ВСТУП
Проблематика перекладу німецьких фразеологічних одиниць у сучасному перекладознавстві посідає одне з провідних місць. На цей час існує безліч матеріалів, присвячених вивченню німецьких фразеологізмів, у яких викладені можливі способи їхнього перекладу. Але все ж таки мало уваги приділяється перекладу фразеологізмів, запозичених із художньо-літературних джерел різних країн світу. Тому практична частина цієї роботи містить приклади перекладацьких трансформацій німецьких фразеологізмів у працях різних письменників, шляхом використання різних методів та підходів при перекладі, що викладені у теоретичній частині роботи.
Актуальність дослідження полягає у необхідності поглиблювати розширювати знання в галузі дослідження фразеології та перекладу німецьких фразеологізмів українською мовою.
Мета та завдання дослідження; розглянути способи перекладу фразеологічних одиниць, показати на прикладах , з'ясувати доречність використання того чи іншого еквівалента, віднайти у художньому тексті (романі Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" фразеологізми, з перекладом яких можуть виникнути труднощі, з'ясувати їхнє походження, дати їм правильний переклад (тлумачення).
Метою цієї роботи, а властиво її практичної частини, є дослідження та переклад фразеологічних одиниць сучасної німецької мови, запозичених з художньо-літературних джерел. Цей аспект вивчення фразеології має особливе значення, тому що велика частина фразеологізмів запозичена з художньої літератури як німецької, так і інших мов, і деякі фразеологічні одиниці зберегли свою первісну іншомовну форму. Запозичення є одним з основних джерел поповнення німецької фразеології. Особливо численні запозичення з німецької літератури. Є окремі запозичення з літератури латинської, грецької, французької, іспанської, італійської й інших мов.
Об'єкт дослідження; текст роману Ганса Фаллади "Вовк серед вовків" та його український транслят Любчука та російський Любімова.
Предметом аналізу; цієї роботи є перекладацькі трансформації фразеологізмів німецьких.
Матеріал дослідження, представлений у цій роботі, ґрунтується на дослідженні етимологічних словників, німецько-російських та німецько - українських фразеологічних словників, зазначених у бібліографії.
Методологія та методи дослідження; порівняльний метод, метод функціонального аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів та висновків: вперше у такому обсязі зібрано найбільш вживані фразеологічні одиниці з художніх творів письменників різних країн світу.
Теоретична значущість та практична цінність роботи; результати дослідження можуть бути використані на заняттях з практики художнього перекладу та при вивченні фразеології як науки.
У роботі дається спроба представити свій погляд на запозичені фразеологічні одиниці сучасної німецької мови, наведено приклади на кожний досліджуваний вид запозичення.
У цій роботі розглядаються способи перекладу в основному стійких образних словосполучень і прислів'їв з німецької мови на українську, використані в «Німецько-російському фразеологічному словнику» А.Е. Биновича, А.Н. Гришина, збірника "Сталі сполучення слів у сучасній німецькій мові" В.І. Гаврися , "Фразеологічного словника німецької мови" Л.С. Осовецької та 1000 idiomatischeRedensartenvonD. SchulzundH. Griesbach.
В окремих випадках, на додаток до прикладів, поданих у словнику, залучаються й нові приклади.
фразеологізм переклад німецька мова
РОЗДІЛ 1. Фразеологія як об'єкт лінгвістичного дослідження
1.1 Предмет і завдання фразеології
Фразеологія як одна з молодих галузей мовознавства привертає до себе дедалі більшу увагу дослідників. За останні роки у вітчизняній та зарубіжній лінгвістичній науці натрапляємо на низку праць , у який розглядається широке коло питань німецької та української фразеології.
Фразеологія (греч. phrasis - "вислів", logos - "вчення") - розділ; мовознавства, який вивчає стійкі сполучення в мові. Фразеологією називається також сукупність стійких сполучень у мові в цілому, у мові того або іншого письменника, у мові окремого художнього твору тощо.
До завдань фразеології як лінгвістичної дисципліни входить всебічне вивчення фразеологічного фонду тієї або іншої мови. Важливими аспектами дослідження цієї науки є: стійкість фразеологічних одиниць, системність фразеології й семантична структура фразеологічних одиниць, їхнє походження й основні функції. Особливо складною галуззю фразеології є переклад фразеологічних одиниць, що вимагає чималого досвіду в сфері дослідження цієї дисципліни.
Фразеологія розробляє принципи виділення фразеологічних одиниць, методи їхнього вивчення, класифікації й фразеографії - опису в словниках. Фразеологія користується різними методами дослідження, наприклад компонентним аналізом значення. На базі існуючих у мовознавстві методів дослідження розробляються «власне фразеологічні прийоми аналізу й опису» [15:49]:
1) метод ідентифікації - встановлення тотожностей слів і синтаксичних конструкцій, які утворюють фразеологізми, з їхніми вільними аналогами;
2) метод аплікації, що є різновидом методу ідентифікації, метод обмежений у виборі змінних, що встановлює відмінні структурно-семантичні організації фразеологізму від сполучень, утворених відповідно до регулярних закономірностей вибору й комбінації тощо. Фразеологія пропонує різні типи класифікацій фразеологічного складу мови залежно від властивостей фразеологізмів і методів їхнього дослідження.
Предметом історії фразеології є вивчення первинних, вихідних форм і значень фразеологізмів, визначення їхніх джерел за всіма доступними пам'ятниками, виявлення сфер їхнього вживання в різні епохи існування мови, а також встановлення обсягу фразеологічного складу і його системної впорядкованості в ту або іншу історичну епоху розвитку мови.
1.2 Типи фразеологізмів з погляду семантичної стійкості (злиття) їхніх компонентів
Класифікація фразеологізмів з погляду семантичного злиття їхніх компонентів належить академікові В.В. Виноградову [45]. Як відомо, фразеологізми виникають із вільного сполучення слів, яке вживається у переносному значенні. Поступово переносність забувається, стирається, і сполучення стає стійким. Залежно від того, наскільки стираються номінативні значення компонентів фразеологізму, наскільки сильне в них переносне значення, В.В.Виноградов і ділить їх на три типи: «фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності й фразеологічні сполучення» [45:89]. Розглянемо ці типи фразеологічних одиниць у сучасній англійській мові.
1.2.1 Фразеологічні зрощення
Фразеологічні зрощення - це абсолютно неподільні, нерозкладні стійкі сполучення, загальне значення яких не залежить від значення складових їхніх слів. Вони виникли на базі переносних значень їхніх компонентів, але згодом ці переносні значення стали незрозумілі з погляду сучасної мови. «Образність фразеологічних зрощень розкривається тільки історично» [26:35].
Фразеологічні зрощення називають ще ідіомами (від гр. «самобутній зворот»), під яким розуміють фразеологізми з повною втратою внутрішньої форми. Пояснити, як складалося значення ідіом, - складна етимологічна проблема.
Ідіоми можна дослівно перекласти на іншу мову до ідіоми в іншій мові можна лише відшукати ідіому-відповідник, якщо така є, або перекласти ії одним словом чи вільним словосполученням.
Таким чином, у фразеологічних зрощеннях втрачений зв'язок між прямим і переносним значеннями, переносне для них стало основним. Саме тому фразеологічні зрощення складно перекладати на інші мови.
Фразеологічні зрощення володіють рядом характерних ознак:
1) у їхній склад можуть входити так звані некротизми - слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються, незрозумілі внаслідок цього з погляду сучасної мови;
2) до складу зрощень можуть входити архаїзми;
3) вони синтаксично нерозкладні;
4) у них неможлива в більшості випадків перестановка компонентів;
5) вони характеризуються непроникністю - не допускають у свій склад додаткових слів.
Втрачаючи своє самостійне лексичне значення, «...слова, що входять у структуру фразеологічного зрощення, перетворюються в компоненти складної лексичної одиниці, що за значенням наближається до окремого слова» [41:73].
1.2.2 Фразеологічні єдності
Фразеологічні єдності виникають на основі семантичного переосмислення або здвигу змінних словосполучень. Нове, фразеологічне значення здійснюється не в результаті змінений значення окремих компонентів, а зміна значення усього комплексу «немов накладання на нього свіжого семантичного або експресивного шару»1).У фразеологічній єдності поглинається
й втрачається індивідуальний смисл слів-компонентів. Цьому разряду фразеології відповідає семантична єдність, або семантична цілісність. При всьому цьому значення цілого зв'язано з розумінням «образного стержня фрази»2), відчутним переносом значення, що і складає «внутрішню форму» 2) або образну вмотивованість фразеологічної єдності. Наприклад: j-mdenKopfwaschen «намилити будь-кому шию (голову)»; j-naufsEisfahren «влаштувати підлість кому-небудь».
З «діалектикою фразосполучення» зв'язані вторинні семантичні процеси, які можуть зазнавати слова-компоненти фразеологічних єдностей в тому числі фразеологічні єдності. Паралельно з утворенням фразеологічної єдності, який входить у склад слів можуть виникати нові значення, по-перше, «потенційний», немов «поглинені сумарним значенням складного номінативного цілого, але здібні актуалізувати, виділити, набувати здібності окремого відтворення» .
Образна мотивованність фразеологічної єдності може з плином часу збліднути та ослабнути до повної демотивації. Це, як правило, має місце у тих випадках, коли фразеологічна єдність виникає на переосмисленні таких змінних словосполучень, які були початковим значенням конкретних традицій німецького народу й вийшли з плином часу з використанням, наприклад: etwas (viel) aufdemKerbholz «мати немало гріхів на совісті» (букв: «мати багато відміток на бирці» — сходить до прийнятого в давнину способу помічати борги).