Словоскладення основ різних частин мови в сучасній англійській мові
Цей спосіб творення нових слів може бути переданий формулою «основа слова + основа слова», внаслідок чого утворюється складне слово (compoundword). Складанню можуть піддатися прості основи, наприклад: SN+SNcow//boy, space//ship, SA+SNblack//board, etc., а також проста основа і ПО, наприклад: SN+SNpen//holder, match//maker, baby//sitter. Спосіб з'єднання основ може бути нейтральним, коли обидві основи іменнтків з'єднуються, наприклад: eye//brow, sun//rise, school//girl, або за допомогою сполучного елементу, наприклад: hand//icraft, trade//sman, mother//of//pear. Складне слово звичайне цільнооформлене і його граматична характеристика залежить від другого компоненту. Наприклад, при однотипності структури слів white//wash і black//board вони належать до різних частин мови, оскільки їх другі компоненти є відповідно дієсловом і іменником. Проте бувають і складні слова, на перший погляд утворені по тій же моделі, в яких граматична характеристика другого компоненту не відповідає загальній характеристиці. Наприклад, в слові bare//foot другий компонент очевидний іменник, але в цілому слово є прислівник. Тут, очевидно, присутня десемантизація другої основи до ступеня, в якому вона сприймається як суфікс. Ймовірно, подібні випадки варто розглядати як проміжні між афіксацією і словоскладанням. [4, с. 36]
Дуже часто словоскладання виступає як засіб створення ТО для подальшого процесу словотворення. Отримана цим способом основа піддається конверсії, реверсії або афіксації, внаслідок чого виникає нове, похідне слово, наприклад: 1) SN<SVblack//list - toblack//list; day//dream - today//dream; stage//manager - tostage//manage; baby//sitter - tobaby//sit; 2) SN<SV<SAhoney//moon - tohoney//moon– honey//mooner; etc.). [4, c. 36]
Розмежування складних слів і словосполучень
Дуже продуктивними в сучасній англійській мові є утворення типу makeup, тобто поєднання, що складаються з повнозначної основи і неповнозначного другого компоненту. Оскільки таке поєднання має, як правило, загальний наголос і часто пишеться разом або через дефіс, воно володіє цільнооформленістю і може трактуватися як слово, а не як словосполучення. Неясним, проте, залишається питання про другий компонент, неповнозначність якого ставить його в положення між основою і афіксом. Наприклад, в слові teach//in другий компонент ближче до афіксів, оскільки його семантика явно ослаблена в порівнянні з першим, а в слові get-together обидва компоненти семантично рівноправні. У такому разі, не дивлячись на структурну однотипність обох прикладів, можна говорити про те, що подібні утворення відносяться або до похідних, або до складних слів залежно від семантичної наповненості другого словотворчого компоненту.
У ряді робіт ці слова носять найменування складно-похідних слів (derivationalcompounds) разом з утвореннями типу forget-me-not, що з'явилися в мові в результаті ізоляції синтаксичних словосполучень. Синтаксичний зсув приводить до компресії сенсу, внаслідок чого і з'являється складне (складнопохідне) слово. У мові зустрічаються оказиційні (випадкові) (одиничні, утворені «для даного випадку») слова, що з'явилися на базі цілого речення, наприклад I-am-no-that-kind-of-girlабо thismodembehind-the-ears-nonsense.
Як і раніше, спірним залишається питання про статус утворень типу byheart або atlarge, що не володіють формальною цільнооформленістю, але поза сумнівом є єдиними за семантикою. Очевидно, що ТО, які володіють ідіоматичністю, займають особливе місце в словотворчій системі і потребують окремого опису. [4, c. 37]
Нелінійні моделі словотвору основ усіх частин мови в сучасній англійській мові
Реверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові
Реверсія – це укорочення основи, з подальшою зміною парадигми, а також граматичного та лексичного значення слова. [4, с. 37]
Нелінійність реверсії, або зворотного словотворення (backformation), виражається перш за все у вельми відносній регулярності моделі. На відміну від моделей лінійних, таких, що розгортають первинний елемент, реверсія як би укорочує основу, відсікаючи те, що представляється суфіксом. Дуже велику роль в цій словотворчій моделі грає аналогія - заповнення нібито бракуючого члена якоїсь пари. Так, у ряді аналогічних суфіксальних утворень типу write– writ//er; work– work//er; pain– paint//erз'являється нова пара burgle - burglar. Процес словотворення в цій парі йде, проте, у зворотному напрямі: від основи burgl//ar відсікається елемент, що усвідомлюється як суфікс, і з'являється дієслово burgle, по аналогії з іншими парами ряду (те, що в даному випадку ми маємо справу з процесом саме реверсії, підтверджує і наявність в мові виразу з тим же значенням: commitburglary). Іноді «афікс» відсікається від другої основи складного слова, як в flight//test з fligh-test//ingабо baby//sit з baby/sitting. Дія помилкової аналогії особливо чітко видна на прикладі утворення дієслова lase, де «афікс», що відсікається, насправді є частиною абревіатури laser (lightamplificationofstimulatedemissionofradiation). В результаті реверсії, як і в результаті афіксації, з'являється похідне слово, оскільки в даному процесі словотворення використовується одна основа, а загальна модель цього способу може бути представлена як «основа - "квазі-аффікс"». [4, c. 37-38]
Конверсія основ різних частин мови в сучасній англійській мові
Цей спосіб словотворення вельми характерний для англійської мови через аналітичний характер його складу. Суть конверсії як словотворчого процесу полягає в тому, що відбувається функціональне зрушення слова з однієї частини мови в іншу, утворення однієї частини мови від основи іншої без зміни форми tofinger від finger; toelbow від elbow, etc. Своєрідність конверсійного словотворення відбилася і в тому, що досить довго за цим явищем не було закріплено постійного терміну. З часом такі терміни, як «безафіксальн е утворення», «кореневе утворення» і ін. відпали через свою некоректність, хоча справедливості ради варто відмітити, що і термін, вживаний в даний час, не ідеальний, оскільки має омоніми в інших терміносистемах, у тому числі і мовних.
При конверсійному словотворенні відбувається не тільки граматична, але і семантична перебудова. Похідне слово запозичує семантику ТО, додаючи до неї свою, обумовлену статусом нової частини мови.
Найновішим визначенням конверсії є те, що основа слова однієї частини мови присвоює парадигму іншої частини мови.
Є підстави вважати, що конверсія проходить поетапно, і одним з етапів є субстантивація, тобто придбання граматичного статусу іменника (субстантива) іншою частиною мови, найчастіше - прикметником або прислівником, в результаті розпаду словосполучення. Наприклад, при розпаді словосполучення poorpeople прикметник poorне тільки оформляється артиклем, але і семантично «вбирає» значення всього колишнього поєднання; thepoor - poorpeople. Пізнє слово набуває всієї парадигми нової частини мови і процесу конверсії завершується. Конверсія можлива не тільки при розпаді поєднання Adj + N(а lunaticasylum - а lunatic) або Adv + N (а weeklypaper - а weekly), але і при вживанні різних частин мови в не властивих їм функціях. Наприклад, іменник telephone конвертується в дієслово в пропозиції I'lltelephonesoon, займенник other субстантивується в I'llasktheothers, etc. Розпад словосполучення частина лексикологів відносить до іншої групи словотворчих моделей - скорочень, описуючи процес, званий еліпсисом. Робиться це на тій підставі, що в результаті усікання словосполучення субстантивація проходить не завжди. Варто враховувати, проте, що як приклади еліпсиса здебільшого приводяться оказіоналізми - слова, що не увійшли в систему вокабуляра (а go-no-go (person), а go-getting (man), etc.).