5. а) ножі, б) пачка, в) заводь.
Тема для розмови.
«Велике діло добре слово. Воно часом дорожче від усього, від усяких ліків, від багатств, і потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода, - так стверджував письменник О.Довженко. Відомий педагог О.Захаренко додавав: “Слова, що ліки, - допомагають людині лишень, коли вони сказані від душі”.
Чи не змінилися ці думки в час нових інформаційних технологій? Яка ваша думка стосовно цього? Обговоріть цю проблему в класі.
◊ Завдання додому.
Укладіть електронний словничок лінгвістичних термінів з теми «Історичні чергування», використовуючи новітні інформаційні технології (метод «слайд – шоу»).
2. Основні історичні чергування голосних. Чергування [О] та [Е] з [І]. Чергування [О], [Е] з нулем звука. Чергування [О] з [Е] після Ж, Ч, Дж та [й]
Шукаючи прадавні наші корені, слід пам'ятати, що українці — частина слов'янського світу, а українська мова — одна із слов'янських мов (Григорій Півторак).
Комунікативна розминка. Як часто неправильно вимовлене слово породжує помилкові судження, - стверджував Г.Спенсер. Правильна вимова є одним із показників культури мовлення та й, зрештою, культури освіченості людини.
Чи не трапляються у вашому мовленні такі слова: біжять, лошя, зорйа, пузно, галава, тудою, цая, знанє, адин. Вимовте ці слова правильно. Чим зумовлені такі помилки? Обговріть цю проблему в класі.
◊Артикуляційний практикум
Поліпшенню орфоепічних навичок, дикції сприяє робота із скоромовками. Тричі у поступово зростаючому темпі прочитайте скоромовку.
Біг вовчик по колоді через воду, тільки став на колоду – бовть у воду; викис, вимок, виліз, висох, виліз на колоду та бовть у воду!
Знайдіть слова, де наявні позиційні варіанти фонем та позиційні чергування.
Поряд з позиційними чергуваннями, що відбуваються в певних фонетичних умовах, в українській мові наявні історичні чергування. Такі чергування не можна пояснити фонетичними закономірностями, оскільки причини, що викликали появу цих чергувань, давно зникли, а самі чергування відбуваються за традицією.
Ще раз прочитайте епіграф уроку. Хто автор цих рядків? Як ви розумієте ці слова? Що ви знайєте про історичні чергування в попередніх класах? Які праці ви читали про історію української мови?
Довідка
Півторак Григорій Петрович — член-кореспондент Національної Академії наук України, доктор філологічних наук, професор, Автор понад 150 друкованих праць з проблем етногенезу слов'ян, історії і діалектології східнослов'янських мов, етимології, білорусистики, культури мови, лауреат премії ім. І. Франка НАН України
Історичні чергування супроводжують такі процеси, як словозміну і словотвір (зміна форми слова і творення нових слів).
У сучасній українській літературній мові є чергування, які виникли в період спільнослов'янської мовної єдності або сягають ще дослов'янської доби. Такими є чергування голосних фонем, вони відображають чергування давніх наголошених і ненаголошених чи довгих і коротких голосних.
На сьогодні такі чергування в українській мові відбуваються здебільшого в основі дієслів і є засобом розмежування семантики дієслів, що називають довготривалу та короткочасну дію.
Таблиця. Найдавніші історичні чергування
| Чергування | Приклад |
| [е] :[о] | нести — носити, везти—возити |
| [і]: [а] | сідати — садити, лізти — лазити |
| [о] : [а] | ломити — ламати, допомогти — допомагати, |
| [е]: [і] | летіти – літати, текти – витікати |
| [е] : [о] | беру – брати, терти – тру |
◊ До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма можливими найдавнішими чергуваннями виділених голосних.
Скочити, беру, нести, могти, котити, збирати, текти, стелити, дерти, вінок, дрижати, вести, пекти, ганятимести, кроїтикотити, кланятися, видирати
◊ Прочитайте уривок з п'єси М. Кропивницького «Дай серцю волю…». Яка прикметна риса діалогу? З якою метою автор уводить численну кількість приказок і прислів'їв? Знайдіть слова, в яких наявні найдавніші чергування голосних.
Микита: Гляди, щоб я тебе не підперезав так. Що й дух з тебе випре… Я тобі оскомину зіб'ю.
Семен (спокійно): Не хвались. Звісно, коли б свині та роги…
Микита: Що? Геть звідціля! Нема тобі тут шляху! Заросла твоя стежка! Ти знаєш, що я сватаю Одарку!
Семен: Чув, чув. Оце свіжо вона мені хвалилась.
Микита: Ну?
Семен: Ти не нукай. Коли не запріг, то й не поганяй.
Микита6 Ти дуже став балакучий. Я тобі втру носа.
Семен: Не хвались. Сказано – поки хвалько нахвалиться, то будько набудеться
М.Гоголь вбачав у прислів'ях «надзвичайну повноту народного розуму, що умів зробити все своїм знаряддям: іронію, глузування, начоність, влучність, мальовничого зображення, щоб скласти животретне слово».
- ◊Дослідіть, які чергування голосних наявні чи можливі у виділених словах.
Пошли, Боже, гостя, той хазяїну добре,- говорили на Україні. З гостиною пов'язано чимало фразем-жартів:
Гiсть хоч мало їсть, зате багато бачить.
Гiсть - невiльник: як немає огiрка, той мед їстиме.
Гiсть - як невiльник: де посадять, там i сидить, а хазяїн як чиряк, де схоче, там i сяде.
Два рази гостям радi: раз, що приїхали, другий - як вiд'їхали.
Гостi першого дня - золото, другого - срiбло, а третього - мед i додому вперед.
Гості дарували пару коней і пару волів, щоб землю орали та хліб засівали.
Гості прощали: Бог з вами, на тiм свiтi вiддасте з пирiжками!
У поданих фраземах знайдіть слова, в яких наявні чергування [О] та[Е] з [І].
Це чергування властиве лише українській мові і є досить поширеним. Супроводжує як словозміну, так і словотвір і відбувається в будь-якій морфемі, хоча найчастіше в корені: кінь — коня, камінь — каменя, лід — льоду.
Історичною умовою чергування був занепад зредукованих [ъ] та [ь] у давньоукраїнській мові.Занепад слабких зредукованих / викликав появу нових закритих складів.
Якщо в цих складах були давні голосні о, е, то вони поступово, через подовження, а потім дифтонгізацію , змінилися на [і].
Столъ - сто:л – стоул, стуел, стуил, стуіл – стіл;
Печь – пе:ч- піеч-піч
Якщо після складу з давніми о,е був відкритий склад з голосним повного творення, то цей склад на зазнав ніяких змін, тому давні о,е у попередньому складі збереглися: столу, стола, печі.
Голосні [о] та [е] що утворилися з колишніх зредукованих, називаються новими, на відміну від споконвічних, давніх, етимологічних /о/, /е/: кінь – коня, піч –печі.
Українська мова засвоїла ті слова і їх форми, в яких давні о, е збереглися в давьному відркитому слкдаі, і ті, в яких у новому закритому складі відбуввся перехід давніх [о], [е] в [і], що й послужило основою чергування.
Виконайте завдання, користуючись таблицею.
◊ Знайдіть рядок, у якому в усіх словах чергування [о], [е] з [і]відбувається в корені.
А. Відвертість, Петрів, слово.
Б. Камінь, рій, дохід.
В. Ковалів, устрій, радість.
Вісь, шевців, особа.
◊ Укажіть рядок, у якому в усіх словах у групах –оро-, -оло-, -ере-, -еле- [о], [е] переходять в [і].
А. Огорожа, нагорода, зелень.
Б. Шелест, город, подорож.
В. Положення, порох, волос.
Г. Голова, череда, борода.
◊ . Визначіть рядок, у якому в усіх словах і наявне у відкритому складі.
А. Ремінець, стрілець, ніжок.
Б. Сморід, вівця, оберіг.
В. Рівень, вільний, осінь.
Г. Устрій, певність, кілець.
Таблиця. Чергування [о], [е] з [і]
| Правило | Приклад |
| У закритих складах чергуваннявідбувається:При словозмініПри словотворенні2.Чергування немає:коли о,е вставні або випадніу групах –оло-, -оро-, -еле-, -ере-у родовому відмінку множини іменників середнього роду на –енн(я)в абревіатурах і похідниху словах іншомовного походженняВідхилення у чергуванні 1.У відкритому складі пишемо іу формах називного відмінка одниниу формах родового відмінка множиниу зменшених формах іменниківУ закритому складі пишемо о, еу формах –оро-, -оло- у іменниках переважно жіночого родуу родовому відмінку множини низки іменників жіночого роду | коня-кінь, лебедя-лебідь, радості-радість, будова-будівник, робота-робітниквогонь-вогню, вікно-вікон, Виняток: погірдний-погордамороз, волос, берег, шелестВиняток: поріг, оберіг, значень-значенняколгосп, торгпредагроном, інженер, студентВиняток: колір-кольору, папір-паперу, Антін-Антона, гніт-гнота, курінь-куренякінець-кінця, камінець-камінця, гребінець-гребінцявікно-вікон, зірка-зірок, гілка-гілок, кільце-кілець, бильце-билецькілочок, місточок, ніженькиВиняток: слівце-словечкосорок-сорока, колод-колодка, долонь-долонька істот, меж, тополь, вод Але: осіб, підков |
◊ .Назвіть слова, у яких о, е не переходять в і. Обґрунтуйте за допомогою правил. Випишіть лише ті слова, де звук [і] виник на місці [о] або [е].
Тінь, надвечір’я, вітер, пісок, перевіз, зберігати, робітник, білий, вісь, міць, місяць, захід, прізвисько, свідчення, корінчик, ріпа, горіх, зачіпати, очікує, річка, рів, сіно, щічка, сніг, невід, радісно, співати, Канів, місто, пішки, прізвище, брід, звір, пірце. Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєте відому українську приказку. Мовностилістичний порадник
Прочитайте мовностилістичні поради мовознавця Олександра Пономарева стосовно двох слів. Підготуйте такі поради стосовно написання інших слів у цій вправі.
| вісь Р., Д. осі, Зн. в. вісь, Ор. віссю, М. (на) осі, Кл. осе! У множині всі форми вживаються з о і не мають протетичного в: осі, осей і т.д. У засобах масової інформації подеколи чуємо й читаємо помилкові форми вісі, вісей замість правильних осі, осей. «Сконструйовано модель акумулятора у вигляді диска, що обертається на вертикальній осі» (журн.) | Міць, Р.в. моці, а не міціТреба писати й вимовляти міць, міццю, але моці (як ніч, ніччю, але ночі). Напр.: «Дув, дув, аж потом весь облився, Із моці вибився, сердешний» ( Є. Гребінка) |
◊ Виконуючи завдання, ваш однокласник підкреслив букви, які позначають звуки, що чергуються. Чи правильно виконав хлопчик завдання? Виправте допущені помилки.