У ході роботи ми всебічно висвітлили різноманітні наукові погляди щодо суті визначення полісемії як мовного явища, види полісемії (в сучасному мовознавстві виділяють граматичну і лексичну полісемії), розглянули розвиток значень полісемантичного слова та мотивацію значення, описали типологію метафоричних перенесень. Також було розглянуто проблему співвіднесення і розрізнення явищ полісемії та омонімії. Окрему увагу ми надали розгляду питання контексту та впливу дистрибуції на лексико-семантичний варіант.
У другому розділі роботи, ми дали загальну характеристику газетно-публіцистичного стилю, вказавши основні особливості, що притаманні цьому стилю мови.
Стиль масової комунікації є одним з найбільше «відкритих» функціональних стилів літературної мови, за винятком стилю художньої літератури. «Незамкненість» словника публіцистики визначається насамперед екстралінгвістичними факторами, головним з яких є розмаїтість тем (економічних, політичних, соціальних і т.п.), що потрапляють у фокус журналістської уваги. Він може охоплювати будь-яку тему, що потрапила в центр суспільної уваги. Це, безсумнівно, позначається на мовних особливостях даного стилю: виникає необхідність включати спеціальну лексику, що вимагає пояснень, а іноді й розгорнутих коментарів.
Як показало наше дослідження, метафора є одним із найхарактернішим розширенням семантики. До того ж, описуючи метафоричні перейменування лише в плані синхронії, не торкаючись первинних значень та їх розвитку, неможливо розкрити закономірності зміни значення, оскільки в усіх похідних значеннях є динамічний компонент – внутрішня форма, образи, які з часом тьмяніють, стираються.
Семантична структура не може бути задана раз і назавжди: може відбуватися розширення семантики слова завдяки взаємодії з іншими лексемами. Цей факт чітко прослідковується на прикладі фразових дієслів. Закріплений за певним контекстом лексико-семантичний варіант може відмежуватися від змістового розвитку слова, доходячи до повного розриву з лексичним значенням, яке розривається, утворюючи омоніми.
Як свідчать результати нашого дослідження, вживання полісемантичних слів у публіцистичних текстах а також розширення семантичної структури слова є характерною тенденцією в сучасній англійській мові. У лексичному значенні слова втілюється результат процесу узагальнення. У лексико-семантичному варіанті слова виражені окремі елементи цього узагальнення, відображені характерні риси предмета.
Для розвитку семантики багатьох слів характерні розширення семантичної структури слова за рахунок появи нових лексико-семантичних варіантів, які ґрунтуються на метафорі і розширенні контекстів вживання слова. Останній іноді може “консервувати” певне значення слова, створюючи так звані “скам’янілі” метафори або кліше у публіцистиці.
Як бачимо, полісемія в публіцистичних текстах представлена досить широко, і найчисельнішу групу складає дієслівна полісемія. Варто наголосити на різноманітті представлених прикладів способів реалізації полісемії та підкреслити наявність як типових, сталих метафоричних перенесень, так і оригінальних, “свіжих” випадків слововживання, якими не оминають скористатися журналісти у своїх статтях та есеях.
БІБЛІОГРАФІЯ
1. Англо-український словник: у 2 т. / упор. Балла М. І. – К., 1996. – Т. 1. – 752 с.
2. Англо-український словник: у 2 т. / упор. Балла М. І. – К., 1996. – Т. 2. – 712 с.
3. Аракин В.Д. Англо – русский словарь/ сост: В.Д. Аракин ; З. С. Выгодская; Н. Н. Ильина. – 11-е изд., исп. и доп. – М .: Рус. Яз. , 1980. – 808с.
4. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка : Иностр. Яз. – 3-е изд. – М.: Просвещение , 1990. – 300 с.
5. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка: Учебник для институтов и факультетов иностранного языка. – М.: Высшая школа, 1986. – 295с.
6. Арнольд И.В., Баранникова И.А. Лингвистический и стилистический контекст // Стиль и контекст: сборник статей. – Л., 1972. – С. 33- 42
7. Бархударов Л.С. Язык и перевод. – М.: Межд. отношения, 1975. – 240с.
8. Білевич Т.Л. дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови// Мовознавство. 1999. – № 1. – С. 46-50
9. Богушевич Д.Г. Способы устранения омонимии. Вопросы общего и романо-германского языкознания. – М.: ВШ, 1976. – 241с.
10. Введение в литературоведение / Под. ред. Г.Н. Поспелова.– М., 1983. – 176 с.
11. Великий тлумачний словник українськоїмови / під ред. І.К. Білодіда та ін. – К., 2003. – 1440 с.
12. Великий українсько-англійський словник // упор. Попов Є.Ф., Балла М.І. – К., 2005. – 640 с.
13. Гак В.Г.; Григорьев Б.Б. Теория и практика перевода. – М.: ВШ, 1985. – 255с.
14. Ганич Д.І., Олійник І.С. Словник лінгвістичних термінів. – К., 1985. – 360 с.
15. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. – C. 528.
16. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. – М.: Наука, 1981. – 139 с
17. Дідківська Л.П., Родніна Л.О. Словотвір. Синонімія. Стилістика. – К.: ВШ, 1982. – 169 с.
18. Джохадзе Л.Е. К проблеме одновременной реализации значения полисемантического слова // Вопросы языкознания. – 2007. – № 3 – С. 23-43.
19. Жолковский А.К. Лексика целесообразной деятельности // Машинный перевод и прикладная лингвистика. – М., 1964. №8 – C. 13-19
20. Зализняк А.А. Феномен многозначности и способы его описания // Вопросы языкознания. . – 2004. – № 2 – С. 35-43.
21. Керквуд Г.У. Перевод как основа контрастивного лингвистического анализа // Новое в зарубежной лингвистике. – М.: Прогресс,1989. – Вип.25. – С.341-349.
22. Клычков Г.С., Кузьменко Н.А. К вопросу о приемах установления близости лексических значений слова (Омонимия или полисемия) // Русский язык. – 1980. –№ 6. – С.8
23. Ковалик І. І. Про лінгвальні категоріальні значення, їх властивості і види // Дослідження з словотвору та лексикології. Ред. В. В.Власова. – К.,1985 – С. 5-10.
24. Комиссаров В.И. Лингвистика перевода. – М.: Международные отношения, 1980. – 167 с.
25. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства: Підручник. – К. : ВЦ “Академія”, 2008. – 368 с.
26. Кубрякова Е.С. Язык и знание. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 555 с.
27. Левицький В.В. Лексична полісемія та квантитативні методи її дослідження // Мовознавство. – 2003. – № 4 – С. 17- 25
28. Літературознавчий словник-довідник / ред. Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів. – К.: ВЦ „Академія", 1997.– 752 с.
29. Литвин В.А. Речевая многозначность слова: опыт лингвистического анализа текстового материала // Вопросы языкознания – 1987. – № 1 – С. 27-43.
30. ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой . – М. : Сов. Энциклопедия, 1990 – 685 с.
31. Мирам Г.С. и др. Основы перевода: Курс лекций; Учебное пособие. – К.: Ника-Центр, 2002. – С. 248.
32. Морозова Н. Н. ; Антрушина Г. Б. ; Афанасьева О. В. Лексикология английского языка: Учеб. Пособие для студентов. – М. : Дрофа, 2000. – 288с.
33. Москальская О.И. Грамматика текста. – М.: Высшая школа, 1981. - 184 с.
34. Наер В.Л. К описанию функционально-стилевой системы современного английского языка // Лингвостилистические особенности научного текста : сборник научных трудов. – М., 1981 – С. 3 - 13
35. Общее языкознание. Внутренняя структура языка. Ред. Б. А. Серебренников. – М., 1972. – 568 с.
36. Полюга Л. М. Омонімія і багатозначність слова // Мовознавство. – 1986. – № 6 – С. 40-45.
37. Разинкина Н.М. Функциональная стилистика английского языка. – М.: Высшая школа, 1989 - 182 с.
38. Складчикова Н. В. Семантическое содержание метафоры и виды его компенсации при переводе.// Номинация и контекст: сборник научных трудов. – Кемерово, 1985. – С. 21- 29.
39. Скребнев Ю.М. Очерк теории стилистики. – Горький, 1975
40. Тарасенко Н.Д. Деякі питання поетики. – К., 1959. – 78 с.
41. Тер В., Минасова С. Язык и международная коммуникация: Учеб. пособие. – М. : Слово, 2000 – 624 с.
42. Тураева З.Я. Лингвистика текста. Текст: структура и семантика. – М.: Просвещение, 1986. - 126 с.
43. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода: лингвистический очерк. – М.: ВШ, 1986 – 395с.
44. Шитова Л.Ф. Влияние абсолютных повторов на оценку связных текстов различными группами испытуемых. – Л., 1986. – 9 с.
45. Шмелев Д.Н. Проблемы семантического анализа лексики. – М.: Наука, 1973. – 280 с.
46. Эпштейн М.Н. Оценочность в лексической системе языка// Язык современной публицистики. Учебное пособие. – М., 1988. – С.28-47.
47. ArnoldI. Semantic structure of English word in modern English. – L., 1966
48. Belova A.G., Kara A.A. Polysemy and homonymy as lexico-semantic processes in social and political vocabulary in Modern English // Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. – 2 Т. – Дніпропетровськ, 2007 – С. 278-282
49. Belova A. G., Yurik Y. S. Some aspects of secondary nomination (metonymy) as one of the lexical unit creation methods in the English language// Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. – 2 Т. – Дніпропетровськ, 2008– С. 376-380
50. Komissarov V. N. ; Koralova A. L. A manual of Translation from English into Russian– Moscow: High School, 1990. – 127 p.
51. Nide E.A. Towards a Science of Translating. Leiden: E.J.Brille.- 1964.- 331 p.
52. Ryzhykova S. Yu., Vasylenko N. V. Semantic changes in new English vocabulary // Філологічні науки: збірник наукових праць у 2 т. – 2 Т. – Дніпропетровськ, 2007 – С. 402-405
53. Savory Th. The Art of Translation.- Boston: The Writers,1968.- 191 p.
54. Snell-Hornby M. Translation – Studies – Art,Science or Utopia? // Translation Studies: The State of the Art. Proceedings of the First James S. Holmes Symposium on Translation Studies.- Amsterdam – Atlanta,GA 1991.- pp. 13-23.
55. Leech, Geoffrey N Semantics. Penguin Books. Harmondsworth, 1974
56. Longman. Dictionary of Contemporary English. – 2004
57. The Moscow News, №№ 1– 27. – 2008
58. http://www.en. wikipedia / Polysemy
59. http://www.rolling-stone.com
60. http://www.economist.com