До останньої включаються ФО, які відображають діяльність людини, охопленої страхом, детерміновану характеристиками особи, наприклад, tomakenobonesaboutsomething, toputone’sfootdown(діяти тверде та рішуче), toshowthewhitefeather(виявити боягузтво),toturncoward (накивати п’ятами) [441, с. 178]. Слот (діє) ТАК містить інформацію про відповідні одиниці цього типу.
Аналіз фразеологічної соматики на рівні внутрішньої форми англійських ФО [237; 309], виявляє домінуючу роль тілесності в процесі пізнання й опредмечування суспільством ЕК СТРАХ, що й обумовлює факт найбільшої чисельності корпусу фразеологізмів, які належать парцелі СИМПТОМ СТРАХУ та метонімічно позначають емоцію страх. Під час опису певного фрагменту ЕКС індивіда механізм метонімізації проявляється таким чином: певна фізіологічна ознака організму як результат впливу на людину конкретної емоції стає об’єктом фразеологічної номінації, і у процесі використання відповідної ФО ця ознака за допомогою асоціативного зв’язку актуалізує у свідомості цілісний образ відповідної емоції (концептуальна метонімія СТРАХ – ФІЗІОЛОГІЧНИЙ СИМПТОМ) [3, с. 462; 52, с. 86]. Причому, концептуальна метафори та метонімія, які використовуються для розуміння таких ЕК не є довільними: вони мотивуються нашою фізіологією, зокрема нервовими процесами [52, с. 81; 385, с. 260-261; 398, с. 221; 399, с. 245].
Таким чином, спираючись на контекст висловлення, враховуючи культурні асоціації та активізуючи фонові знання, людина без зайвих зусиль здатна виявити відповідний референт – певну форму страху – який є імпліцитно представленим у метонімічному виразі. Отже, фізіологічні ознаки, які входять до складу ЕК СТРАХ у вигляді партонімічного фрейму ([ХТОСЬ: ціле має СТІЛЬКИ ТАКОГО ЩОСЬ: частина]), відбивають побутове сприйняття емоції людиною та стають когнітивним стимулом для розгортання метонімії у процесі вторинної номінації.
Значення ряду ФО одночасно створюється перехресною дією концептуальних метафоричних та метонімічних процесів, що спричиняє виникнення певного метоніміко-метафоричного “зрощення” (метафтонімія [368, c. 241]). “Зрощений” ментальний простір структурується фреймом, який має креативний характер, будучи холістичною сутністю, що сама здатна виступати об’єктом та засобом концептуалізації й означування мовними засобами [122, с. 182-187].
Значення ФО, що фіксують фізіологічні зміни усередині організму людини, пов’язані з: 1) появою неприємного відчуття холодупо всьому тілу, або локалізованого у певному органі чи частині тіла;2)порушенням нормальногозорового сприйняття дійсності; 3) змінами у сердцевій діяльності; 4) дисфункцією в інтелектуальній діяльності людини; 5) змінами у нервовій системілюдини:
1) неприємне відчуття холоду у тілі або певному органі / частині тіла, наприклад, somebody’sbloodfreezes, somebody’sbloodturnstoice (кров застигає в жилах) [441, с. 298]; get cold feet (труса праздновать) [441, с. 621]; somebody is chilled to the bone (заклякнути) [441, с.193]. Когнітивна метафора, яка також бере участь у формуванні семантичної структури цих ФО, має вигляд СТРАХ – ХОЛОД;
2) порушення зорового сприйняття: green spots dance before somebody’s eyes (в очах потемніло, позеленіло) [441, с. 117]; everything swam before somebody’s eyes, somebody grew blind with something [441, с. 532-533]. Осмислення емоцій через концепти СВІТЛО та КОЛІР є важливим аспектом їх концептуалізації. При цьому страх як негативна емоція концептуалізується як темна [3, с. 372; 8, с. 108]: everything is going dark before somebody’s eyes[441, с. 117];
3) зміни у функціонуванні серця, яке, подібно до барометру, чутливо реагує на появу страху, осмислюючись метафорично у ролі МЕХАНІЗМУ: one‘sheartfailedone, one’sheartmissedabeat(душа у п’ятах), ЖИВОЇ ІСТОТИ: one’sheartleapedintoone’smouth(тоскно на серці)[441, с. 204]; somebody’sheartisuneasy (nervous) (душа не на місці) [441, с. 203]; ПРЕДМЕТУ: one’sheartslippeddowntoone’sboots(душа у п’ятах) [441, с. 292];
4) повне або часткове пригнічення локалізованої у мозку інтелектуальної діяльності людини, усіх когнітивних процесів: tofrighten (scare) somebody (befrightened) outofone’swits,toscaresomebodyoutofhissenses(вщент перелякати) [437, с. 659];
5) зі змінами у нервовій системі людини, яка “відповідає” за емоційно-вольову сферу – страх руйнує витримку людини під час небезпеки або не здатен подолати стійкість характеру людини: one’s nerves are shattered, one’s nerves are stretched to breaking (розторсані нерві), але (one has) nerves of steel(сталеві нерви)[441, с. 373, с. 464];
Значення ФО відбивають зовнішні прояви відчуття страху індивідом: 1) ступор тіла людини; 2) розслаблення чи напруження м’язів ніг; 3) зміни дихальної діяльності; 4) зовнішній вияв відчуття холоду; 5) рухи очей; 6)зміна кольору шкіри; 7) “рух” волосся на голові; 8) мімовільний рух щелеп; 9) потіння; 10) дисфункція мовленнєвої діяльності. Отже, ФО фіксують:
1)заціпеніння (ступор), яке охоплює усе тіло (м’язи) людини, наприклад, scaresomebodystiff(нагнати остраху)[441, с. 594; 437, с. 659]; to grow dumb (настрахати) [437, с. 659]; turn to stone, to be (become) petrified (paralysed / frozen) with fear / horror (зацепініти від жаху)[441, с. 260];
2) раптове почуття слабкості в ногах, колінках, втрата рівноваги аж до обморочного стану, чи, навпаки, активізація даної частини тіла виражається значенням наступних ФО: somebody’s knees shake; somebody’s legs gave way under him (підлога захиталася / ноги подламалися)[441, с. 381]; one is weak at the knees; one can hardly stand (ноги не держать) [441, с. 381]; one is staggering; one stumbles at every step (ноги плутаються (з переляку))[441, с. 380-381]; take to one`s heels; show a clean pair of heels(п’ятами накивати) [441, с. 383];
3) зміни у функціонуванні дихальної системи організму людини: be afraid to breath(боятися чмихнути)[441, с. 49]; bate (catch, hold) one’s breath(затаїти подих)[441, с. 214];
4) зовнішній вияв неприємного відчуття холоду у формі тремтіння, ознобу, мурашок по тілу людини: tremble like an aspen leaf, to quake in one’s boots (тремтіти як осика)[441, с. 319]; it makes one’s flesh / skin creep; it gives somebody the shudders (кидати в дрож) [441, с. 193]; fear makes one`s flesh creep; one gets chill bumps [441, с. 356-359]; it sends a chill up and down one`s spine [441, с. 356](мурашки побігли по по спині (по телу, по шкірі));
5) зміна звичайного положення очей: somebody’s eyes shift uneasy; somebody’s eyes are popping out with fear (очі на лоба повилізали)[441, с. 108]; to wide one’s eyes seeing smth (повитріщати очі) [441, с. 110];
6) образна основа фразеологізмів фіксує яскраві ознаки зміни кольору шкіри: as white as a sheet (as a ghost, ashes, death, milk, driven snow, chalk); to turn (go) grey (білий як стіна, як смерть)[441, с. 53, 335];
7) “рух” волосся на голові: one’s hair stand on end (волосся повставало) [441, с. 87];
8) стук зубів людини від страху: one is shivering so bad he cannot keep his teeth together; one cannot stop his teeth chattering (стукати зубами від страху) [441, с. 242];
9) потіння як результат діяльності залоз внутрішньої секреції: cold sweat, gipsy sweat, to throw somebody into a sweat (a perspiration) (вкритися парою)[441, с. 457];
10) діяльність мовних органів, тобто особливості протікання мовленнєвої діяльності індивіда, охопленого страхом чи будь-якою з його форм (активізація чи уповільнення аж до повного припинення мовленнєвих актів), наприклад, somebody’s speech is slurred (incoherent) [441, с. 699]; to swallow one’s tongue(язик плутається, не ворушиться) [441, с. 701]; somebody has lost control of his/her tongue[441, с. 200], somebody’s tongue stuck (cleaved) to the roof of one’s mouth(язик віднявся) [441, с. 699].
Слоти акціонального фрейму [ХТОСЬ] ДІЄ, ТАК, (на) ЩОСЬ: пацієнс, (через) ЩОСЬ: причина, (заради) ЩОСЬ: результат вербалізуються рядом ФО парцели ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ: escape with a fright (легко відкараскатися)[441, с. 253]; present a bold front [441, с. 200];because of mortal dread (заради страху іудейски) [441, с. 593]; to summon (screw up) one’s courage, recover one’s spirits (збиратися з духом)[441, с. 201]. Своєю семантичною структурою вони репрезентують безпосередньо різні форми страху, які переживає людина, та її дії щодо виходу з ситуації небезпеки, що склалася, а також причини та наслідки таких дій.
Як частковий випадок подібних одиниць виокремлюються фразеологізми, які є мовним виявленням самої емоції [ХТОСЬ вимовляє ЩОСЬ]: How perfectly terrible! (Жах, та й годі!) [440, с. 279], God bless me! Mercy on us! (Господь милуй!) [440, с. 84]; (Good) (gracious) Heavens! Oh, dear! (батюшки!)[440, с. 40].
Знання про загрозу, яка діє на індивіда, породжуючи ситуацію небезпеки, що має своїм результатом виникнення у індивіда емоції страх, акумулюються в інформаційному слоті ХТОСЬ / ЩОСЬ: агенс (загроза).Ці знання представлені значеннями ФО парцели ЗАГРОЗА, які характеризують або загрозливі дії інших людей, або небезпеку з боку певних реальних чи уявних предметів, явищ, подій тощо, які здатні викликати страх:somebodyshuddersatthemerethoughtofit(в дрож кидає від однієї згадки про щось)[441, с. 193].
У ролі агенса, що спричиняє певні зміни у стані та поведінці індивіда може виступати сам страх як такий, набуваючи характеристик живої істоти, часто ворожої по відношенню до людини (парцела СТАН СТРАХУ). У таких ФО актуалізується концептуальна метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: fearhasbig / (hundred) eyes; fearisliabletomakeoneseeallsortofthings;fearbreedsterror(у страха великі очі) [441, с. 594]; fear eats one’s heart out (на душі тоскно)[441, с. 292].
У більшості ФО акцентуються наслідки дії небезпечних факторів, у той час як сама загроза залишається неексплікованою і реконструюється на основі звернення до загального фрейму ЕК СТРАХ. Проте, у концептуальному фрагменті даного ЕК, який зберігає блок інформації про дію загрози, страху може бути приписана роль інструменту впливу на особу-пацієнс [340, с. 176]. Таким чином, вербалізації набуває слот ХТОСЬ / ЩОСЬ: інструмент впливу (парцела ЗАГРОЗА), наприклад: to strike with awe (навіювати жах) [437, с. 55].