Створення основних, системних елементів у термінотворенні бере початок від староукраїнської та старофранцузької лексики. Протягом усього історичного розвитку науково-технічна термінологія формувалася і вдосконалювалася через нормативні критерії, які регламентували її системність [19, c.15; 50].
За своїм складом науково-технічна термінологія неоднорідна. Одну частину її становлять власні терміни:
У. Мінливість, клітина, спадковість.
Ф. Isolation, châssis, bureau.
Іншу групу в науково-технічній терміносистемі становлять запозичення з європейських мов:
У. Скелет (грецька мова), комбайн (англійська), купе (французька), крейда (німецька), піаніно (італійська).
Ф. Eolienne (grec), cellule (latin), tornade (espagnol), software (anglais).
В ідеалі запозичений термін природно й закономірно входить до складу національної термінології. Штучне насаджування запозичень, тим більше термінів, завжди невмотивоване і небажане [21].
Проаналізуємо походження деяких, наприклад, теплотехнічних термінів з галузі паливо та альтернативне паливо у французькій та українській мовах:
Biomasse (f) – французький термін, утворений за допомогою іменника masseта префікса bio- (українською мовою відповідно іменник маса та префікс біо-). Увійшов у широкий вжиток близько 1966 року. Український відповідник – термін біомаса.
Український термін паливо походить від слова палити, спалювати; у французькій мові має два відповідники – combustible та carburant (який частіше має значення рідке паливо). Combustible – термін французького походження, який у значенні паливо почав вживатися у ХVIII ст.Carburant – є також терміном французького походження, який набув поширення на початку ХХ ст.
Французький термін éthanol широкого вжитку набув на початку ХХ ст.,має французьке походження. Його український відповідник – етанол є запозиченим терміном із французької мови.
Термін pétrole, який увійшов у французьку лексику ще у XIII ст.,походить від латинського слова petroleum (мінеральне масло). Українською мовою може перекладатися як нафта – від грецького слова nafda– чи гас.
Батарея – український технічний термін, походить від латинського слова battuere, потрапив в українську мову приблизно на початку XIX ст. через французький термін batterie, який почав вживатись у Франції у своєму «технічному» значенні саме у цей час [36; 48].
Отже, науково-технічна термінологія як система є самостійним лексичним утворенням кожної мови. Ця система є важливим рушійним інструментом для науки: учені і фахівці у своєму колі за допомогою мови, оперуючи спеціальними науково-технічними поняттями, описують свої наукові розробки, відкриття, дослідження які, таким чином, згодом стають доступними більш широкому загалу людей, але в уже дещо спрощеній лексичній формі.
Якщо ж говорити про науково-технічну літературу у перекладацькому аспекті, то, можливо, для перекладача найцікавішим тут є стадія, коли науково-технічна термінологічна система, якою учені у обмеженому колі фахівців користувались у своїй науковій роботі, переплітається із загальновживаною лексикою, тобто стає близькою до науково-популярного стилю, для того, щоб бути легше сприйнятою людьми, не надто обізнаними із специфічною термінологічною лексикою у певній області наукових знань. У такому випадку, коли відбувається цей синтез науково-технічної лексики із загальновживаною, для перекладача процес перекладу стає, у деякій мірі, більш різноманітним та цікавим, адже матеріал, який він перекладає, стає не таким сухим, яким він зазвичай є у чистому науковому вигляді, хоч, разом з тим, і не є таким «вільним» та експресивним, як художній стиль мови.
Системну організацію термінології забезпечують дериваційні засоби. Тож, перейдемо тепер до розгляду будови терміна [1, c.34-35].
1.4 Засоби науково-технічного термінотворення
При творенні термінів пріоритетним є структурно-когнітивний аспект – тут насамперед відштовхуються від поняття. Дві характеристики терміна – структурно-когнітивна (зв’язок з іншими поняттями певної галузі наукового знання) і лінгвопрагматична (забезпечення фахового спілкування) у науковій сфері виявляються по-різному в теоретичній і практичній ділянках технічної науки.
Акт термінологічного словотвору залежить від класифікації понять, у ряді яких перебуватиме утворений термін, причому терміни одного класифікаційного ряду в ідеалі повинні бути утворені за однією словотвірною моделлю. Терміни, утворені за допомогою різних дериваційних засобів, входять до певної терміносистеми, яка відзначається строгою логіко-семантичною організацією. Причому рівнева ієрархія поняттєвої структури термінології відображає логіко-поняттєву картину галузі, науки. Певна терміносистема, відображаючи взаємозв’язки між поняттями, не лише репрезентує, а й певною мірою моделює наукове знання і самі ж поняття [26, c.41, 45].
Будь-який текст у процесі комунікації виступає в єдності змістового і прагматичного планів, становлячи сукупність мотивів, цілей, завдань, які реалізуються за допомогою різноманітних мовних засобів. Належне використання термінів можливе лише за умови їхньої дериваційної досконалості. Причому специфіка науково-технічної сфери висуває до термінодеривації особливі вимоги. Це пов’язано з яскраво вираженою амбівалентністю науково-технічного терміна: з одного боку, він парадигматично пов’язаний із поняттєвою системою фундаментальних наук (а тому має своє місце у цій системі), а з другого – більшість науково-технічних термінів призначена забезпечувати оптимальне професійне спілкування у виробничій сфері (а тому відповідає вимогам практичного застосування – бути семантично прозорим, доцільно вмотивованим, унормованим тощо).
Дериваційні засоби науково-технічної термінології дають можливість усебічно поповнювати склад наукової терміносистеми. Сучасний стан науково-технічної термінології свідчить про її постійний розвиток, пов’язаний із загальним розвитком національної мови [22, c.85, 91].
1.4.1 Синтетичні засоби термінотворення
Префіксальні утворення у науково-технічній термінології представлені обмеженою кількістю морфем. Префікси надають термінодериватам певних семантичних відтінків. Так, українські терміни із префіксом:
над- називають поняття, які вказують на надмірність вияву певної ознаки:
надбудова, надприбуток, надгалактика;
під- мають відтінок значення "частина чогось" або називають прилади чи пристрої:
підалгебра, підвісок, підвода;
проти- вказують на протилежність того, що позначає твірне слово:
протитечія, протиотрута, протигаз;
без- мають семантичне значення відсутності тієї ознаки, на яку вказує твірна основа:
безбережжя, безбритвальна піч, безватний струм;
У французькій термінологічній лексиці застосовується свій набір префіксів. Досить часто, для утворення нових термінів у французькій мові застосовуються такі префікси як:
para-, який виражає ідею захисту і означає проти, від чогось:
paravent, parafoudre, parabol;
contre-, який виражає ідею опозиції протидії, протиставлення
contrepoids, contrepèterie, contretype;
re-, який означає повторення чогось, ще раз
ressourcesrenouvelables, recharge, réacteur;
de-, який має досить багато різних значеннєвих відтінків, таких, наприклад, як розбирати щось, приступати до роботи над чимось; позначає розподіл, відмежовування від чогось : déchiffreur, défrichement, déchets, décimale, déclenche.
Окремо варто також відмітити вживання префікса біо- в українській мові та bio- у французькій. У текстах на тему альтернативних видів енергії слова із таким префіксом зустрічаються дуже часто:
biocarburant, biocombustible, biomasse, bioclimat, biodegradation, bioénergie
Українською мовою французькі терміни із префіксом bio- ми перекладаємо за допомогою українських термінів-еквівалентів, які, зазвичай, також вживаються із префіксом біо-:
біопаливо (біопальне), біомаса, біоклімат, біорозкладання (біоліз), біоенергія
У науково-технічній термінології суфікси використовують при творенні термінів на позначення процесів, станів, властивостей:
У. Електрифікація, , вітряк, випаровування, місткість.
Ф. Codage, siglaison, mouture, indexation[27; 53]
Набір дериваційних засобів загальнолітературної мови можна розмежувати за сферами вживання на дві групи:
- у першу з них входять афікси (префікси і суфікси), активно застосовувані як у сфері загальнолітературного, так і спеціального термінологічного словотвору:
У.Без-, поза-, між-, під-, проти-, роз-, понад-; -ння, -к-, -ість, -изна, -ник, -ш (нульовий суфікс) і деякі інші: безодня, міжвладдя, противага, понадзвукова швидкість;, буріння, видимість, напівпровідник
Ф. Сontre-, dys-, homo-, sus-; -asse, -oir, -erie, -(s)sion, -ature, -is, -ence, -isme: Contre-poison, dysfonctionnement, homogreffe, suspension ; vinasse, fumoir, teinturerie, récession, ossature, mouchetis, latence, dirigisme.
У другій групі представлені в основному такі афікси:
У.а-, анти-, інтер-, суб-, супер-, ультра-; -аж, -ізм, -ія, -ізація, -фікація тощо: антиоксидант, субординація, ультрафіолет; бандаж, примітивізм, вібрація, механізація .
Ф. Aéro-, anti-, auto-, bi-, hypo-, ultra-; -xion, -ien, -escence, -eur, -aille, -tion :aérotrain, antimatière, autorail, biréacteur, hypotension, ultraviolet; connexion, informaticien, coalescence, pelleteur, ferraille, éléctrification.
Термінотворення другої групи утворюють переважно термінологічну лексику і за походженням є інтернаціональним.
Серед науково-технічних термінів є чимало абревіатур: