2) ‘прибудова із східцями біля входу в будинок’; дрово|кол’н’а 1) ‘приміщення для дров’,
2) ‘велика колода, на якій рубають дрова’; за|бор 1) ‘тин, паркан, огорожа (загальна назва) ’,
2) ‘паркан з дощок’,
3) ‘огорожа з вертикальних дощечок, розріджено прибитих до двох (трьох) паралельних горизонтальних лат (рейок) ’,
4) ‘огорожа з жердин, горизонтально закріплених між стовпами’,
5) ‘огорожа, сплетена з лози на забитих у землю кілках’; зал, |зала 1) ‘гарно прибрана, парадна кімната в будинку’,
2) ‘кімната, в якій споживають їжу’; |йашч’ічок, |йашчичек, |йашчичок, |йаш’ч’ік, |йаш’ч’іч’ок 1) ‘висувна скринька в столі’,
2) ‘ящичок на всю ширину верхньої частини скрині для дрібних речей’; кал’і|дор 1) ‘передня кімната в сучасному будинку’,
2) ‘сіни’; ка|мод 1) ‘сучасна шафа для зберігання одягу’,
2) ‘великий ящик із кришкою і замком для зберігання одягу (переважно святкового), коштовних предметів та ін. ’; ка|чалка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотується канат або ланцюг для витягання відра з водою’,
2) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися’; кла|доўка 1) ‘неопалюване невелике приміщення в житловому будинку або окрема прибудова біля хати для зберігання їстівних припасів, різних речей’,
2) ‘приміщення для зберігання зерна’; коли|б’ел’, коли|б’ел’ка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ’,
2) ‘колиска, підвішена на чотирьох мотузках до стелі’,
3) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися) ’; ко|с’ак 1) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’,
2) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; |коўдра 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,
2) ‘ковдра бавовняна’,
3) ‘тепла ковдра на ваті’; кро|ватка 1) ‘колиска для малої дитини (загальна назва) ’,
2) ‘колиска, дерев’яне ліжечко, що стоїть на підлозі (ніжки попарно сполучені закругленими планками, завдяки чому вона може погойдуватися’; кру|т’ілка 1) ‘пристрій над колодязем у вигляді вала з ручкою, на який намотують канат або ланцюг для витягання відра з водою’,
2) ‘ручка коловорота біля колодязя’; на|гонка 1) ‘верхній брус рами дверей’,
2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’; од’е|йало, од’і|йало 1) ‘ковдра бавовняна’,
2) ‘тепла ковдра на ваті’; пе|редн’а 1) ‘гарно прибрана парадна кімната в будинку’,
2) ‘передня кімната в сучасному будинку’; перек|лад’іна 1) ‘верхній брус рами дверей’,
2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,
3) ‘жердина в журавлі, яку разом з причепленим до неї відром опускають у колодязь’,
4) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою’,
5) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; пере|мич’ка 1) ‘верхній брус рами дверей’,
2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’; покри|вало 1) ‘домоткане грубе полотнище із різнокольорових поперечних смуг, яким покривали ліжко’,
2) ‘ковдра бавовняна’; пол 1) ‘долівка, утрамбована, вирівняна та помазана глиною земля в хаті’,
2) ‘долівка в хаті, вистелена дошками’,
3) ‘ліжко’; попе|речка 1) ‘верхній брус дверей’,
2) ‘горизонтальний брус над віконним чи дверним отвором у мурованій стіні’,
3) ‘важіль на зводі колодязного пристрою для витягання відра з водою’; |рама 1) ‘верхній брус рами дверей’,
2) ‘один з двох вертикальних брусів рами дверей’,
3) ‘каркас стола’,
4) ‘горизонтально укріплена перекладина під стелею над піччю або ліжком, на яку вішають одяг’; са|раĭ 1) ‘приміщення для худоби (загальна назва) ’,
2) ‘переважно тимчасове приміщення (часом з двома і трьома стінами) для утримання домашніх тварин або зберігання воза, сільськогосподарського реманенту та різного майна’,
3) ‘приміщення для коней’,
4) ‘приміщення або загородка для утримання свиней’,
5) ‘загорода для овець, кіз’,
6) ‘приміщення для зберігання зерна’,
7) ‘приміщення для дров’; с’ер|вант, с’ір|вант 1) ‘шафа з полицями для посуду і продуктів’,
2) ‘сучасна шафа для зберігання посуду’; стул, с|тулка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки’,
2) ‘стілець із спинкою фабричного виготовлення’; табу|рет, табу|ретка, табу|р’етка 1) ‘стілець (переважно домашнього виготовлення) у вигляді невеличкої міцної дошки, в яку задовбано чотири ніжки’,
2) ‘стілець без спинки з квадратним сидінням’.
Спостереження за функціонуванням архаїзмів та інноваційних елементів у побутовій лексиці південнослобожанських говірок на сучасному етапі виявило певні тенденції її функціонування. Як правило, інноваційна лексика відома на незначній території, представлена в небагатьох досліджуваних говірках, напр.: гард’і|роп -у 2,8% з усіх обстежених говірок, гарн’і|тур - у 0,9%, фун|дамент - у 1,8%. Проте відомі інноваційні репрезентанти, що покривають або 100% обстежених говірок, або більшу їх частину, напр.: д’і |ван - 100%, зал, |зала -85%, |комната, к’ім |ната - 88,7%, |кухн’а ‘кухня в квартирі, будинку’ - 100%, ‘кімната, в якій споживають їжу’ - 91,5%, пе|рила, пе |рил’ц’а - 86,9%‘, пото |лок - 87,8%, п |ростин’ - 98,1%. Останнє свідчить про закріплення інноваційних елементів у складі побутової лексики південнослобожанських говірок, що, безумовно, є наслідком суттєвих змін у побуті населення упродовж ХХ століття.
Отже, сучасний зріз побутової лексики південнослобожанських говірок виявив у її складі чітко окреслені сегменти: архаїчний шар лексики, що представлений словами праслов’янського та давньоруського походження, та інноваційні елементи, що репрезентовані здебільшого запозиченнями з інших слов’янських та неслов’янських мов. Обидва зазначених сегменти мають свою специфіку функціонування, а також різняться кількісним складом.
1. Фроляк Л.Д. Ботаническая лексика украинских говоров Северного Приазовья. - К., 1988.
2. Глуховцева К.Д. Лексика народного побуту східнослобожанських говірок / Дис. … канд. філ. наук. - К., 1992.
3. Мартинова Г.І. Подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа (за даними побутової лексики правобережної Черкащини) / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1993.
4. Тимко О. Назви рослин у говорі Бачванських руснаків / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Ужгород, 1998.
5. Сабадош І.В. Атлас ботанічної лексики української мови / Ужгородський державний університет. - Ужгород, 1999.
6. Сабадош І.В. Лісосплавна лексика українських говорів Карпат // Український діалектологічний збірник: Книга 3. Пам’яті Тетяни Назарової. - К.: Довіра, 1997.
7. Дорошенко Л.І. Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту / Дис. … канд. філ. наук. - К, 1999.
8. Лєснова В.В. Номінація людини та її рис у східнослобожанських українських говірках / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 1999.
9. Магрицька І.В. Весільна лексика українських східнослобожанських говірок / Автореф. дис. … канд. філ. наук. - Запоріжжя, 2000.
10.Жилко Ф.Т. Про лінгвогеографічне дослідження новостворених говорів української мови. Праці ХІІ Республіканської діалектологічної наради. - К.: Наук. думка, 1971.
11.Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. - К.: Наукова думка, 1990.
12.ЕСУМ - Етимологічний словник української мови /За ред.О.С. Мельничука: В 7 т. - К.: Наукова думка, 1983-1988. - Т. І-ІІІ.
13.Фасмер - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. - М.: Прогресс, 1986-1987. - Т. I-IV.
14.Цыганенко - Цыганенко Г.П. Этимологический словарь русского языка. - К.: Рад. школа, 1989. - 511 с.