Сленг, з його надзвичайним семантичним багатством, з його разючою розмаїтістю асоціацій, являє собою ефективний засіб прояву людиною своєї індивідуальності, передачі своїх думок і почуттів у найрізноманітніших ситуаціях.Найголовніша вимога до новоутворених сленгових одиниць полягає в тому, щоб вони характеризувалися звучною вимовою та експресивною забарвленістю, адже саме це є основною гарантією того, що вони приживуться в студентському середовищі.
РОЗДІЛ 2.ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АНАЛІЗ АМЕРИКАНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО СЛЕНГУ
2.1. Перекладацький аспект спеціальної нелітературної лексики
Існує декілька підходів до класифікації моделей перекладу, один з яких пропонує З.Д.Львовська [20]. Керуючись принципом зв'язку між мовними значеннями та змістом мовленнєвої діяльності, всі існуючі теорії перекладу автор поділяє на два основні типи: мовні та комунікативні, припускаючи при цьому належність деяких теорій до так званих перехідних випадків.
Оскільки нелітературна лексика являє собою той шар лексики, що безпосередньо пов'язаний з людським спілкуванням, ми хотіли б детальніше зупинитись, в першу чергу, на комунікативних моделях перекладу. До цієї категорії З.Д.Львовська відносить теорію динамічної еквівалентності та теорію рівнів еквівалентності [20;42].
Основним принципом теорії еквівалентності автор вважає ідею функціонального змісту вихідного повідомлення, що визначається комунікативною установкою автора оригіналу. На основі цієї ідеї автор робить ряд висновків, а саме, необхідність зважати на “особистість” автора оригіналу, оскільки його комунікативна установка є категорією суб'єктивною. Отже, завдання перекладача полягає у тому, щоб зрозуміти і зберегти у тексті перекладу цю комунікативну установку, а це можливо лише за умови співвідношення значення тексту чи висловлювання з мовленнєвою ситуацією. Також ця ідея передбачає функціональну еквівалентність тексту перекладу до тексту оригіналу, що визначається не на основі формальної відповідності текстів, а на основі реакції іншомовного адресата. Тобто, в тексті перекладу реакція адресата має так само відповідати комунікативній установці відправника, як і в тексті оригіналу [20;53].
Зважаючи на те, що розмовна лексика несе на собі чітку експресивно-емотивну ознаку, теорія динамічної еквівалентності видається нам досить вдалою для застосування при перекладі текстів, які містять сленг. Адже, як зазначає З.Д.Львовська, динамічна модель перекладу включає ряд структурних, семантичних і функціонально-стилістичних обмежень, що звужують вибір і визначають напрямок перекладацьких перетворень. І серед цих обмежень, в першу чергу, слід зазначити експресивні та металінгвістичні характеристики текстуоригіналу, його жанрово-стилістичні особливості, частотність вживання тієї чи іншої лексичної одиниці в мові перекладу у межах відповідного стилю тощо [20;55]. Професор І.В.Корунець [16] вважає, що засоби перекладу залежать від структури, значення та мовного рівня змістових одиниць. Оскільки переклад є лінгвістичним предметом і він будується на значенні мовних одиниць, то перекладач повинен орієнтуватися у рівнях цих мовних одиниць. І.В.Корунець виділяє наступні мовні рівні:
1) надсинтаксичний (supersyntacticlevel) - відтворення текстів, абзаців;
2) синтаксичний (syntacticlevel) - відтворення словосполучень і речень;
3) лексичний (lexicallevel) – відтворення значень слів, словосполучень, ідіоматичних виразів;
4) морфологічний (morphologicallevel) – відтворення складових елементів слова, допомагає відтворити і лексичне значення;
5) фонетичний (phoneticlevel) – відтворення звуків фонетики: всі терміни, географічні та власні назви, реалії суспільно-політичного життя відтворюються на фонетичному рівні [16;179].
Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І.В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад [16;180].
Буквальний переклад (litteraltranslation) – це такий переклад, коли відтворюється буквений чи звуковий склад оригіналу. Буквальним перекладом відтворюються одиниці фонетичного та лексичного рівнів. Переважно цим засобом перекладу відтворюються власні та географічні назви, імена та реалії. До буквального перекладу відносяться:
- транслітерування – відтворення буквеного складу оригіналу:
BenFranklin - Бен Франклін (стодоларова купюра);
Suzy - Сюзі (доларова монета).
- транскрибування - відтворення звукового складу оригіналу:
loser - лузер;
punk - панк;
skinhead - скінхед.
Провідним засобом перекладу в сучасній перекладацькій практиці є транскрипція зі збереженням деяких елементів транслітерації. Оскільки фонетичні та графічні системи мов значно відрізняються одна від одної, передача форми слова мови оригіналу на мову перекладу є завжди певною мірою умовною та приблизною:
absurdist - абсурдист (автор твору абсурду);
kleptoctacy - клептократія (злодійська еліта);
skateboarding - скейтбордінг (катання на роликовій дошці).
Для кожної пари мов розробляються правила передачі звукового складу слова мови оригіналу, зазначаються випадки збереження елементів транслітерування та традиційні виключення з правил, прийнятих на теперішній час. При розгляді англо-українських перекладів, елементи транслітерації, що найчастіше зустрічаються при транскрибуванні, виявляються, в основному, при:
1) транслітеруванні деяких редукованих голосних та приголосних, що не вимовляються:
Dorset - Дорсет;
Campbell – Кемпбел.
2) незбереженні подвійних приголосних між голосними та в кінці слів після голосних:
boss – бос.
3) збереженні деяких особливостей правопису слова, які дозволяють наблизити звучання слова при перекладі до вже відомих зразків:
Hercules missile - ракета “Геркулес”;
deescalation - деескалація;
Columbia - Колумбія.
Традиційні виключення стосуються, головним чином, перекладів імен історичних осіб та деяких географічних назв, що вже закріпилися в звичаях та в часі:
Charles I - Карл I;
William III - Вільгельм III;
Edinborough - Единбург.
- калькування – відтворення не звукового, а комбінаторного складу слова або словосполучення, коли складові частини слова (морфеми) або фрази (лексеми) мови оригіналу перекладаються відповідними елементами мови перекладу:
air head - порожня голова;
bookworm - книжний черв'як;
pass-fail - залік-незалік.
Сутність калькування полягає у створенні нового слова або сталого виразу в мові перекладу, що копіює структуру вихідної лексичної одиниці. Саме так робить перекладач, коли перекладає superpower як наддержава, mass culture як масова культура, green revolution як зелена революція та ін. У ряді випадків використання прийому калькування супроводжується зміною порядку наступності елементів лексичної одиниці, що піддається калькуванню:
land-based missile - ракета наземного базування;
Rapid Deployment Force - сили швидкого реагування.
- напівкалькування – засіб перекладу, коли один з компонентів лексичної одиниці, що перекладається, транскрибується аба транслітерується, а інший – перекладається шляхом пошуку відповідного еквіваленту:
transnational - транснаціональний;
miniskirt - міні-спідниця;
yellow press - жовта преса [16;183].
Отже, буквальний переклад відтворює комунікативно нерелевантні (формальні) елементи оригіналу. Основною причиною використання буквального перекладу є бажання відтворити змістові елементи більш високого рівня еквівалентності, не забезпечивши передачу змісту на попередніх рівнях. У таких випадках буквальний переклад може супроводжуватися поясненнями, що розкривають дійсний зміст оригіналу [14;28].
Лексемний переклад (verbaltranslation) - дуже часто застосовується перекладачами, студентами, учнями, коли треба відтворити значення окремого слова [16;184]:
- перекладацький еквівалент – це такий засіб перекладу, що відтворює зміст іншомовного оригіналу на одному з рівнів еквівалентності. Під змістом оригіналу мається на увазі вся передана інформація, яка включає як предметно-логічне (денотативне), так і конотативне значення мовних одиниць, що становлять перекладний текст, а також прагматичний потенціал тексту. Перекладацькийеквівалент використовується з метою максимальногозбереження змісту оригіналу при перекладі, але в кожному окремому випадку перекладу змістова близькість до оригіналу наближається до максимальної у різних ступеняхтаза допомогою різнихзасобів.Критеріємеквівалентності на рівні мови в певній міріє двомовні словники, які за своєюприродою не можутьвраховувати суто контекстуальні, тобто мовленнєві значення слів та словосполучень. Вони встановлюють відповідності між словами двохмов лише на рівні мови, а не на рівні мовлення, не враховуючи конкретний контекст, або ж встановлюють зазначені відповідності, спираючись на типові контексти, що регулярно повторюються [14;18]. Наведемо декілька прикладів:
beef – проблема;
bugout – списувати;
bust – невдаха;
clam – помилка;
duckets – гроші;
fress – професор;
kill – підсміюватися;
poopsheet – розклад занять;
pummeled – п’яний;
windy – базікало.
Послівний переклад (word-for-wordtranslation) - такий переклад, коли кожне слово оригінального словосполучення і речення перекладається і займає те саме місце, що і в оригіналі та має той самий порядок слів. Найчастіше послівний переклад застосовуєтьсяв якості проміжної стадії в процесі пошуку оптимального варіанту перекладу.У випадку, якщо порядок слів у синтаксичній одиниці мови оригіналу і мови перекладу збігається, то такий послівний переклад є літературним [16;185].