ЗНАЧЕННЯ СЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ, ЙОГО ТИПИ, МОТИВАЦІЯ, ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ ПРИ ВВЕДЕННІ НОВИХ ЛЕКСИЧНИХ ОДИНИЦЬ НА УРОЦІ
Курсова робота
ЗМІСТ
ЗМІСТ…………………………………………………………………………..2
ВСТУП………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1
1. ФОНЕТИЧНИЙ СКЛАД ТА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ТИПИ ЗНАЧЕНЬ…5
1.1. Значення слова. Загальні відомості…………………………………….5
1.2. Типи значень……………………………………………………………..5
1.2.1. Граматичне значення…………………………………………………….5
1.2.2. Лексичне значення……………………………………………………….6
1.2.3. Денотативне і коннотативне значення………………………………….7
2. МОТИВАЦІЯ ЗНАЧЕННЯ………………………………………………….8
3. ЗМІНА ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ПОЛІСЕМІЯ……………………………….10
РОЗДІЛ 2
Методична розробка з теми “Значення слова в англійській мові, його типи, мотивація, зміна значення при введенні нових лексичних одиниць на уроці”……………………………..………………………………………………12
Фрагмент уроку в 5-му класі……………………………………………………16
Фрагмент уроку в 7-му класі……………………………………………………19
Фрагмент уроку в 11-му класі…………………………………………………..22
ВИСНОВКИ…………………….………………………………………………..24
ЛІТЕРАТУРА………….………..………………………………………………..26
ДОДАТОК А…………………..…………………………………………………..27
ДОДАТОК В…………………..…………………………………………………..28
ВСТУП
Тема даного дослідження – “Значення слова, його типи, мотивація, зміна значенняпри введенні нових лексичних одиниць на уроці” – обрана не випадково. Об'єкт цього дослідження – слово, предмет – його значення. Мета – дослідити проблему значення слова в англійській мові та розробити методику введення цієї теми у навчальний процес у школі.
Введення поняття заначення слова у школі є дуже важливим, але, на жаль, цій проблемі приділяється не дуже багато уваги саме у цьому напрямку. Тому вона більш ніж актуальна.
Вивчати цю тему в школі дуже важливо. Із значенням слова учні стикаються відразу ж з вивченням першого слова англійською мовою, тому що кожне слово має явне значення – лексичне значення. Граматичному значенню також потрібно приділяти належну увагу, тому що воно беззаперечно має особливий вплив на лексичне.
Збільшення словникового запасу потребує особливої посидючості та терпіння: необхідно натикнутися на слово, подолати стадію пасивної цікавості (“А що воно означає? А, немає різниці…”), знайти слово у словнику, виписати його, вивчити слово, “загубити” папірець, де його записали, почати використовувати слово на письмі та в усному мовленні…
Вдома це вдається не кожному – діти шкільного (а особливо молодшого шкільного та середнього шкільного) віку відрізняються непосидючістю. Тому задача вчителя – скоординувати роботу дітей, зробити з ними якомога більше у процесі вивчення нової лексики. І тут виникає необхідність роз’яснення, що таке значення, що таке лексичне значення, граматичне, потрібно навчити дітей визначати різницю між типами значень; безумовно потрібно навчити їх вирізняти окремі відтінки значень, хоча при цьому зовсім необов’язково лякати дітей страшними словами “денотативне та коннотативне значення” – можна просто пояснити саму суть цього питання. Стосовно наявності значень у семантичній структурі слова поділяються на однозначні та багатозначні. Багатозначні слова численніші за однозначні. Тому знову ж таки виникає необхідність роз’яснення явища полісемії (багатозначності). Зміна та розвиток значень – це постійний мовний процес, активність якого складає історичний поступ лексики. Не можна вивчати лексику, не знаючи історичного розвитку слів – це головний фактор, який впливає на значення.
Великих досліджень у цій області не проводилося. Існує думка, що цю тему потрібно вводити в шкільну програму окремо, виділяючи спеціальні декілька годин у школі. Проводжуючи аналіз цієї проблеми, різноманітні анкетування, педагогічні спостереження, діагностичні та формуючі бесіди, синтез та систематизацію матеріалів, більшість учених дійшли висновку, що все ж таки доцільніше впроваджувати цю тему так званими “малими порціями”, тобто не виділяючи їх у окремі теми, а вводити при навчанні інших лексичних і граматичних тем.
Теоретична значущість цієї теми у лексикології та стилістиці безперечна, але і практичну цінність неможливо заперечувати, і більш того, усіляко підтримувати будь-які розробки з цієї теми.
У цій роботі буде зроблено спробу розкрити цю проблему, визначити основні принципи викладання цієї теми у школі, запропонувати один із способів вирішення її тощо. При розробці цього проекту будуть вирішуватиcя такі завдання:
1. Опрацювати літературу за цією темою.
2. Розглянути фонетичний склад слова та його значення, типи значення та його мотивацію, явище полісемії.
3. Розробити методику введення теми у навчальний процес у школі.
4. Розробити конспекти фрагментів уроків.
РОЗДІЛ 1
Звукова форма має закріплене за нею (умовно, історично, етимологічно чи звуконаслідувально) значення. Більшість слів повсякденного вжитку можна прослідкувати до їхніх прамовних коренів, що вже і зробленно. Слова, які поєднані з конкретними речами, у безпосередній їх реалізації – мовленні чи письмі – викликають уяву і мовця, і слухача. Тому при вивченні фонетичної форми важливу роль відіграє співвіднесення – процес, що ним людина користується все своє життя, якими б фонетично різними ці форми не були.
Лише як мовна категорія значення охоплює всі об’єкти людського знання, уяви і вислову. У мовознавстві під значенням розуміли назву предмета, уяву про предмет, поняття, різноманітні стосунки (головним чином, між знаком і предметом), функцію слова, інваріант інформації, відображення дійсності. Значення у його широкому розумінні розбиває на сім складових частин Д.Ліч[1]: логічне або концептуальне, яке пов’язане з семантичним досвідом, коннотативне, стилістичне, афективне, рефлектне, колокативне (ситуативне) і тематичне. Значна увага приділяється граматичному значенню.
Слова, що належать до одного граматичного класу, мають, як правило, спільні риси. Ряд слів, скажімо, fact, book, face, number, при набуванні ознак множини чи родового відмінка об’єднується спільністю граматичних ознак і значенням морфеми, що охоплює морфологічні перетворення в один ряд подібності. Звідси форми facts, books, faces, numbers мають граматичне значення множини, форми fact’s, book’s, face’s, number’s – граматичне значення родового відмінка тощо. Граматичне значення мають часові форми дієслів, ступені порівняння прикметників тощо.
Граматичне значення – це значення формальної віднесеності слова, яка виражена залежними морфологічними елементами, що окремо не вживаються, наприклад, -sу house-s, -ingу writing та под.
Для кожного вислову обов’язкові граматичні значення часу, числа, відмінка, виду, порівняння тощо. А.К. Жолковський до граматичних знчень відносить і абстрактні значення контакту, володіння, знання, відчуття, волі, бажання, реальності, потенціальності, уміння.[2]
Таким чином, граматичне значення визначається наявністю певних морфологічних ознак, спільних для форми цілого ряду слів. У процесі утворення мовного потоку граматичні значення поєднуються з лексичними.
Кожне слово, крім своїх граматичних зв’язків, має лексично-семантичне значення (зміст), історично або умовно закріплене. Воно може означати один чи кілька об’єктів, мати різні емоційні характери, зрештою, усе те, що належить до значення. У противагу граматичному значенню, воно тотожне у граматично різних формах. Усі форми слів house, houses, house’s, наприклад, пов’язані з поняттям житла.
Лексичне значення – це відбуток предмета реальної дійсності, яке стає фактом мови внаслідок утворення постійного зв’язку змісту з формою, у якій воно реалізується, входить до струкури мовної одиниці як ознака, спільна для всіх мовних ситуацій. “Лексичне значення – це не засіб реалізації якоїсь величини, а її наявність”[3].
Прямі, номінативні значення безпосередньо пов’язані з поняттями. Їм властива і лексико-семантична узагальненність. Так, у слові land визначаються три основні значення:
1) earth, ground, soil;
2) country, fatherland, nation;
3) province, district, region, territory, tract, plot;
звідси ці значення виводимо, як “земля взагалі”, “земля людей” і “частина землі, теріторія”[4]. Решта значень для цього слова є сукупністю лексико-семантичних варіантів.
Сукупність лексичних і граматичних значень складає лексикограматичну структуру слова.
Якщо значення співвідноситься з данним референтом і вказує на поняття, воно єденотативним.Денотативне значення може змінитися в історичних періодах, тобто діахронно, а у синхронному плані воно стійке і постійне. Воно досить спільне для усіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакову уяву.
Денотативне значення пов’язане безпосередньо з денотатом – об’єктом визначення. Об’єкти, що їх визначає мовне значення, неоднорідні.
Коннотативне значення – це відносна комунікативна цінність мовної одиниці, яка часто знаходиться поза концептуальним змістом. Наприклад, до коннотативного значення слова woman англійський мовознавець Д.Ліч відносить не лише фізичні, але і психічні і суспільні характеристики (суспільність, материнські інстинкти); їй можуть бути властиві риси, які швидше типові, ніж незмінні (багато розмовляє, має досвід куховарства, носить властивий їй одяг). Коннотативне значення охоплює удавані властивості: жінці приписуються такі ознаки як “слабка”, “плаксива”, “боязка”, “емоційна” поряд з такими рисами як “м’яка”, “лагідна”, “чуйна”, “працьовита”. Коннотації змінюються залежно від часу і оточення, від особи до особи у тій же мовній спілці.[5]