Стилістично виразнішими роблять слова і префікси. Особливої експресії набувають слова, у яких повторюється або комбінується з іншими префіксами префікс по-.
Наприклад: Притаїлося все,пополохалось перед з’явищем тучі грізної... (М. Стельмах).
Префікси па-, пра-, уз- та інші надають словам відтінку урочистості. Наприклад: Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).
За допомогою префікса не- виражається негативний, зневажливий відтінок. Наприклад: недотепа,нездара.
Стилістичне забарвлення складних слів пов’язане здебільшого з новим значенням, що виникає внаслідок поєднання слів або основ слів. Складні слова виконують різні стилістичні функції:
- уживаються як терміни в науковому, офіційно-діло вому, публіцистичному стилях (гідроканал, кіловат-година);
- виражають різноманітні емоційно-експресивні відтінки в художньому стилі (громовозвукий, смуток-жаль).
Наприклад: Ранок був ясний-найяснийі теплий-найтеплий (Марко Вовчок).
І. Прочитайте слова. Визначте усно в них суфікси та префікси і з’ясуйте, як ці морфеми впливають на значення слів. Які з цих слів характерні для художного мовлення, а які – для наукового?
Становлення, формулювання, архаїзм, архаїчний, посередництво, упертюх, бурмило, тонісінький, ординарний, рівнесенький, гостинчик, порозходитись, прадавній, історизм, дійсність, нездара, пагіння, хлопчисько, хатиночка, звірятко, вовчище, водиця.
ІІ. Складіть з одним словом (на вибір) речення, ускладнене однорідними членами речення.
І. Прочитайте тексти. Обґрунтуйте їхню належність до певних стилів. Поясніть, як впливають словотворчі засоби на стильове забарвлення текстів.
Храм храмів
Колись Сковорода казав про те, що людина – то Божий храм. І було в цих словах дивовижне захоплення величчю людини, її красою, довершеністю, її богорівністю... І нехай це ідеалізм, але ж скільки в ньому віри в людину, в її велич. Так, найбільшим храмом, «храмом храмів» є на землі Людина. Не звір, а людина з сонячним серцем. Так, у днів кривавім вирі загубилися стежки до цього храму храмів – але ж неодмінно треба знайти їх, треба знайти шлях до того, щоб світом правила Людина, а не антилюдина, породжена світом зла, визиску, грубого матеріалізму
(С. Тельнюк).
Зустріч
За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся...
– Здрастуйте, – здороваються діти до бабусі й як одно низенько вклоняються.
Бабуся спинилась.
– Здорові, діточки, а чого ж це ви, голуб’ята, всі такі зелені?
Діти витерли рукавчатами носики й подивились на неї великими смутними очима: мовляв – хто ж його знає.
– Ну, а де ж ваша мама? – питає бабуся, приглядаючись до чорних тенет очок на дітях.
Дівчинка убік показала очима.
– У хуторі – горниці панам прибирають.
Зорять усі на бабусю, чогось сподіваються. Побідкалась старенька, стала жалувати дітей.
– Гарні, любі діточки... а гостинчика немає, ластів’ята, – не купила
(С. Васильченко).
Мозковий штурм. Чи однакова стилістична роль засобів словотвору в різних стилях мовлення? Обґрунтуйте думку.
Утворіть від поданих слів за допомогою суфіксів позитивної чи негативної оцінки нові слова. Утворені слова запишіть, позначте в них морфеми, назвіть твірну основу. Для якого стилю мовлення характерні ці слова?
Малий, ніч, здоровий, пташка, важкий, страх, злий, страшний, літо, сила, вовк.
Позмагайтеся! 1. Хто утворить від слова бабуся найбільше слів з новим відтінком значення за допомогою суфіксів позитивної оцінки?
2. Хто утворить від слова кіт найбільше слів з новим відтінком значення?
Попрацюйте в парах. Доберіть кожен по 5–7 слів із суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення або вживаються на означення згрубілості, збільшення. Прочитайте ці слова однокласнику (однокласниці), запропонуйте пояснити значення й емоційне забарвлення слів, а з одним словом (на вибір) скласти речення.
Поміркуйте над запитаннями.
1. Скільки префіксів у слові навздогін?
2. Чи однакове значення має словотворча частина авто в словах автопортрет, автовідповідач, автомобіль?
3. Чому в слові лікарня виділяють два суфікси (-ар- і -н-), а в слові
Мовленнєва ситуація
Фінський підліток, який почав вивчати українську мову, витлумачив значення слів гусар, жрець, забрало так: гусар – пташник, що доглядає гусей; жрець – ненажера; забрало – вантажний автомобіль.
Поясніть, чим викликані помилки, чому хлопець саме так витлумачив значення слів. З’ясуйте значення і походження цих слів.
Для вас, допитливі
Чи знаєте ви, що в давні часи існувало цікаве слово *sold (корінь sol і суфікс d)? Спочатку воно означало «з сіллю», «солоний», потім ширше – «приправлений», далі – «смачний», а згодом почало знов звужувати своє значення. Якщо ви хочете дізнатися більше про походження слів української мови (наприклад, хліб, цукор, страва тощо), зверніться до книжки А.П. Коваль «Слово про слово». Про те, що вам найбільше сподобається в цій праці, розкажіть однокласникам.
1. Найменшою неподільною значущою частиною слова є морфема (корінь, префікс, суфікс, закінчення). Вона є носієм певного лексичного чи граматичного значення.
2. Найбільш активним процесом у збагаченні лексики української мови є творення нових слів, які виникають на базі вже існуючих і сприймаються як похідні. Розрізняють кілька способів словотворення.
І. Спишіть речення, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть слова із суфіксами та префіксами, які надають словам і мовленню стилістичного забарвлення. Виділіть ці морфеми і поясніть їхню стилістичну роль.
1. Сон(е,и)чко пломенисте гралося в небі вітрець жвав(е,и)нько хитав деревами що попадалися де-не-де по дорозі і шумів у міських садочках (Марко Вовчок). 2. Як гляну на тебе – така ти невеличка моя перепеличко а голосочок-то який! Тонес(е,и)нький милес(е,и)нький такий! (Л. Глібов). 3. Із якого ти саду чудовая роже? Тебе й морозище зв’ялити не може! (А. Кримський). 4. Все те що мало згоріти згоріло тільки сумно чорнів обпалений комин та осінній вітрисько бабрався в попелі, вишукуючи поодинокі жарини (А. Дімаров). 5. Пр(е,и)стосувавшись до сезонного живле(н,нн)я і розмноже(н,ння) кити утворили кілька біологічних груп (З посібника). 6. Все ніби в колі віковім любов розлука весни грім все ніби вогкості луна прадавня тиха таїна (А. Малишко). 7. Попоходиш за плугом попотягаєш чепіги то й, зрозуміло, втома бере своє (О. Ковінька). 8. Ой у полі три кринич(е,и)ньки, любив козак три дівчиноньки (Нар. творчість).
ІІ. Поясніть орфограми в суфіксах і префіксах.
ІІІ. Наведіть приклади вживання слів із зменшувально-пестливими суфіксами в усній народній творчості.
Зверніть увагу! Для текстів наукового стилю властиве широке вживання абревіатур, проте ці скорочення мусять бути загальноприйнятими в мові науковців, уніфікованими, а також відповідати правилам орфографії. Наприклад: ВНС (вегетативна нервова система), унікод (універсальне кодування).
І. Утворіть і запишіть абревіатури від поданих сполучень слів. Вимовте правильно абревіатури і поясніть, як вони утворені (з початкових букв, звуків або частин слів). З яким стилем мовлення співвідносні ці слова?
Конструкторське бюро, магнітна резонансна терапія, цитологічна діагностика, Національна академія наук України, синдром набутого імунодефіциту, теплова електрична станція, біологічна хімія.
ІІ. З двома утвореними абревіатурами складіть речення.
Орфографічний тренажер. Утворіть і запишіть від поданих слів нові за допомогою вказаних суфіксів. Підкресліть і поясніть орфограми в утворених словах.
1. -ськ-: Луцьк, Запоріжжя, Херсон, Дрогобич, Рига, латиш.
2. -ств-: юнак, убогий, козак, товариш, студент.
3. -ин(а): вінницький, хмельницький, дніпропетровський, турецький.
4. -ичок, -ечок: вогник, верх, племінник, кошик, мішок.