Роботу з фразеологізмами «ввічливості», розпочату в молодших класах, необхідно продовжувати в середній школі. На влучну думку Мирослава Стельмаховича, «народна педагогіка з допомогою національного мовленнєвого етикету вчить нас формувати щирі й доброзичливі взаємини з людьми» [25, 14]. У прислів'ях і приказках знайдемо чимало цінних порад: «Красно говорить, а слухати нічого», «Язиком сяк і так, а ділом ніяк», «Базіка –мовний каліка», «Що маєш казати, то наперед обміркуй»,
«Дав слово –тримай його», «Говори мало, слухай багато, а думай ще більше».
Стійкі сполучення, що визначають основні елементи комунікативних ситуацій, представлені в таблиці, яка допоможе вчителю в організації фразеологічної роботи.
| Компонент | Стійкий вислів | Етикетна ситуація |
| Привітання | Добрий ранок! Доброго ранку! Добрий день! Добрий вечір! Моє вам шанування Моє поважання Мир сьому дому! (заст., уроч.) Дай Боже добро у вашу хату! Щастя-здоров'я вам у хату! 3 поверненням! Скільки літ, скільки зим!Чолом тобі (вам)! {заст.) Радий Вас вітати! | Вітання вранці Вітання удень Вітання увечері Вітання з вираженням доброго ставлення до кого-небудь Привітання, яке висловлює той, хто входить до приміщенняПривітання у зв'язку з приїздом кого-небудь звідкись Привітання і вираження радості від зустрічі з тим, кого давно не бачили Шанобливе вітання при зустрічі Привітання і вираження радості при зустрічі |
| Прощання | Бувайте здорові. На добраніч! Іди з Богом Іди здоров Іди з миром До скорого побачення 3 великою повагою 3 глибоким поважанням Не поминай лихом Маю честь Щасливої дороги! Щасти, доле | Усталена форма прощання Прощання перед сном з побажанням приємного відпочинку Прощання з побажанням благополуччя, щастя, успіху Прощання з побажанням здоров'я Прощання з побажанням спокою, злагоди Прощання з побажанням зустрічі Форма писемного прощанняФорма прощання з побажанням не згадувати погано Урочиста форма прощання Прощання з тим, хто від'їжджає Прощання з побажанням щастя |
| Побажання | Дай Боже здоров'я Дай Боже Хай Мати Божа помилує Ні пуху ні пера 3 роси та з води Рости великий Ховай Боже! У добрий час Хай вам щастить | Побажання добра, здоров'яПобажання добра, безпеки, благополуччя Побажання удачі, успіху в якійсь справі Побажання удачі, щастя, благополуччя Побажання дитині всього доброго Побажання не зазнати горя Побажання успіху, удачі, коли щось розпочинається Побажання успіхів |
| Прохання | Будь ласка Коли б ваша ласка Будьте ласкаві Вдій ласку Ласкаво просимо Хвилину уваги Одну хвилину Коли б ваша ласка | Форма чемного звертання при проханні Форма вираження чемного прохання Форма чемного звертання при проханні Форма чемного прохання Ввічлива форма запрошення Прохання вислухати когось Прохання спинитися і трохи зачекати Форма чемного прохання, пропозиції, згоди |
| Вибачення | Даруйте на слові Не у гнів будь сказано | Формула вибачення Застереження від образи або як вибачення, коли співрозмовнику говорять про неприємне |
| Подяка | Спасибі і простибі (заст.) Спасибі за вашу ласку | Подяка за що-небудь Висловлення вдячності за зроблене добро |
| Звертання | Маю честь (уроч.) Будь ласкавий Будь ласка | Шаноблива форма при звертанні до когось, у розмові з кимсь Форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції |
| Присяга | Слово честі Чесне слово Ось тобі (вам) хрест святий | Запевнення в істинності, правдивості сказаного Заприсягання у правдивості своїх слів, дій |
Учні мають усвідомити, що кожна етикетна ситуація обслуговується різними етикетними виразами відповідно до мети й умов спілкування. Перед використанням мовленнєвих етикетних виразів слід зорієнтуватися: 1) для чого потрібне висловлювання (привітатися, звернутися, вибачитися, попрощатися та ін.); 2) кому призначається висловлювання (знайомій чи незнайомій людині; ровесникові, старшому, молодшому; одній особі чи колективу).
Мовленнєву творчість дітей доречно поєднувати з ігровою, що допоможе в умовах, наближених до реальних ситуацій спілкування, практично засвоїти правила мовленнєвої етикетної поведінки, значення етикетного виразу.
Учням пропонуються такі завдання:
1.Прочитайте текст. Випишіть речення, яке передає головну думку тексту. Прочитайте та запам'ятайте стійкі сполучення слів, якими твердо обіцяють здійснити щось. Заприсягніть товаришу в правдивості своїх слів, дій. Яку із запропонованих форм краще вибрати? Чому?
ВИСОКІ СЛОВА ПРИСЯГИ, СОКРОВЕННІ СЛОВА ЧЕСТІ
Однаково важливими й дорогими вважають українці і високі слова присяги, і сокровенні слова честі. Слово честі, чесне слово – своєрідне мірило людських чеснот. Вони не для слабкодухих, безвідповідальних. Ними не можна легковажити. Дав слово другові, склав присягу рідному народові –будь господарем своїм словам. Так споконвіку вчить твій народ: даю слово честі – урочисто клястися, присягати; слово честі – запевняти в істинності сказаного, обіцяного; чесне слово - запевняти в правдивості сказаного (За С.К. Богдан).
2. Прочитайте дитячу лічилку-присягалочку. Як ви вважаєте, чи доречно так присягатися? Прочитайте і запам'ятайте традиційні стійкі словосполучення присягання. Потрудіться вдома: складіть з ними речення.
ЛІЧИЛКА-ПРИСЯГАЛОЧКА
Повір -–перепровір!
Якщо я неправду кажу,
То нехай вберуся в сажу,
Нехай стану кособока,
Кривов'яза, кривоока,
І гладка, і лупата,
Ще й ніс як лопата!
А як брешеш, далебі,
То так буде і тобі!
Запам'ятайте! Вважається, що присяга – це водночас і самозакляття, відоме українцям з давніх часів. Вважалося, що людина врочисто й при свідках сама кличе на себе нещастя, коли не виконає обіцяного.
3. Запишіть у зошити стійкі сполучення слів. У яких ситуаціях спілкування ми їх використаємо? Чим відрізняються вирази одного стовпчика від іншого? Що їх об'єднує?
| Іди здоров! | Дай Боже здоров'я! |
| Щасти доле! | Хай Вам щастить! |
| Не поминай лихом! | Ховай Боже! |
4. Прочитайте текст. Прислухайтеся до порад видатного українського педагога В.О. Сухомлинського. Відповідно до ситуацій, запропонованих автором, подякуйте, скориставшись стійкими сполученнями слів: щире спасибі; спасибі за вашу ласку; спасибі і простимі; щиро дякую; не надякуюсь Вам. А як краще відповісти на слова подяки? Попрацюйте в парі.
УМІЙ ДЯКУВАТИ...
Умій дякувати старшим за те, що вони повчають тебе. Почувши похвалу, дякуй і обіцяй жити по-людському. Почувши докір, несхвалення твого вчинку, дякуй за те, що тебе вчать жити по-людському. Умій дякувати вчителеві. Вислухавши слова похвали, дякуй за науку. Вислухавши гіркі, суворі слова, теж дякуй за науку. І ти будеш людиною (В.О. Сухомлинський).
4. Прочитайте слова подяки і слова відповіді на них. Пам'ятайте, той, до кого звернені слова вдячності, вислухавши їх повинен відповісти. Попрацюйте у парі з товаришем, розподіливши ролі: я дякую - я вдячний за подяку.
| Подяка | Відповідь на подяку |
| Спасибі за хліб за сіль! | Чим багаті, тим і раді |
| Дякую за гостинність! | Що хата має, тим і приймає |
| Спасибі за вашу ласку! | Спасибі й вам! |
| Щиро дякую! | Богу дякуйте! |
6. Прочитайте текст. Випишіть святкові привітання. Поясніть, у яких ситуаціях спілкування їх потрібно використовувати. Назвіть традиційні привітання на Великдень.
Висновки
Українська фразеологія як важлива складова української мови і мовлення є водночас складовою культури українського народу, її вивчення нерозривно пов'язане з етнокультурознавчими знаннями, формує сукупність знань про побут, звичаї, традиції українців.
У фразеологічному багатстві української мови відображено мудрість народу, його історичний досвід, світогляд, систему моралі, своєрідність народної матеріальної культури, через це фонд етнофразем українців є індивідуальним і неповторним. Уживані в сучасній українській мові фразеологізми етнокультурознавчого змісту є яскравим свідченням різносторонніх зв'язків української мови з іншими мовами світу; вони відбивають зв'язок українського народу з багатьма народами.
Фразеологічні словосполучення є найважливішим засобом мовної образності та виразності. Розмовна фразеологія української мови різноманітна, яскраво експресивна та емоційно насичена. Доречно вжиті, фразеологізми етнокультурознавчого змісту впливають на слухача або читача, допомагають виразніше передати думку, роблять розповідь яскравішою, надають мові емоційного забарвлення.
У мовленні (усному й писемному) фразеологізми етнокультурознавчого змісту виконують функцію образної характеристики конкретного об'єкта, суб'єкта, дії, ситуації, але, на відміну від прислів'я, не формують в образній формі певної життєвої закономірності чи правила.
Використання в навчальному процесі фразеологізмів етнокультурознавчого змісту сприяє опануванню молодшими школярами української мови як засобу спілкування та пізнання, прилученню до скарбниці духовної та матеріальної культури українського народу та народів світу, забезпечує відповідний обсяг знань про фразеологію як складову української мови і мовлення, формує уміння і навички використовувати їх у мовленнєвій діяльності.
Створення ефективної методики роботи над збагаченням мовлення учнів початкових класів українською фразеологією повинно спиратися на: 1) здобутки сучасної лінгвістичної науки в галузі фразеології; 2) дослідження проблем вітчизняної історії, витоків національної культури, непересічних досягнень минулого у сфері традиційно-побутової культури, яка створювалася протягом століть творчим генієм багатьох поколінь, розвивалася й удосконалювалася; 3) дослідження етнографії в культурологічній проблематиці: вивчення етнічної функції мови та її взаємозв'язку з іншими компонентами етносу; специфіки різних форм народної художньої творчості; усної народної творчості, що тісно зв'язана з іншими ділянками традиційно-побутової культури і несе велике етновизначальне навантаження; таких компонентів традиційно побутової культури, як народне звичаєве право, основи народних знань, морально-етичні стереотипи поведінки, етичні норми; 4) досягнення сучасної методики навчання молодших школярів української мови: уміння знаходити потрібні мовні засоби; 5) психологічні особливості засвоєння фразеологізмів учнями початкових класів, що передбачає: а) сприймання учнями початкових класів нових фразеологізмів (знаходження нових фразеологізмів, усвідомлення нових фразеологізмів); б) засвоєння учнями початкових класів нових фразеологізмів (особливості вживання нових фразеологізмів; активізація фразеологічного запасу); в) добір учнями початкових класів фразеологізмів, робота над активним фразеологічним словником учнів (добір фразеологізмів стилістично нейтральних і стилістично забарвлених; добір фразеологізмів-синонімів; добір фразеологізмів-антонімів; добір фразеологізмів, співвідносних з різними частинами мови).