5. Семантична структура ЕК СТРАХ, що є концептуальним підґрунтям парцеляції ЛСП “страх” сучасної англійської мови, включає декілька великих інформаційних блоків: ЗАГРОЗА, СТАТАЛЬНИЙ (з царинами ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ, СИМПТОМ), РЕАКЦІЯ, а також КОМПАРАТИВНИЙ, ЛОКАТИВНО-ТЕМПОРАЛЬНИЙ та АКСІОЛОГІЧНИЙ блоки. Виділені блоки об’єднуються у єдину інформаційну конфігурацію, яка у термінах фреймової семантики моделюється у вигляді концептуальної мережі шляхом поєднання базових предметного, посесивного, таксономічного, акціонального та компаративного фреймів. Представлена модель пояснює особливості формування семантики корпусу номінацій ЕК СТРАХ, дозволяє встановити їхнє розташування в межах ядерно-периферійної та тематичної структур номінативного простору “страх”.
6. Образний аспект ЕК СТРАХ формується на основі зв’язку подібності або суміжності, встановленого метафоричним та метонімічним мапуванням емоційної сфери. Компаративне розширення слотів актуалізується через систему таких засобів вторинної номінації, як клішовані словосполучення, фразеологічні (пареміологічні) одиниці, а також наявних у текстах сучасної англомовної художньої прози тропеїчних засобів. Серед тропів виділяються порівняння, метафора, метонімія, епітет, оксюморон, побудова яких залучає проектування на ЕК структур таких корелятивних концептів, як ЖИВА ІСТОТА, ЛЮДИНА, ТВАРИНА, РОСЛИНА, КОНТЕЙНЕР / ВМІСТ КОНТЕЙНЕРУ, ПРЕДМЕТ (ІНСТРУМЕНТ), АРТЕФАКТ, ВОРОЖА СУТНІСТЬ, ПРИМАРА, СТИХІЯ, РЕЧОВИНА, ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, що мотивують вербальне оформлення мовних засобів вторинного означування ЕК СТРАХ.
7. Втілена у засобах сучасної англійської мови фреймова структура ЕК СТРАХ організує усю сукупність знань про емоцію страх і має здатність розглядатись як сценарій, будучи введеною до концептуально-семантичного простору мовленнєвого твору. Таке динамічне представлення фреймової моделі концептуалізованого страху реалізується як послідовне розгортання у межах визначених просторово-часових умов ланцюга подій, що складають емоційну ситуацію небезпеки. Остання, виступаючи семантичним субстратом описів ситуацій переживання індивідом страху в сучасних англомовних прозових художніх творах, витлумачується нами як фрагмент тексту, концептуальним корелятом якого виступає ЕК СТРАХ.
Структура роботи. Дисертація загальним обсягом 252 сторінки (з них 191 с. тексту) складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків використаної літератури (435 позицій), лексикографічних праць (39 позицій), джерел ілюстративного матеріалу (68 позицій) й додатків (11 позицій). У тексті дисертації наведено одна схема та одна таблиця.
Упереліку умовних скорочень наводяться вжиті у дисертації скорочення.
Увступіобґрунтовується актуальність дослідження, визначається мета й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказуються методи дослідження, сформульовано положення, що виносяться на захист.
Упершому розділі“Лінгвокогнітивніоснови аналізу англомовних засобів репрезентації емоційного концепту СТРАХ” представлено теоретичні підвалини лінгвістичного аналізу номінативних одиниць сучасної англійської мови на позначення ЕК СТРАХ. Уточнюється поняття “емоційний концепт”, його місце у складі ККС та МКС; у світлі засад когнітивної лінгвістики викладаються основні положення теорії поля; висвітлюються когнітивні проблеми кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх; встановлюються теоретико-методологічні принципи моделювання структури ЕК СТРАХ; обґрунтовується аксіологічний статус вербалізованого ЕК СТРАХ як одного з базових конституентів англомовної картині світу.
Удругому розділі“Концептуально-семантичні особливості репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англомовної картини світу” аналізуються структурні, семантичні, ономасіологічні та стилістичні особливості засобів вираження ЕК СТРАХ у сучасній англійській мові. Встановлено основні складові семантичної структури ЕК СТРАХ та шляхи їхньої вербальної маніфестації одиницями різних лексико-граматичних класів сучасної англійської мови; виявлено основні принципи вираження досліджуваного концепту засобами вторинної номінації.
Утретьому розділі“Способи репрезентації емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі” досліджено мовленнєві прояви репрезентації ЕК СТРАХ засобами сучасної англійської мови у прозовому художньому тексті; проведено аналіз лексико-синтаксичних засобів вираження розглянутого концепту; виявлено основні шляхи його вербального та невербального вираження у мовленнєвих творах; здійснено деталізацію смислової структури розглянутого ЕК у текстах англомовної художньої прози; встановлено корпус тропеїчних засобів передачі образного осмислення страху засобами сучасної англійської мови.
Узагальних висновкахпідводяться підсумки проведеного дослідження, окреслені перспективи подальшої роботи.
Список використаних джерелвключає 435 наукових праць, а також 39 лексикографічних джерел. Список джерел ілюстративного матеріалу включає художні твори сучасних британських та американських письменників, у тому числі вміщені на веб-сторінках мережі Інтернет, загальною кількістю 68 позицій.
Додаткимістять таблиці, в яких відображено перелік сем ядерно-периферійної структури вербалізованого ЕК СТРАХ, особливості кореляції її частин з парцелами номінативного простору “страх”, представлення тематичних зон поля одиницями різних лексико-граматичних класів. Побудовані схеми відбивають місце ЕК СТРАХ у англійській концептуальній та мовній картинах світу, його семантичну структуру, фреймове представлення концепту, тематичну стратифікацію номінативного простору “страх”, різновиди загрози, корелятивний простір ЕК СТРАХ.
РОЗДІЛ 1
Сучасна лінгвістика все частіше звертається до вивчення мовної репрезентації внутрішнього світу людини, зокрема її емоційної сфери. Людина є не тільки мислячою, але й глибоко емоційною істотою. Саме тому емоційність не може не залишити слід у мові, адже емоційні стани, зумовлюючи когнітивні процеси людини, безпосереднім чином втручаються в її номінативно-комунікативну діяльність.
Перший розділ дослідження має на меті закласти теоретичні підвалини подальшого лінгвістичного аналізу англомовних засобів представлення ЕК СТРАХ, тому вважаємо за доцільне висвітлити в ньому проблему кореляції мовних і концептуальних структур знання про емоцію страх, визначити місце ЕК СТРАХ у структурі англомовної ЕКС та ККС, розробити методику аналізу засобів його вираження у сучасній англійській мови, синтезувавши окремі методи й методики лінгвістичного аналізу, що використовуються у сучасному мовознавстві.
1.1 Теоретичні засади лінгвістичного дослідження вербальних засобів представлення концептів
Вихід на перший план когнітивно-дискурсивної парадигми наукових досліджень і, як наслідок, поява когнітивної лінгвістики передбачає переведення сучасних мовознавчих пошуків у площину, що спирається на якісно нову теоретико-методологічну платформу [96, с. 3; 163, с. 10-18; 180, с. 13; 425, с. 9]. Зокрема, визначилася установка на розгляд мови як відображення взаємодіючих структур людської свідомості, мислення й пізнання та на визнання нерозривного зв’язку когніції та комунікації [30, с. 18; 144, с. 17-18; 168, с. 11; 183, с. 5; 219, с. 19-20; 388, с. 10].
Тому до сфери когнітивної лінгвістики потрапляють питання про те, яким чином здійснюється зв’язок мови зі світом, як мовні вирази, одиниці, категорії пов’язані зі сприйняттям оточення, як вони відбивають його пізнання, як структури мовного знання репрезентуються у свідомості та беруть участь у переробці та комунікації інформації[91, с. 24; 165, с. 7-8; 169, c. 340; 205, c. 60-61; 306, с. 66-67; 390, c. 22]. Аналіз мови стає невіддільним від розкриття закономірностей розумових процесів з розпредмечування, структурації та класифікації властивостей і функцій речей, образи яких перехоплюються, зупиняються, фіксуються вербальними формами [4; 148, с. 16; 160, с. 32-36; 211, с. 462; 264, с. 97-99; 431, c. 48].
У руслі когнітивного підходу формується активне розуміння того, що саме мова забезпечує найкращий доступ до внутрішнього світу людини, до структур її досвіду, які не спостерігаються безпосередньо. Наші уявлення про навколишню дійсність об’єктивуються у мові та створюють базу для аналізу тих процесів, що мають місце у людській свідомості та мисленні [259, с. 109; 266, с. 59; 334, с. 4-5; 386, с. 105; 390, c. 124; див. також 66, с. 336; 257, с. 91-92]. Таким чином, дослідження мовних одиниць ставить за мету аналіз тих ментальних репрезентацій знання, які корелюють з ними на рівні свідомості.
Поряд з когнітивністю одним з аспектів нової парадигми виступає дискурсивність. Сутність цього принципу полягає у тому, що встановлюється розуміння мови як феномену, який слугує передачі знання від однієї людини до іншої, від одного покоління до іншого [166, с. 13; 204]. Отже, для аналізу та опису мовних явищ враховується виконання мовою когнітивної та комунікативної функцій і ставиться мета їхнього вивчення у постійній взаємодії й узгодженні між собою.