112.Частки, їх функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток
Усілякі є на світі дійства. Той малює. Той співає. А той пише вірші чи пісні. Хтось біжить. Хтось спішить. І спішить і не спішить…Частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива'.
Іван Вихованець.
Комунікативна розминка. Чи дослуха'єтеся ви до слова? Що означає для вас – дослу'хатись до рідного слова?Чи яскраві візуальні ефекти, віртуальна реальність не відсунули у тінь рідне живе слово? Чи вмієте вести бесіду? Що для вас значить бесіда? Обговоріть це з друзями.
◊ Прочитайте текст. Що ж створює бесіду? Чи є в роздумах Андрія Содомори відповідь на ваше питання? Слова яких частин мови зазвичай стимулюють, спрямовують, виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення і надають йому виразного національного колориту? Назвіть ці слова, визначіть частину мову. З'ясуйте різновиди речень.
Бесіда, як і пряжа, снується: тут нелегко визначити, де початок, а де кінець. Навіть зачин бесіди – це сполучники, частки, що служать для продовження чогось раніше початого: «А знаєте…Отож…Так от…» Тільки-но в одного бесідника закінчується «нитка» - непомітно приточує інший, аби далі снувалось: «А я от…» Приточує не будь-що, а лиш те, що в'яжеться з попереднім, що «товаришує» йому.
Бесіда – то мистецтво (А.Содомора).
◊ Прокоментуйте подані визначення. Яка з характеристик частки більше імпонує вашому розумінню цієї службової частини мови.
Частка – це службова частина мови, що об'єднує слова, які слугують для утворення граматичних форм, надають додаткових змістових, модально-вольових, емоційно-експресивних відтінків реченням або його членам («Короткий словник лінгвістичних термінів»).
Часткою називається службова частина мова, яка надає окремим словам, словосполученням, реченням додаткових відтінків або служить засобом творення граматичних форм слів чи похідних слів (з підручника).
Наприклад: Нехай увійдуть у хату чистота і спокій (М.Коцюбинський).То - наше слово, то - щодення чудо. То - сонця зір крізь каменя більмо. То - дух народу - о всесильний Буддо! - Все в нас бери, лиш мови не дамо!.. (Д.Павличко).
Частки виступають засобом відтворення певних емоцій, почуттів, посилення дії, стану, ознаки, підкреслення смислових центрів у висловлюваннях тощо. У системі літературної мови частки відіграють важливу роль, оскільки саме вони надають мовленню виразного національного колориту, допомагають відтінювати індивідуальне мовлення, засвідчують самобутній характер української мови.
◊ Чим відрізняється частка від інших службових частин мови?
Підготуйте повідомлення «Своєрідність частки», скориставшись таблицею і довідкою.
Таблиця
Ознаки службових частин мови і вигуку
| Назва службових частин мови, вигук | Ознаки |
| Частка | виражає загальні логіко-смислові, емоційні і модально-вольові відтінки окремого слова, словосполучення або речення в цілому |
| Сполучник, прийменник | виражають залежність між одиницями морфологічного та синтаксичного рівнів |
| Вигук | служить для безпосереднього вираження різних емоцій і волевиявлень |
Довідка
Основна сфера функціонування більшості часток — це усне мовлення, звідки вони активно проникають і в інші функціональні стилі, переважно художній і публіцистичний.
Перевагами розмовного і художнього стилів є можливість використовувати діалектні, застарілі частки на зразок: угу, да, ге, коб, коби, іч, най, буцімто, пак, се та ін. Наприклад: Іч яку (пісню) зачали (Мирн.); Се було літом, саме в жнива (Коц.).
У художній мові натрапляємо і на частки власне авторського творення: Ви-те суху вербу встромили тута? (Л.Укр.). З метою підсилення виконуваної функції використовуються такі частки: он-он, от-от, ні-ні, так-так та под.: От-от зозулька маслечко сколотить... і людям одмірятиме літа (Л.Укр.).
◊ Складіть інтерв'ю з мовознавцем, в якому використайте частки різних груп за значенням, що подані в таблиці.
Таблиця
Групи часток за значенням
| Модальні | Словотворчі | Формотворчі |
| Частки, що надають словам, словосполученням і реченням різних семантичних, модальних та емоційно-експресивних відтінків:вказівні: ось, он, онде, от, це, оце, то, ото, воноозначальні: якраз, саме, справді, точно, власне, рівно;майже, приблизно, мало не, трохи, ледве, трохи непідсилювальні: і, й, та, таки, ще, навіть, вже, аж, ж, же, бовидільні: тільки, тільки не, лише, лиш, лишень, хоч, хоча, хоч і, хоча б;Власне модальні: мов, мовби, мабуть, мовляв, наче, навряд, навряд чи, ніби, ба, нустверджувальні: так, еге, атож, аякже, авжежпитальні: чи, хіба, невже, що за;заперечні: ні, ані, не;спонукальні: хай, нехай, би, б, ну, давай, бодай, годі;порівняльні: мов, немов, наче, неначе, як | Частки, за допомогою яких утворюються нові слова: частки будь-, -небудь, казна-, хтозна-, де-, аби-, -сь служать для творення неозначених займенників і прислівників: будь-хто, що-небудь, казна-який, дещо, абиде, колись; за участю часток не, ні можуть утворюватися також слова різних частин мови: неспокій, недоля, невільний, невдалий, нівроку, недарма, неволити, недодержати, неабиякий; за допомогою часток би, б, же, ж, то утворюються сполучники: щоб, якби, якже, ніж, нібито, начебто, атож | Частки, що використовуються для творення різних граматичних форм:частки хай, нехай, би, б, за допомогою яких утворюються форми наказового та умовного способу дієслова; частки -ся, -сь, за допомогою яких утворюються зворотні дієслова: збиратися, навчатися, готуватися; частки най-, що-, як-, які служать для творення форм найвищого ступеня порівняння прикметників та прислівників: найкращий, щонайкращий, якнайкращий; найвище, щонайвище, якнайвище |
◊Робота в команді. Прочитайте епіграф до уроку. Як ви розумієте слова відомого мовознавця Івана Романовича Вихованця? Що означає вислів «частка ж чинить чародійства. Творить у реченнях дива»? Що буде, коли частки вилучити з речень? Відповідь обґрунтуйте, навівши приклади з текстів, що подані нижче.
У поданих текстах знайдіть частки, встановіть їх значення, розподіліть їх за функціями.
1. Ліси й ліси... Скільки їх! Ні поглядом не осягнути, ні перейти. Стоять похмурі, розвісивши свої зелені шати, і гомонять... Про віщо? Хто знає. Кажуть, отим товстелезним дубам, що могутньо вп’ялися в землю і верхів’ями сягають хмар, сотні літ. То-то звідали на своїм віку! От зрозуміти б їхню мову. А що, як вилізти на дуба і причаїтися? Певно, можна чимало побачити...
Як тут здорово! Тепер можна оглянути все довкола. Досить тільки залізти вище... І як це раніше не приходило на думку? Ото дорога, а там виблискує на сонці річка – спокійна і принадна Случ. Лісами та лугами вона біжить через усе Полісся...(М.Олійник).
2. Весна у наших краях рання. На початку березня в селі, а відтак і на городах снігу, вважай, немає вже. Ще через тиждень сходить тала вода, а там, дивись, вже й земля парує. Лише на морі довго ще біліє серед поодиноких синіх проталин лід. Рибалки не зважуються в такий час ходити в море. Зовні лід ніби й міцний, та не так, як узимку. Згори що не день, то помітніше дірявить його сонце, знизу підлизує морська течія. Пішому, правда, можна ще йти по такому льоду, і сітку запустити під лід дуже просто. Але як вивезеш потім вилов? Кіньми на санях не поїдеш і на собі багато не винесеш. Отож рано чи пізно настає той день, коли кажуть: “Все, тепер ждатимемо, поки розтане”.
Цієї весни ждуть уже місяць і ще ждатимуть (Д.Міщенко).
3. На човнику й веслі від нас від'їхав травень. Він прихопив із собою сині дощі, зелений шум та солов’їний спів, і в село, через тини, заглянуло літо. Так, наче казка, говорить моя мати. Ще вона каже, що найбільше див у світі робиться влітку на світанні, це саме тоді, коли мені так хочеться спати. От і зараз, насурмонений і заспаний, я стою посеред хати, не знаючи, де й що шукати... Я дивлюсь на вишні, в них справді то тут, то там паленіють розпуклі щічки. А мати вже показує, що на покручі гороху з’явився ще сонний перший цвіт, а на ранній груші шаріють грушки, оті, що віясто придивляються до землі. І все це диво зробило літо за одну-однісінську ніч та й пішло собі далі, щоб на світанні, коли я сплю, знову заглянути до нас. Як би мені припильнувати його? (М.Стельмах).
◊ У реченнях знайдіть частки, що виконують словотворчу і формотворчу функцію. Поясність правопис підкреслених часток. Виконайте морфологічний розбір виділених слів. Запишіть у фонетичній транскрипції дев'яте речення.
1. Нікого ще війна не робила веселим і щасливим (Цюп.). 2. Якби знову на світ народитися, знав би, як не старитися (Нар.тв.). 3. Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа (Л.Костенко). 4. В нас не бувало такого, що хто-небудь когось не послухався або підвів (Зб.). 5. Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старовини в цілому (О.Довженко). 6. Хай шумить єдиним світлим шумом синій Дніпр і срібноводна Вісла (Рил.). 7. Коли-не-коли заходив до житників, щоб не дуже-то набридати (Цюп.). 8. Щохвилі, щомиті, як птиця в блакиті, співай, моє серце, співай! (Сос.). 9. А серце б'ється, свіжий вітер дише, немовби хоче остудить чоло (Рил.). 10. Кожну свою відпустку він, киянин, проводив восени і в селі, хоч немає тут уже в живих ні батька ні матері... (В. Бондар). 11. В його житті ще раз вони страждали, і їх поем щонайтонкішу грань він в українські переніс кристали (Павл.). 12. Часом і досі здається мені, що й зараз поклепай хто-небудь косу під моїм вікном, я зразу помолодшав би, подобрішав і кинувсь до роботи (Довж.). 13. Нехай і я вам буду мов той далекий сон, що ви згадали (Ст.). 14. Ходім-бо, - прохав Івась, піднімаючись з місця (П. Мирний). 15. У мене серце аж крається, що він на згубу йде (Леся Українка). 16. Ну, не плач же, глянь на мене (Т.Шевченко).