В першому розділі ми прослідкували та розповіли історію розвитку сленгу, саме терміну та певних його особливостей. Розглянули класифікацію, проаналізували наукову літературу, визначили головні поняття та дослідили роль сленгу у мові різних сфер суспільства.
Спочатку сленг використовувався лише в окремих соціальних групах, а потім перейшов у загальне використання. Таким чином, сленгізми є загальнозрозумілими для всіх соціальних груп того чи іншого мовного суспільства. Спочатку вчені не виділяли сленг як окреме лексикологічне поняття. Цей термін використовувався лише в якості синоніму терміну "кент", потім - "жаргон". В кінці 19 ст. ці три поняття розділилися і стали позначати різні мовні явища. Деякі вчені до цього часу вважають, що сленг - це груба мова або жаргон окремих соціальних груп. Але насправді сленг є особливою нелітературною мовою зі своєрідним вокабуляром. Він є компонентом просторіччя.
За класифікацією В.Г. Вілюмана сленг поділяється на дві групи: загальний сленг та спеціальний сленг. Загальний сленг знаходиться поза межами літературної мови, але він є загальнорозповсюдженим розмовним варіантом лексики, і щоденно використовується всіма соціальними групами того чи іншого мовного суспільства. Спеціальний сленг доступний для розуміння лише окремих професійних та соціальних груп, він відображає ціннісні орієнтації та норми, спрямованість тієї чи іншої субкультури.
Отже, термін сленг є багатозначним. Він належить до лексики обмеженого вжитку: має неофіційний характер та емоційну забарвленість. До лексики обмеженого вжитку також належать професіоналізми, жаргонізми, арго, вульгаризми (останнім часом все більше вживається термін сленг). Сленг, за В.Г. Вілюманом, поділяється на загальний та спеціальний. Загальний - загальнозрозуміла, розповсюджена соціальна мовна мікросистема. Спеціальний сленг - це більш специфічна лексика та фразеологія соціальних жаргонів, професійних говорів, арго тощо.
У другому розділі ми більше звернули увагу на лінгвістичне дослідження прикладів особливостей назв чоловіка в англійській мові.
Когнітивна категорія “чоловік” в сучасній англійській мові охоплює величезний пласт лексики, яка стосується опису чоловіка в усіх його проявах, а також є свідченням того, що когнітивна діяльність чоловіка має яскраво виражений егоцентричний характер. Утворення назв осіб чоловічої статі в сучасній англійській мові відбувається через словотворення, яке відіграє важливу роль у класифікаційно-пізнавальній діяльності людини, забезпечуючи наявність продуктів номінації.
Аналіз англійських назв осіб чоловічої статі доводить, що головними чинниками, які викликали утворення цих одиниць є соціальний, професійний, етнічний та віковий.
Це все для того, щоб полегшити мову, робити її "живою", змінливою, цікавою та легкою.
Отже, наша наукова робота виконала усі раніше поставлені завдання.
Антрушина Г.Б., Афанасьева О.В., Морозова Н.Н. Лексикология английского языка: Учебн. пособие для студентов. - 3-е изд., стереотип. - М.: Дрофа, 2001. - 288 с.
Скребнев Ю.М., Кузнец М.Д. Стилистика английского языка. - Л.: Радуга, 1960. - 324с.
Арнольд И.В. Экспрессивные средства английского языка: сборник научных робот/ Ленинград. гос. ин-т им.А.И. Герцена; - Л.: ЛТПИ, 1975, С. - 123-126.
Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Вопросы языкознания, 1960, №6, С.137 - 140.
Гальперин И.Р. О термине сленг // Вопросы языкознания, 1956, №6, С.107-114
Грачев М.А. Механизм перехода арготизмов в общенародный язык // Русский язык в школе. - 1996. - № 5. - С.34-37.
Жирмунский В.М. Национальный язык и социальные диалекты. - Ленинград, 1936.
Лапова Е.В. О молодежном жаргоне // Русский язык, 1990, №10, С.37-45
Лукьянова Н.А. Экспрессивная лексика разговорного употребления. - Воронеж: Радуга, 1986. - 205с.
М.М. Маковский. Языковая сущность современног английского "слэнга". "Иностранные языки в школе", 1962, №4, С. - 104
Скворцов Л.И. Литературный язык, просторечие и жаргоны в их взаимодействии. - Л., 1970. - 132с.
Смирницкий А.И. Лексикология английского языка. - М.: Высшая школа, 1956. - 316с.
Соловьева Т.А. К проблеме сленга // Вопросы лексикологии английского, немецкого и французского языка, 1961, №4, С.117 - 126.
Судзиловский Г.А. Сленг - что это такое? - М.: Воениздат, 1973. - 191 с.
Раевская Н.М. Лексикология английского языка. - Киев: Высшая школа, 1979. - 315с.
Хомяков В.А. О специальном слэнге. Вологда, 1968, С. - 6-22.
Хомяков В.А. Введение в изучение слэнга - основного компонента английского просторечия. - М.: URSS, 2009. - 104 с.
Сленг, его место в лексике современного английского языка и перевод сленга // Крупнов В.Н. В творческой лаборатории переводчика. - М. Междунар. отношения, 1976. - С.98-112.
E. Partridge. Slang To-Day and Yesterday. London, 1960. - 215p.
H. Baumann. Londinismen - Slang and Cant, Berlin, 1887
Джерела фактичного матеріалу:
21. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. - М., 1998
22. Ожегов С. Словарь русского языка. - М., 1990.
23. Ротенберг Т., Иванова В. Англо-русский словарь американского
сленга, М.: "Инфосерв", 1994.
24. E. Partridge. A Dictionary of Slang and Unconventional English. London, 1963, vol.1, p.782
25. F. Grose. A Classical Dictionary of the Vulgar Tongue. London, 1796.
26. J. Hotten. A Dictionary of Modern Slang. Cant and Vulgar Words. London.1860.