ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦIАЛIСТА
ІМЕННИКОВІ ДЕРИВАТИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ В «МАТЕРІАЛАХ ДО СЛОВНИКА…» Є. ТИМЧЕНКА
Виконала
ст. групи 735186 Каліневич Наталія Вікторівна
Керівник Стовбур Л.М.
к. філол. н., доцент
Нормоконтролер Бойко Л.П.
ЗАПОРІЖЖЯ
2009
ЗМІСТ
Завдання на дипломну роботу спеціаліста
Реферат
Вступ
Розділ 1 ЕВОЛЮЦІЯ ІМЕННИКОВОЇ СЛОВОТВІРНОЇ СИСТЕМИ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1 Словотвірні процеси у дериваційній системі пізньої середньоукраїнської мови
1.2Семантико – дериваційна характеристика словотворчих засобів XV-к.XVIIст
Розділ 2 СПЕЦИФІКА СЛОВОТВОРУ ІМЕННИКІВ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ XV- к.XVII ст. ( НА БАЗІ «МАТЕРІАЛІВ ДО СЛОВНИКА…» ЄВГЕНА ТИМЧЕНКА)
2.1 Особливості суфіксальної реалізації іменникових дериватів чоловічого роду в середньоукраїнській мові
2.2Різновиди конфіксальних іменників чоловічого роду XV-к.XVII ст
2.3 Словотвірна підсистема безсуфіксних іменників чоловічого роду
2.4Композитні іменники чоловічого роду в словотвірній системі пізньої середньоукраїнської мови
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ФАКУЛЬТЕТ ФІЛОЛОГІНИЙ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ: УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА
ЗАТВЕРДЖУЮ:
зав. кафедри української мови
доц. Стовбур Л.М.
10 вересня 2008 року
протокол №2
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу спеціаліста студентці
Каліневич Наталії Вікторівні
1. Тема роботи: Іменникові деривати чоловічого роду в «Матеріалах до Словника…» Є. Тимченка) затверджена наказом по університету від 17 грудня 2008 р. № 2035с
2.Термін здачі студентом закінченої роботи 11 квітня 2009 р.
3.Вихідні дані до роботи: «Матеріали до Словника...» Євгена Тимченка
4.Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити)
1.1.Словотвірні процеси у дериваційній системі пізньої середньоукраїнської мови.
1.2.Семантико–дериваційна характеристика словотворчих засобів XV- к.XVIIст.
2.1.Особливості суфіксальної реалізації іменникових дериватів чоловічого роду в середньоукраїнській мові
2.2.Різновиди конфіксальних іменників чоловічого роду XV-к.XVIIст.
2.3. Словотвірна підсистема безсуфіксних іменників чоловічого роду.
2.4. Композитні іменники чоловічого роду в словотвірній системі пізньої середньоукраїнської мови
3.Консультанти з роботи із зазначенням розділів роботи, що їх стосуються
| Розділ | Консультант | Підпис, датазавдання видав завдання прийняв | |
| Вступ | Стовбур Л.М. | 10.09.2008 | 10.09.2008 |
| Перший розділ | Стовбур Л.М. | 08.10.2008 | 08.10.2008 |
| Другий розділ | Стовбур Л.М. | 06.01.2009 | 06.01.2009 |
| Висновки | Стовбур Л.М. | 18.03.2009 | 18.03.2009 |
4. Дата видачі завдання 10 вересня 2008 року
Керівник ___________ (підпис)
Завдання прийняв до виконання ___________ (підпис)
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН
| № п/п | Назви частин та етапи роботи | Термін виконання етапів роботи | Примітка |
| 1. | Пошук наукових джерел з теми дослідження, їх вивчення та аналіз; укладання бібліографії | Вересень2008р. | |
| 2. | Добір фактичного матеріалу | жовтень 2008 р. | |
| 3. | Написання вступу | грудень 2008 р. | |
| 4. | Підготовка розділу 1.Еволюція іменникової словотвірної системи української мови як об’єкт лінгвістичних досліджень | січень 2009 р. | |
| 5. | Написання розділу 2. Специфіка словотвору іменників чоловічого роду XV- к.XVII ст. (на базі «Матеріалів до Словника…» Євгена Тимченка) | лютий 2009 р. | |
| 7. | Формулювання висновків | березень 2009 р. | |
| 8. | Оформлення роботи, одержання відгуку та рецензії | квітень 2009 р. |
Студент-дипломник ___________________ (підпис)
Керівник дипломної роботи ___________________ (підпис)
РЕФЕРАТ
Дипломна робота спеціаліста «Іменникові деривати чоловічого роду в «Матеріалах до Словника…» Є. Тимченка містить 78 сторінок.
Для виконання бакалаврської роботи опрацьовано 83 наукових джерела.
Об’єктом дослідження є одна з найважливіших підсистем деривації - словотвір іменників чоловічого роду.
Предметом дослідження виступають деривати, які утворені суфіксальним, конфіксальним, нульсуфіксним способами словотворення та основоскладанням. Вибір теми невипадковий: іменник – одна з найбільш багатих частин мови за своїми словотвірними можливостями, і її похідні становлять надзвичайно розгалужену й активну ділянку української словотвірної системи.
Мета бакалаврської роботи – опис дериваційної еволюції іменників чоловічого роду в середньоукраїнській мові XV – к.XVII ст.ст., що здійснюється на базі «Матеріалів до Словника …» Є.Тимченка.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) виявити склад похідних іменників чоловічого роду, що функціонували в пізній середньоукраїнській мові та зафіксовані у «Матеріалах до Словника…» Є.Тимченка;
2) встановити шляхи розвитку й умови формування іменникових структур зазначеного типу;
3) проаналізувати становлення семантики усіх лексико-словотвірних типів описуваних субстантивів;
4) визначити рівень продуктивності словотворчих засобів, уживаних у процесі деривації аналізованих похідних.
Методи дослідження. Для характеристики лексико-словотвірних груп похідних, тлумачення значення слів тощо використовується описовий метод. При визначенні семантичної та словотвірної будови досліджуваних одиниць використовується метод компонентного аналізу. Застосовується також порівняльний, порівняльно – історичний та зіставний методи.
Наукова новизна бакалаврської роботи полягає в тому, що вперше досліджується словотвір іменників чоловічого роду в середньоукраїнській мові XV-XVIII ст. на базі «Матеріалів до Словника…» Євгена Тимченка, тобто з’ясовуються особливості основоскладання, суфіксального, конфіксального та нульсуфіксального словотвору та активності використання досліджуваних дериватів.
Сфера застосування. Результати дослідження можуть бути використані при укладанні посібників, розробці вишівських курсів зі словотвору лексикології, практикумів з морфеміки.
ДЕРИВАЦІЯ, СУФІКСАЦІЯ, КОНФІКСАЦІЯ, НУЛЬСУФІКСАЦІЯ, СЛОВОСКЛАДАННЯ, ОСНОВОСКЛАДАННЯ
ВСТУП
Незважаючи на одностайну думку лінгвістів про важливість дослідження питань словотвору в його сучасному та історичному аспектах, діахронічна система словотворення української мови залишається мало опрацьованим розділом українського мовознавства. Зокрема недостатньо вивчена словотвірна система середньоукраїнської мови, без з’ясування якої історія української мови не може претендувати на повноту.
На шляху до вивчення словотвору української мови як функціонуючої системи були здобутки і втрати. Так виклад словотворення в п’ятитомному академічному курсі граматики української мови критика оцінила як певний крок назад навіть у порівнянні з двотомним академічним «Курсом сучасної української літературної мови» 1951р. [4, с.109].Однак цей прорахунок був надолужений виданням цілого ряду праць з української словотвірної морфеміки і словотвору сучасної української літературної мови, а саме: Н.Ф.Клименко «Система афіксального словотвору сучасної української літературної мови» (1973); «Словотвір сучасної української літературної мови» (1979); «Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові» (1984), В.П.Олексенко «Словотвірні категорії суфіксального іменника» (2002), П.І.Білоусенко «Історія суфіксальної системи українського іменника (назви осіб чоловічого роду)» (1993), «Нариси з історії українського словотвору (суфіксація)» (2002) тощо. У названих працях та ряді інших робіт у цілому досліджена словотвірна будова української мови відповідно до висунутих теорією ідей з приводу принципів організації словотвірної системи мови [1, с.8]. Проте ця проблема потребує ще глибшого й детальнішого розгляду, й зумовлює актуальність обраної теми.
Мета бакалаврської роботи – опис дериваційної еволюції іменників чоловічого роду в середньоукраїнській мові XV – к.XVII ст.ст., що здійснюється на базі «Матеріалів до Словника …» Є.Тимченка.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
1) виявити склад похідних іменників чоловічого роду, що функціонували в пізній середньоукраїнській мові та зафіксовані у «Матеріалах до Словника…» Євгена Тимченка;
2) встановити шляхи розвитку й умови формування іменникових структур зазначеного типу;
3) проаналізувати становлення семантики усіх лексико-словотвірних типів описуваних субстантивів;
4) визначити рівень продуктивності словотворчих засобів, уживаних у процесі деривації аналізованих похідних.
Однією з найважливіших підсистем деривації є словотвір іменників чоловічого роду, обраний об’єктом цього дослідження.
Предметом дослідження виступають деривати, які утворені основоскладанням та суфіксальним, конфіксальним, нульсуфіксним способами словотворення. Вибір теми невипадковий: іменник – одна з найбільш багатих частин мови за своїми словотвірними можливостями, і її похідні становлять надзвичайно розгалужену й активну ділянку української словотвірної системи.