1.3 Класифікація способів словотвору
Як видно з сказаного вище, словотворча модель (М) показує, як утворено слово у кожному конкретному випадку, і допомагає створити ПО слів з аналогічним значенням аналогічними засобами. Поняття словотвору в цілому включає і узагальнення, об'єднуючи різні ММ в М ПО слів.
Щодо кількості способів словотворення існують різні думки. Ці розбіжності (виділяють від 5 до N способів слвотвору) пояснюються тим, що різні способи міняють свою активність і на довгий час можуть виявлятися більш менш продуктивними або стають непродуктивними. Так або інакше, загальновизнано, що існує 6 найбільш продуктивних моделей словотворення в сучасній англійській мові :
а) афіксальна модель: 1) М: ТО слова+ суфікс; 2) префікс + ТО слова, наприклад (pion//ist,re//built,under//go);
б)М словоскладення: основа + основа, наприклад, (dark//man);
в) конверсійна М: V > N або N > V, наприклад (elbow – toelbow, steal – tosteal);
г) реверсійна М: основа - квазі-аффікс, наприклад (baby//sitting – baby//sit, burgl//ar – burgl//e);
д) словозлиття тут про модель можна говорити тільки умовно, як про з'єднання фрагментів основ, наприклад (motel < motorist + hotel);
е) скорочення (km < kilometer, BBC < British Broadcasting Corporation).
Решта способів (чергування, наприклад feed від food; подвоєння (murmur), а також немодельовані способи - звуконаслідування (cuckoo; splash) і римований повтор, як з чергуванням, так і без нього, наприклад (tip-top; hocus-pocus) другорядні і непродуктивні. [4, с. 35]
1.4 Поняття словотворчого аналізу та валентності
Словотворчий аналіз (СА) - поступове бінарне членування ПО на максимальні словотворчі компоненти (СК). [5, с. 88]
Словотворча модель - розглядається в роботі як «двохстороння одиниця, щохарактеризується в плані змісту загальним словотворчим значенням, єдинимдля всіх слів даного типу, а в плані вираження – загальною структурою» [14, с. 152]Таблиця 1 - Інвентар для репрезентації словотворчих моделей
| М | словотворча модель |
| ММ | словотворча мікромодель |
| L | основа слова |
| DP | дериваційний (словотворчий) префікс |
| DS | дериваційний (словотворчий) суфікс |
| r | залишковий елемент |
Словотворчі моделі сучасної англійської мови (список складено на базі роботи Степанової М.Д. «Методы синхронного анализа лексики» [16, 208 с.])
| М1 | L1= L1 | коренева основа: appoint (призначати), water (вода), cat (кішка), map (карта) |
| М2 | L2= L1,L1+ Gr | безафіксно-похідна основа: work (робота) < to work (працювати), arm (рука) < to arm (брати до рук) |
| М3 | L2= L1 | безафіксно-похідна основа зі зміненим коренем: catch (ловити) < caught (спіймати), goose (гусь) < geese (гуси) |
| М4 | L2= DP+L1 | префіксальна основа: colour (колір) < re//colour (перефарбовувати), to slave (працювати як раб) < to en//slave (урабовласнювати) |
| М5 | L2= DP+L1 | префіксальна основа зі зміненим коренем:не виявлено |
| М6 | L2= L1+DS | суфіксальна основа:to flat (робити плоским) < to flat//en (вирівнюватися), urban (міський) < to urban//ize (ставити міського типу, урбанізуватися) |
| М7 | L2= L1+DS | суфіксальна основа зі зміненим коренем:towrite (писати) < wrot//en (написаний) |
| М8 | L2= DP+L1+DS | суфіксально-префіксальна основа:не виявлено |
| М9 | L2= DP+L1+DS | суфіксально-префіксальна основа зі зміненим коренем: не виявлено |
| М10 | L2= L1+L1 | основа означального складного слова:sales//man – (моряк) |
| М11 | L2= L1+L1+L1 | основа не означального складного слова:forget//me//not(незабудка |
| М12 | L2= L1+rr+L1 | основа з виділеною первинною основою та залишковим елементом: не виявлено |
| М13 | L2= DP+rr+DS | основа з виділеним афіксом та залишковим елементом: не виявлено |
Методичні вказівки для словотворчого аналізу (СА)
Для здійснення СА як загальновживаних слів, так і термінів з метою розкриття їх словотворчої структури і змісту необхідно враховувати таке:
1. Під терміном «словотвір» слід розуміти не історичний процес утворення слова, а його результат, тобто словотворчу структуру «готового» слова на сучасному етапі розвитку мови.
2. СА потрібно відрізняти від морфемного аналізу, який є лінійним виділенням мінімальних структурно-семантичних відрізків-сегментів. Здійснюючи морфемний аналіз слова, ми встановлюємо наявність морфем у слові, тобто його морфемний склад. При морфемному аналізі використовується один умовний знак (УЗ) – крапка або риска. Тому морфемний аналіз може використовуватися тільки при одно- чи двоморфемному складі слова, тобто при наявності двох основ, які функціонують самостійно.
Як уже відзначалося морфемний аналіз багатокомпонентних похідних основ не може розкрити ні структуру, ні семантику слова.
У таких випадках слід використовувати СА, який, на відміну від морфемного аналізу, є поступінчатим виділенням максимальних структурно-семантичних словотворчих компонентів (СК) і допомагає розкрити словотворчу структуру слова, а саме модель, за якою утворена та чи інша основа слова.
Для показу СК у складі похідних основ використовуються умовні знаки (УЗ):
1) // - перший ступінь членування на 2 максимальні словотворчі компоненти;
2) / - другий ступінь членування перших двох максимальних СК на наступні;
3) - переривчата коса лінія вказує на третій ступінь членування;
4) - хвиляста лінія вказує на четвертий ступінь членування;
5) - переривчаста лінія з крапкою вказує на п’ятий ступінь членування;
6) - переривчаста коса лінія з одним інтервалом використовується для репрезентації морфем у безафіксно-похідних основах.[5, с. 88]
Поняття валентності та словотворчої моделі
Словотворча потенція - категорія мови, яка відображає закладену в твірній основі здатність породжувати нові семантично і граматично залежні від неї слова. Словотворча потенція не визначає моделей побудови похідного слова. Вона містить лише загальні вказівки на те, які лексико-морфологічні розряди слів можуть бути утворені від слів одного лексико-морфологічного розряду. [4, c. 5]
Словотворча потенція як мовна категорія абстрактної можливості в мові виявляється у валентних властивостях основ, тобто в їх сполучуваності з певним набором афіксів. [4, c. 8]
Валентність основ визначається за похідними словами, що фактично існують в мові, які включені в тлумачні словники і в яких потенція постає в реалізованому виді. Пропоноване розмежування словотворчої потенції і словотворчої валентності як категорій мови і мовлення порушує довгострокову лінгвістичну традицію, за якою потенція і валентність трактуються як подібні явища: «В цілях відомої стандартизації термінології і виходячи з найбільш прийнятих в лінгвістиці визначень, - пише М.Д. Степанова, - в даній роботі ми використовуватимемо термін «валентність» в його широкому розумінні, тобто як сполучувальну здатність однорівневих одиниць мови (зважаючи на сукупність всіх їх властивостей); при цьому валентність ми розглядатимемо і як потенцію і як її реалізацію, тобто одночасно як чинник мови і як чинник мовлення» [ 4, c. 8; 16, c. 8]. Запропоноване вище визначення закономірно витікає із завдань статистичного аспекту синхронного словотворення, але воно не враховує відкритих можливостей, мова ж «це не тільки сукупність вже реалізованих форм і моделей, які належить вживати як такі (норма), але також і техніка, що дозволяє вийти за межі вже реалізованого, тобто «система можливостей». Отже, опис повинен враховувати відкриті можливості - все те, що є «продуктивним шаблоном», схему, за допомогою якої можна реалізувати те, що ще не існує як норма [ 4, с. 8; 9,c. 335].
Характеризуючись активною словотворчою валентністю, основа формує модель і вибирає ті афікси, які їй не протипоказані в силу Ії структурних, граматичних, семантичних та морфологічних властивостей. [4,c. 9]
Лінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові
Різні способи словотвору можна розподілити по двох загальних моделях виходячи з того, які маніпуляції проводяться над основою нульового ступеня деривату. Так, афіксація, словоскладення, подвоєння і різні типи повторів є розгортанням початкової одиниці, додаванням до ТО, морфеми, афіксації або іншої основи; навпаки, конверсія, реверсія і скорочення по суті є згортанням початкової одиниці. Моделі першого типу (розгортання початкової одиниці) називаються лінійними, другого (згортання початкової одиниці) - нелінійними.
Афіксація основ різних частин мови в сучасній англійській мові
Афіксація - один з найпоширеніших способів словотвору, який є приєднанням афікса до ТО. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки по місцю в слові, але і по ступеню самостійності. Суфікси, що оформляють слово як певну частину мови, тісніше пов'язані з основою (courage//ous, friend//ly, dicta//tion, etc.), тоді як префікси головним чином змінюють семантику слова і самостійніші лексично (anti//missile, post//war, dis//engage, etc.). Цікаво відзначити, що в німецькій лексикології прийнято відносити префіксацію до іншого словотворчого способу - словоскладення - із-за сильної лексикалізації. В той же час і ті та інші можуть внести до ПО новий лексичний відтінок (be//friend, hatt//er), і фактично відмінність полягає тільки в ступені продуктивності того або іншого афікса. Деякі суфікси історично сходять до кореневої морфеми, яка з часом втратила самостійність і тепер зустрічається тільки в похідних словах, об'єднуючи їх загальним додатковим смисломом. Така, наприклад, морфема -dom, словоформа староанглійського дієслова із значенням «робити», в сучасній мові присутня тільки як суфікс із значенням «Rank, condition, domain» або ТО збірних іменників (king//dom, earld//om, free//dom, official//dom, etc.). Продуктивні афікси в основному відносяться до одвічної англійської лексики (-fy, -er, -izer), непродуктивні - до запозиченої (-or, -ous), але і ті та інші легко взаємодіють і з одвічними, і із запозиченими основами. Наприклад, в anti//missile сполучені запозичена основа і суфікс, в outdazzle обидва компоненти одвічні, в beauti//ful запозичена основа поєднується з одвічним суфіксом, а в re//read, навпаки, запозичений префікс і одвічна основа. Результат словотворчого процесу при афіксації - ПО (derivedword). [4, с. 36]