3. Структура ЛСП “страх” включає ядро, марковане архілексемою fear, перехідну зону та декілька шарів периферії. Специфіка ядра визначається ім’ям ЛСП, яке є словом-ідентифікатором поля. В англійській мові одиниці поля “страх” групуються навколо лексеми fear, що виступає головним представником їхнього інтегрального прототипового значення і складає ядро ЛСП. Разом з іменником fear до ядерної зони входить дієслово fear та прикметник fearful, які виступають архілексемами відповідно дієслівного та прикметникового ЛСП “страх”.
4. Родова стилістично нейтральна одиницяfearмаксимально точно відбиває ядерну ділянку ЕК. У семантиці аналізованої лексеми міститься загальна родова сема “емоція” або “почуття”, яка вказує на денотативну сферу свідомості людини. Серед видових компонентів виділяються ознаки “емоція”, “характер емоції”, “симптом емоції”, “негативна оцінка”, “небезпека / загроза”, “характер небезпеки / загрози”, “об’єкт загрози”. Компонент “небезпека / загроза” деталізується у семах “визначена майбутня / теперішня небезпека / загроза”, “невизначена майбутня небезпека / загроза” та “природний / соціальний тип небезпеки / загрози”. Семантичний параметр “характер емоції страх” конкретизується у таких семах: “характер виникнення”, “характер протікання”, “інтенсивність емоції”, “тривалість емоції”, “обумовленість / безпідставність виникнення емоції”, “комбінаторний характер емоції”.
5. Поряд із встановленням ядерно-периферійної організації ЛСП “страх”, виділяється його тематична парцеляція, основу якої складають наявні в межах усього поля СР. Перелік відтворених лексичних угрупувань складається з таких парцел, як: СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ СТРАХУ, ЗАГРОЗА, ЕКСПІРІЄНЦЕР СТРАХУ, РИСИ ХАРАКТЕРУ, АГЕНС, ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ та РЕЗУЛЬТАТИ ДІЯЛЬНОСТІ. Парцельовані ділянки категоріально різних ЛСП “страх” як складників номінативного простору “страх” маніфестують зони концептуальної диференціації ЕК СТРАХ – субфрейми, що “задають” ономасіологічні схеми об’єднаних у парцели лексичних одиниць.
6. КА лексики номінативного простору ЕК СТРАХ дозволяє твердити, що основними когнітивними операціями, які беруть участь в їх утворенні, виступають метафоричне та метонімічне мапування емоційної сфери. Композиція якісних та кількісних ознак емоції, виявлених в ході аналізу англомовних лексем, дозволяє зафіксувати її образ у вигляді цілісної сутності з набором статичних та динамічних властивостей, запозичених у таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, КОНТЕЙНЕР, ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), ВОРОЖА СУТНІСТЬ, СТИХІЯ, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН.
7. У семантиці різнорівневих мовних засобів представлення ЕК відбивається концептуальне представлення емоції страх як ланки причинно-наслідкового ланцюга, що включає три події: 1) загроза; 2)власне емоція; 3) реакція, що розгортаються у деяких просторово-часових умовах. Для опису ситуації виникнення та протікання страху застосовується фреймова структурація ЕК СТРАХ, а саме його представлення через інтегративний фрейм, який може бути розбитим на декілька субфреймів: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ субфрейм (зі слотами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), субфрейм РЕАКЦІЯ (див. Додаток А), а також слоти КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ.
8. ЕК СТРАХ моделюється у вигляді предметно-подійового фрейму, до структури якого у певних випадках перспективізації підключається партонімічний фрейм, найбільш чітко відбиваючи прототипову ситуацію переживання людиною емоції страх, структуруючи інформацію про причини аналізованої емоції, характер її протікання та певний тип реакції на неї. Побудована фреймова конфігурація дозволяє пояснити особливості формування значень одиниць на позначення ЕК СТРАХ, їхнє розташування в межах (ядерно-периферійної, тематичної) структури ЛСП “страх”.
9. Синтез даних, отриманих в ході КА нейтральних одиниць та стилістично маркованих засобів репрезентації ЕК, дав змогу не тільки виявити три його інформативні блоки, які є свідченням розбиття загальної фреймової структури ЕК СТРАХ на декілька субфреймів, але й встановити набір мінімальних концептуальних складників, на які ці субфрейми диференціюються. Поєднання отриманих конфігурацій з урахуванням даних психологічних досліджень про емоцію страх має репрезентувати загальну концептуальну структуру ЕК СТРАХ ККС англомовного суспільства. Перелік слотів загальної фреймової структури ЕК СТРАХ включає:
· Слот ЗАГРОЗА представлений предметно-акціональною структурою [((((ТАКИЙ ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс (загроза) діє ТАК) з ЩОСЬ: мета) за допомогою ЩОСЬ: інструмент) для ЩОСЬ: результат) на ХТОСЬ: пацієнс)]. Вузол ЩОСЬ / ХТОСЬ: агенс містить онтологічну інформацію про загрозу (істоту / неістоту). КА лексичних репрезентантів ЕК СТРАХ показав, що цей слот предикативно поєднується з вузлом ТАКИЙ, у якому містяться якісні ознаки, що обумовлюють спосіб існування пацієнса (in danger). Вузол ТАКИЙ розкриває різні типи загроз: теперішня / майбутня; визначена /невизначена, постійна /непостійна, природна /соціальна. Вузли ЩОСЬ: мета, ЩОСЬ: інструмент, ЩОСЬ: результат представляють додаткову інформацію про характер дії загрози.
· СТАТАЛЬНИЙ слот, що містить різнорідну інформацію про переживання індивідом стану страху. СТАТАЛЬНИЙ слот (субфрейм) складається з ряду підслотів, які структурують великі масиви знань про специфіку емоції страх, її різновиди, симптоматику страху та його носія:
1) підслот ЕКСПІРІЄНЦЕРструктурує різнорідну інформацію про особу у ситуації небезпеки у вигляді предметно-посесивного фрейму [СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер / контейнер / вміст контейнеру (людина) існує ТАК знаходиться у / вміщує ТАКИЙ ЩОСЬ: контейнер / наповнення (страх)]. Подана структура демонструє амбівалентність осмислення англомовною спільнотою страху як контейнеру, що охоплює еспірієнцера, перетворюючи його на вміст контейнеру, або в ролі сутності, що потрапляє всередину людини чи заповнює її як контейнер. Зазначене обумовлює семантико-синтаксичну будову надслівних репрезентацій ЕК СТРАХ в сучасній англійській мові. Вузол ХТОСЬ: експірієнцер зазнає кількісно-якісного уточнення. Причому, вузол СТІЛЬКИ обумовлює вибір форми однини чи множини іменників та дієслів. Вербальна репрезентація вузла ТАКИЙ відбиває різнорідні біофізичні, психічні та соціальні ознаки особи-експірієнцера.
2) підслотСТАН СТРАХУакумулює знання про страх, його різновиди та характеристики. Модель слота, що є таксономічним фреймом [ЩОСЬ: рід (страх) має ТАКЕ ЩОСЬ: вид], виступає генератором великої кількості одиниць, що об’єднуються у СР, інтеграція яких відбувається на базі слоту ТАКЕ;
3) підслот СИМПТОМконцентрує дані про психофізіологічні прояви емоції страх. Його структура [ХТОСЬ: експірієнцер відчуває ТАКЕ ЩОСЬ: відчуття має ТАКЕ ЩОСЬ: частина (частина тіла, орган) діє ТАК сигналізує про ЩОСЬ: стан (страх)] зберігає знання про ті частини тіла та органи людини, які є афектованими страхом, та про ті зміни, які відбуваються в них. Поєднання цієї інформації про обумовлює той факт, що експлікація симптому неодмінно відсилає до відповідної форми страху, на чому будується семантика великої кількості стилістично забарвлених мовних сполук, типу goosebumps, pinsandneedles тощо.
· Слот РЕАКЦІЯ має вигляд [ТАКИЙ ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК на ХТОСЬ: агенс (загроза) / ЩОСЬ: стан (страх) / СТІЛЬКИ ТАКИЙ ХТОСЬ: пацієнс) за допомогою ЩОСЬ: інструмент з ЩОСЬ: мета для ТАКИЙ ЩОСЬ: результат (вчинок)]. Слот містить різнобічну характеристику дій індивіда (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс) в ситуації небезпеки, маючи своїми репрезентаціями слівні та надслівні одиниці парцел ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”.
· КОМПАРАТИВНИЙ субфрейм структурується як предметно-посесивний фрейм [ХТОСЬ / ЩОСЬ: ціле (істота) має ЩОСЬ: частина існує ТАК) діє ТАК], який створює “другий поверх” фреймової моделі ЕК СТРАХ, приєднуючись на основі асоціативного зв’язку подібності (подібно) до будь-якого з вищевказаних субфреймів. Таким чином уможливлюється компаративне розширення будь-якого слоту загальної фреймової моделі ЕК СТРАХ, яке має своїм результатом появу численних метафоричних репрезентацій останнього.
· ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙслот[ТУТ / ЗАРАЗ] відбиває просторово-часові умови виникнення ситуації небезпеки для індивіда, який в межах ЛСП “страх” експлікується лише у невеликої кількості одиниць, але має набувати великого значення під час розгортання опису ситуації у тексті.
· АКСІОЛОГІЧНИЙ слот фіксує оцінку емоції англомовною свідомістю, яка прототипово визначається як негативна. Оцінний параметр ЕК СТРАХ детермінує оформлення конотативного компоненту значення своїх англомовних репрезентантів.
Наведені результати дослідження відбито у семи публікаціях автора [38; 39; 41; 43; 44; 47; 49].
РОЗДІЛ 3. СПОСОБИ ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЕМОЦІЙНОГО КОНЦЕПТУ СТРАХ У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ХУДОЖНІЙ ПРОЗІ
Дослідження лексичних засобів представлення концептів передбачає аналіз одиниць різних мовних рівнів, а також різноманітних текстових фрагментів [див. 263, с. 5-10]. Для вивчення ЕК особливо цінним є розгляд функціонування їх репрезентантів у межах індивідуально-авторських текстів, оскільки знання про емоції, фіксуючись мовними знаками, найбільш повно й адекватно втілюються у семантичну структуру тексту [72, с.104-106; 254, с. 41] у вигляді емоцій автора та персонажів [365, с. 52].