Мовний контекст визначає, яке із значень смислової структури слова мається на увазі. Поміщаючи, наприклад, слово trinken «пити» в мінімальний (словосполучення) або максимальний (пропозиція) мовний контекст – Тee trinken «пити чай» або mein Freund trinkt Тee «мій приятель п'є чай» – можна визначити, яке із значень слова trinken мається на увазі, але не можна вирішити питання, чи будуть до нього синонімами schlürfen «хлебтати», schlucken «ковтати», nippen «пригубити», хоча їх можна замінити. Отже, такий контекст не говорить на користь того, що це синоніми, хоч і не спростовує можливості синонімічних відносин даних значень слів. Якщо продовжити експеримент і замість слова Тee підставити geschmacklose Flüssigkeit або ein alkoholfreies Getränk, то і тут контекст не виявить синонімічних відносин, хоча їх і не можна буде заперечувати. Отже, в широкому мовному контексті синоніми можна замінити, але сам факт можливості заміни не свідчить про те, що ми маємо справу з синонімами, а лише про те, що ми маємо справу із словами, що входять в один тематичний ряд.
Як критерій, а точніше, умови синонімічності називають приналежність слів до одного типу понять – родовому або видовому. Якщо мати на увазі назви конкретних предметів, то з цією умовою не можна не погодитися: Tier і Hund або Pflanze і Rose, звичайно, не синоніми, хоча про Wind – Sturmwind – Sturm вже не можна судити категорично. У ряді інших випадків, наприклад, якщо йдеться про деякі дієслова або назви абстрактних понять, ці відносини не такі безперечні, а, крім того, як справедливо відзначає В.Н. Циганова, у відомих умовах вони можуть вступати у синонімічні відносини, як, наприклад, sehen – glotzen, trinken – nippen, gehen – schleichen.
Із зазначеного випливає, що ні критерій спільності наочно-логічного змісту, ні ті критерії, про які тільки що йшлося, не дають достатньо надійних підстав для встановлення синонімічності між лексико-семантичними варіантами слів, хоча вони і повинні бути, безумовно, прийняті до уваги.
Якщо проаналізувати лінгвістичну літературу з погляду того, які типи смислових відмінностей убачаються між синонімами, то доведеться констатувати, що більшість дослідників обмежуються загальною вказівкою на те, що синоніми розрізняються відтінками значення. Досить типово в цьому відношенні зауваження Р.А. Будагова, який пише, що «найістотніше в синонімах – вираз різних відтінків значення», але не розкриває того, що розуміється під відтінком значення. У деяких роботах містяться зауваження щодо окремих конкретних смислових відмінностей, якими володіють синоніми різних груп або якої-небудь певної категорії. Так, К.В. Архангельска вбачає між синонімами наявність кількісно-якісних відносин. Дослідниця, У.Н. Циганова, аналізуючи дієслова, виділяє такі ознаки, що розрізняють синоніми по відтінках значення, як ступінь інтенсивності дії (кричати – волати, любити – обожнювати, бігти – мчати), відсутність або наявність навмисності дії (потрапити – опинитися, знайти – відшукати, хилити – нагинати).
На нашу думку, при визначенні відтінків значення слова важливо приймати до уваги контекст і лексичне середовище, в яких уживається даний лексико-семантичний варіант, тобто враховувати, чи йдеться про живі або неживі предмети, про людей або тварин, про об'єктивний або суб'єктивний вислів тощо. Наприклад: halten – stehenbleiben (по відношенню до людей немає відмінності, по відношенню до засобів транспорту – має: halten використовується, коли йдеться про будь-яку, звичну зупинку, stehenbleiben – частіше про зупинку з особливої причини; ertragen – vertragen (ertragen просто констатує подолання чого-небудь: жари, втрат, голоду; vertragen підкреслює, що подолання чогось – насмішок, критики і т.п. – пов'язано з суб'єктивними здібностями і особливостями).
1.2Семантичні відмінності слів в синонімічному ряду
Аналіз вживання значного числа синонімів німецької мови дає підстава виділити наступні основні ознаки, які слід враховувати при описі семантичних відмінностей слів у синонімічному ряду:
1. Ступінь. Тут мається на увазі ступінь зростання виразної властивості, якості або інтенсивності дії, наприклад:
Befürchtung – Angst – Entsetzen gut – ausgezeichnet schwerhärig – taub – stocktaub werfen – schleudern zuhören – horchen laufen – rennen.
2. Характер (дії, процесу тощо). Тобто тривалість, швидкість, розміреність, недбалість або ретельність виконання дії, наприклад:
aufmachen – aufsperren anfangen – ausbrechen gehen – schreiten schauen – betrachten.
3. Спеціалізація. До спеціалізації відносяться випадки, коли слово має або більш загальне, або більш вузьке значення, вказує на абсолютну чи відносну ознаку. Ці випадки пов'язані з різним об'ємом значення, з різною сполучуваністю, наприклад:
gießen – eingießen – zapfen (з бочки);
Gipfel – Wipfel (біля дерева);
weit (у всіх напрямках) – breit (в одному);
vorteilhaft (вигідний) – einträglich (прибутковий);
geschehen – passieren (лише по відношенню до не дуже значних подій);
ablegen – abnehmen – ausziehen (різна сполучуваність: ablegen – тільки про верхній одяг);
strafen – bestrafen (із застосуванням конкретної міри покарання) verlieren – einbüßen – sich (D)
verscherzen (із власної вини);
Laut (у фонетиці) – Ton, Klang (у музиці) – Schall (у акустиці).
4. Відношення. Тут мається на увазі оцінка виразної дії, якості, наприклад: ausgeben (витрачати) – verschwenden (марнувати), schreiben (писати) – kritzeln (дряпати).
5. Мотивація. Під мотивацією розуміється зовнішнє або внутрішнє спонукання до дії, а також причини дії, залежні або незалежні від суб'єкта, наприклад:
sich benehmen (внутрішнє спонукання) – sich betragen (як наказано, встановлено);
spazierengehen (гуляти) – schlendern (гуляти без мети, шлятися);
blinzeln – zwinkern (переважно навмисно);
ändern – verändern (не залежить від суб'єкта);
6. Результативність (дії, процесу). Наприклад:
behandeln – kurieren – heilen (вилікувати);
wecken – erwecken (будити).
7. Постійність (властивості, ознаки предмету, дії). Наприклад:
schüchtern (постійна ознака «боязка») – verlegen (тимчасова ознака «збентежена»); böse (зла) – erböst (роздратований); leben (жити де-небудь) – sich aufhalten (тимчасово жити, зупинятися).
Деякі синоніми мають одночасно декілька ознак. Так, наприклад, verlieren – einbüßen – sich (D) verscherzen належать до спеціалізації, хоча verscherzen відрізняється від інших членів ряду, наприклад, тим, що виражає результативність, оскільки означає, що хто-небудь втратив, що-небудь остаточно, назавжди.
1.3 Класифікація синонімів
Стилістично не обмежені синоніми можуть підрозділятися на рівнозначні і нерівнозначні синоніми.
Рівнозначні синоніми можуть бути повними (якщо співпадають як їх значення, так і їх вживання) і неповними (якщо вони відрізняються тільки по вживанню). Приклади: halten і stehenbleiben «стояти» (по відношенню до людини) повні синоніми; Meer і See «море» – неповні, оскільки можна сказати: das Meer (але не die See) bedeckt einen großen Teil der Erdkugel, Leutnant zur See (але не zum Meer).
Нерівнозначні синоніми розрізняються по відтінках значення і переважно і по вживанню. Ці останні найбільш численні.
Досліджуючи синоніми, можна спостерігати цікавий факт: одні синоніми можуть уживатися з будь-якими частинами мови (якщо вони взагалі з ними поєднуються), а інші ні. Наведемо як приклад sogar – selbst. Sogar поєднується з будь-якою знаменною частиною мови, тоді як selbst не можна поєднувати з дієсловом.
Всі вище перелічені критерії хоч і не вичерпують всього розмаїття відтінків значення синонімів, проте, все ж таки проливають деяке світло на характер синонімічних відносин між окремими значеннями так званих ідеографічних синонімів, тобто не співпадаючих повністю по значенню.
На перший погляд дещо простіше із стилістично-диференційованими, так званими стилістичними синонімами. Проте і тут немає достатньо надійних даних ні для диференціації стилістично необмежених і стилістично обмежених, ні для подальшого поділу стилістично обмежених синонімів, хоч би на синоніми розмовного і книжно-письмового стилю мови.
Іноді відмінність між стилістично необмеженими (ідеографічними) і стилістично обмеженими синонімами вбачають в їх різному емоційному забарвленні, в різній експресивності і тому називають перші нейтральними, а другі – стилістично забарвленими. Ці терміни, на думку вчених, навряд чи вдалі, оскільки стилістична нейтральність в сенсі нульової експресивності властива як стилістично обмеженим, так і стилістично необмеженим синонімам; порівняння: anfangen – beginnen, aufmachen – öffnen, або ж Dienstmädchen та Haustochter, де перші члени синонімічних рядів відносяться до стилістично необмежених, а другі – або до лексики книжно-письмової, або розмовної мови; порівняння: das Geschäft wird geöffnet, але не aufgemacht і т.д. Проте в цих синонімах не можна взагалі виявити експресивних (емоційних) відтінків.
Стилістично обмежені синоніми порівняно легко виявляються по властивих їм додатковим експресивним відтінкам, що виражають іронію, урочистість і т.д., наприклад: inkommodieren, Beamtenkuh, Gemach тощо.
«Нейтральні» стилістичні синоніми важче виявити, оскільки вони зазвичай, словниками, не кваліфікуються, відповідним чином. Їх стилістичну обмеженість можна встановити тільки або шляхом лінгвістичного експерименту, для чого потрібне довершене знання мови, або статистично, шляхом вивчення великої кількості текстів (контекстів), як пропонував Л.В. Щерба, що, загалом, не під силу одному дослідникові; можливо, що це скоро буде виконано за допомогою машин. Досить перегорнути будь-який підручник по іноземній мові, щоб переконатися в тому, наскільки невиправдано там вживання синонімів, наприклад, beginnen замість anfangen, wünschen замість wollen, senden замість schicken тощо.