Стилістичні особливості англійської та української мов майже не відрізняються. Для усіх публіцистичних жанрів характерні загальні форми стислої передачі інформації: компресія та передача певної частини повідомлень імпліцитно. Як результат – економія мовних засобів за рахунок неважливих комунікативно фрагментів повідомлення. Основний стилістичний принцип організації мови в публіцистиці – поєднання стандарту та експресії.
2.3 Особливості реалізації полісемії в тексті
2.3.1 Полісемія: типологія
Перш, ніж звернутися до практичної реалізації полісемії в публіцистичних текстах, зосередимо увагу на суті поняття полісемії та способах його реалізації безвідносно до якогось конкретного матеріалу.
Отже, полісемія – це наявність різних лексичних значень у одного й того ж слова відповідно до різних контекстів.
Окремі лексичні значення слова називають лексико-семантичними варіантами. Лексико-семантичні варіанти багатозначного слова мають семантичну спільність (спільні елементарні смисли - семи). Деякі мовознавці, як, наприклад, Р. О. Якобсон, схильні вважати, що для кожного полісемічного слова можна вивести “загальне значення”, однак реально, незважаючи на семантичний зв'язок між значеннями полісемічного слова, всі його значення об’єднати в єдине не можна, бо кожне зі значень співвідноситься з різними явищами, предметами тощо [25, с. 194].
Слово завжди виникає з одним значенням, яке називається первинним. Первинне значення є прямим, оскільки прямо називає позначуваний предмет. Багатозначність слова розвивається на основі перенесення назви з одного предмета на інший. Нове значення є завжди переносним, похідним від первинного, мотивованим через пряме. Якщо порівняти: the boy is running the time is running, nose: 1) part of face: He's got a really big nose. 2) the pointed front end of a plane, rocket; 3) have a (good) nose for something – to be naturally good at finding and recognizing something: a reporter with a good nose for a story; 4) nose to tail – cars, buses etc that are nose to tail are in a line without much space between them: Traffic was nose to tail for three miles., то в кожному випадку лише перше слово має пряме значення, а решта – переносні.
За М. П. Кочерганом існує три типи перенесення: за подібністю, за функцією і за суміжністю [25, с. 195].
Перенесення за подібністю (transferenceofmeaningaccordingtosimilarityofshape) називається метафоричним (від грецького “переміщення”). Метафора за своєю суттю є прихованим порівнянням (скороченим порівнянням). Так, за подібністю з’явилися такі значення: head 1) partofabody; 2) headofacabbage; eye 1) partofaface; 2) eyeofaneedle; neck 1) partofabody; neckofabottle.
Перенесення за функцією (transferenceofmeaningaccordingtofunctionalsimilarity) – перенесення, за якого речі можуть бути абсолютно різні, головне, щоб вони виконували однакові чи подібні функції. Наприклад, годинником (clock) називають не тільки механічний прилад, а й пісочний (sandclock), водяний (waterclock), сонячний (solarclock), бо всі вони виконують одну функцію – показують час. Або словосполучення amole burrows у прямому значенні означає просто нори тварини крота, а у переносному – приховані шляхи/ способи A mole burrows for information hoping to go undetected.
Функціональне перенесення є різновидом метафоричного, оскільки в його основі лежить також подібність, тільки не за формою, а за функцією.
Перенесення за суміжністю називається метонімічним (від грецького “перейменування”). Суміжність може бути просторовою (thankfulauditorium), часовою (poetryevening), причинно-наслідковою (brillianttranslation).
Загалом поширеними є такі регулярні моделі метонімічного перенесення:
1) форма (вмістилище) – зміст: an interesting book, the kettle boiled;
2) матеріал – виріб із нього: exhibition of porcelain;
3) місце – жителі цього місця, пов’язані з ним історичні події: thewholetownenjoyedselebration;
4) дія – її результат: busstop;
5) ім’я – виріб: mackintosh, ford.
Особливим різновидом метонімії є перенесення назви з цілого на частину і навпаки таке перенесення називають синекдохою (від грецького “разом”+”переймання”). Наприклад: foot означає “нога” і ”піхота”; hand – “рука” і “робітник”.
Із перенесенням пов’язані такі явища, як розширення і звуження значення. Слово стріляти спершу мало значення “випускати стріли”, згодом, коли було випущено інші види зброї, розширило своє значення до сучасного “робити постріли”; в англійській мові це слово отримало ще й значення ”робити фотографії”, а також “знімати фільм”: The movie was shot in New Zealand.
Значення багатозначного слова реалізуються у контексті – field: 1) farm, area of land in the country: field of wheat; 2) a subject that people studyor an area of activity that they are involved in as part of their work: Peter's an expert in his field; 3) an area of ground where sports are played: cricket field; 4) practical work: His theories have not yet been tested in the field; 5) competitors, all the people, companies, products etc that are competing against each other: Germany was leading the field with a figure of 53%; 6) magnetic/gravitational/force field; 7) coal/oil/gas field; 8) the field (of battle); 9) field of vision/view; 10) field of fire, the area that you can hit when you shoot from a particular position: The target is in the field of fire. Має значення загальна ситуація, оскільки слово field у фразі the soggy field матиме різні значення в сільському господарстві і в спорті.Основне значення слова є найменш контекстно зумовленим. Переносні значення залежать від контексту більшою мірою.
Від полісемії слід відрізняти явище омонімії, котре вже було розглянуте нами раніше. Важливо пам’ятати, що полісемія об’єднує різні значення одного слова, у той час, як омоніми – це декілька зовсім різних слів.
2.3.2 Функціональні особливості вживання полісемантичних слів у англійському публіцистичному тексті
Англійська мова в силу своїх природних рис схильна до багатозначності. Оскільки її форма вираження дуже лаконічна, то часто одна мовна одиниця може нести кілька десятків значень (особливо показовими є випадки вживання найпопулярніших дієслів, котрі здатні передавати різноманітні відтінки значень, залежно від контексту).
Мова публіцистичних видань в основному своєму масиві ґрунтується на загальновживаній лексиці, і через те англійський “newspaperstyle” послуговується здебільшого так званою “bookishlanguage”. Тут може виникнути думка про те, що в такому разі мова преси мало чим відрізняється від художньої, а, отже, і слововживання та вживання виражально-зображальних засобів у них тотожні. Можливо, частково це твердження і слушне, проте не слід забувати про прагматику публіцистичного тексту. Оскільки він покликаний привернути увагу до інформації, передати її читачеві, то і сама мова, специфіка, наприклад, заголовків, тяжіє до того, аби “впадати у око”/ “catchtheeye”. З цієї причини навіть в статтях політичного характеру (а, як ми зможемо переконатися далі – особливо статтях політичного характеру) тенденційно користуватися полісемією заради створення двозначності виразу, так званої гри слів.
Аби розширити лексичний діапазон нашого дослідження ми навмисне обрали три різнопрофільні видання як матеріальну базу. Це “TheEconomist”, де ми брали до уваги огляди політичного та соціального спрямування, “MoscowNews”, де переважно розглядалися репортажі культурного спрямування та есе, і “RollingStone” – музичний часопис.
До розгляду у цій роботі було взято випадки переносного вживання багатозначних слів, оскільки саме в них вирішальну роль відіграє контекст.
Очевидно, що в реалізації основної мети публіцистичного стилю мови найкраще слугує метафора. Принаймні у досліджуваному матеріалі ця стилістична фігура була найбільш вживаною. Саме з метафоричного перенесення значення у дієслівній категорії в текстах англомовних видань ми й почнемо наш аналіз.
В статтях політичного характеру спостерігається певна тенденція до вживання слів чи словосполучень, що описують події, як воєнні дії чи спортивні змагання (хоча насправді це передвиборчі змагання політиків, або акції, що мають соціальне спрямування). Наприклад:
If the meeting is not hijacked by Africa’s problems yet again, then we may hope that environmental issues will receive its fair share of representation too [60].
У цьому реченні дієслово to hijack використовується не в прямому значенні “to use violence or threats to take control of a plane, vehicle, or ship”, а в переносному – “to take control of something and use it for your own purposes”. Звісно, таке приховане порівняння із захопленням літака не може залишити увагу читача осторонь.
Tempers heated up between McCain and Romney on Tuesday [60].
Вживання фразового дієслова heatup додає образності опису передвиборних змагань, адже пряме значення дієслова heatup “to become warm or hot, or to make something become warm or hot”, а в даному випадку дієслово описує ситуацію “if a situation heats up, it becomes dangerous or full of problems”. Це речення співзвучне за настроєм із заголовком статті TensionsRiseinDemocraticRace. Як бачимо, автор навмисне створює напружений репортаж, до того ж обидва словаrise іrace мають схожу фонетичну форму, хоча й не цілком збігаються, проте в даному випадку їх можна розглядати як омофони.
Obama was fastened against the wall with Hillary’s furious arguments.
Словосполучення fastenedagainstthewall можна вважати сталою метафорою, кліше у мові газет, і його значення буде “поставити у безвихідне/ складне становище” замість прямого “приперти/ прибити до стіни”.
Northeast of Nashville, Tennessee, a spectacular fire erupted at a natural gas pumping station northeast [60].
Ще один приклад кліше, значення якого “зосередити увагу” і не має нічого спільного з вибухом полум’я. До речі, лексема fireзустрічається досить часто з алюзією на збройний обстріл, хоча маються на увазі аргументи у суперечці: HedrewquickreturnfirefromHilaryRodhamClinton, whoispointinghercampaigntowardSuperTuesdayonFeb. 5.[60]
This initiative has every chance of snowballing into a later-day Cuban missile Crisis, which brought the US and the Soviet Union to the brink of disaster in 1962 [60].
Використання слова snowballing досить несподіване у такому контексті, адже зрозуміло, що йдеться зовсім не про гру в сніжки, а про негативні відгуки.
Досить цікавий приклад використання багатозначного слова у реченні: Butitdoesn’tmatter, right, whoshampoosourheads? [57]. Річ у тім, що автор есе обіграв дві теми одночасно у цьому риторичному запитанні: мова в есе була про перукарні і про телебачення. Тобто дієслово toshampoo має тут і пряме значення “мити голову шампунем” і переносне “промивати мізки” (про телебачення).
The entire planet is gripped by the phenomenon of mass production to satiate our endless desires [57].
Тут використовується значення дієслова to grip “to have a strong effect on someone or something”, замість первісного“to hold something very tightly with the hands”.