Правопис заперечних часток
| Не | |
| Разом | Окремо |
| 1. Із словами, що без не не вживаються: немовля, невід.2. З іменниками, прикметниками, прислівниками тоді, коли утворюється новее слово, яке можна замінити синонімом без не: недовір'я – підозрілість.3. У префіксі недо- (позначає неповну ознаку обо дію): недоконаний.4. Із дієприкметником без залежних від нього слів: Бурею вривалися у незруйновані чисті міста. | 1. Із числівниками, займениками, службовими словами: не три, не такий.2. Із дієсловами: не хотів, не виконано.3. З іменниками, прикметниками, прислівниками при протиставленні: Вона мені не ворог, а подруга. 4. З імениками, прикметниками, прислівниками, ящо в реченні є заперечення: Чи не близько він підійшов? |
| НІ | |
| 1. У заперечних займенниках, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, нічий.2. У заперечних прислівниках: ніде, нітрохи.3. У словах, які без ні не вживаються: нівечити. | 1. Якщо ні заперечує наявністьдії, ознаки предмета: ні місто, ні село.2. У займениковмх сполученнях, якщо після ні є займенники з прийменником: ні на чому, ні до кого. |
До поданих дієприкметників додайте частку неі побудуйте з ними речення так, щоб в одних випадках частка не з дієприкметником писалася разом, а в інших – окремо.
Помитий, розташований, обдуманий, реалізований, підписаний, пробитий, ржавіючий, рекомендований, забезпечений.
Напишіть частку не разом або окремо зі словами і поясніть написання.
(Не) мічний; (не) слава; (не) боязкий, а хоробрий; (не) абиякий; (не) зважаючи; (не) зчутися; (не) досушити; (не) мовби; (не) ясний, а темний; (не) билиця; (не) добрий; (не) наче; (не) ук; (не) досягати; (не) зайнятий справами; (не) до речі; (не) зустрічати; (не) з руки; (не) навидячи; (не) абищо; (не) года; (не) з’ясоване досі питання; (не) довіра; (не) рішуче; (не) поспішаючи; (не) злий; (не) щадний; (не) інакше.
◊ Прочитайте текст. Визначіть його основну думку. Чи погоджуєтесь ви з автором? Доведіть свою думку.
З’ясуйте, яку роль у тексті відіграють частки, до якого розряду вони належать. Як частки створюють естетику неповторності? Як автор доводить, що світ, час, в якому протікає буття, - неповторні?
Поясніть правопис часток. Виконайте морфологічний розбір трьох часток на вибір.
Мабуть, ще людство
дуже молоде.
Бо скільки б ми
не загинали пальці, -
XX вік! - ай досі де-не-де
трапляються іще неандертальці.
Подивишся: і що воно таке?
Не допоможе й двоопукла лінза.
Здається ж, люди,
все у них людське,
але душа ще з дерева не злізла (Л.Костенко).
Радимо прочитати
Книга «Поезія Ліни Костенко в часах перехідних і вічних».-Харків: Прапор, 2006.
З рецензії на книгу:
Безперечно, книжка є прекрасним посібником для вивчення поезії Ліни Костенко сьогодні, в суспільстві поламаних кодів, коли літературу можна клепати на комп’ютері і видавати масово і для маси. Що ж, маємо добу девальвації Слова як коду правди, літератури — як мистецтва слова, поета — як медіума історії. Автори статей, розміщених у цьому виданні, спрямували літературознавчі проекції та інтерпретації в майбутнє, здійснивши завдяки своєму аналітичному інструментарію нове прочитання поезії, витворивши інтелектуальний простір українського коду від шістдесятництва до сьогодення через Слово Ліни Костенко (Дмитро ДРОЗДОВСЬКИЙ, студент Національного університету «Києво-Могилянська академія»).
Схема морфологічного аналізу частки:
1. Аналізоване слово.
2. Група за місцем і роллю в мовних одиницях (фразова, словотворча, формотворча).
3. Група за походженням: первинна (непохідна), вторинна (похідна).
4. Група за морфологічним складом (проста, складена).
5. Правопис.
Перекладіть подані нижче частки українською мовою і складіть з ними речення. Порівняйте правопис часток в обох мовах. Скористайтеся порадами відомого письменника Б.Антоненка-Давидовича.
Ведь, даже, ли, -либо, кой-, -ка, только, вовсе не, разве, неужели, не то…не то.
Часто трапляється помилка навіть у сучасних художніх творах типу: «Не то справді хотів спати, не то тільки вдавав, що хоче». Такого вислову нема в українській мові — його механічно перенесено з російської, де цілком природно звучить фраза: «Не то действительно хотел спать, не то делал вид, что хочется». По-українському відповідником до російського вислову не то — не то буде чи то — чи, наприклад: «Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було! Мені так любо, любо стало» (Т. Шевченко); «Одна з таких чи то каменюк, чи то маленьких скель стирчала тільки за метр від берега» (Ю.Шовкопляс).
Частка ж (або, якщо попереднє слово кінчається на приголосну, же) в одних випадках відповідає російській частці же, як ось, приміром, у приказці: «За моє жито мене ж і бито», в інших — ні. Скажім, у фразі «Та ти ж сам бачив» частка ж більше відповідає російському слову ведь: «Да ведь ты сам видел». Бувають випадки, коли в українській фразі краще поставити сполучник а, хоч у відповідній російській фразі стоїть частка же: «Братья работали, я же сидел» — «Брати працювали, а я сидів».
Частка ж (же) часто надає фразі підсильного пояснювального (або виправдувального) характеру: «Я ж не хотів цього»; «Я ж не думав, що так воно обернеться», — хоч ліпше «Та я не хотів…»; «Та я не думав…».
Інколи російській частці же відповідає українське бо: «Та йди-бо сюди!»; «Та годі-бо тобі!», — або частка но: «Сядь-но та розкажи».
Рефлексія і самоперевірка
Поясніть, чому частка належить до службових слів?
Яка роль часток у мові?
Які частки називаються формотворчими, а які – словотворчими? Проілюструйте прикладами.
Від яких частин мови утворюються похідні частки?
Чи завжди частка ні має заперечне значення?
У поданому реченні знайдіть частки і дайте їм характеристику: «Творець — це, власне, той, хто здатен у вимірі теперішнього почути голос часу, який настане, і кристалізувати його в «непередбаченому слові» (О.Пахльовська).
Тема для розмови.
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія» Володимир Моренець запровадив назву «Культура какби». Учений наголошує на глибокому протистоянні між філософією какби, яка увірвалася у вир життя в XX столітті, і справжньою творчістю, великим талантом, вічним мистецтвом. Саме це маленьке слівце є наслідком викривлення історичного дзеркала.
«Під кінець XX століття какби почало множитися, ширитися, розповзатися по всій малоросійськомовній площі мільйонами і мільярдами черв’яків-вірусів, виїдаючи мовця зі слова і слово із мовця навіть в інших мовах. Тепер землею нипають мільйонні череди знелюднених слів і німі, безсловесні тіні, неначе тумани різних років, які ніколи не зійдуться і нікому нічого не повідають, бо що вони насправді можуть сказати какби?!» Яка частиною мови виражається слово какби?
Яка ваша думка стосовно культури какби? Обговоріть цю проблему в класі.
◊ Завдання додому.
Продовжіть думку:«Кожен вірш — це жива істота, в якої є своя душа. Ця душа складається з думок, почуттів, внутрішньої музики та магії звучання». Напишіть виступ на конференцію.
72. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови.
Людина вибудувала з минулого у прийдешнє золотий міст, яким спішать у серця посланці людяності і любові – викупані у пелюстках квіту і в пробудженнях росяного ранку слова, прозоро-чисті слова моральності людської (І.Вихованець).
Комунікативна розминка.
У кожної деревини свій плід, а в кожної людини – свій рід. Кажуть, хоч і по коліна в воду, аби до свого роду. А як немає роду-родиноньки, то ні до чого притулитися, нікому порадоньки дати. Саме через відчуття роду і завдяки йому людина приходить до світлого образу Батьківщини. А що для вас означають слова рід, родина, рідня? Яка роль родини у вашому становленні? Обговоріть це в класі.
◊ Прочитайте текст. Визначіть стиль мовлення, основну думку автора. Як передається ставлення автора і ставлення героя до матері? Які мовні засоби при цьому використовуються?
Перепишіть текст, розкривши дужки і поставивши розділові знаки. Проаналізуйте уривок за частинами мови; до кожного слова дайте пояснення, за якими морфологічними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцією його слід віднести до тієї чи іншої частини мови.
Мати... Вона всміхається а сонце вже іскриться в краплинах сліз на щоках. Повні розчервонілі руки мати (по)хапцем витирає об фартух губи їй дрижать хвилюванням і шепочуть уже (що)сь найпестливіше найніжніше і пірнувши в тепло її грудей льотчик на мить перестає бути льотчиком і нема за ним вздовж і (в)поперек облітаного неба, ні шалених надзвукових швидкостей (не)ма ні команд ні тривог ні (не)безпек а є тільки затишок і насолода віднайденого щасливого дитячого світу. Та це тільки миттєве потім знову все стає на свої місця і він перед нею вже приїжджий льотчик майже гість і мати погамувавши кипіння своєї радості терпляче жде поки син здоровкається з чабанами та чабанками (О.Гончар).
Усі слова в мові за лексичним значенням та граматичними особливостями поділяються на частини мови.
Це лексико-граматичні розряди слів у мові, які відрізняються один від одного узагальненим спільним лексичним значенням, граматичними категоріями, синтаксичними функціями.
В основу виділення частин мови покладено лексичний, морфологічний, синтаксичний, словотворчий принципи.
Лексичний принцип характеризує лексичне значення слова або його відсутність. За наявністю лексичного значення виділяють повнозначні і неповнозначні частини мови.
◊Дайте відповіді на питання за таблицею.