Значною групою молодіжного сленгу є слова на позначення грошових одиниць. Останні роки позначилися активним проникненням у нашу мову таких лексем як бакси, гріни, зелені, капуста. Сленгізми функціонують як у розмовній, побутовій, так і у газетній мові: «50 «баксів» – за людську голову» («Експрес», 2004, 30 вересня – 7 жовтня); «Бакси» змінили колір» («Експрес», 2004, 30 вересня – 7 жовтня); «Не словом, а тілом«Роксоланаза 500баксів» (УМ, 2005, 20 серпня). Бакс – «Долар США» [39, 37]. Американський розмовний buck«долар»; «На 50-річчя, наприклад, крутомубой-френдуможуть вручити 50-грамовий зметок чистого золота 999.9 проби за три штуки баксів» (УМ, 2004, 7 квітня); «Коштує не більше 50–100 «зелених на людину» (СГ, 2003, 28–30 серпня); «Загалом у ході операції… вилучено… близько півтори тисячі доларів США, в обіг не потрапило майже 5 тисяч фальшивихзелених» (УМ, 2004, 20 червня).
На позначення грошей використовують і слово бабки, яке потрапило у молодіжний сленг з арго. «По-різному «збивають бабки» (СГ, 2006, 2 грудня); «Затриманий, озброївшись обрізом 12-го калібру, спробувавзбити бабкиз 36-річного односельця» (УМ, 2006, 12 червня). Сленгізм бабки найчастіше вживається у словосполученнях з дієсловами збити, зшибати, виступають у мові преси також із дієсловами болебити, доїти: «Прийдеться «болебити» гроші тим самим способом» (УМ, 2005, 7 липня); «Вони продовжують «доїти» їх до завершення справи» (ГУ, 2004, 2 квітня).
Слово «грини» (звичайно в русифікованому варіанті) гріни походить від американського розмовного greenbacks«гроші, долари» (букв. «зелені спинки»). Пізніше з'явилося слово «кеш» – «готівка» (англ. сash).
Ключовими словами вітчизняного підприємства стали професіональні й сленгові значення дієслова крутити та його дериватів: крутити – «пускати кошти в оборот для одержання прибутку; прокручувати / прокрутити – «незаконно використовувати чиї-небудь кошти як короткострокові позички, інвестиції тощо для одержання прибутку, затримуючи їх виплату клієнтам»; розкручувати / розкрутити – «надавати розмаху чому-н, стимулювати розвиток чого-, кого-н»; накручувати / накрутити – «збільшувати суму, ціну, оплату порівняно з вихідною або посередньою (за рахунок накладних витрат, зокрема в роздрібній торгівлі, посередницьких послуг, махінацій».
Дієслово крутити та його деривати часто використовуються у мові преси – у заголовках і текстах статей: «На ринку потрібнокрутитися» (МГ, 2003, 7 вересня); «Незаконна «накрутка». Що це?» (УМ, 2002, 5 квітня) та ін.; «Хтонакручуєціни?» («Експрес», 2004, 9–16 грудня).
На початку 90-х років у мові преси (із живого мовлення) з'являється слово тусовка та його деривати тусуватися, тусовочник – від значення «спілкування певних неформальних груп населення (молоді, богеми, «фанів» і т. ін.); місце такого спілкування; саме таке неформальне угрупування».
У семантичному полі газетної статті такі лексеми нерідко функціонують з конотацією фамільярності або навіть іронії: «Представницька «тусовка» ректорів пройшла у Дніпропетровську» (УМ, 2000, 10 червня); «Молодіжнатусовка» (УМ, 2004, 12 травня); «Привіт, тусовочники!» (назва рубрики у газеті «Вечірній Київ»); «Революційна «тусовка» (УМ, 2004, 14 грудня); «Останні «тусовочники»у наметах» (підзаголовок: «Як проходять заключні дні наметового містечка на столичному Хрещатику» (УМ, 2005, 15 січня). Активно використовується журналістами лексема «кайф» – задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось [46, 130]; «Отримавкайфі спалив сусідів» (ГУ, 2005, 25 лютого) – слово надає заголовку негативно-іронічного відтінку, оскільки у статті йдеться про людину, яка спалила сусідський будинок у стані глибокого сп’яніння; «Кайфвід Майдану» (НС, 2004, 8 грудня) – слово використане у позитивному значенні. «Вони хотять їсти, хотять теплої одежини, і хоча б якогось «кайфу» (УМ, 2006, 4 серпня). Болючою проблемою сьогодення є розповсюдження наркоманії серед молоді. У складі молодіжного сленгу наявні сленгізми, які прийшли з жаргону наркоманів [25, 105]. У сучасній пресі зустрічаємо: трава, колеса, косяк, торчати, ширка тощо: «Як потрапляє до рук молоді ця «ширка» (УМ, 2006, 24 травня); «Інвалід налагодив свою власну лабораторію і варивширкудля себе і на продаж» (ГУ, 2004, 12 квітня).
У молодіжному слензі багаточисельну групу становлять назви дій, процесів, станів. У тематичному плані такі сленгізми досить різноманітні. Це і розумові процеси (втикати, врубатися), і пересування у просторі (вигрібати, шастати), і агресивні дії (наїхати, болебити) [25, 104].
У пресі, особливо молодіжні сленгізми вживаються часто-густо: «Рецепт від самотності: шукати теплі сторінки, нове тіло, втикатиу все це, втягуватись у нові історії, говорити дурні слова, створити ілюзію, що все це буде вічно» (СГ, 2006, 27 серпня); «Через годину херсонців уже класношмоналикіпрські митники» (ВК, 2005, 15 жовтня); «Голова минулим літом «навішав лапші», подавши фіктивні довідки про кредит зерна представникам австрійської фірми, одержав грошовий кредит» (ГУ, 2006, 5 листопада); «Удруге чоловіки з довгим волоссям і у шкірі, учасники групиSAMAEL (heavimetal) зібрались ізабацалипроектXYTPAS. Це звучитьпотрясно, по-новому і незвичайно, одним словом стильно» (із інтерв’ю з музичним продюсером Ю.Нікітіним. ВК, 2005, 18 травня).
У структурі газетного тексту зустрічаємо ряд інших лексем, що належать до молодіжного сленгу: комп – те, саме, що комп’ютер [46, 145]; «Модинг, або Нестандартний вигляд твого компа» (МГ, 2004, 2 грудня). Використанняжаргонізмівстало масовим явищемяк у розмовній мові, так у художніх творах, в пресі й мові політиків. Це звичайно елементи кримінального, армійського жаргонів, жаргону наркоманів, сфери видовищного бізнесу тощо. Особливо активно використовуються елементи кримінального жаргону – як традиційні для радянського (російського) злочинного світу, так і порівняно нові, що активізувалися з кінця 80-х рр. У зв’язку з розвитком тіньового бізнесу, появою нових форм злочинності, розростанням злочинності до розмірів масового явища [52, 35]. Крім того, на відміну від елементів просторіччя, «суржику», вульгаризмів, жаргонізми використовуються не тільки в своєму прямому, власне номінативному, а й у метафоричному значенні. Так, особливо часто в метафоричних уживаннях виступають такі жаргонізми, як: рос. беспредел і частіше – різні «українізовані» (графічно, фонетично і семантично) версії цього слова: «Протистояти «бєспрєдєлу», що коїться на всіх рівнях – від державного до влади наркоманів у найближчій від твого під’їзду підворітні, – поки це можливо» (ГУ, 1998, 10 вересня); «Коли пануєбезпредєл» (УМ, 2000, 10 червня); «Моральнебезмежжя, атмосфера вседозволеності, розвиток злочинства, хабарництво… і корупція» (УС, 2000, 12 вересня) – у тексті рос. беспредел кальковано → укр. безмежжя. Так само у заголовку «В умовах правовогобезкраю» (ГУ, 2001, 6 грудня) уживано український варіант російського «беспределу», тоді як можна було використати слово «свавілля» рос. розборка, частіше у формі множини розбори і українізований варіант розбірка (розбірки): кримінальні, мафіозні, криваві., переносно: п’яні, політичні, міжнаціональні, фінансові та ін.: «Правоохоронні органи в політичних розбірках» («День», 2000, 18 червня); «Нові газовірозборки» (ГУ, 2006, 16 грудня); наїхати / наїжджати, учинити наїзд: «Задорожна «наїхала» на Вітренко» (ГУ, 2004, 31 грудня – про сутичку двох кандидатів у депутати Верховної Ради); братки, братани, братва – «члени організованих бандитських угрупувань» [39, 56–57]; «Наш затюканийбратанамивід влади українець» (УС, 2006, 16 грудня); «Розбій і замах на життя державних діячів» підзаголовок: «під таким звинуваченням затримано «братків», які побили народних депутатів на Закарпатті» (УМ, 2005, 6 січня); Базар / базару немає – розм. уживається на знак згоди з ким-небудь; Базарити – говорити [39, 36]; «Добазаритися» («Час», 2001, 3–9 серпня) – про зустріч на фестивалі «Слов'янський базар» президентів України і Росії); «Хто відповідатиме забазарв українському ЗМІ?» (СГ, 2005, 17–23 лютого); «Ми – не козли! Або за «базар» прийдеться відповідати» («Експрес», 2004, 26–27 грудня).
У текстах газет функціонують і інші лексеми із кримінального жаргону: «На рахунку «ведмежатника» – сорокзлочинів» («Експрес», 2004, 26–27 жовтня); «Завязати» з бізнесом важче, ніж його відкрити» (ГУ, 2005, 17 лютого); «Понятий – тому що «по понятіям?» («Експрес», 2004, 19–20 жовтня); «На полювання виходять «щипачі» («Експрес», 2004, 23–24 листопада); «Пацанине допхали» («Експрес», 2004, 19 грудня). «Міністерство освіти, висловлюючись новітньою термінологією, просто кинуло педагогів з цією дванадцятибальною системою» (ВЗ, 2002, 5 квітня);
« – Чи будете ви наполягати на скасуванні депутатської недоторканості?
«– Обов’язково… Менше будуть рватися до Верховної Ради, щоб отримати там «дах» (ВЗ, 2006, 7 грудня).
О. Тараненко пов'язує поширення кримінальної лексики на рівні розмовного стилю і її входження у мову художньої мови й публіцистики із криміналізацією суспільного життя: "…І це явище стає віддзеркаленням кримінальної свідомості суспільства, яке, не соромлячись користуватися такою стилістикою, починає характеризувати життя в системі координат злочинного світу» [52, 36]. У мову бурхливо ввірвалася «кримінальна» метафора, яку часто чуємо з теле-, радіоефіру, читаємо на шпальтах газет – «Сучасна наша держава – це зона, де є пахани і зеки» (УС, 2006, 10 червня). Давно вже помічено, що якщо певний комплекс явищ становить об’єкт особливого зацікавлення для широкого кола мовців і відзначається внаслідок цього емоційним ставленням з боку останніх, то слова – члени тематичної групи (груп), яка позначає цей комплекс, стають джерелом номінативної, в тому числі метафоричної, «експансії» в напрямі номінації явищ інших комплексів [52, 36]. У радянський час мовознавці спостерігали явище «військової» метафори: командири, виробництва, командні висоти в економіці, господарський, ідеологічний і навіть сімейний фронт, забезпечити собі тили, ударник п’ятирічки тощо [5, 81].