Якщо ознаки очевидності присутні в знанні непевно, проблематично, якщо вони не пов'язані із суттєвими моментами змісту, то подібні знання переходять у ранг недостовірних (припустимих, вірогідних, гіпотетичних, непевних). І хоч вважається, що більшість наших знань може бути охарактеризована як достовірна, саме недостовірне знання представлене в мові найбільш розгалуженою системою засобів свого відтворення з різним ступенем достовірності - від дуже низького (на межі достовірності) до дуже високого (на межі незнання). Таким чином, на відміну від достовірності, де визначальним видається джерело знання (надійний -ненадійний), недостовірність співвідноситься з якістю знання. Серед засобів відтворення недостовірного знання фігурують лексичні маркери - дієслова типу ahnen, (er)warten, hoffen, befürchten, vermuten, annehmen, schätzen, епістемічний статус яких базується на компоненті "вірогідність", ціла низка модальних слів, які отримали в спеціальній літературі назву "показників достовірності" [68, 116]: offenbar, sicher, möglicherweise, zweifellos, wahrscheinlich, eventuell, vielleicht, kaum, wirklich, а також частки ja, doch, wohl, denn[69, 105]. Крім того, спеціалізованими маркерами епістемічної недостовірності виступають як лексико-граматичні (конструкції "модальне дієслово + інфінітив", "scheinen І glauben+ zu + Inf' тощо), так і граматичні засоби (деякі види кон'юнктиву).
Феномен незнання виступає нульовим епістемічним станом мовця і є за своєю суттю актом визнання ним факту своєї некомпетентності або браку інформації ("епістемічний провал" [62, 33]). Вважається, що незнання може також підлягати градуюванню за шкалою: невідомо, сумнівно, невизначено [70, 136]. Мовним еквівалентом незнання виступають вже зазначені дієслова в сполученні з запереченням (nicht + kennen, nicht+ wissenтощо).
У будь-якому випадку мова обмежує кількість прямих показників епістемічної модальності одним. Зокрема, епістемічні маркери не застосовуються при очевидних твердженнях (*Я знаю, що світить сонце або ^Безперечно, сонце світить). При цьому мова накладає заборону на застосування не тільки суперечливих показників епістемічного стану (*Ми знаємо /Ми не знаємо, що Петро, .мабуть, купив машину), де знати та мабуть не узгоджуються за ознакою достовірність / недостовірність інформації, але й на застосування його узгоджених показників (*Ми знаємо, щоПетро, безперечно, купив машину), де епістемічні маркери знати та безперечно стосуються достовірного знання.
Є підстави вважати, що епістемічно-модальні імпульси проходять через кожне без виключення висловлювання природної мови, а отже епістемічний стан мовця може сигналізуватись не тільки спеціальними лексико-граматичними маркерами, але й бути наявним в тих висловлюваннях, де не мається видимих епістемічних показників, тобто імпліцитно. В такому разі між певним епістемічним станом мовця та певним типом речення має бути пряме співідношення.
Для перевірки цієї гіпотези зосередимо наші зусилля на складному реченні з каузальним значенням. Отже, до кола завдань даного розділу входить з'ясування двох питань: по-перше, яким чином мовець сигналізує засобами каузальних таксисів про свій епістемічний стан; по-друге, яким чином епістемічний стан мовця може впливати на епістемічний світ слухача.
3.2 Прагмаепістемічні особливості складних речень з каузативними конекторами dа, weil, denn
Відомо, що в своїй повсякденній діяльності людина дуже часто вдається до розширення свого епістемічного світу шляхом отримання нових знань емпіричним способом або виведення нових знань із знань, які вона набула раніше завдяки своєму досвіду. У другому випадку із отриманих та перевірених на практиці положень ми виводимо нові положення на основі так званих опорних правил. Опорні правила маються у кожного комуніканта, вони дозволяють йому робити умовиводи, пов'язуючи два (і більше) судження відносинами взаємозалежності. Спираючись на міркування Г. Фреге, можна вважати, що каузальні конструкції типу Q, тому що Р складаються із компонентів Q, Р та правила Якщо Р, то Q. Зокрема, в висловлюванні (А) WeildasEisspezifischleichteralsWasserist, schwimmtesaufdemWasserГ. Фреге вбачає три складові: (А-1) DasEisistspezifischleichteralsWasser. (A-2) Das Eis schwimmt auf dem Wasser, (A-3) Wenn etwas spezifisch leichter als Wasser ist, schwimmt es auf dem Wasser [71, 61]. Отже, висловлювання (A-3) можна вважати опорним для (А).
Слід зазначити, що опорне правило спирається на особистий досвід мовця, а тому знання, отримане за його допомогою, є суб'єктивним і не завжди може відповідати істині: не обов'язково, що полопані труби - наслідок морозу (54), що почервоніння обличчя є ознакою жару (55), що світло у вікні свідчить про пізню роботу Петера (56). Виходить, що мовець може й помилятись - симптом хвороби ще не є сама хвороба. Отже, вивідне знання - це суб'єктивно достовірне знання. Суб'єктивність свого судження мовець може сприймати (54а, 55а, 56а), а може й не сприймати (55, 56, 57).
(55) Es gab Frost, denn die Röhre sind geplatzt. » (55a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher gab es Frost, denn die Röhre sind geplatzt.
(56) Du hast Fieber, denn du bist ganz rot. « (56a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher hast du Fieber, denn du bist ganz rot.
(57) Peter arbeitet noch, denn es ist Licht im Zimmer.™ (57a) Ich vermute /Vielleicht /Sicher arbeitet Peter noch, denn im Fenster ist Licht.
Об'єктивно достовірним знанням в каузальній конструкції може бути лише її фактологічна частина (консеквент) - труби полопались (55), обличчя червоне (56), світло в вікні (57). Консеквент - це абсолютно достовірна подія, яка не підлягає жодному сумніву, він є об'єктивно достовірним знанням, отриманим емпіричним шляхом. Ось чому консеквентна частина конструкції не може підлягати жодній епістемічно-модусній корекції (*55b, *56b, *57b).
(55b) *Es gab Frost, denn die Röhre sind vielleicht geplatzt.
(56b) *Du hast Fieber, denn du bist vermutlich ganz rot.
(57b) *Peter arbeitet noch, denn im Fenster ist wahrscheinlich Licht.
Видається, що показником (маркером) вивідного знання виступає саме сурядний сполучник denn, який має смисл 'судячи з того, що', 'це видно із того, що'. Застосування іншої каузальної форми для вербалізації суб'єктивно-достовірного знання призводить до спотворення епістемічного стану "вивідне знання" — такі конструкції будуть виглядати або граматично незграбними ('55d, '56d, "57d), або взагалі безглуздими (*55с, *56с, *57с):
(55с) *Da die Röhre geplatzt sind, gab es Frost. - (55d) ?Es gab Frost, weil die Röhre geplatzt sind.
(56c) *Da du ganz rot bist, hast du Fieber. - (56d) Du hast Fieber, weil du ganz rot bist.
(57c) *Da im Fenster Licht ist, arbeitet Peter noch. - (57d) ?Peter arbeitet noch, weil, im Fenster Licht ist.
Це пояснюється тим, що каузальні паратаксиси з da сигналізують відсилку до фонду знань слухача, тобто передбачають співпадіння в певній точці епістемічних світів мовця і слухача, і мають епістемічне значення "досвідно-достовірне знання". А каузальні конструкції з weilпередбачають фактологічне, а тому абсолютно достовірне знання мовця і мають епістемічне значення "об'єктивно-достовірне (емпіричне) знання".
Однак новітні дослідження показують, що в німецькому синтаксисі останніх десятиліть намітилась тенденція до конкурування сполучників dennта weil[72. 15; 73, 93; 74, 261], що дає підставу деяким германістам говорити про "деграматикалізацію" синтаксису, "боротьбу сполучників" [75, 3] та навіть про weilяк про "зозуляче яйце в гнізді denn" [57, 252]. Гадається, що конкуренція сполучників dennта weilв сучасній німецькій мові має епістемічне підґрунтя.
Сполучник weilпоряд зі "старим" (вищевказаним) значенням набуває нового. В лінгвістичній літературі розгорілась дуже жвава дискусія відносно цього: П. Шлобінські називає нове weilсимптоматичним [49, 316], Й. Грабарек - "weil, яке вводить інформацію про причину-симптом" [76, 358], С. Гюнтер дискурсопрагматичним [77, 37], а Р. Келлер - епістемічним [78, 219]. Найбільш вдалим для нового weilми вважаємо термін "симптоматичне weit(у протилежність старому weil- фактологічному).
Упорядкована теорія нового weilзапропонована у роботах Р. Келлера, який вважає, що weil-речення з дієсловом-присудком на другому місці - це не варварство, а прихований раціоналізм та певна стратегія адресанта. Сполучник weilз новою конструкцією - це не просто структурне спрощення, а збагачення комунікативних можливостей. Підрядне речення, яке вводиться фактичним weil, відповідає на питання "Чому це так?", наприклад:
(58)Er ist nach Hause gegangen, weil er Kopfweh hatte. [78, 229]
Підрядне речення, що вводиться епістемічним weil, дає відповідь на питання "Звідки ти це знаєш?", наприклад:
(59) Er ist nach Hause gegangen, weil er hatte Kopfweh. = (59a) Ich bestätige es(dass er nach Hause gegangen ist), weil er hatte Kopfweh. [78, 229]
Епістемічних значень існує велика кількість - не тільки знання, але і впевненість, припущення, бажання, надія тощо, тому в певних випадках питання "Звідки ти це знаєш?" правомірно замінити на питання "Як ти до цього прийшов?". Тобто we/7-речення обґрунтовують епістемічний стан мовця, надаючи інформацію про те, як мовець опинився у тому епістемічному стані, який відображений головним реченням. Отож, фактологічне weilрепрезентує причину відповідного стану речей, а "нове" weilобґрунтовує епістемічний стан мовця, наприклад:
(60)Ich vermute, dass er nach Hause gegangen ist, weil er Kopfweh hatte. [78, 229]
(61)Ich vermute, dass er nach Hause gegangen ist, weil er hatte Kopfweh. [78, 229]У прикладі (60) припущення відноситься до всього складнопідрядного речення із значенням причини, у прикладі (61) воно співвідноситься лише з головним реченням у цьому складнопідрядному. Тобто речення є не частиною припущення, а обгрунтуванням цього припущення.