Тому у роботі аналіз фрагментів сучасних англомовних прозових творів має на меті уточнення набору квантитативних та квалітативних ознак ЕК СТРАХдля подальшої деталізації його смислової структури; аналіз будови та семантики лексико-синтаксичних засобів експлікації концепту; виявлення засобів невербального втілення ЕК; з’ясування специфіки розгортання фреймової структури досліджуваного ЕК у просторі англомовного художнього твору; встановлення корпусу тропеїчних засобів передачі гештальтного осмислення страху.
3.1 Особливості концептуальноїрепрезентаціїемоції страх у художньому мовленні
Художній текст являє собою найважливішу одиницю комунікації, яка породжується мовцем з метою передачі певної логіко-предметної інформації [155, с. 24]. Процес опанування цією інформацією, яка включає, зокрема, знання про емоційну сферу людини, супроводжується у читача зверненням до власного емоційного досвіду, активацією енциклопедичних знань та знань попередньо отриманих від автора. При цьому реципієнт текстуздатен не тільки зрозуміти загальний предметний зміст, але й виявити найбільш значущі переживання, які є опредмеченими в ньому [72, с. 106; 115, с. 74-75].
Будучи одним з найважливіших фрагментів англійськоїККС, до концептуально-семантичної структури сучасних художніх текстів потрапляє великий обсяг знань про емоцію страх. Їхня актуалізація у тексту відбувається шляхом введення описів ситуацій переживання страху персонажами твору, в яких вони вимушені діяти залежно від світосприйняття, переконань, почуттів, емоцій.
Відображена в тексті ситуація переживання індивідом страху кваліфікується нами як емоційна ситуація. Під емоційною ситуацією розуміємо фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК[див., напр., 72, с. 106-107; 177, с. 12-13; 327, с. 190-191]. Виділення у тексті таких ситуацій ґрунтується на загальному знанні комунікантів про прототипові ситуації, пов’язані з переживанням людьми емоцій, а також підключенням тієї інформації, яка може бути пов’язана з конкретним емоційним досвідом. У відповідних текстових фрагментах відбувається вербалізація окремих слотів інформаційної структури ЕК СТРАХ. При цьому під час наративного розгортання вони приймають форму прототипового емоційно-подієвого сценаріюабо фреймів-сценаріїв девіантних емоційних ситуацій [92, с. 32-33; 56, с. 63-64; 417, с. 422]. Сценарій є динамічною похідною фрейму, яка відбиває послідовність подій у певному соціокультурному контексті, характеризуючись рольовими та часово-просторовими ознаками [96, с. 8; 430, c. 213-214]. Така концептуальна структура розглядається як засіб ідентифікації та розуміння нескладних життєвих сюжетів і тому складається з декількох етапів: в ньому є зав’язка, кульмінація сюжету та розв’язка [30, с. 59].
Побудована на матеріалі лексики фреймова модель є статичною. Динамічний характер тексту зумовлює прочитування моделі у її динаміці, тобто у вигляді сценарію: “Ми будуємо сценарії по мірі того, як в цьому виникає необхідність, у процесі інтерпретації мовлення, для того, щоб здійснити інтерпретацію повідомлення, використовуючи при цьому власний досвід” [197, c. 155].
У нашому випадку, це означає, що завдяки лінійності мовлення як природного обмежувача одночасної появи різних мовленнєвих синтагм, текстовий уривок, у якому зафіксована ситуація переживання страху, не дозволяє реципієнту відтворити одночасно всю фреймову структуру. Свідомість читача ніби “лине” впродовж послідовно актуалізованих у фрагменті тексту слотів фреймової структури ЕК СТРАХ, підключаючи під час осмислення компонентів пропозицій фонові знання та поступово розгортаючи її у фрейм-сценарій концептуалізованої емоції. Отже, сценарне представлення ЕК СТРАХ є плідним для аналізу текстових фрагментів опису діяльності індивіда під впливом небезпеки.
Отже, для осягнення відображеного у тексті емоційного смислу потрібно змоделювати загальну концептуальну структуру знання, яка відбиває осмислений фрагмент дійсності та здатна залучаться для подальшої інтерпретації отриманих даних [92, с. 32; 119, с. 92;205, c. 40]. Для цього потрібно виділити та поєднати для розгляду усі елементи тексту, які несуть інформацію про емоції персонажів: нейтральні способи вираження та опису емоцій та стилістичні засоби їхньої репрезентації у художньому тексті [177, с. 12].
Перейдемо до розгляду вербалізованих ключових конституентів ЕК СТРАХ, об’єктивованих у текстах сучасних англомовних художніх творів номінативно-комунікативним інвентарем творчої свідомості як відображення узуальних аксіолого-семантичних параметрів концепту в ЕКС та ККС англомовного соціуму.
3.2 Реалізація компонентів фреймової структури емоційного концепту СТРАХ у художньому тексті
На матеріалі лексикографічних даних було виведено загальну концептуально-семантичну структуру ЕК СТРАХ у вигляді фреймової моделі, яка включає три блоки ЗАГРОЗА, РЕАКЦІЯ та СТАТАЛЬНИЙ блок даних про емоційну ситуацію страху (див. пункт 1.3.2). Текстова семантика завдяки своєму природному динамізму є джерелом інформації про слоти, які не актуалізуються або не є чітко експлікованими у значеннях одиниць лексичного рівня сучасної англійської мови. Перш за все, йдеться про ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот, що зберігає інформацію про просторову та часову локалізації як первинних ознак будь-якої ситуації [31, с. 15; 149, с. 95-96]. Темпоральна локалізація процесу, яка здійснює одночасно актуалізацію просторової локалізації, є обов’язковою для структуруваня тексту, обумовлюючи подальше розгортання сюжету [31, с. 16], тому текстові описи емоційної ситуації небезпеки обов’язково репрезентують ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ слот ЕК СТРАХ, що виконує роль рамки, всередині якої розгортаються події, наприклад, “Iwasputonakitchenfatigue: ajobeveryprisonerdreaded... Workinginthekitchenintheheatandtheghastlystinkofrotteningmeatwasanexperiencetoturnthestrongeststomach” [482, c. 38]. У цьому фрагменті локативність слоту реалізується лексемою kitchen(кухня), темпоральність (а саме день) імплікується контекстом – в’язні працювали лише у день.За обставин, які у процесі наративного розгортання тексту змістовно оформлюються як слот ЗАГРОЗА, у в’язниці люди почували страх перед роботою на кухні: [ХТОСЬ 1: агенс-експірієнцер (в’язень – everyprisoner) уявляє (ХТОСЬ 1: агенс(в’язень) діє ТАК (working)) ТУТ / ЗАРАЗ: загроза (inthekitchenintheheatandtheghastlystinkofrotteningmeat) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (dreaded)].
Референційні можливості тексту, здатного охопити широкий спектр реалізацій прототипової ситуації, дозволяють відслідкувати нехарактерні її нюанси, периферійні аспекти. Так, згідно з дефініціями номінантів ЕК СТРАХ, його ядерною конотативною семою є оцінний компонент негативного характеру – unpleasant. Аналіз ілюстративного матеріалу свідчить про функціонування на периферії ЕК СТРАХ також позитивної оцінної семи, яка фіксується в АКСІОЛОГІЧНОМУ слоті. Страх оцінюється позитивно, якщо його переживання надає людині задоволення, як у наведеному нижче прикладі: “Only titillation, of course. Give people a comfortable little scare on Sunday morning” [523], де переляк від нереальної загрози виступає приємним стимулом у рутині повсякденного життя – пропозиція [ТАКИЙ (comfortable – “+”)ЩОСЬ: форма страху (scare)].
Позитивна оцінка АКСІОЛОГІЧНОГО слоту корелює зі стенічним характером страху, який здатен активізувати ментальну чи фізичну діяльність особи. Так, у фрагменті“Hisprinciplefuelwasfear”, hecontinued. “Hegotafraidandoffhewent. He’llprobablylivetillninety” [480, c. 274-275] страх персонажа (виражений одиницями fear, afraid), став причиною, за якої він вирішив боротися за своє життя [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (He) (відчуває ЩОСЬ: страх (afraid) спричиняє) діє ТАК (offhewent)зрезультатом ТАКИЙ (“+”) ЩОСЬ: результат (He’llprobablylivetillninety)].
До того ж, емоція виступає сильним джерелом задоволення для людей пугнічного типу емоційної спрямованості, для яких життєвою домінантою є небезпека, боротьба та перемога над нею [93, c. 101-102]. У наведеному нижче прикладі Youcouldn’ttalktohimwithoutrealizingthathewasoneofthosemenwhoneverfeelthejoyoflifesointenselyaswhenthebulletsarewhistlingallaroundthem, andthenextmomentmaybetheirlast. Dangerwasastimulanttohim [481, c. 136] страх залишається за “кадром” опису, але він представлен метонімічно, розкриваючи роль небезпеки як фактора надання певної насолоди: [ТАКЕ (stimulating) ЩОСЬ: загроза(danger) (спричиняє ЩОСЬ: форма страху (excitement))].
Таким чином, аналізтекстових описів переживання індивідом емоції страх дозволяє максимально повно реконструювати усю інформативну структуру ЕК СТРАХ, а також уточнити інформаційну конфігурацію кожного з його слотів.
3.2.1 Представлення слоту ЗАГРОЗА емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
ВербалізованийЕК СТРАХ як когнітивна структура знання про ситуацію виникнення та переживання емоції страх, необхідним чином включає інформацію про появу деякої події (прояв її наслідків), яка категоризується індивідом як небезпечна [28; 126; 142, с. 10].Згідно з дефініціями лексеми dangerу тлумачних словниках, для англомовної спільноти небезпека являє собою деяку ситуацію, у якій суб’єкт впливу може зазнати шкоди, смерті, втрати, ушкодження чи руйнування (danger – a situation in which harm, death, loss, damage or destruction is possible) [459, с. 348]. Отже, небезпека передбачає наявність причини або джерела (носія впливу), від якого вона надходить суб’єктові у вигляді загрози [28, с. 5], яка як результат своєї дії може нанести психофізичного, матеріального чи морального збитку людині.