а) порушення рамок стає граматичною нормою;
б)порушення рамок стилістично мотивоване, воно використовується для досягнення певного стилістичного ефекту;
в)тенденція порушення рамкової конструкції тим більше, чим більший обсяг має речення [79, 129].
На основі фактичного матеріалу ми вивчили прояв цієї тенденції в підрядних weil-реченнях як компонентах дискурсу. Дана тенденція має місце у цих реченнях. Таким чином, буде доцільно розрізняти weil-речення з непорушеною рамковою конструкцією і weil-речення з порушеною рамковою конструкцією.
Не можна сказати, що порушення рамок стало граматичною нормою для розглянутих речень, тому що weil-2-речення зустрічаються досить рідко. З досліджених художніх творів конектор weil-2 зустрічається лише в творах Г. Бьолля (одна одиниця) і Г.Г. Консаліка (чотири одиниці). У дослідженому публіцистичному матеріалі даний конектор має місце п'ять разів, у науковому - два.
Вживання weil-речень стилістично мотивоване. Так, наявність даного виду речень у художній літературі має місце лише в діалогах, тобто відображеннях розмовного мовлення, а, значить, розмовного стилю, наприклад:
(67) "Fragen Sie nicht wieder von Ihren dunklen Hintermännern an!" — "Ich muß, weil Sie offensichtlich ein dummer Mensch sind bei all Ihrem Genie!" /H.G. Konsalik
(70) "Ich möchte wissen, warum ". - "Vielleicht, weil es dort Menschen gibt wieSie, Kusma Borisowitsch... "/H.G. Konsalik/
Використання даного виду речень може бути мотивоване прагненням адресанта досягти певного стилістичного ефекту: винесена за рамки частина речення акцентується, їй надається особливе значення, особлива вага, наприклад:
(71) Die Kasachen sind gegen die Russen, jetzt brechen alle Feindschaften wieder hervor, und alle Feindschaften sind gegen euch Rußlanddeutsche, weil Stalin euch hierher abgeschoben hat und ihr die schönsten Dörfer habt, Kulturzentren, deutsche Schulen, deutsche Theatervereine... alles und immer deutsch! /H.G. Konsalik/
(72) Nein, ich will aus Ihrem Mund nur hören, daß ich kein Deutscher bin, weil es mir in Kasachstan gutgeht, ich nicht jeden Tag ein Volkslied singe, meine Söhne eine sowjetische Schule besucht haben und besser russisch sprechen als deutsch. /H.G. Konsalik/
Третій напрямок розвитку тенденції порушення рамок також має місце, наприклад:
(73) Gerade weil offensichtlich nichts so interessant ist wie eine neue, abweichendeund provokante psychologische Theorie oder These, sollten wir unser Augenmerk daraufrichten, dass nichts so praktisch ist wie eine gute psychologische Theorie. /"Psychologieheute" - 1998/
Дуже часто weil-2-речення мають місце, якщо підрядне речення із сполучником weilє в той же час головним для пов'язаного з ним іншого підрядного. У цьому випадку за рамки виноситься той член речення із сполучником weil, з яким безпосередньо пов'язане наступне інше підрядне речення, наприклад:
(74) Aber die Kurden drücken ihre Verzweiflung und ihre Wut aus. Weil Europaebenso verantwortlich ist für das, was passiert ist. /"Stern" - 1999/
Таким чином, адресант робить інформацію в цьому випадку більш доступною для розуміння і сприйняття, що дозволяє досягти більш ефективної реалізації комунікативної інтенції.
Висновки
Прагматика - це наукова дисципліна, що вивчає вживання мови в реальних процесах комунікації. Отже, вивчити прагматичний аспект речення значить вивчити речення в процесі мовної комунікації. На наш погляд, найбільш прийнятною теорією мовної комунікації є теорія мовленнєвих актів. Відповідно до цієї точки зору, не окремі слова чи речення є базисними елементами людської комунікації, а мовленнєві акти. Кожен мовленнєвий акт складається з т.зв. субактів:
а)локутивний акт (прагматично релевантні структурні компоненти);
б)пропозиціональний акт (прагматично релевантні семантичні компоненти);
в)і локутивний акт (наявність певного наміру, певної мети);
г)перлокутивний акт (вплив мовленнєвого акта).
На основі теорії мовної комунікації можна побудувати модель мовної комунікації (див. схему 1.3), в якій центральне місце відведене поняттю текст. Речення є компонентом тексту. Саме у тексті і лише у тексті може бути встановлений прагматичний статус речення.
Текст може існувати в двох варіантах - усному і письмовому.
Необхідно розрізняти текст на мовному, докомунікативному рівні (як абстрактно-теоретичну категорію) і текст на мовленнєвому, комунікативному рівні. У першому випадку слід вживати безпосередньо термін "Текст", у другому випадку - "дискурс" у вузькому розумінні.
Крім того, існує широке розуміння дискурсу: об'єктивна реальність сприймається індивідуумами і переломлюється в їхній свідомості у суб'єктивні світи, втілені в мовній формі. Такий суб'єктивний світ і є диcкурсом у широкому розумінні. Причини мають у дискурсі широкого плану статус не подій, не просто пропозицій, а фактів.
Те, що поняття "дискурс" у вузькому розумінні (далі "дискурс") тісно пов'язане з екстралінгвістичною ситуацією, у рамках якої проходить процес мовної комунікації, зумовлює його взаємодію з поняттям "функціональний стиль".Виходячи з цього, варто розрізняти дискурси офіційно-ділового стилю, розмовного стилю, наукового стилю, газетно-публіцистичного стилю, художнього стилю. Тому надалі ми будемо розглядати складне речення з точки зору прагматики як компонент дискурсів різних функціональних стилів.
В результаті проведеного дослідження дискурсів художнього, газетно-публіцистичного та наукового стилів були отримані дані про вживаність складних речень з конекторами da, weil, denn. Ці каузальні таксиси найбільш вживані в дискурсах художнього стилю, менш вживані в науковому стилі і найменш вживані в газетно-публіцистичному стилі. В дискурсах усіх трьох стилів перевага віддається формі підрядного речення. В художньому стилі найбільш уживані паратаксиси з конектором denn(66%), найменш уживані гіпотаксиси з конектором weil(25%); в газетно-публіцистичному стилі найбільш часто зустрічаються причинні речення з конектором weil(57%), найбільш рідко - з конектором da(6%); в науковому стилі перевага віддається конектору weil(40%), найменш уживаним є конектор da(27%). В цілому розподіл вживаності таксисів з цими конекторами від більшого до меншого виглядає так:
а)таксиси з denn;
б)таксиси з weil;в)таксиси з da.
В розмовному стилі провідне місце серед досліджуваних конекторів з величезним відривом посідає конектор weil(98%), а da(1%) і denn(1%) відіграють другорядну роль.
Підрядні речення причини із сполучником daвідносяться до розряду т.зв. підрядних речень, що примикають, які прагматично виконують допоміжну роль. На них у дискурсі не робиться особливий акцент. Тому конектор daслід вживати, якщо наслідок важливіший за причину.
Підрядні речення причини із сполучником weilвідносяться до розряду т.зв. зв'язаних підрядних речень, які відрізняється значною автономністю по відношенню до головного. На них у дискурсі робиться особливий акцент. Тому конектор weilслід вживати, якщо причина важливіша за наслідок.У складному реченні з dennпричинний зв'язок, взаємозалежність частин відчувається значно слабкіше, зате значеннєва й емоційна вага окремого речення зростає.
Dennорієнтований на те, щоб перетворити нерозуміння адресата у розуміння та уникнути непорозумінь між комунікантами у подальшому дискурсі. Тому даний конектор є адресатоорієнтованим. Da, навпаки, є адресантоорієнтованим конектором, оскільки у цьому випадку мовець використовує інформацію, відому як йому, так і слухачу, щоб у плані змісту сформувати комунікативний ланцюжок висновків, оцінок, рішень. Weilорієнтується на дійсність, сприяє одержанню знання і перетворенню незнання у знання.
На основі фактичного матеріалу ми вивчили модифікації каузальності та можливості прагматичної корекції у складних реченнях. Перший напрямок модифікації каузальності - корекція причинного статусу: за допомогою прагматичного коректора адресант уточнює свою думку про причину. Найбільш підданий прагматичній корекції конектор weil. Його можуть супроводжувати акцептанти одиничності причини {bloß, nur), актуалізатори першорядності, важливості висунутої причини {vorallem, besonders) та багато інших прагматичних коректорів. Конектор daможе контактувати з прагматичними коректорами besondersі erst. Конектор dennне контактує з прагматичними коректорами.
Об'єктом прагматичної корекції може виявитися не сполучник, а сам мотивуючий факт, при цьому каузальний статус того, що повідомляється (його мотивуюча сила), сумніву не піддається: такий вид корекції властивий усім трьом розглянутим видам складних речень.
Другий напрямок модифікації фіксує стадію пошуку для протилежного фрагмента інформації - наслідку, тому прагматичні коректори фігурують у головному реченні, а каузальна частина корекції не піддається, її мотивуюча сила не обговорюється. Усі три розглянуті види складних речень можуть підлягати модифікації другого напрямку.У результаті проведених досліджень ми встановили комунікативно-прагматичні типи складних речень з конекторами da, weil, denn. Для гіпотатксисів з конектором daце є:
а) константи в у головному реченні - констатив у підрядному реченні;
г) квеситив у головному реченні - констатив у підрядному реченні;
є) директив у головному реченні - констатив у підрядному реченні.