· страх прикмет: “Uneasy because he had ignored the omen, he walked on. For several days, he expected something terrible to happen: an attack by one of the huge lions, a bite from a snake. But nothing out of the way occurred. After a week he lost his uneasiness” [488, c. 60]. Персонаж твору, будучи марновірною людиною, незважаючи на те, що отримане пророкування наклало заборону на його дії, йде в супереч йому, переживаючи стурбованість, страх за наслідки свойго вчинку [ЩОСЬ: загроза (ignoringtheomen) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (uneasiness)];
· страх Бога.Страх Бога виявляється у порушенні божественних заповітів, що означає здійснення гріха, призводить до Божого гніву. Релігійний страх стримує набожних людей перед скоєнням “передбачуваних” моральних або фізичних злочинів, є мірилом їхніх думок та дій як у прикладі "Shecameacrossasasensible, God-fearing, Bible-quotingpatriot, whoraisedallthosekidswithaheavyhandandaswiftkickintheass” [501], у якому персонаж твору виховує дітей за настановами Біблії: [(ХТОСЬ: загроза (God)) спричиняє ТАКИЙ (God-fearing) ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (She) впливає ТАК на СТІЛЬКИ ХТОСЬ: пацієнс (kids)];
· благоговійний страх. Цей вид страху виникає під час споглядання людиною чогось значного, загрозливого, того, що вона не здатна цілком осмислити, що викликає потрясіння: “Onbothsidesoftheroad, spacedeverytwentyfeet, wereten-foothighwoodenpoles. A human head, in varying stages of rottenness, or a scull, topped every pole. Fascinatedandawed, Benoni watched the display of the might of Kaywoo for a long while” [488, c. 72]. Почуття, яке охопило героя при спогляданні незвичайного видовища лякання людей [ЩОСЬ: загроза (head, invaryingstagesofrottenness) спричиняє ЩОСЬ: форма страху (awe)], кваліфікується автором як благоговійний страх – страх, змішаним з повагою до могутності правителя.
Особа здатна переживати благоговійний страх перед людьми, які відрізняються загадковою натурою, надзвичайно нерядовими ідеями, вчинками: “Oftenpeopledisplayacuriousrespectforamandrunk, ratherliketherespectofsimpleracesfortheinsane. Respect rather than fear. There’s something awe-inspiring in one who lost all inhibitions, who will do anything” [480, c. 134];
· фаталістичний страх.Фаталізм є світоглядом, який інтерпретує реальність як дещо передбаченетрансцендентальними силами, які є вираженням надприродних сил чи волі Бога. Для людини з фаталістичними поглядами виключаються здійснення нових можливостей, і тому неодмінно виникає страх(daren’tgo), якщо підкоряючись долі, вона не буде здатною вплинути на існуючий стан справ: “ItwillbeabadcoldifIgototheparty. Perhaps I shall die”. “Then you mustn’t go”. But such a rebellion against destiny was not in Francis’s power… “I won’t go. I daren’t go. They will make me hide in the dark. I’m coming”, he called with despair” [498, c. 47];
· страх соціальних відносин.Такий вид страху виникає у людей у соціумі за умов класової, політичної, релігійної дискримінації. У наведеному нижче прикладі представлена проблема дискримінації, результатом якої є страх у людей певної національності перед представниками іншої нації [ЩОСЬ: загроза (gentile) спричиняє ХТОСЬ: пацієнс (aJew) відчуває ЩОСЬ: страх (fear)]: “DavidknewhowitfelttobeaJewinaworldthatseemedtohavebeenmadeforgentilesonly. But how, he now began to wonder, how did it feel to be a gentile living in Eden...How did it feel to walk into Bate’s office without any fear of how you would be received, to put your card down and say, “I have an appointment this morning” [491, c. 81];
· страх соціально-економічного характеру.Для людей проблема матеріального благополуччя, його підтримки виступає у якості економічної загрози, яка викликає відповідний страх [ЩОСЬ: загроза (threatofhunger) спричиняє ЩОСЬ: страх (fear)]: “Theyalwayslivedwithfearoftomorrow, alwayswiththethreatofhunger, ofillness, ofoldage, ofdying” [491, c. 16]. Частковимвипадкомзазначеногострахувиступаєстрахбідності: “What plagued David above everything else was the fearof poverty there seemed to be no escape from” [491, c. 16-17].
Наведена класифікація різновидів страху або загрози, що їх викликає, свідчить про нерозривний зв’язок слотів загрози та страху ЕК СТРАХ. Поданий перелік акцентує типові сутності та феномени, які з погляду англомовного соціуму мають потенціал перетворюватися на небезпечні для людини у біологічному та соціальному плані. Тим самим, аналіз текстових репрезентацій різновидів страху, що виникає у відповідь на визначені фактори загрози, окреслює типове концептуально-семантичне наповнення слоту ЗАГРОЗА. Аналіз контекстуальної сполучуваності назв страху з низкою номінацій загрози дозволило розширити семне наповнення ближнього імплікаціоналу значення одиниць на позначення ЕК СТРАХ.
3.2.2Вербалізація СТАТАЛЬНОГО слоту емоційного концепту СТРАХ у сучасній англомовній художній прозі
Одним із базових структуроутворюючих компонентів концептуального змісту емоції страх є знання про психофізіологічні та фізичні реакції людського тіла, які сигналізують про появу та вплив згаданої емоції. Отже, до фокусу уваги попадає комплексний компонент ситуації виникнення емоції страх, який відтворює знання про 1) людину-експірієнцера, яка переживає відповідне емоційне ставлення до деякого фрагменту дійсності, 2) визначений контекстом ситуації обсяг інформації про особливості емоційного стану, у якому вона опиняється, та 3) усе розмаїття симптомів організму індивіда, що свідчать про перебіг страху.
Підсумовуючи вищезазначене, робимо висновок, що на ментальному рівні інтерпретації відповідних фрагментів складової “ситуації страху”, йдеться про функціонування термінальних зон ЕКСПІРІЄНЦЕР, СТАН СТРАХУ та СИМПТОМ структури СТАТАЛЬНОГОслота ЕК СТРАХ.
3.2.2.1 Підслот ЕКСПІРІЄНЦЕР
У центрі структури ЕК СТРАХ природно знаходиться людина, що є “мірилом усіх речей”, відправним пунктом гносеологічного та практичного освоєння дійсності. Якщо у слоті ЗАГРОЗА людина осмислюється у ролі пацієнса, який під впливом деякої небезпеки зазнає відчутної зміни свого фізіологічного та психофізичного стану, то у підслоті ЕКСПІРІЄНЦЕР СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ акцент зміщується на розгляд цього суб’єкта як такого, який у визначених просторово-часових рамках певним чином відчуває, осмислює, переживає свій страх у різних його формах та різновидах. Особа з’являється перед нами у ролі експірієнцера, чия розумова діяльність є результатом зовнішньої стимуляції сприйнятої дійсності [340, с. 168].
В англомовному художньому текстівузолХТОСЬ: експірієнцер(людина) ЕК СТРАХ отримує втілення у семантиці іменників та займенників, а також різноманітних словосполучень. Серед іменних лексем, уживаних для репрезентації вказаного вузла, виділяються власні та загальні назви у номінативному або генетивному відмінках однини чи множини, пор.: “Francis didn’t cry out, but the leap of his own heart revealed to Peter a proportion of Francis’sterror” [498, с. 54], “Well, yes, he did sometimes think things would go to hell if he left town. So his was a worrier, what could he say?” [486, с. 139].
Вербалізація вузла ХТОСЬ: експірієнцер страхавідбувається також за посередництва особовихта безособових займенників, наприклад, “Her heart was beating painfully and she was very anxious. Julia held out a white thin hand” [478, c. 148]. Крім того, зазначений слот може бути маніфестований відад’єктивними іменниками, наприклад, The weary, the hungry, the frightened were told that the Marshall Plan would bring them tractors and butter and hope [537, c. 468].
На позначення вузла ХТОСЬ: експірієнцер страха вживаються словосполучення різних типів. Так, у наведеному нижчефрагменті наводиться приклад займенникової синтагми,“For the most part, all the restlooked very anxious” [500, c. 75],вільноїприкметникової синтагми“The matriculants of the ghettos, the concentration camp students, scholars of rubble…Terror-filled faces, bed-wetters, night shriekers”[538, c. 56].
Вибір форми однини чи множини іменних та займенникових лексем, які об’єктивують підслот ХТОСЬ: експірієнцер, детермінується підслотом СТІЛЬКИ пропозиції [СТІЛЬКИХТОСЬ 1: експірієнцер (людина)], наприклад, “The anxious mother sighed sometimes, but toоk care her sigh should never reach her husband’s ear” [538, c. 339], “They [the Germans] feared the English as they feared no other” [537, 296].
У деяких випадках з метою створення текстової динаміки експірієнцер страху може взагалі не отримувати власної вербалізації: “Also worriedabout how to celebrate a birthday. Size of flat and bank balance prohibits actual party. Maybe dinner party?…” [489, c. 78].
Знання, сконцентровані у підслоті ХТОСЬ: експірієнцер (людина), неодмінно доповнюються змістом підслота ТАКИЙ, який приписує індивіду певні біологічні та соціально обумовлені параметри, маніфестуючи на мовному рівні його 1) ментальний або психофізіологічний стан, 2)індивідуальні параметри емоційно-вольової сфери, 3) особливості життєвого досвіду, 4) вік, 5) рід діяльності, 6) соціальну приналежність.
Виникненню та переживанню страху сприяє або перешкоджає супутнійментальний або психофізіологічний процес в організмі людини. У наведеному нижче прикладі, певні думки персонажу як результат типового прояву оцінки певної ситуації, є сприятливим ґрунтом для охоплення його страхом: [ТАКИЙ ([in]thought) ХТОСЬ: експірієнцер (he) відчуває ЩОСЬ: страх (fear)]: “Well, I’llbedamned”. And to himself he thought, maybe he was. With the thought came the fear, and with it anger, and now there was no more restraint as there had been in the past” [491, c. 617].