Американський мовознавець Едуард Сепір побудував свою типологічну класифікацію на таких двох критеріях:
1) техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та афіксальної морфем). На основі цієї ознаки він виділяє ізолюючі мови (не мають формальних елементів), аглютинативні (приєднання афікса не викликає змін у корені), фузійні (морфемний шов важко визначити) і символічні (наявні внутрішні зміни в корені); 2) ступінь синтезу лексичних і граматичних значень. На цій основі виділяють аналітичні, синтетичні та полісинтетичні мови. Поєднання цих двох критеріїв дало можливість Сепіру виділити 21 тип мов.
Австрійський мовознавець Олександр Ісаченко (1910— 1978), використовуючи критерії кількості голосних і музикального наголосу, а також кореляції приголосних за м'якістю/твердістю, на матеріалі слов'янських мов установив два типи мов: вокалічний, до якого належать словенська, сербська та хорватська мови, і консонантний, куди входять українська, російська, білоруська, польська та інші мови.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
класифікація мова морфема
1. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. — С 239 - 245.
2. Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К. , 1974. — С 211—214.
3. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 230— 237.
4. Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. — С. 443—456.
5. Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 186— 188.