Міністерство освіти та науки України
Житомирський державний університет ім. І. Франка
Кафедра німецької мови та літератури
Тенденції розвитку та функціонування словотвору в сучасній німецькій публіцистиці
Курсова робота
студентки ІV курсу 41 групи
ННІ іноземної філології
ПМСО. Мова та література ( німецька )
денної форми навчання
Бондарчук Аліни Іванівни
Науковий керівник:
Прищепа Валентина Панасівна
Житомир 2010
Зміст
Вступ
1. Словотвір у німецькій мові. Шляхи збагачення німецького лексичного складу
1.1 Загальна проблематика словотвору та його основні способи
1.2 Види та моделі словотвору німецької мови
1.3 Запозичення як один із основних видів словотвору
Висновки до розділу
2. Дослідження словотвору в німецькій публіцистиці на сучасному етапі
2.1 Публіцистичні жанри та їхні мовні особливості
2.2 Мовні особливості німецькомовної молодіжної преси. Словотвір у молодіжній публіцистиці
2.3 Функціонування зрощень та зсувів у сучасній німецькій публіцистиці
Висновки до розділу
Загальний висновок
Додатки
Список використаної літератури
Вступ
Численна кількість науковців та лінгвістів займалася вивченням шляхів утворення нових слів, шляхів збагачення словникового складу мови. Детальним аналізом з цих питань займалися такі дослідники: М.Д. Степанова, важливу роль мають роботи Е. Каденова, В. Хенцена, В.В. Виноградова, А.І. Смирницької, О.С, Ахманової та ін.
Одним із важливих засобів поповнення лексичного запасу мови є складання слів, запозичення, афіксація, префіксація та ін.
Актуальність даної роботи полягає у встановленні тенденцій розвитку та функціонування сучасного словотвору у німецькій публіцистиці, а особливо у німецькій молодіжній пресі.
Об'єктом дослідження є словотвір у німецькій публіцистиці, як активний засіб поповнення лексичного складу німецької мови.
Предметом дослідження є встановлення різних способів словотвору, їх характеристик, способів творення.
Мета дослідження полягає у розкритті способів словотвору, тенденції його розвитку та функціонування у сучасній німецькій мові та визначення найбільш плідного способу поповнення лексичного складу мови.
Мета дослідження передбачає вирішення таких завдань:
- визначити поняття "словотвір";
- проаналізувати шляхи поповнення лексичного складу мови;
- проаналізувати молодіжну пресу та визначити, який спосіб словотвору переважає;
- проаналізувати зразки німецької публіцистики на предмет найпоширенішого способу словотвору.
Матеріалом дослідження слугує німецькомовна преса.
Наукова новизна дослідження полягає у розкритті словотвірного потенціалу німецької мови, а саме німецькомовної молодіжної преси.
Практичне завдання проведеного дослідження полягає у можливості використання отриманих результатів та висновків у нормативних курсах лексикології, граматики німецької мови, лінгвокраїнознавстві.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел. Робота містить сторінки.
1. Словотвір у німецькій мові. Шляхи збагачення німецького лексичного складу
1.1 Загальна проблематика словотвору та його основні способи
Стан суспільства впливає на мову. У соціально-економічному плані мова пристосовується до змін умов в житті суспільства, його ідеалів, установок, цінностей. Мова чутливо реагує на соціально-економічні процеси. Вплив цих факторів на мову має опосередкований характер .
Поява нової лексики в мові - наслідок економічного, правового, політичного, фінансового та соціального розвитку на новому рівні в умовах нових міжнародних відносин.
Людське суспільство розвивається безперервно, разом з ним розвивається також мова та її словниковий склад. Потреби мови у нових словах та назвах можна задовольнити різними способами. І для цього не має відразу необхідності у створенні нового слова. Вже існуюче слово може змінювати або розширювати своє значення, напр. der Strom ( fließendes Wasser und fließendes Elekrozität ).
1) потрібні нові назви можуть бути імпортовані з чужої мови:
напр. Lexikum, Aphoteke, Atom ( aus dem Griechischen );
Dame, Porträt, Mode ( aus dem Französischen );
Antene, Bank, Konto, Hause ( aus dem Italienischen );
Jeans, T-Schirt, Darty ( aus dem Englischen );
Kaffe, Samt, Zucker ( aus dem Arabischen );
Sputnik, Perestrojka ( aus dem Russischen ).
2) лексичний склад мови може збагачуватися також за допомогою запозичень.
Склад мови може поповнюватися із внутрішніх резервів, тобто можливі шляхи це запозичення з усної та розмовної мови, напр: Kiste, Mühle ( für das Auto ), Röhre ( Fernsehapparat ).
3) також відродження старих слів розглядається як спосіб поповнення мови, напр. früher der, das Virus – jetzt der Hacker.
Фразиологізація також сприяє поповненню лексичного складу мови. І цей спосіб називається фразеологічна деривація. Вона полягає в тому, щоб надати вже існуючим фразеологізмам нове життя, створити новий варіант фразеологізму, напр. in der Tinte sitzen – im Dreck sitzen; j-n durch den Kakao ziehen – j-n durch den Koks holen; j-m fällt ein Stein vom Herzen – j-m fällt ein Steinbruch vom Herzen.
4) рідні або запозичені мовні елементи можуть утворювати також нові слова, напр. Wortlehre – Wort+Lehre.
Ці всі способи поповнення складу мови називаються способами словотвору, але, звичайно, це лише деякі варіанти, більш детально це питання розглядається далі у ході дослідження.
1.2 Види та моделі словотвору німецької мови
Поповнення лексики - історично неминучий процес, необхідний для того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова відповідала потребам суспільства в спадкуванні, у закріпленні результатів знання дійсності, розвитку i збагачення культури народу, у тому числі внаслідок економічних, політичних, культурних та мовних контактів з іншими народами.
Лексика - єдина область мовних явищ, де сам зміст культури (даного колективу в дану епоху) відображається більш чи менш посередньо. Ось тому тут скоріше всього (навіть у межах мови одного i того покоління) може виявитись результат соціально-економічної мутацїї.
Кожна мова має свою унікальну будову, має свої особливості, недоліки та переваги. Так і німецька мова відрізняється серед усіх мов своєю своєрідністю. Так, наприклад, ні в якій мові ми не зустрінемо таку кількість композитів, тобто складних слів.Ці слова утворюються надзвичайно швидко та, іноді, мимовільно. Такі слова як Gebrauchtwagenausstellung, Oberflächenformation, Hagelschädenoptik, є важкими для говоріння, але в тей же час, вони надзвичайно чітко роблять німецьку мову "економною". Тому цей спосіб словотвору, який називається словоскладання, є одним із найпопулярніших способів словотвору німецької мови.
Так як і кожна мова, німецька мова відрізняється від всіх інших мов тільки для неї властивою системою словотвору. У системі словотвору розрізняють засоби словотвору та види словотвору.
Під засобами словотвору ми розуміємо мовні засоби, з допомогою яких будуть утворюватися нові слова. Сюди належать:
1. словотвірні морфеми або дериваційні афікси ( Arbeit-er, be-leben, Ge-lauf-e, un-aus-weich-lich );
2. сполучувальні елементи ( Auflehrungsarbeit, Sonnenschein );
3. зміна звуків, аблаут ( binden, Bund );
4. умлаут ( Land – Gelände, fallen – Fällen );
5. переломлення ( Berg – Gebirge ).
Застосування засобів словотвору одночасно з утворенням нових слів слугують видам словотвору: сполучення двох коренів слів із або без сполучувального елемента – звідси ми отримуємо сполучення двох нових слів – додавання до основи слова словотвірних афіксів продукує створення нових лексем ( напр. Arbeitnehmer, Ursprache ).
Вид словотвору – зразок, або тип структури, за яким будується нове слово, або за яким можна його створити.
Утворення нових слів досягається визначеними словотворчими моделями.
Словотворча модель – під нею розуміють узагальнене схематичне зображення мовленнєвої структури.
М. Д. Степанова розділила всі моделі на 8 основних моделей. Це:
1. модель кореневих слів - кореневі слова не розкладаються на морфеми і невмотивовані. Німецькі кореневі слова, як правило, мають один - два склади (Tisch, klug, Abend), але є і трискладові (Ameise); запозичені кореневі слова можуть включати більше двох складів. На периферії кореневих слів знаходяться звуконаслідувальні слова (paff, piep, miau) і абревіатури.
2. модель безафіксного (імпліцитного) словотвору - взаємоперехід частин мови, функціонування однієї і тієї ж основи в умовах різної дистрибуції (grünen vi, grün a, Grün n). Словотворчий афікс відсутній, як словотворчий засіб розглядається наявність внутрішньої флексії (binden - Band, krank-kränken).
3. префіксальна модель - зв'язкова словотворча морфема передує продуктивній основі (entlaufen, missgelaunt, Unruhe). Префікс надає слову певної категоріальної ознаки (наприклад, префікс be-надає дієсловам besetzen, besticken значення транзитивності).
4. суфіксальна модель - зв'язна словотворча морфема перебуває після продуктивної основи (Schönheit, nächtlich). Суфікс підводить відповідну лексичну одиницю під більш широку семантичну категорію (наприклад, суфікс іменників жіночого роду-ung має значення дії процесу, окремих дій, актів (Abdankung, Beaufsichtigung); явищ (Lösung); технічних пристроїв (Abdichtung); неживих предметів, іноді збірності (Besegelung, Kleidung)).
5. модель префіксально-суфіксального словотвору - лексичні одиниці, продуктивні основи яких одночасно поєднуються як з префіксом, так і з суфіксом (Gefrage, befragt).
6. модель основ з напівпрефіксами – багато напівпрефіксів семантично відповідають прийменникам (ab-, an-, mit-, vor-, zu-). Більшість напівпрефіксів є відокремлюваними, але є й виключення (über-, um-); напівпрефікси здатні групуватися в семантичні категорії (посилення - hoch-, allzu-, blitz-; негативність - teufels-, sau-).
7. модель основ з напівсуфіксами - відрізняються від суфіксів обмеженістю висловлюваних ними семантичних категорій (наявність, велика кількість --voll,-reich; напрямок --weg,-seits; здатність, цінність - fertig,-fähig).
8. словоскладання - буває означальним і неозначальним. Під першим розуміється поєднання двох компонентів (Freiheitsliebe, Braunkohle), другий тип включає "імперативні імена" (Vergißmeinnicht), сурядні складання (Freundfeind) і деякі інші види з'єднань.