Отже, страх концептуалізується за допомогою концептуальної метафори СТРАХ – ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ): to throw a scare into somebody (налякати)[437, с. 659; 441, с. 594]; to strike terror into somebody’s heart (лякати, залякувати) [437, с. 659], to put the fear (the fear of God) into somebody (залякати) [441, с. 593]. У цих виразах страх може розглядатися як сутність, яка заповнює людину, реалізуючись у метафорі СТРАХ – ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ.
З іншого боку, ця ж сама концептуальна метафора використовується для осмислення страху, безвідносно до того чи виконує він роль інструменту впливу на особу: there is no fear (немає приводу для занепокоєння) [441, с. 353], without fear or favour (неупереджено)[441, с. 353], формуючи слот існує ТАК предметного фрейму істоти чи неістоти.
Таким чином, КА семантичних структур корпусу ФО на позначення емоції страх, виявив той факт, що інформація про емоцію на концептуальному рівні може заповнювати слоти різноманітних фрагментів фрейму ЕК СТРАХ, а, отже, у свідомості вона наділяється різними семантичними ролями. У низці ФО страх на концептуальному рівні представляється у ролі 1) агенса, 2) контейнеру, 3) вмісту контейнеру, 4) предмету: об’єктів (СТРАХ – ПРЕДМЕТ / ІНСТРУМЕНТ), явищ оточуючої дійсності (СТРАХ – ХОЛОД) або живих істот (СТРАХ –ЖИВА ІСТОТА).
Виявлені під час дослідження способи метафорично-метонімічної концептуалізації емоції страх вважаємо прототиповими для англомовної спільноти і домінантними для побудови образно-аксіологічної складової ЕК СТРАХ, яка є одним з базових компонентів як фразової, так і пареміологічної семантики.
2.3.4.3Паремії
Ціннісні характеристики окремого концепту яскраво представляються засобами пареміологічного фонду мови, який максимально лаконічно, точно й виразно передає найбільш цінний життєвий і суто національний зміст народу, що визначається його національною свідомістю [54, с. 144; 241, с. 48-49; 263, с. 129].
Паремія визначається як усталений, ритмічно організований образний вислів, що має клішовану метафоричну форму, є узагальненням багатовікового досвіду народу, відрізняється своєю повчальністю та вживається у мовленні з метою засвідчення позитивної або негативної оцінністі певної сфери людської діяльності [102, с. 379; 170, с. 210; 191, с. 379]. У семантиці паремій віддзеркалюється система морально-етичних норм та стереотипів, вироблена багатовіковим соціальним буттям етнічної спільноти [111, с. 28-29; 196, с. 80; 314, с. 202], завдяки чому вони набувають здатності регламентації різного роду міжособистісних стосунків у суспільстві [171, с. 251;232, с. 311; 308, с. 74]. Отже, аналіз паремій має сприяти розумінню культури народу, осягненню його ментальності, ступеня асимілювання ним загальнолюдських цінностей, рівня аксіологічності концептів його ККС.
КА досліджуваного корпусу паремій дозволяє твердити, що під час їхнього утворення активується інформація різних субфреймів ЕК СТРАХ, а саме: СТАН СТРАХУ (26 одиниць): Fearisstrongerthanlove [474, c. 206]; Whenwehavegoldweareinfear, whenwehavenoneweareindanger[474, c. 255]; СИМПТОМ СТРАХУ (16 одиниць): Ishallquakeforfearwhenyoudieofoldage [474, c. 152]; Onewasthoughttobebravebecausehewasafraidtorunaway[474, c. 64]; АГЕНС (17 одиниць): Cowardsdiemanytimesbeforetheirdeath [474, c. 120], Amanofcourageneverwantsweapons[474, c. 395]; FearmayforceamantocastbeyondtheMoon[474, c. 206]; РИСИХАРАКТЕРУ (42 одиниці): Discretionisthebetterpartofvalue[474, c. 310]; Morewitlesscourage[474, c. 429]; ЗАГРОЗА (32 одиниці):Theonlythingwehavetofearisfearitself [436, с. 316],Onehonestmanscaredtwentythieves [474, c. 471].
Лінгвокогнітивний підхід до вивчення паремій дозволяє розглядати їх як сталі базові структури свідомості, що за рахунок об’єктивної фіксації знань, досвіду та особливостей когнітивної діяльності мовців стають яскравим маркером засвоєння поняття мовною спільнотою [196, с. 80; 373, с. 174-175]. Аналіз концептуальної семантики досліджуваних одиниць показав, що під час її формування наївна англомовна свідомість осмислює страх у різних іпостасях, через що йому приписується ряд семантичних ролей: 1) причина чи 2) результат виникнення ситуації; 3) агенс; 4) контейнер або 5) наповненняконтейнеру; 6) деяке ціле, що має частини або як 7) частина цілого:
1) паремії, у яких страх виступає причиною,реалізує акціональний фрейм [ЩОСЬ1 (страх) спричиняє ЩОСЬ2 (ситуація)]. Ситуація, до якої потрапляє індивід, може відображати його дії або стан. Отже, окреслений вище фрейм реалізується в двох різновидах, які виникають завдяки дії принципу “висвітлення / затемнення”, що виокремлює одну з двох можливих фреймових реалізацій. З огляду на це, представляється можливим виділити всередині даної групи дві підгрупи паремій:
а)паремії, у яких стверджується, що наявність / відсутність страху є умовою виникнення / не виникнення певного внутрішнього чи зовнішнього стану суб’єкта, наприклад, Hethatfearsdoesn’tlive[442, c. 36]; Fearkillsmorethanillness[436, с. 316]. На концептуальному рівні вони є представленими предметно-акціональним фреймом [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина стає ТАКИЙ (стан)]. Наприклад, He that fears, is assured[474, c. 134]=FEAR causes that SOMEONE is ASSURED (страх спричиняє те, що хтось є впевненим у собі).
б) паремії, що зображують ситуації, коли страх як рушійна сила викликає у відповідь певні дії індивіда, або, навпаки, позбавляє останнього можливостей їх здійснення, наприклад, Hethatisafraidofeverygrassmustnotsleepinameadow[474, c. 3]; Tofrightthebirdisnotthewaytocatchher[474, c. 239]; Onewasthoughttobebravebecausehewasafraidtorunaway[474, c. 64], Hethatfearsdangerintimeseldomfeelsit[474, c. 134], які вербалізують акціональну фреймову структуру [ЩОСЬ: причина (страх) спричиняє ХТОСЬ: людина діє ТАК].
2) одиниці, в яких страх подано як результат дії певних факторів, на рівні фреймової структури представляють ситуацію в рамках акціонального фрейму: [ХТОСЬ1 / ЩОСЬ1: причина спричиняє ЩОСЬ2: результат (страх)], наприклад, Burnnotyourhousetofrightawaythemouse[474, c. 72]; Morefrightenedthanhurt[474, c. 426]; IfearGreeksevenwhenbringinggifts [447, c. 99]; Heisafraidofhisownshadow[474, c. 310]. Для прикладу, розглянемо прислів’я Menfeardeath з точки зору того, яким чином в ньому осмислюється страх. Перефразовуючицю паремію,отримуємо актуалізацію акціонального фрейму: Menfeardeath = DEATHcauses (one’s) FEAR (смерть спричиняє страх).
Отже, проаналізовані групи одиниць демонструють бачення страху англомовним суспільством в термінах причиново-наслідкового зв’язку, коли емоція осмислюється у ролі причини певної ситуації, чи як наслідок дії деяких факторів.
3) Осмислюючи ситуацію виникнення страху, англомовна спільнота може наділяти останній рисами агенсу, здатного виконувати дії в межах акціонального фрейму [ХТОСЬ: агенс (страх) діє ТАК]. Відповідна концептуалізація страху відбувається завдяки проектуванню на нього якостей живих істот, зокрема людей, звірів та птахів. Така інтерпретація емоції здійснюється завдяки дії концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА: Fearhaslonglegs[474, c. 206];Fearhasaquickear[447, c. 33], яка у когнітивному просторі англомовних ПП може специфікуватися за допомогою частинних метафор СТРАХ – ЛЮДИНА: Foolishfeardoublesdanger[442, c. 36]; Fearkeepsthegardenbetterthanthegardener [474, c. 328] та СТРАХ – ТВАРИНА: Fearlendswings [474, c. 206].
Метафора СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА регулює введення до акціональної фреймової моделі паремій групи слотів компаративного фрейму, які доповнюють її до структури [ХТОСЬ (страх) є подібним до ХТОСЬ (істота) існує ТАК / діє ТАК].
4) Концептуальна метафора СТРАХ – КОНТЕЙНЕР реалізується у пареміях Betterpassadangerthanbealwaysinfear[474, c. 134];Betterhazardoncethanbealwaysinfear[474, c. 43] та має вигляд [ЩОСЬ: контейнер (страх) містить ТАКИЙ ХТОСЬ: наповнення (людина)], де страху приписана роль контейнеру.
5) Страх може концептуалізуватися у свідомості людини у ролі сутності, яка заповнює собою людину, її душу або серце. У такій паремії, як Loveisfullofbusyfears [474, c. 384], емоція страх на концептуальному рівні представляється як вміст, що заповнює собою контейнер. Концептуально-семантична структура паремії – результат переміщення інформації в межах вище наведеної посесивної структури: [ТАКИЙ ХТОСЬ: контейнер (людина) містить ЩОСЬ: наповнення (страх)].
6) В англомовній картині світу, емоція страх може розглядатися як цілісна сутність, що складається з певної кількості частин, наприклад, Fearsaredividedinthemidst[474, c. 384]. Концептуально-семантична структура має вигляд партонімічного фрейму [ЩОСЬ:ціле (страх) має ЩОСЬ: частини], який включає предметні сутності, співвіднесені між собою як ціле та його частина.