Міністерство освіти та науки України

Херсонський державний педагогічний університет

Факультет іноземної філології

“Погоджено” “Затверджено до захисту в ДЕК”

Декан факультету Перший проректор університету

______________доцент Л.Руденко ________________професор О.Мішуков

Завідувач кафедри романо-германських мов

______________доцент Л.Ткаченко

ПМСО. Англійська мова та література

Колороніми в структурі

фразеологізмів

в англійській мові

Магістерська дисертація освітньо-кваліфікаційного рівня “Магістр”

“Погоджено”

Науковий керівник

____________доцент Л.Ткаченко

Опонент Виконавець дисертації магістрант

заочної форми навчання

_____________доцент Н.Лебедєва _____________ О.Аркуша

Херсон-2001

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………3

Глава 1 Основні положення теорії фразеології………………….…..6

1.1 Фразеологія як наука та її предмет дослідження………….-

1.2 Семантика фразеологічних одиниць……………………...11

1.3 Природа фразеологізмів та їх компонентів………………13

1.4 Системні зв’язки у сфері фразеології……………………..22

1.5 Феномен кольору. Особливості сприймання……………..30

Глава 2 Характеристика фразеологізмів, до складу яких

входять колороніми….………………………………………37

2.1 Фразеологізми-порівняння………………………………...40

2.2 Фразеологізми-метафори....………………………………..44

2.3 Фразеологізми-метонімії.…………………………………..59

2.4 Історико-етимологічний коментар досліджуваних

фразеологічних одиниць………………………………...63

2.5 Системні зв’язки фразеологізмів та семантичні

можливості колоронімів………………………………..67

2.6 Типологічне зіставлення фразем, що містять

назви кольорів…………………………………………...79

Глава 3 Психологічні передумови вживання фразеологізмів

у мовленні……………………………………………….…83

Психолого-педагогічний експеримент……………………85

Загальні висновки…………………………………………….……….89

Список використаної літератури……………………………………..91

Перелік умовних позначень…………………………………………..97

Додатки………………………………………………………………...98

ВСТУП

Фразеологія як наука виникла лише на початку 20 століття. На сьогоднішній день нез’ясованими залишаються питання про статус фразеології, хто є основоположником даної дисципліни та велика кількість проблем з теорії даної науки. До нерозв’язаних питань належать невизначеність терміну фразеологічної одиниці та предмету фразеології. Нез’ясованою зілишається теорія еквівалентності, проблема слівності компонентів та інші. Науковий пошук у цих напрямках продовжується. Досить плідними є дослідження вітчизняних (зокрема російських та українських) мовознавців. Розробкою питань теорії фразеології займалися В.В.Виноградов, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський, В.Л.Архангельський, В.М.Мокієнко, В.П.Жуков, О.М.Мелерович, В.Г.Гак, Л.Г.Скрипник, М.Ф.Алефіренко, Л.Г.Авксентьєв, М.Т.Демський. Такі лінгвісти як О.І.Смирницький, О.В.Кунін, Н.М.Амосова, А.І.Альохіна досліджували фразеологію англійської мови. Серед західних мовознавців слід відзначити Ш.Баллі та Л.П.Сміта. На жаль, на заході приділяється дуже мало уваги цій галузі мовознавства.

Фразеологія нерозривно пов’язана з психологією. Адже виникнення фразеологізмів зумовлено особливістю людської психіки. В даному дослідженні ми розглядаємо фразеологізми саме під таким кутом зору. Крім того, нас цікавлять назви кольорів у складі цих мовних одиниць. А колір, як відомо, має специфічне відображення у людській психіці. В сучасному суспільстві прослідковується тенденція все більшої зацікавленості саме психологічними процесами у мозку людини (про це свідчить розвиток парапсихології, екстрасенсорики та ін.). Тому, на нашу думку, науковий пошук в сфері психолінгвістики досить актуальний.

Наша увага буде зосереджена на компонентах фразеологізмів, а саме тих лексемах, денотативним значенням для яких є ознака кольору. Такі лексеми ми будемо називати колоронімами (від лат.color – колір, гр.onima – ім’я).

Об’єкт дослідження становлять фразеологізми сучасної англійської мови, у структурі яких присутні назви кольорів.

Предметом дослідження є сутність колоронімів як компонентів фразеологічних одиниць англійської мови.

Мета дослідження: проаналізувати, наскільки природа фразеологізмів співвідноситься із їх компонентним складом.

Основні завдання дослідження:

1. З’ясувати, наскільки значення колороніма може впливати на загальне значення фразеологічної одиниці;

2. Виявити семантичні можливості даних компонентів фразем у сфері системних зв’язків;

3. Розглянути, якою мірою психологічне трактування кольору відображено у фразеологізмах.

Методологічною основоюдослідження є діалектичний підхід до розгляду англійської фразеології як системного явища із властивими їй закономірностями, принцип єдності теорії та практики.

Основні методидослідження: теоретичний аналіз літератури; критичний аналіз досліджень з даної проблеми; системний аналіз; метод типологічного зіставлення.

Наукова новизнароботи полягає у багатосторонньому розкритті основних властивостей компонентного складу фразеологічних одиниць, до складу яких входять колороніми.

Теоретична значущістьполягає в тому, що дана праця є внеском в дослідження мовних одиниць різного рівня, у визначенні типологічних особливостей англійської мови на лексичному рівні.

Практичне значенняроботи в тому, що дані, отримані в результаті дослідження, можуть бути застосовані як у галузі філології, так і психолінгвістики. Основні питання, розглянуті в роботі, можуть бути включені до розробки лекцій, написання курсових та дипломних робіт.

Слід зазначити, що при аналізі явищ ми застосовуємо як синхронічний, так і діахронічний підхід.

Робота пройшла апробацію на засіданні кафедри романо-германських мов. На основі здійсненого дослідження була також надрукована стаття “Black як компонент фразеологізмів англійської мови” у Збірнику наукових праць (випуск 16), що виданий Херсонським державним педагогічним університетом у 2000 році.

Структура роботи. Дане магістерське дослідження складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури, переліку умовних позначень та додатків. У вступі визначаються об’єкт та предмет дослідження, мета та основні завдання, визначається наукова новизна, теоретична та практична значущість роботи, вказуються основні методи та методологічна основа дослідження.

В першому розділі розглядаються основні положення теорії фразеології та особливості сприймання кольору.

Другий розділ є аналізом фразеологізмів, до складу яких входять колороніми.

До третього розділу включені психологічні передумови вживання фразеологізмів у мовленні.

Глава 1

Основні положення теорії фразеології

Фразеологія як наука та предмет її дослідження

Дана робота є дослідженням у галузі психолінгвістики. Фразеологізм як мовне явище розглядається нами не лише в лінгвістичному, а й в психологічному контексті. Такий підхід невипадковий. Праці В.Гумбольта, Ф.де Соссюра та О.О.Потебні яскраво засвідчують, що природу мовних явищ слід шукати в психіці людини. На думку О.О.Потебні, зближення мовознавства з психологією дає можливість “шукати рішення питань про мову в психології, і, навпаки, чекати від досліджень мови нових відкриттів в області психології”[57,с.39].

Розглядаючи мову як систему знаків, Ф.де Соссюр зазначає, що мовний знак, в свою чергу, є “двобічною психічною сутністю”, “обидва боки мовного знаку психічні і пов’язуються в нашому мозку асоціативним зв’язком” [66,с.71].

Розглядаючи фразеологічні одиниці (далі ФО) та колороніми (які входять до їх складу), ми маємо справу з різними видами мовних знаків.

Вивчення фразеологізмів як мовних одиниць є прерогативою фразеології, статус якої як науки далекий від однозначного вирішення. Як правило, фразеологічний рівень розглядається в мові як проміжний. Він знаходиться на стику лексико-семантичного і синтаксичного рівнів. Невизначеність статусу фразеології пов’язана з відкритим питанням еквівалентності ФО слову, невизначеності самого терміну, предмета даної науки, та деякими іншими. До вчених, які не виділяють фразеологію як окрему дисципліну, належать Ш.Баллі, В.В.Виноградов, О.І.Смирницький, Є.Д.Поливанов, Л.А.Булаховський. Деякі інші мовознавці роблять спробу виділити фразеологію в окремий ієрархічний рівень мови. До них належать В.Л.Архангельський, М.Ф.Алефіренко, О.В.Кунін та інші.

Ми дотримуємось останньої точки зору. Як зазначає М.Ф.Алефіренко, фразеологізми, “з одного боку, характеризуються всіма основними властивостями, притаманними одиницям мови, а з другого, - відрізняються від інших мовних одиниць тільки їм властивими ознаками”. На його думку, об’єднувати лексеми і фраземи в один мовний рівень не можна з декількох міркувань: “тому що синтагматичні зв’язки фразем і лексем мають не мовний, а мовленнєвий характер, і по-друге, тому що фраземи можуть вступати в синтагматичні відношення з синтаксичними одиницями, і тоді слід було б виділяти й неіснуючий синтаксично-фразеологічний рівень” [3,с.46,48].