У ряді дієслівних словосполучень страх як динамічна сутність може осмислюватись в ролі агенсу. У такому розумінні він виступає одним з представників категорії руху, що розкриває будь-яку взаємодію матеріальних об’єктів [55, с. 99; 449, с. 83]. Асоціативно приписані страху динамічні ознаки, розкриті слотами ІСНУЄ / діє ТАК, активізуються у зоні ТУТ та ЗАРАЗ.
Семантична роль агенсу приписується страхові у словосполученні paralyzed with fear (закам’яніти від страху) [458, с. 578], у якому він уявляється як деяка невизначена ворожа сутність, що заважає рухатися людині, для чого підключається метафора ВОРОЖА СУТНІСТЬ. Вступаючи в суб’єкт-об’єктні відносини з людиною, вона виявляє суб’єкт-об’єктну зону залученого предметно-акціонального фрейму, що представляє страх крізь його спів-буття з індивідом та зону суб’єктну, яка подає емоцію крізь її негативну оцінку спостерігачем.
Страх-агенс, неконтрольований та неприборканий, знаходить репрезентації у таких словосполученнях, як panic spreads [439, с. 175], panic subsides [439, с. 175], fearsgrow [458, c. 717], fearhaunts [458, c. 745], побудованих на концептуальних метафорах СТРАХ – СТИХІЯ / ВОРОЖА СУТНІСТЬ / ЖИВА ІСТОТА. Отже, відособленість страху від людини підтверджується існуванням прийменникових та іменних словосполучень з номінантом концепту СТРАХ.
Субстантивні словосполучення, утворені за моделлю smb’s N+and+Nem (smb’s hopes and fears) [458, с. 578] реалізують ознаку “одночасність” переживання протилежних станів. Словосполучення зі структурою Nem+Prep+N (fear of heights) [462, с. 555], (Prep)+Nem+Prep+(Ving / Ved)+(smth) (afearoftheunknown, for fear of (doing) something) та Nem+Prep +(someone’s) N (fear for someone’s life) [459, с. 510]концентрують увагу на причинах виникнення страху, відбиваючи осмислення страху у семантичній ролі наслідку / результату.
Семантика субстантивних словосполучень актуалізує ряд концептуальних метафор:
· СТРАХ – СТИХІЯ: an uprush of fear – a sudden strong feeling of fear [459, с. 1581];
· СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: a cloud of fear [459, с. 280];a contagion of fear[458, c. 335];
Спираючись на категорії простору та часу, свідомість мовця здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ, дозволяючи реципієнту виокремити низку якісних та кількісних ознак метафорично концептуалізованої емоції страх та сформувати її образ у вигляді цілісної статичної сутності. Залежно від того, чи виявляється у словосполученні семантична ознака “рух” (“динамічність” / “дієвість”), тобто спостерігається залучення до метафоричного осмислення страху додаткової категорії руху, можна говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної або статичної сутності, що існує у певних просторово-часових рамках.
Розподіляючи клішовані надслівні одиниці по парцелах, виявляємо той факт, що найбільшу кількість словосполучень містить парцела CТАН СТРАХУ (усього 125 одиниць, з них 24 іменникових, 43 прикметникових та 58 дієслівних словосполучень), ЗАГРОЗА (усього 65 одиниць, з них 24 іменникових, 10 прикметникових та 31 дієслівних словосполучень) та СИМПТОМ (усього 38 одиниці, з них 5 іменникових, 13 прикметникових та 20 дієслівних словосполучень). Значно менш приходиться на парцели АГЕНС (23 дієслівні одиниці) та РИСИ ХАРАКТЕРУ (усього 16 одиниці, з них 8 прикметникових та 8 дієслівних одиниць).
Отже, усі потенційно можливі метафоричні образи страху (смислове наповнення образно-ціннісного боку ЕК СТРАХ) структуруються у межах двох “концептуальних стрижнів”: СТРАХ – ОБ’ЄКТ ДІЇ та СТРАХ – СУБ’ЄКТ ДІЇ. При цьому, у межах першої концептуальної царини, спираючись на категорії простору та часу, свідомість продуцента висловлення здійснює метафоризацію просторових та темпоральних параметрів ЕК СТРАХ та формує образ страху у вигляді цілісної статичної сутності. Друга царина акцентує осмислення страху із залученням категорії руху, що дозволяє говорити про представлення страху у ролі деякої динамічної сутності, що існує у певних просторово-часових межах.
2.3.4.2 Фразеологізми
Найбільш експресивно, стилістично різноманітно та семантично адекватно результати пізнання й інтерпретації емоційного стану страху закріплена в усталених словосполученнях – фразеологічних одиницях (ФО), які є матеріальними знаками національного буття, що відображають та характеризують специфіку етносу в його культурно-історичному становленні [2, с. 52-53; 170, с. 8-25; 194, с. 79; 273, с. 28].
Більшу частину ФО, що входять до ЛСП “страх”, складають номінативні (власне фразеологізми) та комунікативні (паремії) одиниці [171, с. 13]. У руслі когнітивних розвідок їхнє вивчення здійснюється за рахунок залучення до опису денотативного аспекту значення емпірично засвоєних мовцями фонових знань про характер відповідного фрагменту емоційного світу людини [291, с. 30-31; 320, с. 1; див. також 169, с. 241; 184, с. 95-96; 400, c. 68]. Основою конотативного компоненту їхньої семантики виступає образна гештальт-структура – редукований образ, квазіденотат, який співвідноситься не з позначенням ФО, а з його подобою, виступаючи, таким чином, емоціогенним стимулом та впливаючи на психологічну сферу учасників комунікації [100, с. 189-191; 179, с. 234; 239, с. 130].
ЕК СТРАХ, будучи сутністю високого ступеня абстракції, є широко представленим у сучасній англійській мові ідіоматичними засобами, які уможливлюють фіксацію результатів осмислення емоції страх у найприроднішій для англомовного етносу формі. КА англомовних фразеологічних засобів репрезентації ЕК СТРАХ дає підстави віднести аналізовані ФО до дальньої (СТАН СТРАХУ) та крайньої периферії (парцели СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС) ЛСП “страх”. До парцели СТАН СТРАХУ належать 102 ФО (з них 75 дієслівних, 17 іменникових, 9 прикметникових, 1 фразеологічна структура), до парцел АГЕНС та ЗАГРОЗА відповідно 150 (56 прикметникових, 30 іменникових та 56 дієслівних, 8 фразеологічних структур) та 69 (13 іменникових, 12 прикметникових, 41 дієслівних, 3 фразеологічні структури) фразеологізмів. Найбільша кількість ФО (232 одиниць парцели СИМПТОМ СТРАХУ:129 дієслівних, 49 прикметникових, 39 іменникових одиниць, 13 фразеологічних структур) представляють психофізіологічні ознаки людини, охопленої страхом. Парцела РИСИ ХАРАКТЕРУ налічує45 одиниць (з них 27 дієслівних, 7 прикметникових, 9 іменникових одиниць, 2 фразеологічних структури).
Вершиною фразелогічно репрезентованого фрейму ЕК СТРАХ є центральний слот ХТОСЬ, який маркує носія емоції страх, виступаючи в одній з семантичних ролей: ХТОСЬ: контейнер (to throw a scare into somebody)[437, с. 659], ХТОСЬ: вміст контейнеру (to stand in awe), ХТОСЬ: агенс (to take the alarm [437, с. 37]), ХТОСЬ: пацієнс (to strike terror into somebody [441, с. 594]). Здебільшого зазначений слот не підлягає експлікації, якщо ж він вербалізується, то за посередництва особових займенників (he, it) та узагальнено-особових займенників (somеbody, someone) або присвійних займенників (someone’s, his) тощо.
Зі слотом ХТОСЬ: людина пропозиційно пов’язаним предикативним зв’язком є слот ТАКИЙ (якість об’єкта), який експлікується ФО парцели СТАН СТРАХУ. Він містить інформацію про характеристику об’єкта-носія страху: somebody is troubled / worried / frightened(душа не на місці) [441, с. 201]; tobe (become) petrified (paralysed, frozen) withfear / horror(заціпеніти від жаху)[441, с. 260]. При цьому на вербальному рівні можуть вживатися лексеми, які указують на міру та ступінь виявлення ознаки: to frighten (scare) somebody to death (налякати когось до смерті)[437, с. 659; 441, с. 594].
Серед репрезентацій слоту ТАКИЙ виділяються вторинна номінація, утворена за допомогою концептуальної метафори ЛЮДИНА – ТВАРИНА.Найбільш частотні анімалізми у складі ФО, що позначають прототипові психофізичні реакції людини, риси характеру, особливості поведінки у небезпеці, представлені такими номінаціями як a chicken, a lion, a rabbit, a cat тощо. Перенесення ознаки з тварини на людину має переважно пейоративне забарвлення та спрямоване, як правило, на дискредитацію об’єкта номінації [14, с. 115; 250], пор.: onehasthesoulofarabbit [441, с. 319], astimidasahare[436, с. 406], asnervousasacat[436, с. 402], але asboldasalion[436, с. 398].
Модус існування суб’єкта знаходить відображення у слоті (існує) ТАК. ФО, які “акцентують увагу” на слоті, відображають спосіб концептуалізації страху людською свідомістю через приписування страху ролі контейнеру. При цьому реалізації знаходить концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР: to hold in awe (навіювати побожний страх)[437, с. 55; 441, с. 370]; to fall into fear (перелякатися) [437, с. 37], to keep somebody in God`s fear(залякувати) [441, с. 594].
За допомогою поданої метафори страх осмислюється як вмістилище, замкнутий простір, до якого потрапляє людина самостійно або під тиском загрози. Наприклад, дієслівні лексеми to hold та to keep у складі зазначених вище ФО, у значенні яких реалізується семантична ознака “вплив”, характеризуються семантичною спрямованістю дії суб’єкта на об’єкт впливу. На рівні мови такі ФО структуруються як фрази типу V+Prep+N, V+Participle I. Зазначені одиниці належать парцелам СТАН СТРАХУ та АГЕНС.