Відповідь:
Эмма - Емма; Фаина - Фаїна; Надежда - Надія; Таисия - Таїсія,Таїса; Зинаида - Зінаїда; Екатерина - Катерина,Катря; Раиса - Раїса; Вера - Віра; Елена - Олена; Луиза - Луїза; Ирина - Ірина,Ярина; Жанна-Жанна; Татьяна -Тетяна; Валерия - Валерія; Евгения - Євгенія,Євгена, Ївга, Югіна; Юлия - Юлія,Юлина; Ульяна - Уляна,Оляна; Софья – Софія; Сарра - Сара; Юдифь - Юдіфь; Стелла - Стелла; Альбина - Альбіна; Светлана - Світлана; Ребекка - Ребекка; Наталья - Наталя,Наталка; Василиса - Василина; Любовь - Любов,Любина; Мариетта - Марієта;Матрена - Мотрона,Мотря; Лукерья-Лукерія,Лукера,Ликера,Лукеря; Инесса - Інеса; Дарья - Дарія,Дар’я,Дарина,Одарка,Одарина; Карина - Карина; Вячеслава - В’ячеслава; Елизавета - Єлизавета, Лисавета; Агнесса - Агнеса; Анна-Ганна,Анна; Александра - Олександра,Олеся;Белла - Белла;Марина - Марина; Виргиния - Віргінія; Лариса - Лариса; Полина - Поліна.
Завдання 5. Провідміняти за відмінками числівники разом зіменниками:
786 (сторінка), 4 (таблиця), 57 (працівник), 1248 (виріб).
Відповідь:
786 (сторінка)
Н. сімсот вісімдесят шоста сторінка
Р. сімсот вісімдесят шостої сторінки
Д. сімсот вісімдесят шостій сторінці
З. сімсот вісімдесят шосту сторінку
О. сімсот вісімдесят шостою сторінкою
М. (на) сімсот вісімдесят шостої сторінці
4 (таблиця)
Н. четверта таблиця
Р. четвертої таблиці
Д. четвертій таблиці
З. четверту таблицю
О. четвертою таблицею
М. (на) четвертій таблиці
57 (працівник)
Н. п’ятдесят сім працівник
Р. п’ятдесяти семи (сімох) працівника
Д. п’ятдесяти (п’ятдесятьом) семи (сімом) працівнику (- ові)
З. п’ятдесят (п’ятдесятьох) сім (сімох) працівника
О. п’ятдесятьма сьома (сімома) працівником
М. (на) п’ятдесяти (на п’ятдесятьох)семи (сімох) працівникові
1248 (виріб)
Н. тисяча двісті сорок восьмий виріб
Р. тисяча двісті сорок восьмого виробу
Д. тисяча двісті сорок восьмому виробу (виробові)
З. тисяча двісті сорок восьмого виробу
О. тисяча двісті сорок восьмим виробом
М. (на) тисяча двісті сорок восьмому виробі (виробові)
Висновки
Українська мова у своєму розвитку пройшла тернистий шлях, адже від російського імператора Петра І і до відомого партійно-комуністичного ідеолога М. Суслова вийшло близько 30 указів, постанов, рішень про заборону або дискримінацію української мови, культури. І нинішній державний статус української мови відображає ступінь вияву піклування самої держави про її представницький вияв у колі цивілізованих країн. Водночас слід пам'ятати, що ніякий закон самої проблеми не вирішує, оскільки реалізація його принципів — це закономірності внутрішньодержавного влаштування. Сьогодні найважливішою проблемою у цьому напрямі постає розширення функціонального тла української мови у різних сферах виробничо-професійного, навчально-прикладного, соціально-адміністративного життя.
Мовна політика як складова частина державотворення в Україні повинна спиратися на світовий досвід та міжнародне право, які виходять з того, що є держави багатонаціональні, тобто такі, до складу яких входять народи, що є автохтонами на своїх історичних територіях, проживають компактно, суцільною масою. Такою, наприклад, є Швейцарія, в якій німці, італійці та французи відповідають цим ознакам і тому статус їхніх мов у державній та громадських структурах однаковий — державний. Є й держави з багатонаціональним складом населення, де переважну більшість складає одна нація, що дає назву державі — титульна нація, мова якої і виступає в усіх державотворних і державно-представницьких функціях. Такою с Україна.
Сучасна українська літературна мова не поступається своїми функціональними можливостями жодній з найбагатших і найрозвиненіших мов світу. В її лексичному запасі близько чотирьох мільйонів слів. З цього числа левова доля належить термінології різних галузей наук та професій.
У щонайширшому своєму загалі мова виконує цілий ряд функцій, з-поміж яких здебільшого основними вважають: 1) комунікативну, 2) мисленнєву.
Треба додати, що деякі форми оформлення документів треба удосконалювати, брати зразки кращих розробок і пропозицій у вітчизняних та закордонних фахівців, та ін..
Список використаних джерел
1. Андреева В. И.Делопроизводство: Требования к документообороту фирм. — М.: АО «Бизнес-иск». Интел-Синтез», 1995- 432с.
2. Бойко М. Д., Співак В. М., Хазін М. А. Цивільно-правові документи. — К.: Наук, думка, 1996 – 211с.
3. Веселов П. В.Аксиомы делового письма: культура делового общения и официальной переписки / Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». — М., 1993 – 145с.
4. Веселов П. В.Профессия — секретарь /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг». — М., 1994.
5. В помощь деловому человеку: Сб. типовых форм договоров по различным видам деятельности. — М.: Олимп, 1991-172с.
6. Головач А. С.Оформление документов— К.: Донецк: Вища шк., 1983.
7. ГоловачА.С.Зразки оформлення документів—Донецьк: Сталкер, 1997.
8. Деловая переписка: (Конструкции типовых писем /Центр «Техно-маркетинг» НЖ «Алейрон»; Веселова Р. Б., Веселов П. В. — М., 1990.
9. Деловая переписка с иностранньши фирмами: Практич. пособие. — М.: Имидж, 1991-423с.
10. Деловое досье фирмы: краткое пособие по делопроизводству /Информ.-внедренч. центр «Маркетинг»; [Ред. В. А. Калашников]. — М., 1993. - 258 с.
11. Державний стандарт України. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила ДСТУ 3582— 97. — К.: Держстандарт України, 1998. — 25 с.
12. Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації: Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163—2003. — К.: ДержспоживстЗндарт України, 2003. - 21 с.
13. Документооборот в бухгалтерском учете. — X.: Б. и., 1995.
14. Документи и делопроизводство. Справ, пособие / Сост. М. Т. Ли-хачев. — М.: Экономика, 1991 -334с.
15. Зінкевич-Томанек Б., Григорів О., Прихода Я. Короткий практичний словник абревіатур та скорочень української мови. — Х.,Одиссей, 1997- 333с.
16. Игпатова Т. В.Язык и список специальннх видов документов. — М.: ИПКИР, 1988 – 613с.
17. Іванова І. В.Основні вимоги до оформлення документів: Текст лекції / Київ, торг.-екон. ін-т. — К., 1993 -448с.
18. Коваль А. П.Культура ділового мовлення — К.: Вища шк., 1977-321с.
19. ЛюбивецьЛ. П.Ділові папери. — К.: Рад. школа, 1981- 144с.
20. Мингалев В. С, Ларин М. В.Специальные системи документирования. — М.: Экономика, 1989 171с.
21. Молдаванов М. І., Сидорова Г. М.Сучасний діловий документ: зразки найважливіших документів українською мовою. — К.: Техніка, 1992.
22. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери / Уклад.: С. Я. Єрмоленко та ін. — К.: Довіра, 1998.
23. Орфографічний словник української мови / Уклад.: С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М. Русанівський, О. О. Тараненко. — К.: Довіра, 1999.
24. Паламар Л. М., Кацавець Г. М.Мова ділових паперів. — К.: Либідь, 1993 - 685с.
25. Стенюков М. В.Документи. Делопроизводство. — М.: СТРИКС: ПРИОР, 1995- 424с.
26. Тараненко О. О., Брицин В. М. Російсько-український словник (сфера ділового спілкування). — К: УНВЦ «Рідна мова», 1996- 872с.
27. Іванова І.Б. Українське ділове мовлення. Мова ділових паперів. Фахове ділове мовлення: Навч.- метод. посіб.- Х., ТМ «Парус», 2007 – 448с.
28. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення:- К., Атіка, 2004 – 592с.