– СР з СД intimidator – someonewhofrightensespeciallytocompeldoingsomethingordeterbythreats(той, хто загрожує, викликаючи страх чи переляк заради досягнення своїх цілей)[455, с. 826] (6 одиниць) та СР (5 одиниць) з СД intimidation – aprocessoffrighteningorthreateningsomeoneintomakingthemdowhatyouwant(залякування чи погрози з метою змусити когось робити те, чого ви бажаєте)[455, с. 853];
– ТГ (7 стилістично маркованих номінацій), зі значенням “той, хто залякує людей”: prowler(informal) – apersonwhofollowssomeoneorhidesneartheirhouse, especiallyatnight, inordertofrighten(особа, яка слідує за іншими або ховається біля дому, особливо у ночі, з метою когось налякати)[458, с. 1320], goon(informal) – aviolentcriminalwhoispaidtofrightenorattackpeople(закоренілий злочинець, якому платять з метою залякування людей чи нападу на них)[458, с. 701];
– 5 ТГ зі значеннями “ситуація, яка викликає страх” (17 одиниць, 2 стилістично забарвлених), наприклад, scare (ЛСВ2) – asituationinwhichalotofpeoplebecomefrightened [458, с. 1463], “проблема, яка викликає страх” (5 лексем), наприклад, worry– aproblemthatyouareanxiousaboutorarenotsurehowtodealwith[458, с. 1907], “об’єкт / істота / неістота, яка викликає страх” (11 лексем, з них 3 стилістично забарвлених), наприклад, об’єкт – опудало: scarecrow – anobjectintheshapeofapersonthatafarmerputsinafieldtofrightenbirdsaway [458, с. 1464]; міфологічна істота – монстр: monster – animaginaryorancientcreaturethatislarge, uglyandfrightening [458, с. 1064]; привід: phantom – afrighteningandunclearimageofadeadperson[458, с. 1228]; “ментальнахвороба / стан, що викликає страх”(4 одиниці), наприклад, neuroses – amentalillnessthatmakessomeoneunreasonablyworriedorfrightened (ментальна хвороба, яка змушує людину безпричинно занепокоюватися або лякатися) [458, с. 1113]; “інформаційна загроза”(6 одиниць), наприклад, фільм чи оповідання: spine-chiller – astoryorfilmisveryfrighteninginawaythatpeopleenjoy[458, с. 1593]; оповідання про привидів: ghoststory – astoryaboutghoststhatisintendedtofrightenpeople [458, с. 678]та “неспецифікована загроза” (10 одиниць), наприклад, тотем: totem – something that is treated with a lot of respect or fear [458, с. 1755], джерело страхів: bugbear –something that makes people feel annoyed or worried [458, с. 192].
Концептуальне тлумачення смислової структури зазначених груп слів представлено фреймом [(ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з результатом (ТАКИЙ ХТОСЬ)].
ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцела формується з СР (5 одиниць) з
– СД alarmism – persistenttendencyorhabittoraisealarmneedlessly(постійна тенденція чи звичка піднімати тривогу безпідставно) [460, c. 39; 467, c. 52], наприклад, scaremongering – thepracticeofdeliberatelymakingpeopleworriedornervous, especiallyinordertogetapoliticalorotheradvantage; alarmism (практика навмисного створення атмосфери нервозності чи збентеження особливо з метою отримання політичних або іншого роду переваг; панікерство) [458, с. 1464; 467, c. 2659];
– СД reassurance(СР з 3 одиниць) –somethingthatissaidordonewhichmakessomeonefeelcalmerandlessworriedorfrightenedaboutaproblem(дещо, що говориться або робиться для того, щоб заспокоїти когось та допомогти менш нервувати чи лякатись певної проблеми)[458, с. 1367] та 2 лексеми bravado та machismo– behaviourthatisdeliberatelyintendedtomakeotherpeoplebelieveyouarebraveandconfident (показна хоробрість) [458, с. 175]. Концептуально-семантична структура парцели має вигляд: [ТАКИЙ (ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза)) спричиняє (ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс / агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ 2)].
РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Склад парцели утворюється з ТГ 6 лексем з загальним значенням “хоробрий вчинок або дія”, наприклад, exploit – anobleorheroicdeed(шляхетний чи героїчний, хоробрий вчинок)[455, с. 552; 458, c. 549]; derring-do – verybraveactionsliketheonesthathappeninadventurestories (дуже хоробрі дії подібно тим, які здійснюються у пригодницьких оповіданнях)[455, с. 552; 458, c. 549]. Схема такої семантичної структури має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ)].
Подані парцели ЛСП “страх” вербалізують фрагменти КС ЛЮДИНА. Їх перелік відтворює зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ(див. Додаток З). Виведені шляхом КА іменників концептуальні структури парцел ЛСП “страх”, дають змогу судити про структуру виявлених референційних блоків інформаційної структури ЕК СТРАХ. Таким чином, можемо констатувати, що БЛОК ЗАГРОЗИ моделюється у вигляді акціонального субфрейму [ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК на (ХТОСЬ: пацієнс) з ЩОСЬ: результат].
СТАТАЛЬНИЙ БЛОК, зберігаючи інформацію про людину в стані страху, підрозділяється на дві ділянки. Перша фокусує симптоматику страху і конфігурується у вигляді посесивно-акціонального фрейму [ХТОСЬ: експірієнцер / ціле відчуває (ТАКЕ ЩОСЬ 1 (відчуття)) має (ТАКИЙ ЩОСЬ 2: частина(орган / частина тіла) діє ТАК))], посесивний фрейм якого фіксує зміни у роботі органів / частин тіла переляканої людини, у той час як акціональний акцентує сприйняття індивідом деяких відчуттів, що також маніфестують наявність емоції страх.
Друга ділянка СТАТАЛЬНОГО БЛОКУ ЕК СТРАХ висвітлює переживання індивідом самої емоції. Вона може бути представленою як посесивний субфрейм [ХТОСЬ: вміст контейнеру (людина) перебуває у ЩОСЬ: контейнер (форма страху / стан спокою) ТУТ / ЗАРАЗ], у якому людина осмислюється як вміст контейнеру, яким виступає емоція страх або стан спокою від страху.
БЛОК РЕАКЦІЇ на виникнення страху містить інформацію про дії індивіда, що відчуває страх та про обумовлені цими діями риси характеру. У зв’язку з цим його концептуальна структура має вигляд акціонального субфрейму [ТАКИЙ ХТОСЬ: агенс (людина) діє ТАК з результатом (ТАКИЙ ЩОСЬ (вчинок))].
Таким чином, іменникове ЛСП “страх” загальною кількістю 357 одиниць (без врахування надслівних одиниць, сленгізмів), з яких 292 стилістично нейтральних лексем, розчленовується за референційним параметром на 7 парцел, кожна з яких фіксує окрему ділянку (слот та підслот) семантичної структури ЕК СТРАХ. Наведені фреймові моделі найбільших концептуальних блоків ЕК СТРАХ окреслюють вершинну конфігурацію загальної інформаційної структури концепту. Встановленню особливостей специфікації слотів субфреймів слугуватиме КА інших елементів виявлених парцел ЛСП “страх”.
2.3.2 Прикметникове та прислівникове ЛСП “страх”
Лексичні одиниці, які належать до розряду прикметників, виражають властивості, ознаки або якості предметів, явищ, процесів дійсності і, таким чином, відносяться до ознакових імен [231, с. 243; 319, с. 197; 361, с. 130]. Семантична категорія, яка лежить в основі значення прикметника характеризується як “ознаковість” або “атрибутивність” [10, с. 35; 159].
Категорія атрибутивності характерна також для дієприкметників і дієприслівників, у семантиці яких вона взаємодіє з категорією акціональності, а також для прислівників, чия семантика вибудовується на комбінації різного роду атрибутивних, акціональних та субстанціональних ознак. Атрибутивні слова не мають єдиного концептуального тлумачення, концептуальні конфігурації, які лежать в їхній основі, відрізняються за перспективізацією загальної концептуальної моделі власне прикметників та пов’язані з концептуальним представленням дієслів або субстантивів.
Прикметники ЛСП “страх” є якісними за характером своєї семантики, відрізняючись високим ступенем абстрактності свого значення [361, с. 45]. Характеризуючи реалії світу, вони деталізують, уточнюють або специфікують уявлення про них. Якісні прикметники є негомогенними за своєю смисловою структурою, адже, окрім когнітивного компоненту, який репрезентує власне ознаку певної сутності, до них включені також суб’єктивні та оцінні модальні ознаки [64, с. 65; 163, с. 239; 319, с. 200; 329, с. 21-32; 361, с. 22]. Отже, якісні прикметники об’єднують два аспекти – визначають власне ознаку і визначають її оцінку [див. 64, с. 65; 125].
Унаслідок того, що семантика атрибутивних слів на позначення ЕК СТРАХ, відображає ознаку об’єкта пізнання, а не сам об’єкт, то й концептуальна структура, яка стоїть за цими значеннями, дещо відрізняється від організації концептуальної схеми іменників. Вершиною фрейму ЕК СТРАХ залишається ХТОСЬ: (пацієнс) людина, але інформація про форму страху міститься вже не в слоті ЩОСЬ: результат (страх), а у вузлах ТАКИЙ, ТАК: [(ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза)) діє ТАКзрезультатом (ХТОСЬ: пацієнс (людина) єТАКА (дієТАК))].
Представлена концептуальна структура варіюється у концептуально-семантичному тлумаченні різних парцел атрибутивного ЛСП “страх”, що групують прикметники з семою ‘fear’, а саме (див. Додаток Ж):
СТАН СТРАХУ. Парцела складається з:
– СР з СД afraid – filledwithfear(наповнений страхом)[455, c. 1667] (19 одиниць, з них 4 стилістично маркованих лексеми);