2.1 Практичні проблеми перекладу при передачі майбутності дії
Щоб перевірити складність перекладу майбутнього часу з української на німецьку мову, зумовлену розбіжностями у способах передачі майбутності дії, та визначити рівень обізнаності студентів з цього питання, було підібрано дванадцять речень українською мовою (див. Додаток 2). Семи студентам було запропоновано перекласти їх на німецьку мову. Як і очікувалось, при перекладі було допущено низку помилок (див. Додаток 3): заміна Futurum I на Präsens, де це небажано, і навпаки, через невідповідність форм майбутнього часу в обох мовах; не точність у використанні Futurum II, Perfekt та Konjunktiv на позначення майбутнього часу, неправильність вживання Präteritum у функції позначення майбутнього в минулому. Далі подаємо аналіз запропонованих речень:
1. Протягом наступного року ми ще, напевно, побачимось.
Im Lauf der nächsten Jahre werden wir uns wohl wiedersehen.
У цьому реченні вживаємо Futurum I на позначення припущення на майбутнє. Модальне значення цього часу підкреслюється модальним словом напевно – wohl. П’ятьма студентами були допущені помилки, більшість вжили Präsens замість Futurum I.
2. Коли ви повернетесь, я буду спаковувати речі.
Wenn ihr zurückkommt, werde ich die Sache einpacken.
У цьому складнопідрядному реченні вживаємо Futurum I у головному реченні, а Präsens у підрядному на позначення одночасності дії. У даному випадку було допущено студентами дві помилки на вживання Futurum I у головному реченні. Замість нього було вжито Präsens.
3. Коли ви повернетесь, я вже спакую речі.
Wenn ihr zurückkommt, werde ich alles eingepackt haben.
У головній частині цього складнопідрядного речення вживаємо відносний час Futurum II, а у підрядному – Präsens. Таким чином отримуємо передування однієї дії іншій. Четверо студентів вжили у підрядному реченні Futurum I замість Präsens.
4. Ти повинен негайно вибачитися перед сестрою!
Du wirst dich sofort bei der Schwester entschuldigen.
У даному випадку вживаємо Futurum I для вираження модального значення, а саме вимоги. У даному випадку усіма студентами була допущена одна й таж помилка, а саме: вживання Präsens замість Futurum I.
5. Ми їдемо завтра за місто.
Wir fahren morgen aufs Land.
У цьому реченні вживаємо Präsens на позначення майбутньої дії, оскільки виражаємо впевненість у тому, що дія відбудеться. Крім того, маємо обставину, яка вказує конкретний час: завтра – morgen. Таке вживання поширене у діалоговій мові. У даному реченні студентами була допущена одна помилка: вжито Futurum I у тому випадку, в якому бажаніше вжити Präsens.
6. Після того як бургомістр відкриє у спортивному залі «День радіо», почнеться цікава спортивна програма.
Nachdem der Stadtbürgermeister in der Sporthalle den „Tag des Rundfunks“ eröffnet haben wird, beginnt ein interessantes Sportprogramm.
У даному складнопідрядному реченні для передачі простого майбутнього часу вживаємо у головному реченні Präsens, а у підрядному – відносний час Futurum II для вираження передування однієї дії іншій. У даному випадку Futurum II включає у своє значення поняття доконаності. Шестеро студентів припустилися типових помилок. У головному реченні було вжито Futurum I замість Präsens, а у підрядному Präsens чи Perfekt замість Futurum II.
7. У цю мить нахилилися сорок тисяч бійців на двохстах кораблях і слухали новину, яка дарувала пробачення усім їхнім гріхам і розкривала двері розкоші усім, хто загине у бою за віру.
In diesem Augenblick sanken auf zweihundert Schiffen vierzigtausend Streiter zu Boden und lauschte der Botschaft, die Vergebung verhieß für alle Sünden und die Pforten weit auftat zur Herrlichkeit jedem, der heute fiel im Kampf für den Glauben.
В українському варіанті цього речення майбутній час вжито на позначення майбутнього в минулому. В німецькій мові в таких випадках, як правило, вживається Präteritum. У данному реченні усі студенти допустили помилки. Найтиповішими є наступні: вживання Präsens чи Perfekt замість Präteritum.
8. Якщо я матиму достатньо грошей, я збудую собі будинок.
Wenn ich genug Geld habe, baue ich mir ein Haus.
При перекладі цього речення з української мови вживаємо Präsens на позначення одночасної майбутньої дії. Лише троє студентів допустили помилки. Найтиповішою є заміна Präsens на Futurum I та Konjunktiv.
9. Можливо, ми поїдемо завтра за місто.
Vielleicht werden wir morgen auf Land fahren.
У даному випадку для вираження ймовірної майбутньої дії ми вживаємо Futurum I. Припущення підкреслено за допомогою модального слова можливо – vielleicht. У цьому реченні двоє студентів допустилися однієї помилки: Futurum I було замінено на Präsens.
10. Тут буде висвітлено лише одне питання, яке стосується цих відносин.
Hier soll nur auf eine einzelne Frage dieser Beziehungen eingegangen werden.
На позначення майбутньої дії вживаємо конструкцію із sollen, що є досить поширеним у німецькій мові.
У даному випадку всі студенти допустили ідентичну помилку. Конструкція з sollen була замінена на Futurum I.
11. Ти маєш з нами піти! Чи ти так і будеш стояти?
Du wirst mit uns gehen! Wirst du still sein?
У цьому реченні маємо вживання Futurum I для вираження модального значення – вимоги. Шість студентів переклали дане речення за допомогою Futurum I.
12. Можливо, й зброя у нас власне є, цього я напевне не знаю. Тобі це краще знати. (Тобі видніше).
Vielleicht Waffen wir eigentlich besitzen, daß weiß ich nicht genau. Ihr werde es besser wissen.
Дія, виражена за допомогою Futurum I одночасна з дією позначеною формою Präsens – weiß, тобто обидві дії відносяться до теперішнього. Усі студенти допустили помилку у другому реченні. Здебільшого було вжито Präsens замість Futurum I.
Отже, із 144 речень 57 ( близько 40%) було перекладено не правильно, що свідчить про недостатній рівень обізнаності студентів з приводу проблеми перекладу майбутності дії з української на німецьку мову.
2.2 Розбіжності при перекладі майбутності дії за допомогою часів Futurum I та II
В українській мові є категорія виду, що не притаманно німецькій, про що вже зазначалося вище. У німецькій мові розрізняють Futurum I та Futurum II як абсолютний та відносний часи, при цьому Futurum II слугує для вираження дії, яка передує іншій в майбутньому ( як зазначалося раніше). Український майбутній час розрізняють за видом. Але Futurum II, як відносний час, включає у своє значення і поняття доконаності, при наявності дієслова доконаного виду. Тому в українській мові йому відповідатиме форма майбутнього часу доконаного виду, наприклад:
Якщо я з цим упораюсь, то все буде добре.
Wenn ich es geschafft haben werde, ist alles gut.
Після того як бургомістр відкриє у спортивному залі «День радіо», почнеться цікава спортивна програма.
Nachdem der Stadtbürgermeister in der Sporthalle den „Tag der Rundfunks“ eröffnet haben wird, beginnt ein interessantes Sportprogramm.
Коли ви будете читати ці рядки, мене вже не буде в живих.
Wenn Sie diese Zeilen lesen werden, werde ich zu leben aufgehört haben.
Якщо фірма виконає ці умови, ми надамо їй знижку.
Wenn die Firma diese Bedingung erfüllt haben wird, werden wir ihr einen Mengenrabatt gewähren.
Але майбутній час доконаного виду часто відповідає і Futurum I, оскільки Futurum I нейтральний щодо виду, наприклад:
Futurum I - wird schreiben відповідає майбутньому часу доконаного виду – напише, майбутньому часу недоконаного виду синтетичної форми – напише, майбутньому часу недоконаного виду аналітичної форми – буде писати.
Але навіть це приблизне відношення між формами майбутнього часу українських та німецьких дієслів майже не має практичного значення, оскільки Futurum II як відносний майбутній час замінюється перфектом у більшості випадків. Сама ж форма Futurum II вживається виключно в модальному значенні, яке не має відношення до майбутнього часу. Таким чином, німецькій формі Futurum I, яка є нейтральною стосовно виду, в українській мові відповідають форми майбутнього часу доконаного та недоконаного видів.
2.3 Präteritum для позначення майбутньої дії в минулому
Вживання Präteritum на позначення майбутньої дії в минулому особливо часто трапляється в умовних реченнях:
Er ging zum Sommerhaus. War doch Licht, dann konnte er unter einem Vorwand eintreten und sich überzeugen, ob Therese zu Hause sei.
Він пішов до дачного будинку. Якщо у вікнах буде світло, він зайде з якогось приводу й переконається чи вдома Тереза.
Необхідно зазначити, що Präteritum в значенні майбутнього в минулому створює складнощі при перекладі. Якщо в попередньому реченні не вказано пояснень, то Präteritum викликає незрозумілість часових відношень.
2.4 Складнощі при передачі майбутності дії за допомогою Präsens, Perfekt та форм умовного способу
Вживання теперішнього часу замість майбутнього в німецькій мові значно поширеніше, ніж в українській, що пояснюється відсутністю форми теперішнього часу в українських дієсловах доконаного виду. У німецькій мові форму теперішнього часу Präsens мають усі дієслова. Таким чином, німецькому Präsens у значенні майбутнього часто відповідає в українській мові синтетична форма недоконаного виду чи форма майбутнього часу доконаного виду, наприклад:
Das Gepäck bringen wir später. - Багаж ми доставимо пізніше.
In zwei Wochen fahren wir in die Berge. - За два тижні ми їдемо у гори.
Also höre, Junge, ich gehe. Vielleicht bin ich in einer Stunde zurück, vielleicht auch schon früher.
Тож слухайте, хлопці, я піду. Можливо повернуся за годину, можливо раніше.
In vierzehn Tagen sind Ferien. – За чотирнадцять днів будуть канікули.
Du bekommst dieses Buch zu deinem Geburtstag. – Ти отримаєш цю книжку на День Народження.
Sie wird im kommenden Winter auch mitfahren. Es wird bestimmt eine lustige Zeit werden! – Ви також поїдете з нами наступної зими. Це точно буде веселій час!
Щоправда в українській мові замість майбутнього часу доконаного виду може також вживатися теперішній час, якщо завершеність дії не підкреслюється, наприклад:
Ich schreibe morgen einen Brief an die Meinigen. – Завтра я пишу листа своїм (але й: Завтра я обов’язково напишу листа своїм ).
Dieses Buch erscheint in wenigen Tagen. - Ця книга виходить з друку через кілька днів. ( але й: Ця книга вийде з друку через кілька днів).
При перекладі Perfekt з функцією позначення майбутньої дії необхідно враховувати, що ця форма може вживатися лише для підкреслення завершеності дії в майбутньому, наприклад:
Що вони скажуть, коли почують нашу відмову?
Was werden sie sagen, wenn sie unsere Ablehnung vernommen haben?
Що стосується умовного часу, німецький Konjunktiv має синонімічні форми, які мають однакове значення, але частково відрізняються за сферою вживання. Це Präteritum та Konditional I для вираження теперішнього чи майбутнього часу. Таким чином, одній українській формі умовного способу можуть відповідати різні форми німецького Konjunktiv, наприклад: