Смекни!
smekni.com

Правопис слів іншомовного походження (стр. 3 из 4)

(За «Словником іншомовних слів»).

Вправа 5. Перепишіть речення. Знайдіть запозичені слова і поясніть правопис апострофа в них.

1. Об’єктом у мовознавстві називається другорядний член речення додаток, суб’єктом — головний член речення підмет. 2. Кабінет міністрів чи Раду міністрів у багатьох країнах очолює прем’єр-міністр. 3. Економічна кон’юнктура західних країн значною мірою вплинула на введення євровалюти. 4. К’ят — грошова одиниця Бірми, поділяється на 100 п’я. 5. У країнах Західної Європи ад’юнкт є помічником професора чи академіка. 6. Слово «комп’ютер» походить від лат. computo — «рахую, обчислюю». 7. Бюджет — це затверджений у законодавчому порядку розпис доходів і видатків держави на певний строк.

(За «Словником іншомовних слів»).

Вправа 6. Перепишіть слова і вставте (де треба) пропущені м’який знак і апостроф. Поясніть правопис власних слів.

П…ємонт, Ц…юрих, Г…юго, Женев…єва, Монтеск…є, М…юллер, Барб…юс, Ал…яска, Д…юма, Б…юкенен, Рив…єра, Базел…, Суец…, Булон…, Ак…яб, Ваш…нгтон, Б…єрнсон, Рафаел…, Дел…фи, Фур…є, Лавуаз…є, Н…ютон, Кордил…єри, П…яченца, Севіл…я, Рот…є, Руж…є, Іх…ямас, Нел…сон.

Вправа 7. Перекладіть тексти з російської мови на українську, знайдіть запозичені слова і поясніть правопис в них м’якого знака й апострофа.

І. Карьерой называют быстрое и успешное продвижение в служебной, общественной, научной и другой деятельности, достижение популярности. Это путь к успехам, видному положению в обществе, на служебном поприще, а также само достижение такого положения. Часто можно услышать о людях преуспевающих — «он сделал карьеру», «у него блестящая карьера». О неудачнике говорят — «его карьера не удалась».

Карьерой называют также и род занятий, деятельности (артистическая карьера, карьера врача).

Но следует отличать само понятие карьеры от карьеризма — гонки за личными успехами в служебной или другой деятельности из-за честолюбия, выгоды, корыстолюбия.

II. Модное ныне слово досье обозначает собрание документов, относящихся к какому-либо вопросу, делу, лицу, а также папку с такими документами. Чаще всего слово употребляется для обозначения дел, касающихся преступности и шпионажа. В последнее время слово «досье» вытесняет английское заимствование файл — папка, дело, досье.

(З газети).

Відмінювання слів іншомовного походження

1) Іменники іншомовного походження відмінюються як відповідні українські іменники:

1-ша відміна: фізика — фізики, фізиці і т. д.;

2-га відміна: арсенал — арсеналу, арсеналом; Шиллер — Шиллера, Шиллером; Рафаель — Рафаеля, Рафаелем та ін.;

3-тя відміна: магістраль — магістралі, магістраллю.

2) Деякі іменники іншомовного походження не відмінюються, а саме:

а) іменники на -а з попереднім голосним і приголосним: амплуа, боа, Жоффруа, Клема;

б) іменники на -е: кафе, кашне, турне; Беранже, Гейне;

в) іменники на -є: ательє, Барб’є, Готьє, Лавуазьє;

г) іменники на -і: таксі, поні, колібрі; Голсуорсі, Россіні, Фірдоусі, Шеллі;

д) іменники на -ї: Віньї, Шантійї;

е) іменники на -о: бюро, метро, депо, кіно, манто, радіо; Арно, Буало, Віардо, Гюго;

є) іменники на -у: рагу, какаду, шоу, Шоу;

ж) іменники на -ю: меню, інтерв’ю; Сю;

з) жіночі імена на приголосний, а також жіночі прізвища на -ін, -ов:

Аліс, Долорес, Зейнаб; (Ельза) Вірхов, (Джеральдіна) Чаплін.

Слов’янські чоловічі імена та прізвища на -о відмінюються: Бранко — Бранка, Костюшко — Костюшка, Тіто — Тіта, Цветко — Цветка.

Правопис прізвищ

Найголовніші правила щодо правопису слов’янських прізвищ такі:

1. Російський звук е, польські іе, болгарський і сербський е, чеські е, ě після приголосних передаються літерою е: Александров, Венгеров, Кузнецов, Лермонтов, озеров, Тургенєв; Белич, Веслов, Мечислав, Міцкевич, Мічатек, Недич, Сенкевич, Ценкий, Чапек.

2. Російський звук е передається літерою є в таких випадках:

а) На початку слів: Євдокимов, Єлизаров, Єгоров, Євтушенко.

б) У середині слів після голосного і після апострофа і м’якого знака: Буєрков, Вересаєв, Гуляєв, Достоєвський; Аляб’єв, Григор’єв, Зинов’єв, Афанасьєв, Євгеньєва.

в) Після приголосних (за винятком шиплячих, р і ц) у суфіксах -єв, -єєв російських прізвищ: Ломтєв, Медведєв, Матвєєв, Менделєєв, Аракчеєв, Мацеєв, Плещеєв, а також у болгарських прізвищах Ботев, Друмев і под.

г) Коли кореневому російському е в аналогічних українських коренях відповідає і (тобто на місці колишнього ь): Бєлінський (пор. рос. белый і укр. білий), Лєсков (лес — ліс), Рєпін (репа — ріпа), Пєшков (пешком — пішки), Столєтов (лет — літ), Твердохлєбов (хлеб — хліб) та ін.

3. Російська літера ё в українській мові передається:

а) Сполученням літер йо на початку слова, у середині після голосних, а також після губних б, п, в, м, ф, коли ё позначає звукосполучення йео: Бугайов, Йолкін, Воробйов, Окайолов, Соловйов.

б) Через ьо в середині слова після приголосних, коли ё позначає сполучення м’якого приголосного з о: Алфьоров, Корольов, Верьовкін, Новосьолов, Тьоркін; але в прізвищах, утворених від спільних для української і російської мов імен, пишеться е: Артемов, Семенов, Федоров та ін.

в) Через о під наголосом після ч, щ: Грачов, Щипачов, Хрущов, Лихачов.

4. Російська літера и передається:

а) Літерою і на початку слова: Іванов, Ігнатьєв, Ісаєв та після приголосних у суфіксі -ін: Пушкін, Мічурін, Полушкін.

б) Літерою ї після голосного, апострофа і м’якого знака: Воїнов, Гур’їн, Ізмаїлов, Ільїн.

в) Літерою и:

· Після ж, ч, ш, щ, дж, ц перед приголосним: Гаршин, Гущин, Дорожин, Лучин, Чичиков, Шишкін, Щиглов; це стосується й прізвищ інших народів: Абашидзе, Вашингтон, Джигарханян, Чингісхан, Тажибаєв, Цицерон, Чиковані, але перед голосним пишуть і: Жіоно, Тиціан.

· У прізвищах, утворених від людських імен та загальних назв, спільних для української, російської та інших слов’янських мов: Борисов, Виноградов, Данилов, Казимирський, Кирилов, Кисельов, Миронов, Мишкін, Одинцов, Пивоваров, Тихомиров, але: Нікітін, Ніколаєв, Філліппов тощо, вихідними для яких є імена, відмінні від українських.

· У префіксах при-: Пришвін, Прибитков, Привалов;

· У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Бєликов, Голик, Котельников, Крутиков; Гнідич, Григорович, Станюкович, Трублаєвич; Голицин, Палицин; Радищев, Татищев.

5. Російське ы передається літерою и: Рибаков, Циганков, Чернишов; Пташинський, Крутих.

6. Суфікси слов’янських, переважно російських, прізвищ -ск(ий), -цк (ий) передаються відповідно через -ськ(ий), -цьк(ий): Маяковський, Мусоргський, Островський; Гомулицький, Городецький.

7. Прикметникові закінчення російських прізвищ передаються так:

-ый через -ий;

-ий після твердого приголосного — через -ий, після м’якого приголосного — через -ій; -ая, -яя — через -а, -я: Бєлий, Горький, Крайній; Бєла, Горова, Крайня.

Закінчення -ой передається через -ой: Донской, Полєвой, Толстой.

8. Апостроф у прізвищах пишеться після губних, задньоязикових і р перед я, ю, є, ї: Аляб’єв, Ареф’єв, Водоп’янов, Григор’єв, Захар’їн, Лук’янов, Пом’яловський, Прокоф’єв, Рум’янцев, юр’єв; перед йо апостроф не пишеться: Соловйов, Воробйов.

9. М’який знак у прізвищах пишеться після д, т, з, с, ц, л, н:

а) Перед я, ю, є, ї: Дьяконов, Панкратьєв, Третьяков, Полозьєв, Ульянов, Ільюшин, Ананьїн.

б) Перед приголосними: Вольнов, Коньков.

в) У кінці слова: Соболь, Лось.

Твердий кінцевий приголосний ц у прізвищах із суфіксом -ець пом’якшується: Скиталець, Боровець, Глуховець.

! Увага. У неслов’янських прізвищах кінцеве ц тверде: Ліфшиц, Моріц, Клаузевіц.

Вправа 1. Запишіть російські прізвища українською мовою у дві колонки: 1) з буквою е; 2) з буквою є.

Мещанинов, Лермонтов, Авдеев, Эренбург, Немчинов, Серпилин, Тютчев, Исаев, Абдашев, Лесков, Орехов, Кудрявцев, Ветров, Озеров, Ваншенкин.

Вправа 2. Перепишіть речення. У прізвищах вставте потрібну літеру, поясніть її правопис.

1. Загальновідома близькість Шевченка, який був закоханий у поезію Пушк(і, и)на, Л(е, є)рмонова і схилявся перед Щ(е, є)др(і, и)ним, Гоголем і революційно-демократичною інтелігенцією того часу — Ч(е, є)рниш(е, є)вським, Добролюбовим, Н(е, є)красовим.

2. Навіть за часів чорної реакції не можна було погасити полум’я правди, що палало в трудах С(е, є)ч(е, є)нова, Павлова, М(е, є)нд(е, є)л(е, є)єва, Т(і, и)м(і, и)ряз(е, є)ва. 3. Чи вартий той людського слова, хто відкидає, як сміття, діла Веласкеса й С(е, є)рова, Матейка й Р(е, є)піна життя? 4. Поет (О. Пушкін) з усією силою зненавидів не тільки Аракч(е, є)єва, а й аракч(е, є)євщину, як одно з найбридкіших явищ в історії людства. 5. Всім відомий такий тонкий і глибокий співець природи, як Пр(і, и)швін.

(З творів М. Рильського).

Вправа 3. Поясніть, чому ті самі букви в російських назвах Репино і Решетниково українською мовою передаються по-різному: Рєпіно і Решетниково? Чому українською мовою Пушкін, але Пущин, хоча російською однаково: Пушкин і Пущин?

Вправа 4. Запишіть прізвища та імена студентів вашої групи за алфавітом.

Вправа 5. Запишіть подані слова іншомовного походження у родовому відмінку, визначте їх рід і поясніть правопис.

Блок, кафе, радіо, арсенал, ательє, автомобіль, фізика, журі, феєрверк, бізнес, банк, пальто, какаду, сума, колектив, реєстрація, індустрія, досьє, сальдо, бюро, метал, клієнт, брутто, економіка, вексель, турне, транзит, таксі, система, режим, штраф, кіно, фільм, баланс, варіація, інновація, кашне, цистерна, тріумф, пілот, кольє, радіус, пріоритет, гімн, поні, ідеал, кіоск, клініка, парі, гіпербола, адміністратор, візаві, спирт, шифр, диплом, брокер, маркетинг, попурі.

Вправа 6. Складіть речення з наведеними словами іншомовного походження і використайте економічні терміни. Поясність правопис та правила відмінювання поданих слів.