4. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977
5. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л.: АН СССР, 1983. – 126с.
6. Виноградов В.В. Основные типы лексического значения слова. //ИЯШ. – 1981. - №5. – с. 21-24.
7. ГалузинськийВ.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – Рівне, 1996
8. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: синтаксис и лексика. М., 1979. 178 с.
9. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4 с.8-12
10. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. Теоретический курс. М:., 1957. – 400 с.
11. Касландия В.А. Синонимия в немецкой фразеологии : Справочник. – М.: Высш.шк, 1990. – 190с.
12. Косман В.С. Сборник упражнений по фразеологии немецкого языка – М.: Международные отношения, 1964. – 254 с.
13. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М., 1986
14. Кунин. А. В. Основные понятия фразеологии как лингвистической дисциплины. М, «Высшая школа» 1964 – 201 с.
15. Малик О.С, Петлеванный Г.П. Фразелогические сочетания с глаголом machen. Пособие для студентов. – М–Л.: Просвещение, – 1966. – 111с.
16. Мелерович А.М., Мокиенко В.М. О принципах словаря индивидуально-авторских употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998 с.101-115
17. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989.
18. Ніколаєва С.Ю. та ін. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.
19. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. – 1971., – 183 с.
20. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. – М., Высшая школа, 1962. – с. 222
21. Фомина, З.Е. Немецкие фразеологические синонимы в сопоставительном аспекте // Kon-trastive Beschreibung der russischen und deutschen Sprache = Контрастивное описание русского и немецкого языков. - Halle-Wittenberg, 1996. - С. 71-83.
22. Чернышева И. И. Идиоматика современного немецкого языка и её обогащение. Сб. «Проблемы изучения языка». М:., 1957.
23. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1970. 200 с.
Словники:
1. Бинович Л.Э., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах и К. Агрикола. Изд. 2-е, испр. и доп., М., «Русский язык». 1975.
2. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. Deutsch-Ukrainisches phraseologisches Worterbuch. Т.1. – К.: Рад. шк., 1998. - 416 с.; Т.2. - К.: Рад. шк., 1981. – 382 с.
3. Шкляров В.Т., Эккерт Р., Энгельке Х. Краткий русско-немецкий фразеологический словарь. М., «Русский язык», 1977.
Додаток А
Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати»
1. Die Arbeit brennt j-m auf den Nägeln – робота горить в руках
2. die Arbeit geht j-m leicht von der Hand – робота йде гаразд
3. die Arbeit geht voran – робота йде гаразд
4. ganzeArbeitleisten – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість
5. gründlicheArbeitleisten– сумлінно виконувати роботу, працювати на совість
6. gründlicheArbeitmachen – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість
7. gründlicheArbeittun – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість
8. sich an die Arbeit machen – ставати до роботи
9. sich an die Arbeit gehen – ставати до роботи
10. ganz bei der Arbeit sein – з головою поринути в роботу
11. sich krank arbeiten – надриватися на роботі
12. sich müde arbeiten – напрацюватися
13. sich tot arbeiten – непосильно працювати
14. sich zu Tode arbeiten – непосильно працювати
15. wie eine Maschine arbeiten – працювати як машина
16. wie ein Pferd arbeiten – працювати як кінь
17. wie angestochen arbeiten – працювати як одержимий
18. für zwei arbeiten – працювати за двох
19. arbeiten wie ein Vieh – працювати як кінь
20. sich (D) Schwielen an die Hände arbeiten – працювати до мозолів на руках
21. arbeiten wie ein Dachs – працювати як віл
22. wie ein Galereensklave arbeiten – працювати як каторжник
23. was das Zeug hält – прицювати що є сили
24. sichinsZeugwerfen – взятися за справу, засучивши рукава
25. tüchtiginsZeuggehen – взятися за справу, засучивши рукава
26. sichtüchtiginsZeuglegen – взятися за справу, засучивши рукава
27. wiewildarbeiten – працювати як божевільний
28. eine Bienefleiß entwickeln – працювати як бджола
29. eine Bienefleiß an den Tag legen – працювати як бджола
30. ohne ohne Rast und Ruh arbeiten – працювати як білка у колесі
Додаток Б
Дані вправи можна використовувати в старших класах шкіл. Подібні вправи розраховані на високий рівень знань учнів, уміння працювати з словником.
1. Прочитайте подані фразеологізми. Слідкуйте за артикуляцією. Перекладіть фразеологізми.
LesenSiefolgendePhraseologismen. BenützendabeiihreAussprache. Übersetzen die Phraseologismen:
Sich an die Arbeit machen, sich zu Tode arbeiten,
arbeiten wie ein Vieh, was das Zeug hält, eine Bienefleiß entwickeln, ohne ohne Rast und Ruh arbeiten.
2. Змініть речення, ввівши у них фразеологізми, підходящі за змістом.
VeränderndieSätzebenützendie Phraseologismen:
Juta arbeitet fleißig. Sie macht alles gleichzeitig
Iren arbeitet viel. Sie hat keine Zeit anzurufen.
Alle Studenten arbeiten tüchtig. Sie mussen viele Aufgabe machen.
Olga arbeitet gut. Sie will ein Ziel erreichen.
Ich glaube, dieses Mädchen arbeitet immer. Sie sind immer beschäftigt.
3. Складіть речення з поданими фразеологізмами.
Bilden die Sätze benützen dabei folgende Phraseologismen:
Eine Bienefleiß an den Tag legen, wie wild arbeiten, sich an die Arbeit machen, gründliche Arbeit leisten, sich zu Tode arbeiten.
4. Складіть діалогивикористовуючи поданіфразеологизми.
Bilden die Dialoge benützen dabei folgende Phraseologismen:
Sich tot arbeiten, sich müde arbeiten, sich an die Arbeit machen, die Arbeit geht voran, arbeiten wie ein Dachs, was das Zeug hält.
5. Cкладіть невеличке оповідання чи ситуацію, використовуючи якомога більше ФО.
Bilden Sie kurze Situationen benützen dabei folgende Phraseologismen.
В цьому завданні форма буде переважати над змістом, тому на перший погляд вправа може здатися беззмістовною. Але під час виконання вправи, окрім творчої уяви, залучена зорова та моторна пам’ять, що сприяє запам’ятовуванню фраз.