· The British Economy
Stuck in the mud (The Economist, January 26, 2010)
Проте, заголовок не обов”язково є частиною заголовку, що не вмістилася в попередньому рядку. Підзаголовки вживаються для деталізації і пояснення основного заголовка, вони дають додаткову інформацію чи надають основному заголовкові нового змісту [40, с.2]. Наприклад:
· Ukraine's Presidential Election
An orange and two lemons
(The Economist, January 26, 2010)
· No More Oil On Troubled Waters
The Deepwater Horizon rig disaster will wreak havoc on coastal
ecosystems. We need clean, safe energy - not offshore drilling
(The Guardian, May 1, 2010)
Існують внутрішні підзаголовки як назви окремих частин публікації, які теж доповнюють основний заголовок, повніше розкривають тему та полегшують сприйняття, коли інформації дуже багато або коли вона стосується кількох різних питань, і статтю таким чином можна поділити на кілька підрозділів [40, с.2].
Заголовок - односкладне речення
Односкладні речення широко вживаються у заголовках газетних статей, оскільки вони здатні виражати думку в максимально стислій формі, що привертає та зосереджує увагу читача на найголовнішому у статті. Наявність одного головного члена є характерною ознакою односкладних речень, які для вияву повноти і своєрідного характеру своєї синтаксичної будови та об’єктивно-суб’єктивного змісту не потребують доповнення їх другим головним членом [20, с.34].
До заголовків, виражених односкладним реченням, належать:
а) номінативні заголовки, ядерний компонент яких виражений іменником:
Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)
The British Economy (The Economist, January 26, 2010)
б) віддієслівні заголовки, ядерний компонент яких виражений інфінітивом (Vinf): Royal Society to Discuss if Extra-Terrestrials are Here on Earth (The Times, March 28, 2010),оскільки інфінітивні речення розглядаються як односкладні.
Ядерний елемент (ядро) у зазначених заголовках має ознаки речення та не підпорядковується ніякому іншому елементу в межах даної конструкції, що й визначає його домінуючу роль.
Розглянемо номінативні заголовки в аспекті їхньої структурної організації. Елементарними моделями номінативних заголовків вважаються ті, що представлені лише іменником [20, с.34]:
Alcatraz (The Guardian, January 26, 2010)
Payback (The Wall Street Journal, March 29, 2010)
Такі моделі є непоширеними та створюють фундамент для утворення інших різновидів номінативних заголовків.
Переважна більшість номінативних заголовків представлена поширеними номінативними конструкціями, тобто при одному ядерному компоненті є кілька залежних. Залежний компонент також може мати свій залежний компонент. Таким чином відбувається синтаксичний процес розгортання, тобто утворюються своєрідні „ланцюжки" нанизування компонентів моделі, один із яких є синтаксично домінуючим, а інший (інші) - синтаксично залежними. Виділяють прості та складні моделі номінативних заголовків.
Для простих моделей номінативного заголовка властивий безпосередній зв’язок ядерного компонента із залежним компонентом першого ступеня. Якщо елемент, який підпорядковується ядерному, має власний залежний компонент, тобто залежний компонент прешого ступеня, у цьому разі він може виступати як ядерний у відношенні до залежного, - виникає ланцюжок залежностей, що вже характеризує складну модель. Складна модель, таким чином, реалізується наявністю різних ступенів залежності ядерних компонентів, починаючи з другого.
Прості та складні моделі представлені в заголовках численністю варіантів, основою виникнення яких є можливість утворення різних комбінаторних варіантів, що виникають як на основі ядерних, так і на основі залежних компонентів [20, с.35].
Відношення між елементами розгортання можуть бути:
а) атрибутивні:
1. Adj + N:
Happy Days (The Guardian, January 26, 2010)
A Scary New Smoking Trend (The Observer, January 26, 2010)
2. N2 + N1:
Child Protection (The Guardian, January 26, 2010)
3. N’s + N:
Haiti's Debt (The Daily Telegraph, January 25, 2010)
4. Ven + N:
Workers Trapped Аfter Vast Chinese Mine Floods (The Times, March 28, 2010)
5. Num + N:
Seven Days (The Guardian, April 24, 2010)
6. N1 + of + N2:
The Golden Age Of the USA (The Washington Post, January 26, 2010)
б) об’єктні:
1. N1 + for + N2:
Headache For White House (The Times, March 28, 2010)
в) адвербіальні:
1. N1 + in + N2:
Bombing In Afghanistan (The Times, March 28, 2010)
2. N1 + by + N2:
Rescued By a Thunderbird in a Ford Fiesta (The Times, April 24, 2010)
3. N1 + among + N2:
Friend Among Enemies (The Guardian, April 24, 2010)
4. N1 + around + N2:
Word Around the World (The Guardian, April 24, 2010)
5. Pr + for + N:
All For Show (The Globe and Mail, January 26, 2010)
6. N1 + over + N2:
Anger Over Failure (The Observer, January 26, 2010)
Fears Over Chemicals (The Observer, January 26, 2010)
Прості моделі номінативних заголовків можуть також складатися з кількох ядерних компонентів, тобто утворюватися за допомогою адиктивного поширення. Наприклад:
а) N and N:
Poison and Progress (The Wall Street Journal, January 26, 2010)
б) N, N and N:
This week: Fabrice Tourre, Adrian Chiles and Gray Powell (The Guardian, April 24, 2010)
в) N or N:
Talant: You Either Have It or You Don't (The Guardian, April 24, 2010)
Модель зі сполучником or вживається в заголовках, що підкреслюють вибір інформації за допомогою альтернативи. Слова є семантично пов’язаними, але відношення між ними носять антонімічний характер [20, с.36].
Заголовок - двоскладне речення
Аналіз заголовків, виражених двоскладними реченнями, проводимо з позицій конструктивного синтаксису. Елементи, які входять до складу ядерного речення, зберігають свої незмінні граматичні та лексико-семантичні характеристики. Так, наприклад, заголовок Banks Double Loans (The Times, January 26, 2010) виражений двоскладним непоширеним реченням, єдність елементів якого забезпечується обов'язково-дистрибутивними відношеннями між їхніми елементами: “підмет - дієслово-присудок - прямий додаток" [20, с.38].
Поширення ядерного речення досягається шляхом відповідних синтаксичних процесів, найбільш типовим з яких для заголовків газетних статей є розгортання. Аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що відношення між елементами розгортання можуть бути:
а) атрибутивними:
Notorious Rebel Group Spills Yet More Blood (The Times, March 28, 2010)
б) адвербіальними:
Friendly Fire Attack - Sergeant Misread Map (The Times, April 24, 2010)
Складне речення як заголовок
Кількість предикативних центрів, які наповнюють заголовки, виражені складними реченнями, зумовлюють їхній інформаційний потенціал та виконувані ними функції.
Серед заголовків, виражених складними реченнями, зустрічаються складносурядні, складнопідрядні, а також змішані типи:
а) складносурядні речення:
безсполучникові:
BBC Young Musician 2010 (BBC4), The Ricky Gervais Show (Channel 4) (The Guardian, April 24, 2010)
сполучникові:
Hawking: Aliens Exists, But Just Don't Talk to Them (The Times, April 25, 2010)
б) складнопідрядні речення:
з підрядним з'ясувальним:
We Wonder Could Mossad Have Bundered with Assassination? (The Times, April 25, 2010)
з підрядним означальним:
Hi, Is Someone Who Has an Opinion Home? (The Times, March 28, 2010)
Але частіше у таких типах речень головне речення є односкладним:
The Fame I Crave (The Times, March 28, 2010)
з підрядним обставинним часу:
Who'll Be There To Care For Our Autistic Son When We're Gone? (The Daily Mail, April 25, 2010)
з підрядним обставинним умови:
If Five-Year Fixed Rate Mortgages Fall To 4 Per Cent, Grab One (The Daily Mail, April 25, 2010)
в) складносурядне з підрядністю:
Sluggish Recovery Fuels Double-Dip Recession Fears, Darling Warns He'll Cut Public Sector Jobs (The Daily Mail, April 25, 2010)
Таким чином, наведені вище приклади свідчать про те, що для заголовка, вираженого складним реченням, властива занадто громіздка та важка форма. Отже, складне речення не задовольняє основних вимог, що висуваються до форми заголовків, однак такі конструкції сприяють швидкій орієнтації читача у повідомленні. Громіздкість даної структури є основною причиною того, що цей тип заголовків досить непоширений [20, с.39].
Заголовок - еліптичне речення
Для того, щоб зробити заголовок більш ємним та емоційним, журналісти використовують еліптичні конструкції, наближені за будовою до розмовних.
Еліпсис газетного заголовка утворюється завдяки опущенню елементів, які виявляються несуттєвими. Уявлення про неназваний член речення безпосередньо встановлюється з їхнього власного змісту і граматичної будови, насамперед, із семантики і форми семантично залежних слів.
Такими інформативно нерелевантними компонентами повідомлення є:
1) допоміжне дієслово;
2) дієслово-зв’язка;
3) один із головних членів речення [20, с.40]. Розглянемо кожний випадок окремо:
а) еліпсис допоміжного дієслова:
Ericsson Cutting 1,500 More Jobs (The Wall Street Journal, January 26, 2010) - Ericsson Is Cutting 1,500 More Jobs
Hillary Clinton Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks (The Daily Telegraph, January 26, 2010) - Hillary Clinton Is Closely Monitoring Northern Ireland Crisis Talks
б) еліпсис дієслова-зв'язки:
Global Warming Wrongly Linked to Natural Disasters (The Times, January 26, 2010) - Global Warming Is Wrongly Linked to Natural Disasters
Дещо складніше встановити еліпсис підмета, коли заголовок виражається іменником з прийменником:
At the Age of 50 (The Times, January 26, 2010)
Для того, щоб встановити опущений елемент, читач змушений звернутися до всього тексту.
Для еліптичних заголовків характерним є використання конструкцій, в яких ядерний елемент виражений віддієслівною формоюVing:
Consumer Spending (The Guardian, January 26, 2010)
Також до еліптичних заголовків відносяться конструкції, ядерний елемент яких виражений:
а) Ven: Gone But Not Forgotten (The Economist, January 26, 2010)
б) Adj.: Rich and Beautiful (The Economist, January 26, 2010)
Одним із різновидів заголовків, виражених еліптичними конструкціями, є використання незакінчених конструкцій, своєрідною і головною ознакою яких є незакінченість, незавершеність їхньої семантики і синтаксичної будови. Такі речення виникають унаслідок умовчання, недовисловлення певних елементів думки, що зумовлюється завжди певною комунікативною причиною і потребою. Незакінченість висловленої думки у заголовку позначається трьома крапками, що привертає увагу читача: When Calamity Strikes. (The Economist, January 26, 2010)
Широке використання еліптичних речень у заголовках газетних статей пояснюється закладеною в них здатністю виражати думку в максимально стислій формі та створювати інтригу. Еліптичність заголовків, по-перше, відповідає основній з вимог, що висувається до заголовків, - лаконічність. По-друге, вона дозволяє концентрувати увагу на найголовнішому в повідомленні, звільняючи його від усього другорядного, що дозволяє підсилити дієвість такого повідомлення і полегшує його сприйняття [20, с.45].
Сегментовані речення у заголовку