Правопис слів іншомовного походження
1) У загальних назвах іншомовного походження приголосні (на відміну від російської мови) звичайно не подвоюються: грип, група, ідилічний, інтелектуальний, колектив, комісія, сума, інтермецо, белетристика, ват (але Ватт), піанісимо, шасі та ін.
Подвоєння зберігається лише в 17 загальних назвах, а саме: аннали, бонна, брутто, нетто, ванна (ванний), мадонна, манна (манний), мотто, панна, пенні, тонна, білль, булла, вілла, мулла, дурра, мірра.
2) Подвоєний приголосний при збігу однакових приголосних префікса і кореня маємо тільки тоді, коли в мові вживається паралельне непрефіксальне слово: апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), ірреальний (бо є реальний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
! Увага. Якщо непрефіксальне слово своїм змістом далеко відходить від префіксального (напр.: нотація — анотація, конотація), то приголосний не подвоюється.
3) Подвоєні приголосні зберігаються у власних іншомовних назвах (географічних, особових та інших): Гаронна, Голландія, Калькутта, Марокко, Міссурі, Ніцца, яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Торрічеллі, Шиллер.
Подвоєні приголосні зберігаються й в усіх похідних словах: марокканець (Марокко), яффський (яффа), голландський (Голландія), шиллерівський (Шиллер), мюллерівський (Мюллер) та ін.
Вправа 1. Запишіть слова українською мовою. Поясніть їх правопис.
Ассистент, аккредитив, касса, аннотация, ассортимент, иррадиация, инновация, барокко, аттестация, пресса, миссия, коммерсант, комиссия, эмиссия, тонна, эффект, нетто, брутто, коллектив, территория, интеллект, дифференциация, дискуссия, оппонент, инкассатор, Брюссель, иммиграция, мадонна, Калькутта, голландский, финн, группа, аппарат, вилла, миллиардер, конгресс, Миссисипи, ренессанс, иррегулярный, иллюминатор, интеллигенция.
З виділеними словами складіть речення.
Вправа 2. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис слів.
1. Ма(н)а з неба не падає і не впаде (М. Вінграновський). 2. Вся величезна те(р)иторія станції в цей день переповнена військами
(О. Гончар). 3. Мадо(н)а — це жінка з маленьким дитям на руках
(Л. Забашта). 4. Моє небо підперте коло(н)ами димарів, а земля оперезана поясом лану (В. Лучук). 5. Я слухаю, як свищуть, ніби реї, анте(н)и на дахах у ніч бліду (Д. Павличко). 6. І на людину, що не вмітиме пісні, дивитимуться як на справжнього конт(р)революціонера (О. Довженко).
Вправа 3. Перекладіть українською мовою. Порівняйте вживання подвоєних букв в іншомовних словах у російський і українській мовах.
1. Я слышал эти рассказы под Аккерманом, в Бессарабии (М. Горький). 2. Шоссе было сухо, прекрасное апрельское солнце сильно грело (А. Чехов). 3. Деревья сливались в одну сплошную массу (В. Короленко). 4. Перед террасой красовалась продолговатая клумба (І. Тургенєв). 5. Производить эффект — их наслаждение (М. Лермонтов).
Вправа 4. Перепишіть, на місці крапок, де потрібно, поставте літери. Поясніть правила подвоєння літер у словах іншомовного походження. З’ясуйте походження та значення виділених слів, складіть з ними речення.
Ас…ортимент, мас…а брут…о, аб…ревіатура, інтел…ігент, адміністративно-тер…иторіальний, ак…редитація, ім…іграція, еміс…ійний, тон…а, дис…ертація, ім…ігрант, іл…юзія, Гол…андія, іл…юстративний, шил…інг, ін…оваційнний, кор…упція, колон…а, контр…еволюційний, ан…отація, пас…атіжі, рал…і, груп…а, елас…ифікатор, ас…игнаційний, забал…отований, марок…анець, сум…а, ал…ея, кас…а, стак…ато, барок…о, Ренес…анс, інтермец…о, конгрес…, ван…а, мас…аж, новел…а, бал…он, кол…егія, кол…екційний, ім…унітет, інкас…о, кас…ета, еф…ективний, ком…ерція, кор…ектор, колон…а, мір…а, Шил…ер, хоб…і, Міс…урі, віл…а, оп…нент, Ізабел…а, ас…амблея, бравіс…имо, шас…і.
Вправа 5. Випишіть слова іншомовного походження з поданого тексту і поясніть їх правопис.
Лізинг — довготермінова оренда машин, обладнання, споруд виробничого призначення. Лізинг є способом фінансування інвестицій і активізації збуту, що базується на збереженні прав власності на товар за орендодавцем. При лізингових операціях орендодавець купує машини, обладнання, транспортні засоби, виробничі споруди, ЕОМ, інші основні фонди і передає їх за угодою орендареві для використання з виробничою метою, зберігаючи при цьому право власності на них до кінця угоди. Лізинг є специфічною формою фінансування капітальних вкладень, альтернативною традиційному банківському кредитуванню і використанню для придбання основних фондів власних фінансових ресурсів. Він дає змогу підприємствам та організаціям отримати необхідні виробничі фонди без значних одноразових витрат, а також уникнути втрат, пов’язаних з моральним старінням засобів виробництва. (З «Фінансового словника»).
Вправа 6. І. Перекладіть іншомовні слова українською мовою, поясніть їх правопис.
Коррупция, ассоциация, корреляция, коэффициент, ассортимент, ассигнование, концессия, классификация, варрант, аккумуляция, сумма, регрессия, офферта, корреспондент, индоссамент, коммерсант.
ІІ. Користуючись словниками, з’ясуйте походження і значення невідомих вам слів. З виділеними словами складіть речення і запишіть їх.
Вправа 7. Запишіть слова і розкрийте дужки, поясніть їх правопис. Визначте походження й значення поданих слів, користуючись «Словником іншомовних слів».
Не(т, тт)о, д(и, і)лер, субс(и, і)дія, емі(с, сс)ія, серт(и, і)фікат, рец(и, і)пієнт, рейт(и, і)нг, бру(т, тт)о, д(и, і)віденд, па(с, сс)ив, ліз(и, і)нг, клір(и, і)нг, м(і, и)грація, консорц(і, и)ум, інка(с, сс)атор, аукц(і, и)он, ауд(и, і)тор.
Вправа 8. Перекладіть текст українською мовою. Поясніть правопис слів іншомовного походження. Визначте їх роль у тексті.
Маркетинг
Рыночная концепция управления всем комплексом производственно-сбытовой и торговой деятельности предприятий, фирм, корпораций, состоящая в выявлении и превращении покупательной способности потребителя в реальный спрос на товар или услуги, а также с доведением данного товара или данной услуги до конечного потребителя. Маркетинг представляет собой систему организации деятельности фирмы, направленную на получение намеченной прибыли или достижение других целей.
Необходимость в маркетинге возникает всегда в процессе развития производства и рынка, особенно на этапе, характеризующемся высоким уровнем предложения товаров. Маркетинг включает организационно-технический, экономический, социальный и другие аспекты.
(З газети)
іншомовний походження слово правопис
Передача звука j та голосних
1) Відповідно до вимови j у словах французького походження передається через ж: жабо, Жанна, журі; у словах англійського походження — через дж: джаз, джемпер, Джерсі; у словах іспанського походження — через х: хунта, Бадахос.
2) Початкове іе (hie) передається через іє: ієрарх, ієрархія, ієрогліф, але: єзуїт, єна, єна (грошова одиниця Японії), Єрусалим.
Початкове je передається через є: євсен, єсперсен.
3) Початкові іо, yо, jo передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади: іон, іонізатор, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як один склад: йод, йота, Йорданія, Нью-Йорк, Йосип та ін.
4) І, у (а також u німецького дифтонга еu) в позиції між двома голосними (в іноземній мові) в загальних назвах звичайно передаються окремим знаком: конвеєр, лояльний, плеяда, рояль, саквояж, секвоя, фаянс, феєрверк, але: Гавайї, Гойя, Савойя, Фейєрбах; також майя (народність), фойє.
5) Залежно від позиції та вимови в українській мові і, у (ігрек) передаються також літерами і, ї та и.
А) І в словах іншомовного походження пишеться:
1) На початку слова: ідея, інструкція, інтернаціональний; Індія, Іспанія; Ібсен, Ізабелла.
2) Після приголосного перед голосним, є та й: геніальний, діалектика, матеріал, клієнт, гієна, революціонер, радіус, радій, тріумф, аудієнція, Віардо та ін.
І в середині слова перед голосним іноді переходить у й: бар’єр, курйоз, серйозний, ар’єргард, кар’єра, п’єса.
Іа в кінці слова передається через ія: артерія, індустрія, історія, хімія.
3) Після приголосних перед наступними приголосними і в кінці слова в особових іменах і географічних назвах: Капрі, Лісабон, Міссісіпі, Нагасакі, Поті, Сочі, Севілья, Сідней, Грімм, Россіні, Дізель, лісабонський.
! Увага. Власні імена, які стали загальними, пишуться за правилами правопису загальних назв іншомовного походження: дизель, хоча Дізель.
4) Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: мерсі, парі, таксі, журі, колібрі, візаві, парі.
5) Перед наступним приголосним у таких невідмінюваних словах, як гратіс, піанісимо й под.
6) Після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед наступним приголосним (правило «десятки»): бізнес, пілот, вібрація, академік, фінанси, графік, гімн, кіно, архів, хімія, література, республіка, комуніст, ніша.
! Увага. У ряді слів іншомовного походження, які давно засвоєні українською мовою, після б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н відповідно до вимови пишеться и: бурмистер (але бургомістр), вимпел, єхидна, імбир, кипарис, лиман, миля, мирт, нирка, спирт, химера та ін.).
И пишеться також у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських: башкир, гиря, калмик, кинджал, кисет, кишлак, а також у словах церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство та ін.
Б) Ї(ї) пишеться після голосного: прозаїк, мозаїка, наївний, руїна, Каїр, Єнеїда, Ізмаїл.
Але в складних словах, в яких перша частина закінчується голосним, на початку другої частини пишеться і: староіндійський, новоірландський; так само і пишеться після префікса, що закінчується на голосний або приголосний: доісторичний, антиісторичний, поінформувати; безідейний, дезінфекція, дезінформація тощо.
В) И в словах іншомовного походження пишеться:
1) У загальних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед наступним приголосним (правило «дев’ятки»): дизель, динамо, дисципліна; інститут; зигзаг; фізичний; система, ситуація; цистерна, цифра; режим, джинси, джигіт; речитатив; ширма, шифр; бригада, риф, фабрика.