Таким чином, завданням перекладача є не тільки правильне розуміння і переклад специфічної термінології, але й допомога лікарям в їх лікарській практиці при явищі міжмовної і міжнародної комунікації.
У даній роботі проведено дослідження лексико-стилістичних особливостей перекладу науково-технічних медичних текстів з огляду на значущість цієї проблеми для міжкультурної комунікації.
1)Міжкультурна комунікація в науковій сфері здійснюється у формі корпоративної комунікації і протікає по каналах професійних співтовариств, у більшості випадків її зміст чітко обмежується заданою темою (темами) спілкування. Саме на основі цієї спільності розвивається і розширюється процес міжкультурної взаємодії в науковій сфері.
На відміну від інших сфер комунікації в науковій сфері письмова комунікація має найважливіше значення. Під час здійснення письмової комунікації граматичні і стилістичні особливості науково-технічних текстів визначаються метою комунікації, на основі якої виробляються стратегії, що використовуються авторами під час написання науково-технічних текстів [10,c.208].
Найважливішими причинами, що перешкоджають комунікативним процесам у науковій сфері, є проблеми лінгвістичні.
2)Науковий стиль відображає ментальну діяльність людини у вивченні різних аспектів навколишньої дійсності і всі його жанри слугують для опису об'єкта дослідження. Відповідно до основних вимог ( логічність, точність, об'єктивність), що пред'являються стилю, науковий стиль у мовах, що зіставляються, проявляє універсальні стильові риси, але вибір лексики, фонетичного оформлення мови, морфологічних форм, сполучуваності слів, синтаксичної структури специфічний для кожної мови.
3)Російські науково-технічні тексти в порівнянні з англійськими характеризуються більшою мірою знеособленості., що можна прослідкувати за нечастим використанням займенників і дієслів 1-ї особи, а також ширшим використанням абстрактних і загальних понять та дієслів широкої семантики. Значно частіше використовуються логічні засоби зв'язку. Манера викладу характеризується у переважній більшості поєднаннями, ядром яких є іменник.
У науковому стилі російської мови широко використовуються однорідні члени, прислівникові і дієприслівникові звороти. Для науково- технічних текстів англійською мовою особливо характерні численні атрибутивні групи, що вказують на найрізноманітніші ознаки об'єкта або явища, широке використання має прийменник of для передачі видо-родових відношень.
Також в англійських науково-технічних текстах ширше використовуються стилістично забарвлені засоби, що зумовлює необхідність нейтралізації при перекладі російською мовою.
4)Важливою проблемою досягнення еквівалентності перекладу науково-технічних текстів є передача первинного змісту тексту за допомогою терміносистеми перекладної мови [1,c.78].
Відмінність терміносистем ІЯ і ПЯ спричиняє найбільше труднощів під час перекладу науково-технічних текстів. Звідси витікає необхідність дослідження терміносистем і пошуку шляхів перекладу частково еквівалентної і безеквівалентної лексики. Проблема дослідження термінології є однією з ключових в дослідженні науково-технічних текстів. Термін - слово (словосполучення), що означає поняття спеціальної сфери знання або діяльності. Виявлення розбіжностей в системі понять, що виражаються термінами ІЯ і ПЯ, - важливий крок на шляху міжмовної гармонізації терміносистем, що забезпечує вирішення проблем перекладу термінів у сферах їх функціонування.
5)Епоніми-терміни є одиницями мовного і професійного знання, що забезпечують ефективність міжкультурної комунікації. З цієї причини найбільшу практичну значущість при перекладі науково-технічних текстів має еквівалентний переклад термінології. Ми провели зіставлення епонімів-термінів умедичних текстах англійською мовою на лексико-морфологічному і семасіологічному рівнях. Відмінності в лексичному складі і морфо-синтаксичній структурі епонімів-термінів мають об'єктивні лінгвістичні причини: англійські терміни, в структуру яких входить субстантивний визначальний компонент (іменник або іменна група), не можуть бути перекладені російською мовою без розбіжностей в морфо-синтаксичній структурі, обумовлених відмінностями в граматичній будові мов.
Розбіжності в морфо-синтаксической структурі не перешкоджають передачі значення означуваної термінелементами інтегральної або диференціальної ознаки [3,c.302].
Все це дозволяє рекомендувати транскрипцію, транслітерацию і калькування (зокрема із застосуванням граматичних трансформацій) як прийоми перекладу безеквівалентної термінології. Переклад термінів, що відрізняються за лексичним складом, становить певну практичну складність: він вимагає від перекладача як розуміння значення терміну ІЯ, так і знання термінів ПЯ і не допускає калькування.
На семасіологічному рівні можна виділити три групи термінів:
1. Терміни ІЯ і ПЯ, що традиційно розглядаються як еквівалентні, але такі, що мають певні розбіжності в точному об'ємі понять. Як правило, розбіжності пов'язані з принциповими відмінностями в наукових реаліях ІЯ і ПЯ, і прийняті еквіваленти дозволяють найточніше передати семантику одиниць ІЯ під час перекладу тексту.
2. Терміни ІЯ, що характеризуються багатозначністю в ПЯ.
ІЗ термінів, що входять до цієї групи, найбільше одиниць що являють собою однослівні терміни.
У переважній більшості випадків багатозначність має суто лінгвістичну причину, тобто не обумовлюється розбіжностями в системі понять ІЯ і ПЯ, а виникає на рівні мовного вираження понять.
3. "Тимчасово безеквівалентні" терміни ІЯ. Явище безеквівалентності виникає унаслідок відсутності або недиференційованості того або іншого поняття, що позначається терміном ІЯ, в терміносистемі ПЯ. Аналіз цього явища проведений за допомогою зіставлення понятійних систем, закладених в основі терміносистем ІЯ і ПЯ. Основна причина безеквівалентності — розбіжності в реаліях наукової дійсності, що призводять до відсутності в ПЯ тих або інших понять ІЯ. При перекладі безеквівалентої лексики ми пропонуємо використовувати наступні прийоми:
1. Калькування із застосуванням граматичних і лексичних трансформацій (заміна частин мови, лексична заміна).
2. Описовий переклад.
3. Транскрипція і транслітерація в тих випадках, коли можливе органічне включення запозичення в систему понять відповідної сфери.
Таким чином, нами проведено аналіз епонімів-термінів у медичній термінології англійської мови і показано можливості досягнення еквівалентності при перекладі термінології науково-технічних текстів.
Труднощі під час перекладу термінології є одним з головних перешкод для комунікації у сфері науки. Ми сподіваємося, що дане дослідження дозволить уникнути проблем і помилок при перекладі. Також дана робота може бути використана як матеріал для навчальних посібників і для підготовки рефератів і курсових робіт студентів, що вивчають науково-технічний переклад.
1. Андрианов С.Н. Некоторые вопросы построения словарей специальной терминологии// Тетради переводчика. - Вып. 2. - М.: Международные отношения, 2004. - 78-91 c.
2. Аполова М.А. Specific English//грамматические трудности перевода. – М.: Международные отношения, 2001. – 134с.
3. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. — М.: Высш. шк., 2003. - 302 с.
4. Арнольд И.В. Стилистика. Современный английский язык: Учебник для вузов. - М.: Флинта: Наука, 2002. - 384 с.
5. Бархударов Л.С., Рецкер Я.И. Курс лекций по теории перевода. - М., 2001.-263 с.
6. Бархударов Л.С. Язык и перевод: Вопросы общей и частной теории перевода. - М.: Международные отношения, 2002. - 240 с.
7. Борисова Л.И. Лексические трудности перевода научно-технической литературы с английского языка на русский. - М.: ВЦП, 2001. - 135 с.
8. Борисова Л.И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. — М.: ВЦП, 2001. — 168 с
9. Борисова Л.И. Перевод неологизмов с английского языка на русский в научно-технических текстах. - М.: ВЦП, 2007. - 114 с.
10. Борисова О.В. Трансформація вербалізації в англо-українському перекладі:Дис.канд.філ.наук: 10.02.05. - К.,2005-279 с.
11. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО, 2000. - 208 с.
12. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. - М.: Изд-во УРАО. - Ч. I. - 2001. - 104 с.
13. Бурак А.Л. Введение в практику письменного перевода с русского языка на английский. Этап 1: уровень слова. - М.: МГУ им. М.В. Ломоносова -Intrada, 2002. - 176 с.
14. Ванников Ю.В. Типы научных и технических текстов и их лингвистические особенности. - М.,1984. - 240 с.
15. Воробьева М.Б. Особенности реализации эпонимов-терминов в научном тексте // Научная литература / Язык, стиль, жанры. - М.: Наука, 2005. - 33-47 с.
16. Гудманян А.С. Практика перекладу з основної іноземної мови науково-технічної літератури. Хрестоматія. – К.: НАУ, 2005 – 24 с.
17. ДаниленкоВ.П. Лингвистический аспектстандартизации терминологии. - М., 2003.-280 с.
18. Даниленко В.П. Русская эпонимотерминология: Опыт лингвистического описания. - М.: Наука, 2007. - 246 с.
19. Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность эпонимов-терминов. - М.: Наука, 2007.-168 с.
20. Каде О. Проблемы перевода в свете теории коммуникации// Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сборник статей. — М.: Международные отношения, 2008. - 69-90 с.
21. Кожина М.М. О речевой системности научного стиля сравнительно с некоторыми другими. - Пермь, 2002. - 325 с.
22. Комиссаров В.Н. Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб. для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высшая школа, 1990. - 253 с.