синтаксису. Вершинним дослідженням професора Катерини Городенської є відзначена академічною премією ім. О.О.Потебні монографія “Теоретична морфологія української мови” (2004) . Талановита дослідниця гармонійно поєднує багатогранну наукову працю з освітянською (І. Вихованець, Н. Іваницька «Талант науковця і вчителя»).
Однією з характерних рис прислівників є різноманітність їх будови, строкатість складу, структури. Це пояснюється тим, що вони сформувалися на основі інших частин мови.
За способом творення прислівники поділяються на первинні і вторинні. До первинних належить незначна кількість прислівників, які утворилися давно і так змінилися, що в них важко встановити первісну форму: тут, там, завжди, куди. Сюди належать і ті прислівники, які виникли із будь-яких слів у поєднанні із займенником: торік, натомість, повсякчас, звідусіль, звідусюди.
Прислівники утворювалися і повторенням займенникових основ, злиттям з ними прийменників, флексій, суфіксів імен, часток: так-сяк, куди-не-куди, доти, відколи, деколи, відтіля, звідси, звідусіль, десь, ніде, коли-небудь.
Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники. Найбільше вони творяться морфологічним способом (суфіксальним, префіксальним, префіксально-суфіксальним, основоскладанням) і морфолого-синтаксичним (шляхом адвербіалізації).
◊ Прокоментуйте таблицю
Таблиця
Способи творення вторинних прислівників
| способи творення | приклади |
| прислівники іменникового походженняшляхом прийменникового творення від іменників у родовому відмінку однини; знахідного відмінка однини, орудного відмінка однини, місцевого відмінка однини множини Безприйменникове творення від іменників в орудному відмінку однини множиниархаїчної форми орудного відмінка множини | зверху, зранку, позавтра, щоднявголос, вволю, назад, навхрестнаскоком, похапцем, попідвіконнювночі, вгорі, опівночі, опівднінавшпиньках, навколішкахмиттю, слідом, літомчасами, місцямиверхи, пішки, рачки |
| прислівники прикметникового походженнябезприйменникові прислівники із суфіксами -о, -е ;прийменникове утворення від родового відмінка однини короткої форми прикметників чоловічого або середнього роду з прийменниками з, від, до, за;від давального відмінка колишньої короткої форми прикметника з прийменником по;від знахідного відмінка однини короткої форми прикметника середнього роду з прийменниками на, за, в, до;від прикметників короткої форми жіночого роду з цими ж прийменниками; від відносних прикметників на -ськ(ий);з прийменником по;від якісних прикметників з допомогою префікса по-, суфікса -ому; | ясно, чисто, добре, гарячездалека, звисока, спроста, віддавна, дочиста, замолодупомалу, потихунаново, нарізно, заново, вправо, достатньовручну, нашвидкупо-батьківському і по-батьківськипо-доброму, по-новому |
| прислівники числівникового походженнявід знахідного відмінка збірних числівників з прийменниками в, на; від кількісного числівника середнього роду одно з прийменником за;від місцевого відмінка збірних числівників з прийменником у(в);від знахідного відмінка порядкових числівників з прийменниками в, по;від кількісних числівників за допомогою суфікса –чі; | вдвоє, втроє, надвоєзаодноудвох, втрьохвперше, вдруге, по-першедвічі, тричі |
| прислівники займенникового походження | куди, тоді, іноді |
| прислівники дієслівного походженнявід дієслівних основ за допомогою різних афіксів;за допомогою закінчення -ма(-ома) старої форми орудного відмінка двоїнивід колишніх прикметників і дієприкметників | пошепки, всупереч, досхочу, мовчки, гопкисидьма, дарма, жартома, крадькомазагодя, нехотя, навстоячки, навсидячки. |
| основоскладання | силоміць, босоніж, ліворуч, самотужки |
| шляхом редуплікації | тихо-тихо, рано-вранці |
| повторенням синонімічних або антонімічних основ | любо-дорого, тишком-нишком, більш-менш, видимо-невидимо |
| лексико-синтаксичним способом | насамперед, запанібрата, натщесерце, споконвіку |
Адвербіалізація (від лат. adverbium – прислівник) – це процес переходу інших частин мови у прислівник. Цей процес відбувається протягом усієї історії української мови. В одних словах він закінчився, і ці слова тепер вживаються тільки як прислівники (повна адвербіалізація): вліво, зранку, зопалу, поруч.